Як карають втікачів “младореформаторів”: різні долі і одна дорога

Як карають втікачів “младореформаторів”: різні долі і одна дорога

Багато хто з колишніх чиновників Януковича виявилися “замкнуті” в Росії, а в Україні проти них розслідуються десятки справ

З часу Революції гідності і втечі Віктора Януковича минуло півтора року. За цей період представники нової влади озвучили безліч звинувачень на адресу колишнього президента і його оточення. Однак поки в судах не прийнято жодного обвинувального рішення ставлення втікачів чиновників і бізнесменів з групи так званих “младореформаторів”, яких експерти та ЗМІ пов’язували зі старшим сином ВФЯ – Олександром Януковичем.

Найбільш впливовою ця група була в 2013-2014 роках, коли працював новий склад уряду Миколи Азарова. У ньому Сергій Арбузов обіймав посаду першого віце-прем’єра (до цього він очолював Нацбанк), Олександр Клименко – міністерство доходів і зборів, Юрій Колобов – міністерство фінансів, Віталій Захарченко – МВС, Едуард Ставицький – Міненерго. У бізнесі інтереси “сім’ї” представляв голова наглядової ради корпорації “ВЕТЕК” Сергій Курченко. Сам Олександр Янукович залишався депутатом Верховної Ради, а також розвивав свій холдинг “Мако”.

Після революції всі “младореформатори” покинули територію України. Доля кожного з них склалася по-різному, але все ж є деякі моменти, які їх єднають.

Олександр Янукович

Перші обмежувальні заходи відносно “младореформаторів” зробили західні країни. Так, вже з 28 лютого 2014 року влада Швейцарії заморозили банківські рахунки Януковича-молодшого. Тоді ж повідомлялося, що женевська прокуратура завела на нього справу про відмивання грошей. Пізніше в інтерв’ю виданню LB.ua Олександр Янукович повідомив, що на його рахунках фірми в Швейцарії заарештували 11 млн дол., на його особистому рахунку в Україні – 200 тис дол. 6 березня 2014 року санкції проти нього ввели ЄС і Канада, а 30 липня 2015 року стало відомо, що син колишнього президента потрапив у розширений санкційний список США.

Українські власті робили спроби розшуку сина-втікача президента. Так, 18 квітня 2014 року СБУ оголосила Олександра Януковича в розшук, а 12 січня 2015 року глава МВС України Арсен Аваков повідомив, що до розшуку втікача приєднався Інтерпол.

В Україні Олександра Януковича звинувачують у службовому підробленні (частина 2 статті 366) Кримінального кодексу України. Крім того, порушено ряд кримінальних справ проти компаній, які належать синові колишнього президента. За інформацією ЗМІ, в належну йому корпорацію “Мако” входить 17 підприємств в Україні, Нідерландах і Швейцарії.

14 вересня 2014 року СБУ повідомила про виявлення злочинної фінансової схеми по виведенню грошей у тіньовий оборот, в якій були задіяні банківські установи, пов’язані з Олександром Януковичем та його оточенням. За матеріалами СБУ розпочато кримінальне провадження за звинуваченням у фіктивному підприємництві, приніс велику матеріальну шкоду країні.

28 листопада 2014 року в належить Олександру Януковичу Всеукраїнський банк розвитку була введена тимчасова адміністрація. 23 грудня 2014 року МВС повідомило про відновлення розслідування кримінальної справи у зв’язку з передачею ВБР “зарплатних проектів” державних установ.

13 серпня 2015 року СБУ повідомила, що холдинг “Мако” намагався незаконно вивезти з України до РФ понад 10 мільйонів гривень, у відповідь в холдингу відкинули звинувачення і пригрозили судом.

15 квітня 2015 року СБУ відкрила кримінальну справу стосовно фірми “Мако трейдинг”, яка належить Олександру Януковичу за підозрою у фінансуванні тероризму.

