Героїв Ніни Соротокиной знають не тільки на пострадянському просторі: її твори перекладені на кілька мов. Вона завжди ставилася до себе з іронією й не ображалася, коли друзі називали її «Дюма-мати» і жартома говорили, що вона кращий письменник серед сантехніків. Втім, доля правди у цих словах була, адже за освітою Ніна Соротокина була інженером з будівництва гідроспоруд.
Дівчинка з комплексами і мріями
Ніна Соротокина. / Фото: www.dolorka.livejournal.com
Вона народилася в 1935 році і росла звичайною дівчинкою, яка радувала батьків успіхами в навчанні і засмучувала абсолютно незрозумілими мріями.
Вона була досить повненький, так і красунею юну Ніну було назвати складно. І мріяла вона про двох професіях відразу: про архів і кіно. Як це поєднувалося між собою, Ніна Соротокина уявлення не мала. Архів вона уявляла собі чимось суворим і таємничий, начебто контори, де нотаріус підписує всякі важливі папери. А кіно… ну яка дівчинка не мріяла в дитинстві про кіно? Навіть така повненька і закомплексована, як Ніна.
Третю мрію дівчинка старанно ховала навіть від себе самої. Якщо батьки приходили в здивування від її бажання стати архіваріусом або актрисою, то що вони могли сказати на її мрію стати справжньою письменницею? Тим більше, що самої Ніни письменники стосувалися чи ні не небожителями, до яких вона себе віднести ніяк не могла.
Ніна Соротокина. / Фото: www.dolorka.livejournal.com
Батьки Ніни Соротокиной душевні пориви дочки припинили цілком раціональним підходом до життя. На сімейній раді було вирішено спочатку отримати нормальну професію, а вже потім, якщо сильно захочеться, вже йти слідом за своїми мріями.
Опиратися бажанню батьків майбутня письменниця не стала і вступила в Новосибірський інститут інженерів водного транспорту, по закінченні якого отримала диплом інженера.
Довгий шлях до мрії
Ніна Соротокина. / Фото: www.wikimedia.org
А потім вона вийшла заміж і поїхала разом з чоловіком, ученим-фізиком Феліксом Улиничем в Москву. Там вона працювала в проектному НДІ, закінчила аспірантуру, обравши темою для роботи «Водопровід в умовах вічної мерзлоти».
Після аспірантури Ніна Матвіївна протягом 17 років працювала викладачем з предмету «Зовнішня каналізація і водопровід» в будівельному технікумі. А після народження другого сина вирішила для своїх дітей написати цікавий пригодницький роман про російську життя. Як пізніше зізнавалася сама Ніна Соротокина, спокійно спати їй не давав роман Дюма «Три мушкетери». Особливих амбіцій у неї тоді не було, просто було цікаво взятися за щось нове і залишити пам’ять про себе, якщо не для багатьох людей, то хоча б для власних дітей та онуків.
Ніна Соротокина. / Фото: www.dolorka.livejournal.com
Чоловік-вчений заробляв цілком пристойно, діти були під наглядом няні, Ніна Матвіївна працювала і весь вільний час проводила в історичній бібліотеці, писала оповідання. На семінарі при Спілці письменників вона зустріла Юрія Нагибіна, знайомство з яким переросло в багаторічну дружбу.
Через шість років після початку занять літературою, її розповідь опублікували в «Нашому сучасника». Вона була неймовірно щаслива і горда собою. Правда, чоловік Фелікс Романович радості подружжя не поділяв і сказав, що його улюблений письменник Свіфт, а ніяк не Ніна Соротокина. Слова, кинуті в жарт, злегка зачепили Ніну Матвіївну. Згодом подружжя розлучилося і, на думку письменниці, її творчість відіграла в цьому не останню роль.
Ніна Соротокина. / Фото: www.rns.online
Коли вже було закінчено її роман «Троє з навигацкой школи», а видавництво готувало до друку розповіді Ніни Соротокиной, вона зважилася покінчити зі своєю викладацькою діяльністю і повністю присвятити себе літературі.
Найщасливіший час
Ніна Соротокина. / Фото: www.dolorka.livejournal.com
Ніна Матвіївна не залишав надії опублікувати свій роман впродовж 17 років. Однак видавництва їй відмовляли, лише два вірші надрукували в журналі «Студентський меридіан». Тоді письменниця зважилася на авантюру і запропонувала Світлани Дружиніної, з якою навіть не була знайома, зняти фільм за романом «Троє з навигацкой школи».
На подив Ніни Матвіївни, Світлана Дружиніна після прочитання рукопису погодилася знімати кіно. Щоб фільм поставили у виробництво на «Мосфільмі», потрібен був відомий співавтор, яким погодився стати Юрій Нагібін, допоміг Ніні Соротокиной і Світлани Дружиніної слушними порадами за сценарієм.
Під час зйомок «Гардемаринів». / Фото: www.kinoistoria.ru
Протягом десяти років, поки знімалися три частини «Гардемаринів», обернулися для Ніни Соротокиной безперервним періодом щастя. Збулися відразу дві її дитячі мрії: вона стала письменником і змогла поринути у чарівний світ кіно. Вона бачила, як оживають придумані нею герої.
Пізніше вона зізнавалася, що навіть відчувала деяку незручність від того, що найяскравішими в її житті спогадами стали не діти, а зйомки фільму, хоча обох синів і своїх онуків Ніна Матвіївна любила шалено.
Кадр з фільму «Гардемарини, вперед!» / Фото: www.mtdata.ru
Друзі Ніни Соротокиной поставилися до її успіху досить поблажливо. Вона тоді вже жила в Підмосков’ї в Троїцьку, науковому центрі, а коло її спілкування складали вчені, естети. Але Ніна Матвіївна і не думала ображатися на жартівливе звання «Дюма-мати» і ставлення друзів, як до «найкращому письменнику серед сантехніків і краще сантехніку серед письменників». Навпаки, вона сама веселилася з цього приводу і зовсім не вважала себе другий Шарлоттою Бронте.
Ніна Соротокина. / Фото: www.wikimedia.org
Вона ніколи не вважала себе знаменитістю, їй було достатньо того, що люди знають і люблять придуманих нею героїв. Роман про гардемаринах розійшовся загальним накладом більше, ніж в два мільйони примірників. Всього ж вийшли друком 22 книги Ніни Соротокиной.
Ніна Соротокина. / Фото: www.facenews.ua
Ніна Соротокина до самого останнього дня зберігав оптимізм і вміння дивуватися. Вона вважала, що ніколи не пізно почати все з чистого аркуша. Історії й письменства вона вчилася сама, а ще ходила на байдарках, брала активну участь в розкопках, пишалася своїми знаннями майже всіх трав і квітів, вона вміла в’язати і прясти, приголомшливо готувала і з задоволенням проводила час з онуками.
Ніни Соротокиной не стало у травні 2019 року. Зате залишилися жити її герої, нові пригоди яких в даний час знімає Світлана Дружиніна.
Коли в серпні 1991 року на екрани вийшов другий фільм із серії фільмів Світлани Дружиніної про російських гардемаринах XVIII століття «Віват, гардемарини!», він викликав справжній фурор. Виконавець головної ролі Дмитро Харатьян був визнаний кращим актором 1991 року. Та й інші актори, які зіграли в цьому фільмі, завоювали величезну популярність. Але далеко не всі глядачі знали, що насправді гардемарини – персонажі вигадані. Хоча були серед героїв цього фільму і реально існуючі особистості.
Thanks!
Our editors are notified.