У березні 1697 року з Росії висунулося в Європу Велике посольство Петра I – 250 осіб. Метою було знайти союзників і перейняти передовий європейський досвід, щоб зробити країну конкурентоспроможною. І якщо з першим вийшло не дуже, то другий пункт був виконаний блискуче. Тим дивніше знати, що сам цар був у делегації під вигаданим ім’ям, і особисто освоював усі ази європейських наук.
Коли Петро I прибув до Лондона, де зупинилася свита Його Імператорської Величності
Вільгельм III – король Англії з 1689 по 1702 рік./Фото: upload.wikimedia.org
Російський цар і його посольство прибуло в Англії 11 січня 1698 року. Це був період, коли Англія з малозначною країни перетворювалася у великого гравця на світовій арені. Війна з Людовіком, головним ворогом Англії, була припинена (укладено Рисвикский світ), завдяки чому Король-Сонце залишився в колишніх кордонах. Рівень доходів країни від торгівлі був ще поки нижче, ніж у Франції з її родючими землями. Але Англія вигравала за рахунок свого острівного положення: тоді народ Франції знемагав від жорсткого оподаткування, які акумулюються кошти з якого йшли, в тому числі, і на утримання системи фортець, в Англії податки не були настільки нищівними, так як утримання флоту обходилося дешевше змісту сухопутних військ і наземних укріплень.
Йшло активне розвиток торгового флоту. Економіка країни була напрочуд життєстійкої і неухильно зростала, а англійський флот поступово наближався до статусу «повелителя морів». Лондон постав перед очима російського царя величезним і дуже розвиненим містом. Справа в тому, що вся кипуче життя країни була зосереджена в столиці, а кожен десятий її житель був лондонцем. Місто нагадував великий мурашник – такий же невтомно діяльний і безперервно діловито метушився. Багатий, жвавий, брудний і навіть небезпечний місто дивував своєю подвійністю: успішно «сусідили» в ньому грубі звичаї (пристрасть до кривавих видовищ – публічним стратам і тілесним покаранням, любов’ю до атракціонів з вогнем, тваринами і карликами, високий рівень злочинності) і тяжіння до культури, витонченістю і красою.
Зупинився государ разом з особами, що його супроводжували спочатку в самому Лондоні по вулиці Норфолк, в маленькому скромному будинку з виходом до річки (там його неофіційно відвідав король), а пізніше оселився в Дептфорде, у вишуканому маєтку Джона Эвлина (відомого вченого-ботаніка, садівника і автора історичних записок). Біля будинку був розбитий хитромудро облаштований і дуже красивий парк – гордість господаря. Його самого і всіх, хто до цього жив тут, попросили звільнити будинок на весь час перебування російського посольства. Будинок сподобався Петру I своєю місткістю і тим, що з саду був вихід до річки і верфі. Через три місяці, коли гості покинули місце свого перебування, господар виявив, що дому і саду завдано невеликого збитку: зіпсована меблі, прострелянные картини, забруднені килими і стіни, виламані замки та пічні кахлі, столочена галявина. Матеріальний збиток був відшкодований (350 фунтів) з держ. скарбниці.
Ніж Англія вразила російського царя
Перебуваючи в Англії, Петро I продовжує набуває інструменти та припаси для майбутнього флоту./Фото: cdn.net
Росія потребувала знаючих людей (кораблестроителях, інженерів, моряків). Петро не вважав достатнім тільки запрошувати для роботи в цих сферах іноземних фахівців, для нього важливо було, щоб серед російських людей все більше з’являлося професіоналів у відповідних областях. Для досягнення цієї мети він відправив навчатися за кордон молодих родовитих аристократів. А тепер вирішив поїхати особисто, щоб не відстати від них, та й самому на практиці в усьому, що становило для нього інтерес, розібратися.