За словами голови Донецької військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського, незважаючи на кримінальні справи, Олександр Янукович продовжує вести бізнес в Україні. Мова, по всій видимості, йде про збагачувальних фабриках “Червона зірка”, “Комсомольська”, “Узловська”, “Росія” і “Україна”, якими через компанію “Донбаський розрахунково-фінансовий центр”, як стверджують деякі ЗМІ, володіє холдинг “Мако”.

Жебрівський повідомляє, що процес по поверненню цих фабрик у власність держави вже запущений.

За інформацією ЗМІ, Олександр Янукович проживає в РФ і почав вести бізнес там. Як повідомило агентство РБК, 7 травня 2014 року він зареєстрував у Санкт-Петербурзі компанію “Арсенал-Інвест”. В якості основного виду діяльності компанії вказано “управління фінансово-промисловими групами і холдинг-компаніями”.

Сергій Арбузов

 

Олександр Янукович неодноразово заперечував зв’язок з колишнім віце-прем’єр-міністром і главою НБУ Сергієм Арбузовим. Проте якраз за протекції Олександра, як стверджують багато ЗМІ і експерти, Арбузова готували на посаду прем’єра. Він навіть трохи встиг покерувати Кабміном як в. о., коли в кінці січня 2014 року Микола Азаров подав у відставку.

З 28 лютого 2014 голи влади Швейцарії також заморозили його банківські рахунки. 15 квітня 2014 року він був включений в санкційний список Євросоюзу, а 11 березня 2015 року стало відомо, що проти колишнього віце-прем’єра ввели санкції США.

У вересні 2014 року на той момент генпрокурор Віталій Ярема заявив, що в латвійських банках було заарештовано 49,3 млн дол., належать колишньому віце-прем’єру.

23 травня 2014 року головне слідче управління Генеральної прокуратури оголосило в розшук Арбузова, а 12 січня 2015 року Аваков повідомив, що розшуком зайнявся Інтерпол.

Проти Арбузова в Україні висунуто кілька звинувачень. Зокрема, його підозрюють у розтраті майже 120 млн грн держкоштів при створенні телеканалу БТБ. Кримінальне провадження здійснюється за частиною 5 статті 191 КК України.

Також він проходить у справі у зв’язку з незаконним використанням 11 млн грн посадовими особами НБУ в 2012 році. У той час він очолював Нацбанк. Кримінальне провадження розслідується за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу (зловживання службовим становищем).

3 травня 2014 року у прес-службі СБУ заявили, що масові зіткнення 2 травня в Одесі які призвели до великих жертв, були профінансовані Сергієм Арбузовим та екс-міністром доходів і зборів Олександр Клименко.

В інтерв’ю парламентській газеті “Голос України” від 16 червня генпрокурор Віктор Шокін повідомив, що його відомство почало процедуру заочного засудження у відношенні Сергія Арбузова.

Будь-яких даних про наявність у Сергія Арбузова бізнесу в Україні немає. В лютому 2015 року стало відомо, що ділова щоденна газета “Капітал”, яку пов’язували з Арбузовим, припинила існування.

Вчора Генпрокуратура повідомила, що встановлено і заарештовано рахунки компаній-нерезидентів України, афілійованих з Арбузовим, в національних банківських установах на загальну суму 49,51 млн доларів США, серед яких є облігації внутрішньої державної позики номінальною вартістю 1,021 млрд доларів США і 1,495 млрд гривень. За даними відомства, дане майно арештоване, а його конфіскація можлива тільки після винесення обвинувального вироку суду і набрання чинності рішення суду про конфіскацію. Досудове слідство у кримінальних справах проти Арбузова триває.

В даний час, за інформацією ЗМІ, побіжний чиновник влаштувався в Росії, де очолив створену в червні 2014 року в Петербурзі асоціацію “Центр досліджень економічного і соціокультурного розвитку країн СНД, Центральної і Східної Європи”. Час від часу в ЗМІ з’являються критичні коментарі колишнього віце-прем’єра щодо економічної і політичної ситуації в Україні.

Олександр Клименко

Колишній міністр доходів і зборів Олександр Клименко також потрапив під санкції Заходу. З 28 лютого 2014 голи влада Швейцарії заморозили його банківські рахунки. А з 15 квітня 2014 року проти нього ввів санкції Євросоюзу. Однак Клименко стверджує, що не має рахунків у будь-яких іноземних державах.

