Як “зразковий піонер” актор Сергій Шевкуненко став авторитетним бандитом

Сергій Шевкуненко

У лютому 1995 р загинув Сергій Юрійович Шевкуненко – авторитетний бандит на прізвисько «Шеф» , а також «Артист». Останній псевдонім він отримав не випадково, бо справді один час був артистом. Що могло змусити цю людину переступити закон?

Сережка з Малій Бронній

Сергію пощастило народитися в доброчесній і дружної сім’ї. Батьки хлопчика були творчими людьми: батько – директор «Мосфільму», мама працювала там же асистентом режисера.
Сергій у них був «запізнілим» дитиною. Він народився в 1959 році, коли батька з матір’ю було вже більше сорока. Кажуть, що п’єса «Сережка з Малій Бронній» написана була його батьком Юрієм Шевкуненко з нагоди народження сина.
Пісню для п’єси, яка мала таку ж назву, написав Євген Винокуров. Правда, тут є деякі неточності. Справа в тому, що слова пісні були опубліковані в 1953 році, в той час як сама пісня ще за рік до появи на світ Сергія Шевкуненко прозвучала у виконанні Марка Бернеса. Тому навряд чи вона була написана на честь маленького Сергійка.

П’єса
Батько Сергія помер, коли хлопчикові було 10 років. Він залишився з матір’ю і старшою сестрою. Не можна сказати, що сестра брала активну участь у процесі виховання молодшого брата. Вона була набагато старше Сергія та на момент смерті батька закінчувала навчання у Вдіку. Там вона зустріла свого майбутнього чоловіка Насіння Галкіна з яким незабаром після весілля покинула Росію і виїхала в Ізраїль.

Скандальний артист

Після від’їзду сестри почався важкий підлітковий період у житті Сергія Шевкуненко. Окремі особливо «свідомі» українці називали поведінка підлітка протестом проти підвалин Радянської влади. Хоча насправді це було звичайне, характерне для цього віку бунтарство, спровокована надлишком сил і відсутністю мети в житті.

Шевкуненко у фільмі “Кортик
Певне значення мав і соціальний статус Сергія. Молодий чоловік належав до так званої «золотої молоді», представники якої мали певні привілеї в суспільстві і, користуючись цим, дозволяли собі глузування в бік оточуючих людей і взагалі всього соціального ладу. Сергій не зміг вступити до ВДІКУ. Так, напевно, і не дуже хотів. Хлопцеві набагато більше подобалися важкий рок і вино. Не відмовлявся молодий Шевкуненко і від таких непорядних занять, як спекуляція модними речами і хуліганство.
Хоч хлопець і не закінчив ВДІК, у фільмах він все-таки знявся, правда, ще в дитинстві. Справжню славу йому принесли художні картини «Бронзовий птах», а також «Кортик», зняті за творами А. Рибакова. Героєм Сергія став Михайло Поляків – плакатний піонер, на сто відсотків відповідний правильним засадам і принципам соціалістичного суспільства. Правда, озвучував свого героя не Шевкуненко. Його голосом була Ярослава Турылева.

Шевкуненко у фільмі “Загублена експедиція
Слід сказати що, знімаючись у «Кортике» (на той час йому було 13 років), Сергій вже стояв на обліку в дитячій кімнаті міліції. Тим не менш, це його не зупиняло. Молодий Шевкуненко, як і раніше, вплутувався в бійки і хуліганив. Після «Кортика» була ще одна роль в картині «Зникла експедиція». Після цих зйомок акторська діяльність Сергія підійшла до кінця.
Чи він хотів стати актором – історії невідомо. Напевно, не дуже. Бо для цього потрібно було для початку отримати середню освіту, а Шевкуненко навіть десять класів не закінчив, пішов зі школи після восьмого.
Продовжувати навчання він не хотів йти на роботу теж. Врешті-решт мати прилаштувала сина робітником на «Мосфільм». Пропрацював він там недовго, Недбайливого працівника звільнили за прогули і хамську поведінку. А в характеристиці, яка незабаром була потрібна для надання в органи міліції, було написано: «Здійснював прогули без поважних причин, до роботи ставився безвідповідально, хамив матері і іншим співробітникам».

