Питання про Карму досить складний, але знати про Карму життєво необхідно, тому спробуємо розібрати деякі основні аспекти цього основоположного Закону Космічної Справедливості.
Напевно, кожен з нас не раз задавався питанням: у чому причини нещасть людини? Чому так багато страждання? Чому доля буває такий безжальною до хорошим людям? Чому хтось багатий, здоровий, красивий, розумний, удачливий, а хто-то немічний від народження, бідний, невезуч? Всі ці «чому» з’являються від незнання Основних Космічних Законів життя, що панують у природі, і які, будучи порушеними, приносять людині страждання.
Цих законів багато: закон Ієрархії, закон вільної волі, закон рівноваги, закон Перевтілення, закон Карми та ін. Але основну роль у житті та еволюції як всього Космосу, так і окремої людини відіграє Закон Карми.
Це закон причинно-наслідкових зв’язків між діями та їх наслідками. Його називають Законом Космічної справедливості, законом Відповідальності, Покарання і Відплати. Карма це те, що в простому розумінні значить доля або рок. Але в понятті рок або доля приховано щось сліпе, фатальне, випадкове, що не має причини, тоді як в понятті закону міститься мудрість системи, яку можна вивчити і застосовувати в житті кожного дня.
Закон – це не істота. Закон сліпий і непорушний, не має ні серця, ні почуттів. Його неможливо ні підкупити, ні обдурити, ні розжалобити, ні вблагати, неможливо від нього сховатися, він віддає кожному по його справах невідворотно: за добро – добром, за зло – стражданням. Сутність його висловлена в словах Ісуса Христа: «Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Що посієш, те й пожнеш».
Що означає слово «Карма»?
Слово «Карма» у древніх мудреців Сходу означає дію, і це говорить про те, що про Закон Карми знали люди з незапам’ятних часів.
Слово «Карма» своїм звучанням нагадує слово «Кара – покарання», і в дійсності, за негативною дією послідує покарання, за позитивним – благодать.
Закони «Карми» говорять: «немає явища без причини, і яка причина, така і наслідок».
Як приклад прояву дії Закону Карми може послужити розповідь А. Хейдока «Перевдягнені», який був записаний автором зі слів старого уральського селянина, який був свідком випадку, що стався з його братом, хорошим, добрим, працьовитим, любить свою сім’ю і дітей, людиною.
Прояв закону Карми
Це сталося в Поволжі. Брати зі своїми сім’ями жили поруч. Якось влітку, коли заколосилась в полі пшениця, брат оповідача, молодий і здоровий, пристрастю загорівся бажанням поїхати в полі – помилуватися на плоди своєї праці. Почав жеребця двуколку запрягати. Ніхто йому не заперечував, крім того жеребець зовсім застоявся – давно не запрягали. А тут діти почали проситися взяти їх з собою. Мати дітей, серцем відчувши небезпеку, почала заперечувати: «Не дам дітей, — каже, — хіба можливо на нашому жеребці дітей возити!… Он як танцює». Але, як правило поступливий, чоловік на цей раз відмахнувся від дружини: «Та ну тебе! Що я з жеребцем не впораюся, чи що? Нічого не станеться! Дітлахи, до мене». А дітлахам того і треба. Не подіяли і вмовляння брата не брати дітей з собою. Людину немов підмінили: впертим став, злим. «Діти мої. Куди хочу, туди й везу».
І виїхали з двору. Відпустив батько натягнуті віжки, і рвонув коня з несамовитою силою. А через годину повернувся батько додому ні живий, ні мертвий і привіз понівечені трупи своїх дітей.
Як виявилося, жеребець побачив по дорозі в чужому табуні кобилиць, рвонув і поніс. Сильний був селянин, натягнувши віжки, не дав жеребцеві ходу, і той став на диби перекинув двуколку. Дітки і вивалилися. Тут варто було б послабити віжки, жеребець б рвонув вперед, і все обійшлося б, але батько хлопців не здогадався, чи розгубився, та ще пущі натягнув… І тоді жеребець подався назад разом з двуколкой і на очах у батька дітей розтоптав. Мати від горя незабаром померла, а через півроку й батька не стало.
Закінчивши розповідати, старий запитав письменника: скажи, за що це нещастя спіткало чесної людини, нікому не робив ніякого зла? Де ж справедливість, якщо вона існує?