31 травня 2014 року СБУ оголосила побіжного міністра в розшук. 12 січня 2015 року глава МВС повідомив, що Клименко перебуває в міжнародному розшуку Інтерполу. 4 лютого 2015 року Генпрокуратура України домоглася заочного арешту Олександра Клименка.

Проти Клименко висунуто кілька звинувачень. Зокрема, його звинувачують у тому, що він на посаді міністра доходів і зборів завдала держбюджету збитків більш ніж на 6 млрд грн (ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) КК України).

Ще одне звинувачення стосується заволодіння державними коштами на суму 616 млн грн. (ч. 5 ст. 191 (заволодіння державним майном в особливо великих розмірах) КК України).

У відповідь Олександр Клименко робить активні відповідь, як у юридичній, так і в публічній площині. Приміром, він домігся того, що суд визнав недостовірними заяви СБУ про те, що Клименко причетний до фінансування масових заворушень в Одесі 2 травня 2014 роки (аналогічне звинувачення було озвучено на адресу Сергія Арбузова). Раніше, в січні 2014 року, Печерський районний суд Києва зобов’язав главу Державної фіскальної служби Ігоря Білоуса вибачитися перед колишнім міністром доходів і зборів, якого він неправомірно звинуватив у корупції. Також через суди екс-міністр намагається домогтися від західних банків підтвердження, що у нього немає рахунків за кордоном.

Для захисту своїх інтересів Клименко найняв відомого американського адвоката, засновника компанії “Хайдеман, Нудельман і Калік” Річарда Хайдемана

Олександр Клименко активно критикує дії української влади в соцмережах і ЗМІ (у тому числі західних). У листопаді 2014 року Олександр Клименко заявив про початок роботи громадської ініціативи “Відновлення Донбасу”.

Днями на сторінці Клименко в facebook був розміщений відеоролик, де колишній міністр, серед іншого, обіцяє повернутися в Україну.

Ще один цікавий факт – 10 липня глава Російської православної церкви патріарх Кирило нагородив Олександра Клименка грамотою.

Ряд експертів і ЗМІ вважають Олександра Клименка власником медаихолдинга “Вести Україна” (активи входять телеканал “UBR”, радіостанція “Вести”, щоденна газета “Вісті” та сайт vest-ukr.com, а також журнал “Вести. Репортер”), однак офіційних підтверджень цьому немає. Рада директорів медіахолдингу очолює Ольга Семченко, яка раніше працювала прес-секретарем Клименко.

В інтерв’ю таблоїду “Дуся” екс-редактор економічного відділу журналу “Репортер” Світлана Крюкова повідомила, що у Олександра Клименка з’явилися політичні амбіції в Україні і він вступив у переговори з владою, щоб ці амбіції реалізувати.

Юрій Колобов

Найбільш “невезучим” з усіх втікачів чиновників виявився екс-міністр фінансів Юрій Колобов.

Як повідомило іспанське інформаційне агентство Europa Press, 3 березня 2015 року він був затриманий в Іспанії. Як повідомлялося, Колобов проживав з серпня 2014 року “у власному особняку в ексклюзивному селищі в районі Альтеа”, де влаштувалися заможні люди з усього світу. Вартість котеджів у цьому селищі становить від одного до 10 мільйонів євро. Процес екстрадиції Колобова може зайняти від півроку до півтора років. В серпні 2015 року Колобов попросив статус біженця в Іспанії

З 28 лютого 2014 голи влада Швейцарії заморозили банківські рахунки Колобова, проте екс-міністр стверджує, що він їх і не мав.

В Україні Колобов був оголошений в розшук 30 жовтня 2014 року, а 12 січня 2015 року міністр внутрішніх справ повідомив, що він знаходиться в міжнародному розшуку Інтерполу.