Лондон і Англія в цілому не могли не вразити російського царя, задавшегося метою підняти свою країну з примітивного аграрного рівня до європейських стандартів, щоб вона могла будувати міждержавні відносини «на рівних» з провідними світовими державами. Найбільш привабливим видовищем для Петра I стала «Лондонська заплава» – торгова гавань Пул, в якій знаходилося близько двох тисяч суден. Доки і верфі в пониззі Темзи – ось що стало центром тяжіння для молодого царя. Не знайшовши в Голландії ключа до корабельної архітектури, він знайшов його в Англії. Король Вільгельм Оранський люб’язно надав йому можливість вникати у науку створення судів, бувати для цього скрізь, де забажає. Спеціально для російського царя король Вільгельм III розпорядився провести показові морські навчання. Петро познайомився і дуже подружився з конструктором яхти «Ройял трэнспорт» (вона була побудована за розпорядженням короля для нього особисто) – Перегрином Осборном, маркізом Кармартеном.
Які системи вивчав російський цар в Туманному Альбіоні
Лондон, побачений Петром I, був найбільшим містом світу нараховує 700 тисяч жителів, порт Лондона в 1698 році прийняв понад 14 тисяч кораблів./Фото: ostrojnik.ru
Офіційна і культурна частині перебування Петра в Лондоні зводилися до єдиного візиту в Кенсінгтонський палац і відвідування лондонського театру. Інший же час, ховаючись під чужим ім’ям, він опановував секрети кораблебудування, або переміщався по місту, нерідко пішки (навіть у холодні зимові дні), навідуючись в майстерні і фабрики, вивчав роботу всяких пристосувань, розглядав їх креслення та технічні описи. Звернувшись, наприклад, до годинникареві, купив у нього кишеньковий годинник, а потім надовго у нього затримався, навчаючись розбирати і збирати їх; побачивши якісно зроблені англійські труни, велів відправити один до Росії в якості зразка; купив опудала меч-риби і крокодила – дивина.
Російський цар відвідав Тауер, астрономічну обсерваторію і парламент (йому здалося симпатичним, що піддані кажуть королю правду, але адаптувати цей досвід в Росії визнав неможливим). Крім того, Петро і відвідав англійський Монетний двір, де під керівництвом Ісаака Ньютона створювався новий тип європейської монети. З часом Петро I, повернувшись з Європи, проведе грошову реформу в Росії (1698-1704 рр..), вході якої російська Монетний двір випустить таку ж монету. Але російський цар введе інновацію – впровадить Десяткову систему грошового рахунку (коли 1 рубль = 100 копійок, 1 долар = 100 центам), якій весь світ використовує донині. До Петра повний хаос панував в грошових справах. Наприклад, 1 фунт ровнялся 20 шилінгам, 1 рубль – 33 алтынам і 2 грошам.
Російський цар покинув Англію 25 квітня 1698 року. Перед від’їздом король Вільгельм III Оранський умовив Петра дозволить виконати портрет російського государя. Цю задачу довірили живописцю Готфрід Кнеллеру.
Пам’ятник Петру I в Лондоні – великий дар британцям від російського народу
Пам’ятник Петру I в Дептфорде (Лондоні)./Фото: londonrussian.ru
5 червня 2001 року в Дептфорде відбулося урочисте відкриття пам’ятника Петру I, встановленого в пам’ять про перебування російського імператора в Англії в кінці XVII століття. Його автор – російський скульптор Михайло Шемякін. На мармуровій плиті бронзового пам’ятника напис: «Петро Великий. Цей пам’ятник — дарунок руського народу і споруджений в пам’ять про приїзд Петра Великого в цю країну в пошуках знань і досвіду». На масивному постаменті скульптор розмістив величезний тулуб імператора з маленькою головою, а поруч з ним розташував фігурку карлика з глобусом і порожній трон.
А адже в російську армію тієї епохи мріяли потрапити навіть іноземні высокородные особи.
Thanks!
Our editors are notified.