Треба зазначити, що А. Хейдок мав здатність прозріння і йому прийшла відповідь через бачення. Перейнявшись співчуттям і любов’ю до нещасного старого, чия свідомість перенесло його в дні його молодості, письменник увійшов в ритм переживань старого і, закривши очі, побачив сцену з середньовіччя, яка ставилася до часів набігів тевтонських лицарів на російські, литовські або лівонські землі.
В сірих сутінках зимового світанку були видні догоряють залишки селища, тільки що піддався набігу. Вершники і піші воїни з піднятими забралами, закуті в лати, снували біля згарища, зганяючи худоба, тягаючи награбоване добро.
Серед кінних лицарів, виділявся своїм величезним зростанням рудобородий воїн, ймовірно головний серед грабіжників. «Де полонянки, яких ми пригнали?» – запитав він у свого слуги. «Все тут, пане», — відповів слуга вказуючи на невелику групу понуро стояли жінок. Одна з них пригортала до себе дітей. Це обурило рудого лицаря, і він віддав наказ кинути дітей до його ніг. Незважаючи на благання і ридання матері два маленьких тільця мелькнули в повітрі і впали перед гнедым жеребцем. В наступну мить лицар ворухнув поводами і кінь рушив уперед, а за ним ще десяток вершників проїхалися по дитячим тельцям. Письменник не став переказувати співрозмовнику свого бачення, а співчуваючи відсутності знань старої людини сказав: «Все це тому, — сказав письменник, знає Закони Життя, — що ми всі переодягнені, але переодягання не рятує від старих боргів».
Природно, постає питання: чому людина не пам’ятає своїх минулих життів? Тут задіяний інший Космічний Закон Еволюції, закон Співчуття і Милосердя. Хто-то в минулому житті міг бути катом, лиходієм, що погубила чимало людських життів і знання цього може довести його до відчаю, порушити психіку і на тривалий час затримати його еволюцію. Хтось, навпаки, в минулому обіймав високий пост, можливо був королем, видним военноначальником і т. д., і від такого знання людина може загордитися, в ньому можуть розвинутися такі якості як марнославство, честолюбство, пиха, що в кінцевому рахунку теж зробить негативний вплив на душевне здоров’я людини і затримає його духовне зростання. Ось з якої причини при цьому низькому рівні свідомості людина позбавлена можливості знати свої минулі життя і пам’ятати ті ролі, які він у них грав.
Проте коли-небудь настане у житті кожної людини (якщо він чоловік, а не просто двоноге тварина) такий день, коли він буде в змозі заглянути в свої минулі життя. А до того часу ми можемо смутно судити про наше минуле з нашої нинішньої життя, яка є прямим результатом наших минулих благодіянь або злодійств. Окремі ж епізоди наших минулих життів іноді можна побачити у снах, але вони здебільшого залишаються не распознанными.
І все-таки в поточному житті прояву Закону Карми настільки часті і очевидні, що кожен, неупереджено шукає істину, легко його побачить.
Ось злий чоловік послав стріли ненависті до свого сусіда, а той залишився спокійним до посилок недоброзичливця і не допустив їх в свою ауру, і вони, стріли злоби, відхилившись від наміченої мети, не знайшовши там собі подібного, бумерангом повернулися до послав їх і побили його, спричинивши відповідну хворобу або якусь неприємність в його житті. Тому закон Карми називають ще закон Зворотного удару або закон Відповідальності, тому як сама людина тримає відповідь за свої дії.
Ось ще такий приклад: злодій вкрав гроші, його зловили і він поніс суворе покарання. Це дія закону Карми в грубій формі його прояву.
Хтось може зауважити, що спритний злодій може вислизнути від караючої руки закону. Так, від державного закону він може сховатися, але не сховається від Космічного закону Справедливості, рано чи пізно він його наздожене, завдавши жорстокий, але заслужений удар долі з тією ж силою страждання, яке він заподіяв іншим. Все питання – в часі прояву наслідків скоєного дії.
Справа в тому, що прояв закону Карми, є космічна реакція на дії людини, що вимагає певного часу для освіти слідства.