20 січня 2015 року Печерський районний суд міста Києва за клопотанням Генеральної прокуратури ухвалив рішення обрати Юрію Колобову запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

В Україні проти Колобова висунуто як мінімум два звинувачення. Зокрема, його звинувачують у порушенні закону про бюджет, коли в кінці 2013 року Мінфін під його керівництвом випустив єврооблігації на суму 3 млрд. дол., які викупив Фонду національного добробуту РФ (гучний “російський кредит” Януковича). Про це 24 вересня 2014 року повідомила СБУ. У той же час у Мінфіні стверджують, що відповідальність за випуск облігацій несе не міністр, а все уряд, який приймав відповідне рішення.

Також Колобова підозрюють у розтраті 220 млн грн бюджетних коштів. Справа розслідується за частиною 5 статті 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) КК України.

В якої бізнес – або публічної активності після втечі Колобов помічений не був.

Едуард Ставицький

 

Як і іншим побіжним українським чиновникам, Швейцарія з 28 лютого 2014 голи заморозила банківські рахунки екс-міністра енергетики Едуарда Ставицького. А з 15 квітня 2014 року проти нього ввів санкції Євросоюзу. 30 липня 2015 року стало відомо, що США ввели персональні санкції проти Ставицького.

У розшук в Україні він був оголошений 23 квітня 2014 року, а 2 серпня того ж року стало відомо, що він знаходиться в міжнародному розшуку Інтерполу.

В Україні Ставицького звинувачують у зловживанні владою та розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах (ст 191 КК України).

В ході обшуків 21 березня 2014 року на квартирі у екс-міністра було вилучено близько 50 кг золота і 5 млн. дол. в квартирі екс-міністра. Крім того, як повідомляє “Інсайдер”, Генпрокуратура знайшла у екс-міністра э12 квартир і триповерховий особняк в Києві.

Ставицького пов’язують з кількома компаніями, які продовжують вести бізнес в Україні.

Зокрема з газовидобувною компанією “Голден Деррік”, яка під час Ставицького міністром викупила у держави частки в найбільшому газовому родовищі України – Сахалінському. 10 грудня 2014 року суд повернув активи у власність держави. Але, як повідомляється, за 2 роки роботи на Сахалінському родовищі прибуток “Голден Деррік” могла скласти близько 120 млн грн. 28 січня суд позбавив “Голден Деррік” 19 спеціальних дозволів на видобуток нафти і газу.

Ставицького також пов’язують з мережею українських азс “БРСМ-Нафта”, сам він цей зв’язок заперечував. Як Про це повідомили в МВС 27 травня 2015 року, посадових осіб компанії “БРСМ” підозрюють у махінаціях з паливом на суму понад 1,2 млрд грн.

А 8 червня 2015 року в Київській області на заправці “БРСМ-Нафти”, спалахнула пожежа. Резервуари з пальним палали більше тижня. В результаті техногенної катастрофи загинули шестеро людей. Збитки від пожежі, за оцінками ДСНС, становить близько 50 млн грн. Також з’ясувалося, що заправка була побудована в неприпустимій близькості від військової частини. Ведеться розслідування.

За даними українських правоохоронців, Ставицький в даний час переховується в Ізраїлі і міг вже отримати ізраїльське громадянство. За інформацією народного депутата від “Блоку Петра Порошенко” Сергія Лещенка, Ставицький, щоб уникнути арешту змінив своє прізвище на Ротенберг.

Віталій Захарченко

Рахунки екс-міністра МВС також були заблоковані у Швейцарії з 28 лютого 2014 року, 6 березня 2014 року ЄС ввів проти нього санкції. А США, як повідомлялося, ввели персональні санкції проти Захарченко ще 15 січня 2014 року.

В Україні Захарченко був оголошений в розшук 4 березня 2014 року. 12 січня 2015 року Арсен Аваков повідомив, що Інтерпол оголосив Захарченко в міжнародний розшук, проте 1 червня 2015 року стало відомо, що Інтерпол відмовився це зробити. Як пояснив керівник українського бюро Інтерполу Василь Неволя, експерти прийшли до висновку, що переслідування екс-міністра можуть мати політичне підґрунтя.

