28 грудня 1908 року між Сицилією і Апеннинским півостровом в Мессинском протоці почався землетрус. Воно стане найсильнішим за всю історію Європи. Магнітуда Мессинську землетрусу досягне 7,5 балів. Квітучі міста і навколишні селища будуть повністю зруйновані. Під купами завалів загинуть понад 100 тисяч осіб. Жителям прибережних міст здавалося тоді, що порятунку чекати нізвідки. Але на допомогу постраждалим поспішили російські моряки – вони знаходилися неподалік від зони лиха, проводили військові навчання.
Мессинское землетрус – катастрофа, яка забрала життя понад 100 тис. жителів
Мессіна до землетрусу./Фото: imgprx.livejournal.net
Поштовхи, що почалися на дні протоки, викликали зсув не тільки самого дна, але і підземних пластів уздовж берегової лінії. В Мессіні почався землетрус сильно налякало жителів, багато побігли в бік моря, але це не було порятунком – на місто обрушилися одна за одною три хвилі цунамі (з інтервалом в 15 хвилин). Результатом комбінованого стихійного лиха стало руйнування таких міст, як Мессіна, Палми і Реджо-Калабрія. За різними оцінками, число загиблих в цих містах коливається від 100 до 200 тисяч людей.
Збереглися спогади людей, що випробували на собі весь жах стався в ті дні. Вони розповідають, що до поштовхів був чутний спочатку важкий гул, а потім страшний гуркіт, неможливо було встояти на ногах, меблі підстрибувала і переміщалася по всій кімнаті, дуже лунко лопалися шибки. На вулиці гойдалися стовпи та дерева, а з бруківки «вистрілювали» вгору камені.
Мессинское землетрус 1908 року./Фото: imgprx.livejournal.net
В Мессіні всі спали, коли після другого поштовху раптом посипалися стіни, карнизи, крокви, балки, меблі, домашнє начиння. Вмить опинилися похованими під усім цим десятки тисяч людей. Поступово шум руйнування став стихати. Але все ще в різних частинах міста поперемінно було чути, як падають стіни і сипляться дрібні камені. Коли ці звуки стихли остаточно, почулися стогони, крики, плач. Уцілілих після землетрусу чекало нове випробування – цунамі. Величезна хвиля принесла і обрушила на вулиці міста шхуни і тіла глибоководних тварин. Хвиля підхопила і понесла палаючу нафту (були охоплені полум’ям нафтосховище і газорозподільна станція). Нафта потрапила і в море, воно теж горіло.
Російський мирний десант в Італії, або як російські кораблі опинилися біля берегів Сицилії
«Адмірал Макаров», що входив до складу російської ескадри, який прибув в 1908 році до берегів Італії для проведення навчань в Середземному морі./Фото: imgprx.livejournal.net
Російська ескадра прибула до берегів Італії (по домовленості з урядом цієї країни) на чолі з контр-адміралом Литвиновим для проведення навчань в Середземному морі. Крім екіпажу, на кораблях перебували випускники кадетського військово-морського корпусу – проходили практику. Коли кораблі були на рейді в Биорке, то екіпажі удостоїлися відвідування самого імператора Миколи II. Він закликав російських моряків не осоромити честь вітчизни під час перебування в Італії та побажав їм успіхів на навчаннях.
Ввечері, напередодні трагічних подій, контр-адмірал Литвинов вийшов на палубу корабля і довго дивився в далечінь на світну жовтуватим світлом Етну, дим якої теплою ковдрою лягав на виноградники, лимонні гаї і посіви злакових, що викликало у адмірала деяку тривогу. Але він пішов відпочивати – до схід сонця треба було зняти ескадру з якорів і провести навчальні стрільби з гардемаринами.