Організм Космосу неймовірно чутливий, гармонійний і чуйно реагує на кожне вплив з боку людської вільної волі. Мала причина, незначно порушує гармонію, виявляє свої слідства в короткий час, тоді як для прояву наслідків дії значно порушив рівновагу, потрібні століття. Наступивши комусь на ногу можна зараз же, як наслідок, отримати гнівний погляд або недоречне зауваження. Але часто люди скоюють такі дії, які вимагають більш тривалого періоду для виявлення наслідків, що виходить за межі одного життя людини.
Всесвіт є велика сукупність діяльності, які керуються законом абсолютної Космічної Справедливості. І діяльність кожної окремої одиниці, яка становить космічний організм, — будь це зірка, планета чи людина, — повинна бути в повному співзвуччі з Великим Планом Еволюції. Збої неприпустимі. Будь-який збій неминуче призводить до порушення гармонії, що зовні може виявлятися хвороби, катастрофи, катаклізми глобального, світового або Вселенського масштабу, бо все в світі взаємопов’язане.
Кожній людині, щоб не стати детонатором планети, необхідно знати, що його діяльність повинна служити егоїстичним цілям, а Єдиним Планом Еволюції. Людина – це мислитель, і йому дається право вибору шляху: йти або відповідно з світовим планом еволюційного розвитку, духовно розвиваючись, щоб надалі стати свідомим співробітником Космосу, або деградувати і бути знищеним як невдале творіння Космічних сил. Йти ж верхнім шляхом можна тільки розвиваючи безкорисливість і узгоджуючи свою діяльність з Волею Вищої, тобто жити за формулою: «Нехай буде воля Твоя, а не моя». Ця формула при дефіциті знань про потаємної природі людини і Всесвіту допомагає уникнути безлічі помилок. Ісус Христос говорив, звертаючись до всіх нас: «Якщо хто хоче йти за Мною, хай зречеться самого себе, і візьми хрест свій і йди за Мною» (Лука).
Якщо людина робить помилки, губиться на шляху з причини свого невігластва, то йому допомагає виправити помилку і повернутися на правильний шлях Великий закон Космічної Справедливості, Закон Карми. Закон Карми – це спрямовуюча сила еволюції. Великий Помічник людини, діє на Благо еволюції. Карма – це сувора Благодать.
Будь-яка дія, яка перешкоджає еволюції, обмежує живу істоту в його розвитку, є зло, і, навпаки, — всяка дія, яка допомагає живій істоті розкрити свою духовність, свою божественну сутність, є добро. Всяке зло є порушення гармонії космічного організму, тому закон Космічної Справедливості вимагає, щоб було погашено навіть найменше зло, вчинене людиною навіть найнікчемнішого суті.
Визнання закону Карми
Виходячи з вищесказаного можна дати визначення Карми. Карма – це сила еволюційна. Її метою є – спрямувати людину на шлях еволюції, навчити діяти в повній згоді з Космічними Законами, тому як тільки в повній згоді з Законами Космосу людина стає добрим творцем як своєї долі, так і долі планети.
«…Доки людина не зрозуміє всього величі свого походження, що він є безсмертна частка Божественного Я, вічно міняє свої форми, і не усвідомлює відповідальності своєї, і що немає нікого, хто міг би простити йому його гріхи, чи віддати по заслугах і, що тільки сам він є творець причин і наслідків, сівач і жнець всього створеного ним, до тих пір людина буде породителем і насадителем того безумства злочинності і розбещеності, яка загрожує нашій планеті страшною загибеллю» (Листи Е. Реріх, т. I, 12.09.34 рік).
Звідси можна зробити висновки, що визнання Закону Карми є життєвою необхідністю.
Карма переслідує мету всебічного гармонійного розвитку Індивідуальності і тому в кожному втіленні ставить людину в такі умови, в яких розвивається і зміцнюється певна здатність або якість душі. Наприклад: якщо в людині не достатньо мужності – він повинен розвинути мужність. Добрі якість повинні вирости і утвердиться, хоча б на це знадобилося кілька втілень. Таким чином можна говорити, що Карма – це школа життя, невивчений урок повторюється в наступному житті або життях до повного засвоєння.
І все-ж з усіх видів Карми індивідуальна Карма є основною, вирішальною, тому що вона впливає як на породження, так і на погашення всіх інших видів Карми.
Закон Карми вчить, що все, що відбувається з людиною під час його земного життя, є результатом вчиненого ним же в колишніх существованиях, є відновлення ним же порушеної рівноваги або справедливості.
