Як проходить декомунізація: історичні курйози, оригінальні назви і “бої” місцевого значення

Політика

Як проходить декомунізація: історичні курйози, оригінальні назви і “бої” місцевого значення (Інфографіка)

Перейменування підлягає 871 населений пункт, але не скрізь ідею підтримують жителі

Майже місяць тому в Україні набув чинності закон “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона пропаганди їх символіки”, згідно з яким протягом півроку з українських карт повинні зникнути всі міста, селища, вулиці та тупики, своїми назвами, що нагадують про часи “розвиненого соціалізму”. Повинні бути демонтовані “Іллічі”, стерті всі червоні зірки, серпи і молоти…

“Сегодня.иа” розбиралася, як проходить “декомунізація” в українських регіонах і чому багато людей як і раніше виступають проти неоднозначного закону.

871 населений пункт має до 21 листопада 2015 року змінити свою назву, – підрахували в Інституті національної пам’яті. Серед них 76 міст і сіл міського типу (в тому числі, два обласних центри – Дніпропетровськ та Кіровоград), а також 795 сіл.

З їх примірним переліком можна ознайомитися на офіційному сайті Інституту. Втім, за підрахунками фахівців, їх не так багато – всього 3% від загальної чисельності українських населених пунктів.

Інфографіка: Інститут національної пам’яті

Як розповідають в ІНП, реєстр комуністичних топонімів постійно поповнюється – над пошуком населених пунктів “з недавнього минулого” працюють волонтери. Іноді трапляються і досить оригінальні: так, співробітники Інституту виявили на просторах Батьківщини села Шлях Незаможника, Политотделовец, Червона Трибуновка, Лікнеп і Право Жовтня.

Тепер місцевим органам влади належить вирішити, як їм називатися по-новому: тут з центру обіцяють не радити, а дати повний простір для польоту фантазії місцевої влади – як можна повернути історичну назву (якщо воно було), так і придумати щось нове. Правда, поки про появу сіл Зорі Євроінтеграції або Правосекторовка нічого не відомо…

Читайте также:
В БПП звинуватили Радикальну партію та "Самопоміч" у бійні під Радою

КУРЙОЗИ. Часом питання перейменування вимагають досить глибоких історичних досліджень.

Так, скажімо, за даними того ж Інституту нацпам’яті, село з безневинною назвою Максимівка у Львівській області отримало своє ім’я в честь офіцера НКВС по прізвища Максимов, і тепер має намір повернутися до історичного топоніма Либуховка.

“А от село Хрущова Микитівка на Харківщині, незважаючи на очевидні аналогії, названо було так ще в XVII-XVII століттях в честь двох козаків: у 1676 уманський полковник Микита Сененко отримав грамоту на ці землі, а з 1738 у Микитівки з’явився новий власник – ніжинський полковник Іван Хрущов”, – відзначають в ІНП.

Непроста історія, скажімо, і в Запорізькій області. “Село Петровське могли назвати в честь більшовика Григорія Петровського (на честь нього також, скажімо, названий місто Дніпропетровськ – Ред.), або ж на честь козака на ім’я Петро”, – кажуть нам в облдержадміністрації.

Розібратися в даному питанні тепер повинна спеціальна комісія.

СПЕЦКОМІСІЇ. “У кожному районі та місті призначать відповідального за проведення декомунізації, – розповідає “Сегодня.иа” начальник управління внутрішньої політики Запорізької облдержадміністрації Олександр Зубченко, – ми дали розпорядження місцевим райагосдминистрациям підготувати списки місцевих діячів комуністичного режиму, які причетні до організації політичних репресій, Голодомору 1932-33 років, боротьбі проти незалежності України, встановлення радянської влади”.

До речі, за словами запорізького чиновника, в населених пунктах проведуть громадські слухання або ж соцопитування, під час яких оберуть нові назви. “Не буде такого, щоб хтось взяв і поміняв назву”, – запевняє Зубченко.

Читайте также:
У Генштабі спростували інформацію про зрив створення Сил спеціальних операцій

В обласному центрі, за різними оцінками, перейменують від 100 до 300 вулиць. Крім цього, більше не буде Орджонікідзевського, Ленінського і Жовтневого (Жовтневого) районів міста. Перейменують центральну вулицю Запоріжжя – проспект імені Леніна, також змінять назви вулиць, названих в честь Анголенка, Леппика, Грязнова, Щорса.

“Місцевим радам доручили підготувати список об’єктів, де є слово “радянський”, “радянської влади”, перейменують також вулиці, площі, бульвари, провулки, в назвах яких є імена партійних керівників, співробітників КДБ, НКВС, ОГПУ, ЧК, командирів Червоної армії, які воювали проти незалежності України в 1917-21 роках, подавлявших селянські повстання”, – говорить Олександр Зубченко.

Всього планується змінити назву 720 вулиць в Запорізькій області.