Вночі його розбудив офіцер, який чергував на вахті, і доповів, що почувся дивний гул, і всі кораблі раптом розвернуло носом у бік моря. Вирішивши, що це невеликий землетрус – часте явище для цього регіону, адмірал віддав команду про початок навчань. Кораблі пішли в море. Виконавши навчальну задачу, вони повернулися до берегів Сицилії. Назустріч головного корабля підійшов катер, і Литвинову була передана телеграма від префекта Сіракуз, в якій він сповіщав про руйнацію кількох прибережних міст і просив про надання допомоги. Командуванням ескадри було прийнято рішення негайно організувати рятувальні роботи.
«Ангели, які прийшли з моря», або як росіяни рятували італійців
Російський крейсер «Богатир» на тлі зруйнованої Мессіни./Фото: imgprx.livejournal.net
Кораблі «Адмірал Макаров», «Слава», «Цесаревич» прибули першими. Через деякий час після них – «Богатир». Російські моряки поспішили на допомогу. Їх поглядам постало страхітливе видовище – суцільні руїни, а під ними загиблі і ті, хто залишився в живих, але опинився в кам’яному полоні. Всюди сірі гори сміття з стирчать з них залізними прутами ліжок, уламками віконних рам, шматків меблів, осколками розбитого посуду і черепиці, клаптями ковдр і одягу. Таке враження, наче в кожну западину сміттєвого «пагорба» втиснуті люди, їх неприродні пози, изломаны. Вітром розносяться по вулицях клапті шерсті та пір’я з подушок. То тут, То там видніються серед каменів, трупи загиблих тварин і птахів.
Нарівні з офіцерами і матросами у рятувальних роботах брали участь гардемарини і юнги (деяким з них ледь виповнилося 14 років). Не дбаючи про свою безпеку, російські моряки витягали людей з-під завалів, не зупиняючись ні на хвилину. Вони відмовлялися змінюватися і працювали до знемоги. Італійці були вражені тим, що люди з іншої держави прийняли так близько до серця їх трагедію. В ході рятувальних робіт багато хто з моряків отримали серйозні травми і каліцтва, а деякі з них загинули. Їх зусиллями були врятовані понад 2000 чоловік. При розборі завалів російські моряки виявили банківські сейфи з грошима та іншими цінностями – вони все в цілості й схоронності були передані місцевій владі. А ще вони зупинили мародерів з числа залишили зруйновану в’язницю кримінальних елементів.
Як на Сицилії шанують пам’ять про Миколу II і подвиг російських моряків
Пам’ятник Миколі II у центральному парку Таорміни (Сицилія)./Фото: italia-russia-blog.info
В одному з міських парків Таорміни встановлений бюст Миколи II. Існуючі в 1908 році засоби зв’язку не дозволяли так швидко зв’язатися з вищим керівництвом країни, як це можна зробити тепер. Тому, відправивши запит головнокомандувачу на дозвіл надати допомогу постраждалим, адмірал Литвинов і капітани кораблів вирішують вже приступити до організації рятувальних робіт, не чекаючи відповіді. Але імператор схвалив дії російських моряків і високо оцінив їх.
Відкриття пам’ятника російським морякам в Мессіні, 2012 рік./Фото: italia-russia-blog.info
У 1910 році італійці зібрали кошти на виготовлення пам’ятної золотої медалі і скульптурної композиції, що зображує моряків, які рятують з-під руїн постраждалих. Медаль було вручено капітану корабля «Аврора», який прибув в тому ж році в Мессіну. У 1909 році італійським скульптором П’єтро Куферле був виконаний ескіз пам’ятника російським морякам. Виготовлено і встановлено на площі Російських моряків в Мессіні він був тільки в 2012 році. На відкриття пам’ятника прибула російська делегація на чолі з президентом Фонду Андрія Первозванного Якуніним і командиром корабля «Цезар Куніков». Захід пройшов в урочистій обстановці. Нанні Ричевутто – глава адміністрації міста, у своєму виступі наголосив, що мессинцы пам’ятають досі «ангелів, що прийшли з моря». І додав, що це були сини великого народу – дуже милосердного, щирого та доброго».
А адже колись російський промисловець Демидов став князем в Тоскані.
Thanks!
Our editors are notified.