У кожному новому втіленні на нас обрушується цілий потік вчиненої нами Карми, проте все ж не весь її запас, під вагою якого нам би не піднятися. Відбирається та частина кармічних боргів, яку кожен в змозі погасити. В цьому проявляється співчуття до нас Владик Карми, наших духовних космічних Керівників, що направляють нас на нове втілення. Ними враховуються наші схильності, наші можливості, створюють умови, в яких при напрузі і доброї волі ми зможемо осилити покладене на нас: розрахуватися з боргами, отримати новий досвід, духовно просунутися вище, стати краще, чистіше, світліше. Тому і говориться, що непосильних випробувань не буває.
Кармічні зв’язки
Так як людина живе одночасно в трьох світах: у фізичному світі — своїми механічними діями, в астральному світі — почуттями й бажаннями і в ментальному світі — думками, то він створює ланцюг причин і наслідків на кожному з цих планів. Виходить складне переплетення кармічних зв’язків.
Існує три категорії сил, плетущих візерунки нашої Карми, завязывающие кармічні вузли з іншими людьми і визначають наше майбутнє.
Це наші бажання, вчинки і думки, виражені через слова і вчинки.
Бажання породжують пристрасті: вони притягують нас до предметів зовнішнього світу; вони захоплюють людину завжди в те середовище, де бажання ці здатні отримати задоволення. Вони визначають місце народження людини, сім’ю і мати, кров якої дасть підходящий матеріал для формування фізичної оболонки, найбільш придатної для задоволення бажання: або грубих фізичних матеріального плану, прив’язують дух до Землі, духовних, піднесених, що тягнуть душу до небес. Бажання впливають на підбір друзів і ворогів, з якими ми будемо зв’язані в новому втіленні.
Бажання народжуються почуттями, і якщо такі відчуття з’являються між людьми, то вони плетуть кармічний зв’язок. Особливо сильні зв’язки, виткані бажаннями і почуттями любові і ненависті. Вони визначають нам майбутніх ворогів або друзів, яких при зустрічі ми зможемо впізнати по раптово і яскраво виниклому почуття симпатії або неприязні.
Не менше половини всіх земних зустрічей відбуваються з колишніх втілень. Але рідко людина усвідомлює такі зустрічі.
Цілі групи втілених, що жили раніше в одній якій-небудь місцевості, можуть знову опинитися у цій же місцевості. Одних притягне до неї почуття прихильності до обжитому місцем, інші залучаться сюди ж бажанням продовжити незакінчену в минулому втіленні роботу – бо часто зустрічаються колишні працівники – лікарі, вчені… Треті кинуться, щоб скоріше помститися своєму ворогові і т. д. Якщо був один – одного зустрінеш, якщо був ворог ворога.
Магніт ворожнечі дуже сильний, і шлях ворожнечі не корисний.
«Вороги прагнуть скоріше повернутися на Землю, щоб закінчити свої похмурі наміри… Вони дуже настирливі в своєму намірі і вміють знайти колишніх противників. Вони навіть прагнуть втілитися в родинних сім’ях, щоб краще наздогнати свою жертву…» (Надземне, §616).
Питання про близкостоящих досить складний.
Кровна родинна близькість змушує розділяти і нести вантаж, яким обтяжені всі члени сім’ї, а Карма ворожих аур в особливості яка тяжка.
Колишні вороги, втілившись в одній родині, часто отягощаются своїми недосконалостями і ворожістю. В тісному сімейному колі особливо важко оберігатися від обтяжливих психічних впливів чужих один одному аур, особливо, коли воно супроводжується різними емоціями.
Часом тиск чужих аур в сім’ї буває настільки тяжким, що коли хто-небудь з членів сім’ї кудись їде хоч на деякий час, то і немов повітря стає чистішим і душа відчуває надзвичайну легкість і відчуття свободи. Карма часом змушує жити на протязі довгого часу поблизу таких обтяжливих індивідуумів, які затьмарюють життя і давили на свідомість і звільняє від таких людей лише Карма.
…Друга категорія сил, що створюють нашу Карму – це наші вчинки.