При цьому примітно, що закордонні ліві діячі в немилість… не потрапили! Вулиці, названі на честь Рози Люксембург, Карла Маркса і Фрідріха Енгельса перейменовувати не будуть, запевняють нас в Запорізькій ОДА.

В Одеській області в немилість потрапили міста Іллічівськ (який може перетворитися в Скифополь або Буговой Хутір), Котовськ (Бірзула), Фрунзівка (Захарівка), Комінтернівське (Антоно-Кодинцево) і Красні Окни (Окни). В самій Одесі поки ще збереглися вулиці Героїв Комсомольців, Жовтневої Революції, Комінтерну, Щорса — офіцера Червоної армії, Марії Демченко — радянської колгоспниці і агронома, селища Котовського і Більшовик. Але нові назви для них поки не вибрані.

А от у Харкові за декомунізацію поки взялися неактивно – робоча група з числа директорів департаментів міськради, ректорів вузів, істориків і архітекторів поки радилася з даного питання лише раз, зате харків’яни вже шлють свої пропозиції. Приміром, як розповів нам секретар топонімічної комісії міськради Олексій Хорошковатий, один з жителів міста запропонував перейменувати вулицю Петра Слинька в Успенський бульвар, оскільки там будується однойменний храм.

Читайте также:
Сходив за кавуном

ПРОБЛЕМИ. Проте ключове питання, яке як і раніше турбує місцеві влади, – де взяти гроші на зміну табличок та перереєстрацію документів, коли вони навіть на ремонт доріг не дуже є.

Так, харківські чиновники переконані: передбаченого законом строку їм не вистачить, адже перейменувати доведеться сім з дев’яти районів міста, а також понад трьохсот вулиць, парків і скверів.

Як розповів “Сегодня.иа” віце-мер Ігор Терехов, одна з головних проблем це фінансування, адже харків’янам доведеться переробляти документи. На всі ці заходи тільки Харкову потрібно кілька сотень мільйонів гривень. Тому, щоб виконати закон якісно, міськрада вже звернувся у Верховну Раду з проханням дати їм більше часу, ніж на шість місяців.

В Дніпропетровську (а там доведеться перейменовувати не тільки саме місто, але й цілу область) за даними соцопитувань, 80% жителів міста проти перейменування, каже народний депутат, у минулому – губернатор Дніпропетровщини Олександр Вілкул.

В опозиції переконані, що передбачена законом норма, коли рішення про перейменування міста приймається сотнею депутатів, а не усіма мешканцями на місцевому референдумі, порушує конституційні права українців.

“Регіон, який я представляю – це місто Дніпропетровськ і Дніпропетровська область. Коаліцією у Верховній Раді був прийнятий пакет законів, згідно з якими запущений механізм насильницького, без урахування думки громад, перейменування населених пунктів. Це при тому, що згідно з соціологічними дослідженнями, 80% жителів нашого регіону виступають проти перейменування Дніпропетровська і хочуть, щоб це питання вирішувалося не указами центральної влади, а на місцевому референдумі, який може бути проведений восени одночасно з місцевими виборами”, – заявив вчора Вілкул, виступаючи в ході засідання Генеральної Асамблеї Асоціації Європейських регіонів, яка пройшла в Швеції.

Читайте также:
"Опора" підбила остаточні підсумки виборів у Харкові

Він підкреслив, що вже в Конституційному суді України йде оскарження дій центральної влади щодо перейменування. Також народний депутат має наміру звертатися з цього питання і в європейські суди. “В Європі також задають питання – чому український уряд в умовах кризи хоче, щоб сотні мільйонів євро йшли не на розвиток економіки та надання допомоги українцям, а на заміну табличок?”, – зазначив Вілкул.

ЛЕНІН І РАДА. Передбачає закон і демонтаж пам’ятників. Поки, правда, масованого “ленинопада” не помітно.

Найвідоміший Ілліч після прийняття закону “покинув свій п’єдестал у Слов’янську.

Тим часом, у Харкові днями в саду Шевченка невідомі за допомогою фарб і пензлів “переодягнули” юного Леніна у вишиванку та шаровари. Інші ж використовують методи вандалів: за останні пару місяців в місті впали десятки пам’ятників радянським діячам.

Фото: tyzhden.ua

А у Верховній Раді, тим часом, звернули увагу на те, що стеля в фойє головного будинку теж, схоже, доведеться декоммунизировать – червоні прапори і радянські п’ятикутні зірки присутні у великій кількості в зображеної на ньому картині.

“Правда, поки це питання навіть не піднімалося. – сміється в бесіді з “Сегодня.иа” співробітник апарату українського парламенту. – Але якщо хтось з депутатів помітить, напевно будуть щось думати”.


Источник:    segodnya.ua

Оцініть статтю
Популярний портал | Proexpress.com.ua | все найцікавіше в Україні

Thanks!

Our editors are notified.