В Україні екс-голову МВС підозрюють в організації вбивств під час масових заходів на Майдані Незалежності у Києві. 18 квітня 2014 року в Генпрокуратурі повідомили, що ведеться розслідування у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 258 (терористичний акт, що призвів до загибелі людей) КК України. У повідомленні вказується, що Захарченко був причетний до створення терористичної організації, діяльність якої призвела до масової загибелі людей 20 лютого 2014 року на вул. Інститутській у Києві.

Ще одна справа проти колишнього міністра пов’язане з викраденням. 26 листопада 2014 року Генеральна прокуратура заочно оголосила екс-міністру МВС підозра у причетності до викрадення предстоятеля УПЦ МП Олександра Драбинка.

Також Захарченко звинувачують в отриманні неправомірної вигоди у розмірі 1,2 млн грн за сприяння в легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом за ч. 5 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди посадовою особою) КК України).

Після втечі з України Захарченко проживає в РФ. 16 січня 2015 року екс-міністр заявив, що отримав російське громадянство, але від українського він не відмовляється. У Росії, як повідомляють ЗМІ, екс-міністр працює радником російської державної компанії “Ростех”, а також включений до експертної ради Комітету Держдуми по власності, де займається питаннями захисту майнових інтересів російських інвесторів за кордоном.

Сергій Курченко

Компанія ВЕТЕК українського бізнесмена Сергія Курченка, якого тісно пов’язують з “сім’єю”, виїхала зі свого столичного офісу ще 25 лютого 2014 року.

До цього нікому не відомий бізнесмен Курченкобуквально за рік став українським мільярдером, купивши футбольний клуб “Металіст”, Одеський нафтопереробний завод, мережа німецьких заправок, медіахолдинг “УМХ”, а також “Брокбізнесбанк”.

Все це експерти та ЗМІ пояснюють тим, що Курченко, фактично, в бізнесі представляв інтереси “сім’ї”, хоча Олександр Янукович стверджує, що бачився з олігархом всього один раз.

Як і “младореформатори” Сергій Курченко потрапив під західні санкції. 5 березня 2014 року його рахунку заблокував ЄС, а 10 березня стало відомо, що аналогічне рішення прийняли влади Швейцарії. 30 липня 2015 року США ввели проти нього персональні санкції. Днями стало відомо, що Швейцарії розслідує кримінальну провадження щодо Сергія Курченко за фактами відмивання грошей

19 липня 2015 року глава МВС Арсен Аваков повідомив, що на рахунки латвійських банків виявлені і заарештовані багатомільйонні активи Сергія Курченко. Мова йде про 80 млн доларів США, 177 тис. євро і 1 млн чеських крон. У МВС мають намір створити спільну з латвійськими правоохоронцями слідчу групу для повернення активів бізнесмена.

1 вересня 2014 року стало відомо, що Австрія заморозила активи компанії LPG Trading, яка займалася торгівлею скрапленим газом і мала відношення до Сергія Курченко і Олексію Азарову, синові екс-прем’єра Миколи Азарова.

В Україні Курченко оголосили в розшук 4 квітня 2014 року, 30 вересня 2014 року стало відомо, що він знаходиться в міжнародному розшуку Інтерполу.

Курченко звинувачують у низці великих фінансових злочинів. Так, Курченко звинувачують у причетності до розкрадання майна держпідприємства “Укргазвидобування”. Про це в ГПУ повідомили 20 березня 2014 року. Раніше “Укргазвидобування” заявила, що недоотримала 2013 року близько мільярда гривень з продажу скрапленого газу власного виробництва за заниженими цінами структур, які пов’язують з Курченко.

Олігарха також підозрюють у розкраданні 33 тис. тонн бензину “Нафтогазу України”, який був переданий його компанії на зберігання. Про це 25 березня 2014 року повідомили в МВС.

20 травня 2014 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, встановило, група ВЕТЕК протягом останніх двох років завезла без митного оформлення та сплати податків і зборів 5 млн тонн нафтопродуктів на суму 36 млрд грн. Надалі вони продавалися вітчизняним нафтотрейдерам шляхом підроблення фінансово-господарських документів. Після цього кошти через конвертаційні центри переводилися в готівку без сплати ПДВ та інших податків. За словами Авакова в цій схемі крім Курченко були задіяні Олександр Клименко та Олександр Янукович.