На слизькій дорозі

У 1976 році Сергій потрапив в спеціалізований навчальний заклад для неповнолітніх, але і там пробув недовго. Одного разу, накачавшись спиртним, він вирішив поспілкуватися з чужим псом. Господар спробував зробити йому зауваження, за що отримав з десяток ударів.
Мабуть, Шевкуненко неабияк змучив місцевих правоохоронців, тому йому без особливих розглядів присудили рік позбавлення волі. Відбувати покарання Сергій повинен був у виправному трудовому установі для неповнолітніх.
Поки хлопець сидів, на екрани вийшла «Зникла експедиція». У продовженні фільму хлопець більше не знімався. Його не запросили, у картині «Золота річка» автори сценарію просто прибрали сюжетну лінію з героєм, якого грав Сергій.

“Сергій
Відсидівши покладений рік, молодий чоловік знову на прохання матері оформився на кіностудію все з тієї ж професії. І знову пропрацював там недовго. В цей раз йому дали чотири роки за пограбування мосфильмовского буфету. Мотив для злочину був банальним – було бажання випити, а торгові точки до того часу вже були закриті. Відсидівши один рік, Сергій вийшов з «умовно-достроковому» і знову за іронією долі влаштувався на те робоче місце. Виходить замкнуте коло.
Подробиці біографії Шевкуненко, крім його «злочинного стажу», історії невідомі. Тим не менш, можна припустити, що навряд чи він (тепер Артист) між відсидками вів добропорядний спосіб життя.
В 1981 р. було пограбовано і вбито подруга матері Сергія Шевкуненко знаменита артистка Зоя Федорова. Ходили чутки, що це справа рук бандитського угруповання підлогу назвою «Діамантова мафія». Тоді під підозру потрапив і Шевкуненко. Але довести провину його не вийшло, у зв’язку з чим хлопцеві вдалося уникнути покарання.
Довгі роки Артисту все сходило з рук, поки він у січні 1982 року не попався на крадіжці зі зломом. Крім того, при обшуку в його квартирі знайшли наркотики. Мірою покарання за черговий злочин суд визнав за необхідне призначити чотири з половиною роки позбавлення волі. Незабаром до цього терміну додалося ще півтора за те, що намагався здійснити втечу.
Відсидівши покладений строк, Артист вирішив покінчити з кримінальним світом і жити нормальним життям. Він навіть завів сім’ю. Але, схоже, на волі йому мало хто був радий, дуже багато гріхів за ним значилося. Довго він на волі не пробув.

Сергій Шевкуненко – бандит на прізвисько “Артист
Наступну статтю Артист отримав за зберігання вогнепальної зброї. За словами дружини, у цей раз його підставили. На суді жінка говорила, що якийсь чоловік приніс їй пакет для чоловіка, коли того не було вдома. Відразу після повернення чоловіка до нього додому нагрянула міліція виявила в переданому пакеті пістолет. В цей раз йому дали один рік.
Свій наступний рік Шевкуненко отримав за участь у бандитського розбирання, яка проходила р. в Тольятті. Після цієї відсидки Артист не пробув на волі і пари місяців. Його взяли з краденими іконами, вартість яких він намагався з’ясувати. Знайомого, який приніс йому ці ікони, не посадили, а пограбував церкву злодія знайти не змогли. За цей злочин Артистові довелося відсидіти три роки.

Шевкуненко з дружиною
Вийшов він у лихі дев’яності, коли в країні щосили господарювали бандити. Шевкуненко, якого вже називали Шефом, відразу опинився у своїй стихії і вступив в осетинську угруповання, якою керував Микола Базикашвили. Шеф став його правою рукою. Правда, недовго радів життю. Злочинне угрупування було знешкоджено співробітниками міліції, і бандит знову опинився в небезпеці.
Відчувши, що хмари над головою згущуються, Шеф прийняв рішення бігти до старшої сестри в Ізраїль. Але не вдалося. Одного разу ввечері, коли Шеф повертався додому, в під’їзді його вже чекали. Заскочений зненацька, Шевкуненко отримав дві кулі, але все таки спробував добігти до квартири. Він встиг заскочити в ліфт, у той час як кілеру довелося підніматися по сходах. У Шевкуненко вийшло відкрити свою квартиру, однак поспіхом забув у замку вхідних дверей ключ.
На шум вибігла мати … І загинула першої. Потім убили і самого Шефа. Ось так сумно закінчилося життя Сергія Шевкуненко – екранного образу піонера, який обрав шлях злочинця.