Монголи були першими, хто зголосився допомогти Радянському Союзу відбити напад гітлерівської Німеччини. Віддалена і слабка країна з нечисленним населенням і відсталою економікою, що перебуває під загрозою вторгнення японців, допомагала СРСР чим тільки могла. Оборонні поставки російською з цієї країни за деякими параметрами співставні з допомогою Сполучених Штатів за програмою ленд-лізу.
Рішення уряду Монголії і реакція монгольського народу
На фронтах Великої Вітчизняної відзначилися тисячі монголів-добровольців./Фото: sonin.mn
Історія монгольсько-радянських взаємин йде у період Громадянської війни на території Росії. Народна революція монголів у 1921-му перемогла при всілякої підтримки країни Рад, виступала на боці монгольських революціонерів. Ще в 1920-му майбутні провідники монгольської революції вступили в контакт з російськими більшовиками, ставши фактично першими військовими, які пройшли навчання в Росії. Тому 22 червня 1941-го, як тільки гітлерівська Німеччина пішла на відкриту агресію на адресу Москви, в Монголії відбулося урядове засідання.
У той же день було прийнято рішення допомагати Радянському Союзу битися проти гітлерівців. І наміри монгольських керівників носили зовсім не показний характер. До осені при уряді народної республіки сформувалася Центральна комісія, організації допомоги фронту створили у кожному аймаку. Їх завдання полягали в забезпеченні допомоги РККА, і зі всіх куточків країни полилася масова річка пожертвувань.
Народні монгольські ешелони
Велика допомога від маленької Монголії./Фото: partner-inform.de
На той момент населення МНР аж ніяк не відрізнялося гідним рівнем життя. При цьому рядові монгольські скотарі несли в прямому сенсі останні крихти з небагатих домашніх запасів. У аймаках працювали бригади по заготівлі м’яса та хутра. В СРСР для воюючих частин Червоної Армії передавалися теплі речі, продукти і медикаменти. Білі кожушки офіцерів з овчини, відомі за радянським кінострічками про війну, стали фірмовою маркою допомоги азіатів Червоної армії. Прості монгольські робітники не розходилися по домівках та по закінченні трудової зміни.
Свою лепту в перемогу СРСР вносили представники всіх верств монгольського народу. Не маючи в своєму розпорядженні розвиненою промисловості, монголи не могли допомагати Радянському Союзу відчутними партіями спеціалізованої військової техніки. На добровільні пожертвування монгольських трудівників були сформовані ескадрилья під назвою “Монгольський арат” та танкова бригада, якою дружні азіати дали ім’я “Революційна Монголія”. Це обійшлося Монголії майже в 4 мільйони рублів, що було величезною сумою для держави такого рівня.
Першим народним ешелоном допомоги восени 1941-го з Монголії доставили 15 тисяч кожушків, валянки, рукавиці, тілогрійки, шарфи і теплі пухові та вовняні речі. Другий ешелон взимку 1942-го привіз на Західний фронт майже 150 тонн м’яса, десятки тонн ковбас, консервів, хліб, масло і чергову партію теплого одягу. Понад 200 вагонів третього ешелону крім продуктів харчування і одягу доставили в СРСР повстяні юрти і амуніцію для радянських кавалеристів. У березні 1943-го прибув ще один ешелон, а до кінця року ще два. Крім звичних виробів і цінних продуктів харчування, прибутку подарунки радянським воїнам від особи монгольських друзів.
Кожна п’ята фронтова кінь – з Монголії
Витривалі монгольські коні були важливим підмогою на фронті./Фото: cdn2.img.inosmi.ru
Особливо цінним став внесок монголів у постачання червоноармійців фронтовими кіньми. За 4 роки в межі СРСР надійшло до півмільйона коней породи “монголка”. Тваринами на фронті закривалася діра в умовах браку військової техніки. Коней постачали планово, за умовної вартості. По більшій частині це було взаємозаліком за борги перед СРСР. Таким шляхом окупилися політико-економічні, військові капіталовкладення більшовиків в МНР.
Відмінною рисою монгольських коней була невибагливість. Напівдикі, які звикли до важких умов тварини припали до двору в екстремальних умовах фронту на тлі породистих селекціонованих європейських тварин. Ще понад 30 тисяч монгольських верхових (на 6 дивізій кавалеристів в масштабах військового часу) передані Радянському Союзу безоплатно в дар від аратів. Фактично, після 1943-го кожна п’ята фронтова кінь була монгольської.
Монгольські добровольці
Монгольська армія посилилася навченими в СРСР військовими./Фото: topwar.ru
На сьогодні не встановлено точне число добровольців з Монголії, які брали участь у Вітчизняній війні на боці червоноармійців. Але більшість військових істориків сходяться на думці, що в межах Східного фронту побувала не одна тисяча монголів. Вони воювали в якості саперів і кавалеристів, з природжених мисливців виходили чудові снайпери. Навчена і посилена монгольська армія стала згодом, у 1945-му, серйозним опонентом Квантунської армії.
Вже після завершення Великої Вітчизняної війни кожен 10-й монгол брав участь в Радянсько-японських битвах. Монгольська історія зберегла пам’ять про жінку-пастуха на ім’я Энгелийн Бадів, яка віддала російській фронту близько 100 коней, 16 верблюдів і понад півтори тисячі овець.
Одним з найвідоміших монголів, які воювали на боці росіян, був Должинсүрэнгийн Сүхээ. В СРСР він потрапив ще до початку війни. Після закінчення з відзнакою подільського технікуму він відправився в Москву для підвищення кваліфікації. Пізніше працював у монгольському посольстві, піддався репресіям, був відправлений на поселення в колонію, а після мобілізований на фронт балтійським матросом. Тут складне азіатське ім’я вирішили скоротити, і Должинсүрэнгийн Сүхээ перетворився на Сухова. Він хоробро воював на найбільш небезпечних ділянках Ленінградського фронту, неодноразово переходив розвідником лінію фронту, беручи не одного „мови“. В кінці 1943 року військову частину Сухова направили для знищення ворожої танкової колони. В тому бою морпех Сухов отримав важке поранення і був комісований. Він неодноразово просив відновити його в лавах бойових товаришів, але стан здоров’я не дозволило командуванню піти на такий крок. А вже почалося з війни з японцями йому вдалося відзначитися на фронті, де він був нагороджений орденом «Полярна зірка».
Важко повірити, що колись Монголія була величезною непереможною імперією, яку знищили комарині хмари.
Thanks!
Our editors are notified.