19 серпня 2014 року Генпрокуратура повідомила, що проводить розслідування за фактом створення злочинної організації ВЕТЕК, метою якої було заволодіння майном державних підприємств. Завдану державі шкоду від діяльності злочинної організації оцінюється в суму понад 3 млрд грн.

11 грудня 2014 року на той момент глава СБУ Валентин Наливайченко заявив, що Сергій Курченко причетний до фінансування тероризму на Донбасі.

Багато активи Сергія Курченко в даний час заарештовані. 11 березня 2014 року в МВС повідомили про арешт в Одесі заарештували 60 тис. тонн палива на суму 70 млн дол., яке належить одній з компаній Сергія Курченко. 22 квітня 2014 року Суд заарештував майновий комплекс та земельну ділянку Одеського нафтопереробного заводу, який раніше належав Сергію Курченко, а пізніше був переданий російському ВТБ Банку. Арешт Одеського НПЗ пов’язаний з розслідуванням контрабанди нафтопродуктів.

19 травня 2014 року СБУ повідомила, що наклала арешт на рахунки та майно українського бізнесмена Сергія Курченка на 1,5 млрд грн. Зокрема, 16 об’єктів нерухомості, з них 3 – за кордоном, 7 повітряних суден, 38 автомобілів.

11 червня 2014 року Національний банк прийняв рішення ліквідувати належить Курченко Брокбізнесбанк.

15 червня в Німеччині був затриманий відомий український банкір, колишній заступник голови наглядової ради ВЕТЕК Борис Тимонькін. 23 червня він був випущений під заставу. В Україні його підозрюють у відмиванні грошей для Курченко.

10 вересня 2015 року Генпрокуратура повідомила, що звернулася до суду з проханням заарештувати колишнього главу Нацбанку Ігоря Соркіна, а також колишнього голову “Реал банку” Володимира Агафонова. За даними слідства, Соркін і Агафонов протягом 2013-2014 років у складі злочинної групи, створеної Курченко, якому належав “Реал банк”, незаконно заволоділи сумою в майже 800 мільйонів гривень, яка була видана банку в якості стабілізаційного кредиту.

Крім того, Соркін підозрюється у заволодінні, за попередньою змовою зі службовими особами Нацбанку, “Брокбізнесбанку” Курченко і Аграрного фонду коштами Аграрного фонду на суму понад двох 2 млрд. гривень. 7 вересня Соркіну і Агафонову було винесено повідомлення про підозру у створенні злочинної організації. Обох оголосили в розшук.

Зазначимо, що незважаючи на санкції, частина компаній Курченко продовжує вести бізнес як в Україні, так і в Європі. 30 червня 2014 року видання “Інсайдер” повідомило, що Курченко, повернувся на паливний ринок України з новою фірмою – ТОВ “Финанспромгаз”.

21 серпня 2014 року “Німецька хвиля” повідомила, що мережа німецьких автозаправок Sparschweingas групи ВЕТЕК, продовжує працювати і навіть відкриває нові точки. Повідомляється, що прокуратура німецького міста Гера досі не встановила зв’язки між Курченко і Sparschweingas, хоча покупку мережі заправок визнали в самому ВЕТЕК.

22 травня 2014 року ЗМІ повідомили, що Сергій Курченко купив кримську мережа автомобільних заправок “Лукойл”.

8 жовтня 2014 року СБУ повідомила, що Курченко отримав російське громадянство. Також ЗМІ повідомляли, що побіжний олігарх намагався отримати сербське громадянство.

Різні долі, але одна дорога

Поки не відомо, як складуться долі “младореформаторів”, але в житті після втечі з України практично у всіх є спільні елементи.

Так, все за винятком Ставицького і Колобова в даний час “ховаються” в Росії, яка, незважаючи на оголошення втікачів чиновників і бізнесменів (за винятком Захарченко) в міжнародний розшук поки відмовляється видати їх Україні.