Якщо в минулих життях наші вчинки стали причиною страждань для оточуючих нас людей, то в майбутньому ми відчуємо не менше страждання, і навпаки, якщо ми сприяли поліпшенню добробуту інших, то кармічний рахунок виплатить нам за наше благодіяння хорошими умовами майбутньої земного життя. Але чи буде людина в цих хороших умовах задоволеним і щасливим, або ж похмурим і незадоволеним – залежатиме не від самого вчинку, а від мотиву вчинку, який забезпечив йому благопристойні зовнішні умови життя.
Мотив вчинку характеризує душевні якості людини і визначає мету, вчиненого того чи іншого вчинку.
Наприклад: людина може засіяти поле пшеницею з тим, щоб продавши урожай, заробити кошти для здійснення злого умислу, припустимо для того, щоб почати бізнес наркотиків; а може це зробити з благородною метою: нагодувати голодних сиріт, на зароблені від продажу зерна гроші побудувати школу або лікарню, і знову-ж, не заради честолюбства і слави, а просто з-за співчуття і милосердя до нещасних і бажання сіяти світло знання заради загального блага і спасіння людства.
Перший випадок — вчинок (+), а мотив (-), при негативному мотиві вчинку, в майбутньому ця людина може отримати хороші зовнішні умови життя, але не більше того. Душевної радості і задоволення життям і благополуччям у нього не буде.
Другий випадок — вчинок (+), і мотив (+) – людиною керували благородні пориви душі, він отримає не тільки благі умови, але і душевну благодать, яка може виражатися в підборі добрих друзів, професійні успіхи, таланти, в прискореному духовному самовдосконаленні і т. д.
А може статися, що людина з прекрасною благородною душею народиться в самих несприятливих умовах, якщо він у минулому своїми необдуманими діями викликав потребу для оточуючих, але при цьому їм володів чистий безкорисливий мотив. Він справедливо заробить собі важкі, обмежені, може бути тяжкі зовнішні умови життя, але шляхетні властивості його душі допоможуть йому переносити потребу терпляче і легко, і відчувати себе щасливою людиною.
Мотив вчинку – це сукупність бажань і думок, а сам вчинок є результатом бажань і думок.
І саме думка це головна сила порід, що складають Карму.
Немає нічого більш відповідального, ніж думки людини, тому що ні одна сила так легко не передається і не пов’язує нас з іншими істотами і речами, як наші думки. Думка матеріальна, це найтонша, ментальна енерго-матерія, більш швидка, ніж світло і електрика, вона моментально передається від однієї людини до іншого, третього і т. д., легко зав’язуючи кармічні нитки, які пов’язують людей в добро і зло. Вони можуть нас з’єднати з такими людьми, з якими в минулих життях ми не зустрічалися, але своєю думкою або надали допомогу їм або спровокували злі дії.
Наприклад, може статися так, що в одне і теж час на різних кінцях нашої планети можуть знаходитися два абсолютно незнайомих один з одним людей, один з яких знаходиться у стані важкої депресії з думками покінчити життя самогубством, а інша людина в цей же час скаржиться кому-небудь на свою долю і каже, що йому набридло жити і краще б померти. І ця безвідповідальна думку, подібна думкам першого нещасного, стає останньою краплею в чаші безумства першого, і злочин здійснюється. Тут на обличчя вияв одного Космічного Закону – Закону Подібності, діючого у світі тонких енергій – почуттів і думок: подібне магнітно притягується до подібного. В результаті двоє, не знаючи один про одного, стають співучасниками злочину, у наведеному випадку вбивства. У наступному втіленні ці двоє зустрінуться і неодмінно опиняться в таких обставинах, де обох їх спіткає заслужене покарання. Вони можуть потрапити в одну і ту ж трагічну ситуацію: війну, стрілянину, автомобільну аварію і т. п., в якій обидва загинуть, понесуть заслужену кару. «Око за Око, життя за життя».
Добра думка, яка наповнена любов’ю і співчуттям до іншого суті, може запобігти злочин, на межі якого знаходиться якийсь відчайдушний чоловік, і тоді ці двоє зустрінуться в наступному житті як друзі або хороші приятелі, один з яких може протегувати іншому, повертаючи свій кармічний борг за надану коли-небудь допомогу. Таким чином контроль над думками та бажаннями – необхідна умова для всіх бажаючих в майбутньому створити для себе сприятливі умови для духовної еволюції. Людина – творець свого майбутнього.
Thanks!
Our editors are notified.