Ігор Коломойський в першу чергу бізнесмен, а не політик, а тому всі його політичні схеми мають своєю кінцевою метою тільки заробіток. Політичний проект «Слуга народу» на чолі з головним коміком України Володимиром Зеленським, безумовно кращий в цьому ряду, і саме він повинен принести олігарху найбільші дивіденди. Він їх вже приносить рахунок пішов на мільярди.
Енергетика – кров економіки
Дешева енергія заставу будь-якого економічного успіху. Переклад промисловості країни на пар під час промислової революції XVIII століття і дешевий «кардіффскій» вугілля вивели Великобританію у свій час у світові гегемони. Техаська нафта і монополія США на ринку «чорного золота», стали головними чинниками американського економічного дива кінця XIX – початку ХХ століть. І саме дешева енергія досі є найважливішим чинником економічного зростання і відповідно отримання прибутку від вкладеного у виробництво капіталу.
Українська енергетика починає жити по-новому
Ігор Коломойський володіє великими активами в українському феросплавному виробництві та Комбінатах. Витрата енергії тут колосальний і тому ціна на електроенергію є вкрай важливим фактором їх прибутковості. А тому введення з 1 липня 2019 року нових правил роботи українського енергоринку, повинно було сильно вдарити по кишені олігарха. За різними оцінками, на зростанні цін на електроенергію він повинен був втрачати не менше 3-4 млрд. гривень щорічно, а тому на виправлення цього «перекосу» були кинуті всі наявні політичні сили. Спочатку нововведення хотіли просто скасувати. Саме з такою, однієї з перших своїх ініціатив виступив ще в кінці травня новообраний президент Володимир Зеленський. Але від цього, у вигляді явного непорозуміння Європи від такого відходу від європейських принципів, вирішили відмовитися.
Між тим, вже перший місяць нових правил додав вартості електроенергії для промисловості відразу 20% і цю проблему треба було терміново вирішувати. Надійшли дуже просто. Заводи Коломойського рішенням НКРЭКУ почали отримувати електроенергію за фіксованим низьким тарифом за рахунок державних «резервів» потужності. При собівартості 1,9-2,1 грн. за 1 кВт-год, «Центренерго» почав продавати свої киловаты «активів Коломойського» – Нікопольський і Запорізький заводи феросплавів, “Дніпроазот“, Покровський і Марганецький Гзк, за ціною 1,3-1,6 грн. за 1 кВт-ч. Це обходиться країні («Центренерго» є держпідприємством) в кілька сотень мільйонів доларів в рік, але одночасно, це відразу заспокоїло олігарха і президента, які миттєво втратили інтерес до українського енергоринку та його реформам. Але не до енергетиці в цілому.
Адже тут ще залишалося так багато неосвоєних горизонтів, куди можна було запустити свою жадібний руку.
«Роттердам+» на службі у Коломойського
На критиці цієї схеми і на її скасування в тому числі, Володимир Зеленський побудував свою передвиборну програму. Одним з перших своїх указів він пообіцяв скасувати цю драконівську для країни схему, яка за різними оцінками коштував Україні на той момент від 8 до 12 млрд. гривень збитків.
Але то було до виборів. А ось після…
Так, схема «Роттердам+» як і раніше не влаштовує Володимира Зеленського, Ігоря Коломойського та одного з її засновників Ріната Ахметова. Тільки не влаштовує вона їх тепер «трохи по-іншому». Ці «драконівські ціни» стали неактуальними. За ним закуповувати вугілля стає неможливим і потрібно терміново їх … піднімати (!!!). Причому досить значно.
3 і 4 вересня 2019 року компанія «ДТЕК Енерго» проводила аукціони по закупівлі вугілля. При визначенні стартової ціни, як і раніше використовувалася досі не скасована схема «Роттердам+», але… торги так і не відбулися. Справа в тому, що вугілля марки «Г» за 1 867-1 966 грн/т ніхто не захотів продавати. Чи погано шукали, чи інші умови поставки були такими, що продавці дружно проігнорували торги.