Проти всіх висунуті звинувачення у фінансових махінаціях і розтраті державних коштів і по багатьом вже запущена процедура заочного засудження.

Рахунки усіх “младореформаторів” на Заході заблоковані. Поки деякі з них, як Курченко та Ставицький ще намагаються вести бізнес поза межами РФ, але в найближчій перспективі, по всій видимості, це “вікно можливостей” буде звужуватися.

Таким чином, можна говорити про те, що більшість з втікачів чиновників і бізнесменів з оточення Януковича виявилися, фактично, “замкненими в Росії, і досвід Колобова тому пряме підтвердження.

При цьому, як відзначають експерти, якщо хто-небудь з них буде заочно засуджений в Україні, наслідки від цього будуть досить відчутними.

“Ця людина вже не просто розшукуватися за підозрою у вчиненні злочину, він буде швидким злочинцем. Будуть всі законні підстави для застосування до нього різних примусових заходів. Його майно і активи можуть бути конфісковані”, – пояснив Сегодня.иа адвокат Ігор Фомін.

Разом з тим, правозахисник Едуард Багіров вказує на те, що збіглим чиновникам не варто побоюватися, що РФ їх видасть Україні.

“Не варто очікувати від РФ, що вони будуть виконувати рішення українського суду або навіть європейського суду”, – сказав він Сегодня.иа.

Однак Ігор Фомін зазначає, що позиція Росії може і змінитися. “Дипломатія сьогодні одна, а завтра інша. Сьогодні РФ не видає злочинців, а завтра взяла і почала видавати”, – сказав він.

У той же час експерти скептично ставляться до багатьох звинувачень на адресу попередньої влади, і вважають, що вони не мають під собою достатньої доказової бази і озвучені, швидше, для досягнення піар-ефекту.

“У нас така українська традиція пострадянського часу: нова влада, як правило, відкриває кримінальні справи проти старої влади. Юридичні аргументи дуже мізерні. Це розкрадання бюджету, зловживання службовим становищем – це універсальні статті, які “пришиваються” ко всім колишнім чиновникам різного рангу”, – сказав Едуард Багіров.

Ці справи здебільшого не мають правової перспективи взагалі, додає Ігор Фомін. При цьому адвокат вказує на одну суттєву проблему – відсутність кваліфікованих спеціалістів, які могли б зібрати всю доказову базу для пред’явлення звинувачення.

“Останні роки затребуваність фахівців, які б збирали докази і представляли їх суду, була мінімальна. Кадрова політика була така, що підбирали людей, які виконували вказівки. Тому така проблема склалася”, – пояснив він.

Як наслідок, у суспільстві назріває “проблема очікування”, коли українці чекають, що колишні чиновники будуть засуджені, а обвинувальних вироків як не було, так і немає. “Розслідування відносно колишніх чиновників перетворилися в правове шоу”, – вважає правозахисник.

За його словами, дуже важливо, щоб судді, які будуть приймати рішення по цих справах (якщо вони все-таки дійдуть до суду), повинні користуватися довірою і авторитетом серед громадськості.

Як би те ні було, але в опублікованому 2 вересня 2015 року звіт Державної служби фінансового моніторингу повідомляється, що за весь період проведення розслідувань стосовно колишніх високопоставлених чиновників з березня 2014 року по серпень 2015 року за кордоном були заморожені їхні активи на загальну суму 107,2 мільйонів доларів, 15,9 млн євро і 135 млн швейцарських франків. Рахунки були заблоковані в Австрії, Великобританії, Латвії, Кіпру, Італії, Ліхтенштейні, Швейцарії та Нідерландах.Держфінмоніторинг також виявив 550 рахунків 95 фізичних і 86 рахунків 33 юридичних осіб, пов’язаних з “сім’єю” заблоковано кошти в еквіваленті 1,52 млрд. дол.

У відомстві зазначають, що загальна сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, становить 12,6 млрд грн, а сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з вчиненням інших злочинів, становить 2,9 млрд грн.