Що цікаво, ще напередодні (у червні-липні) ДТЕК цілком успішно і явно не в збиток собі купував вугілля за даною формулою. Що ж змінилося?
А змінилося ось що. У 2018 році ціни на вугілля стабільно трималися вище 100 доларів за тонну, а тому продавати вугілля за ціною «Роттердам+» (особливо з ДНР і ЛНР) було дуже вигідно. Прибуток зашкалювала (до 30-35%) і її ділили між собою Рінат Ахметов і Петро Порошенко.
А потім почалося падіння вугільного ринку. Весь 2019 рік ціни на вугілля неухильно знижувалися і за неповний рік вони впали більш ніж на третину.
Тобто, українське вугілля, в т. ч. і донбаський, який раніше завозили через Росію окружним шляхом став для організаторів схеми «Роттердам+» не «цікавим». Замість нього можна було просто купувати вугілля на європейському хабі і ввозити їх у країну, але… тоді губився весь сенс схеми і відповідно корупційні дивіденди.
А тому було прийнято рішення зірвати торги. А слідом за цим змінилися плани, тобто ціни, за якими Київ купуватиме паливо. Тепер і «ДТЕК-Енерго» і держкомпанія «Центренерго» вносять корективи і розглядають варіанти закупівлі палива по 2200-2500 грн. за тонну.
Наприклад, нещодавно ЗМІ оприлюднили інформацію, що держкомпанія «Центренерго» підписала контракт на закупівлю російського вугілля на 400 млн. грн. з невідомої бориспільської фірмою «Нафта Форс», засновник і директор якої має безпосереднє відношення до діяльності групи «Приват» (одним із власників якої є Ігор Коломойський). Причому «Центренерго» закуповує вугілля по 2500 грн. за тонну. І це на 40% вище, ніж згідно формули «Роттердам+».
А потім ця ціна буде перекладена на кінцевого споживача електроенергії, що ще більше підштовхне ціни для промисловості. Але підприємств Коломойського, так і Ріната Ахметова (яким без різниці, яке з його підрозділів отримає прибуток) це стосуватиметься вже не буде. За все заплатять інші, в т. ч. і бюджет України.
Причому, це ще не кінець історії. Для того, щоб зрозуміти весь геній схем Коломойського і як він вміє системно «оббирать «партнерів» до кінця», потрібно звернути увагу на вже згадану вище держкомпанію «Центренерго».
Справа в тому, що відразу після приходу до влади Зеленського ТОП-менеджмент «Центренерго» був змінений. До керівництва компанії дорвалися «орли Коломойського» та її фінансові показники різання пішли в піке. У 2018 році «Центренерго» було прибутковим підприємством, перечислившим до держбюджету сотні мільйонів гривень дивідендів, а за підсумками 7 місяців 2019-го прямі збитки перевалили за мільярд (1,3 млрд. грн.) і, судячи з останніх місяців «роботи», до кінця року зростуть, як мінімум удвічі.
В результаті у «Центренерго» виходить один великий мінус. Причому, як на «вході» – при закупівлі вугілля, так і на «виході» – при продажу електроенергії структурам Коломойського. І що примітно, принциповий в інших випадках і нетерпимий до корупції новий президент Зеленський не тільки не звертає на це ніякої уваги, але і при ньому всі контролюючі органи (НАБУ і САПУ) навіть перестали надсилати своїх представників на летючки НКРЭКУ, де і приймаються ці грабіжницькі для бюджету країни рішення. Це така собі боротьба з корупцією «по-новому», на яку так любить піаритися нова влада. Чому ж замість цього зайняті сьогодні українські борці з корупцією? А вони кошмарят іноземних інвесторів, змушуючи їх продати олігархам від влади свої активи за ціною в 10 разів дешевше від ринкової.
Thanks!
Our editors are notified.