Як ЗМІ міняли Людство, а Человечестово змінювало ЗМІ за останні пару тисяч років

Сьогодні масова комунікація – найважливіша форма обміну інформацією. Газети, радіо, телебачення і, звичайно, доступ в Інтернет дозволяють не тільки отримувати практично будь-яку інформацію, але і служать засобами пропаганди і маніпуляції. Сьогодні, коли придбати хостинг та розмістити свій власний блог в інтернеті може практично кожен школяр, складно уявити, що коли-то в світі не було навіть газет. А починалося все в Стародавньому Римі десь у середині II століття нашої ери з дерев’яних табличок.

З чого починалися ЗМІ

Під час правління Юлія Цезаря в Стародавньому Римі з’явилися офіційні державні ЗМІ.

Складно уявити, але історики стверджують, що перші римські газети були дерев’яними табличками, на яких писали різні міські новини. А після розпорядження Юлія Цезаря перші новинні видання придбали офіційних характер – до звичайних новин стали додавати послання правителів інших держав, доповіді полководців, звіти сенаторів.

Дещо пізніше в Китаї з’явилися типао – новинні видання, які виходили аж до появи звичних сьогодні газет. Але більш широкою популярністю користувалися циркуляри, так звані awiso, які існували до XVII століття. Awiso – рукописні новинні бюлетені, в яких висвітлювалися європейські новини. З’явилися вони в XVI столітті в Італії і користувалися величезною популярністю у жителів Венеції і Риму. Саме тоді і з’явилося слова «газета» – так називалася дрібна італійська монета «gazzetta», яку треба було заплатити, щоб отримати рукописний новинний листок у Венеції.

Перші газети

Кардинал Рішельє в XVII столітті одним з перших почав використовувати газети для пропаганди.

Сьогодні найпопулярнішою у світі газетою є британське видання Guardian. Воно видається вже близько 200 років. А починалося все значно скромніше. Технічною передумовою для появи газет, якими ми їх звикли бачити, було винахід друкарської машини Іоганном Гутенбергом в 1450 в Майнці. Прямими попередниками газети були друковані брошури. Relation aller Furnemmen und gedenckwurdigen Historien («Облік видатних известий і пам’ятних історій») – так називалася перша газета, випущена в німецькому Страсбурзі. Використання друкарського верстата допомогло суттєво знизити витрати на періодичні видання та підвищити попит. Друкована періодика швидко розповсюджувалася по Європі: у 1609 році в Німеччині почала виходити газета ” Aviso, в 1618 році газети з’явилися в Антверпені, в 1621-му – в Англії. Минуло півстоліття, і газети почали друкувати у всіх європейських країнах.

У XVII столітті більшість європейських газет видавалися щотижня. Справжній прорив в цій області стався у 1650 з появою в Лейпцигу щоденного видання Einkommende Zeitung. Друга щоденна газета почала видаватися тільки через півстоліття – англійська The Daily Courant.

А що в Росії?

Газета «Ведомости» з’явилася в 1702 році боагодаря царю Петру I.

«Вести-Куранти» – так називалася перша рукописна російська газета, яка почала видаватися з 1621 року, а пізніше трансформувалася в газету «Відомості». Спочатку видавали її дяки дяками Посольського наказу в кількох примірниках. Частенько новини брали з іноземних видань, перекладали та переписували в газету. Для широкого загалу це видання не призначалася, оскільки у нього був вельми обмежений тираж.

XIX століття в Росії ознаменувався справжнім газетним бумом. Як гриби росли вузькоспеціалізовані газети: торговельні, промислові, літературні, хоча більшою популярністю користувалися новинні та політичні видання.

У XX столітті газета стала лідером періодики на російському ринку. З’явилися опозиційні газети, які тут же потрапили під жорсткий увагу державних цензеров, але і це не могло поміщати ЗМІ формувати громадську думку. Після революції в Росії папір просто зникла, і друкувати газети стало неможливо. Але як відомо, голота на вигадки хитра – обмежилися малими тиражами, а газета вміщувалася на одному полотні. У той час існувало негласне правило прочитав новини – не викидай, а віддай іншому для чтива.

Видавничі хитрощі

Часом видавці йшли на вельми цікаві, а часом і несподівані ходи, щоб залучити читачів або закріпити свій бренд на ринку. Так, французька гумористична газета «Свіча сапера» («La Bougie du Sapeur» виходить лише раз в 4 роки – 29-го лютого. На даний момент вийшло 9 випусків газети. Серед найрізноманітнішого матеріалу в газеті обов’язково є кросворд, і відповіді на нього традиційно можна дізнатися в наступному номері газети правда, в даному випадку через 4 роки. На «La Bougie du Sapeur» можна оформити підписку вартістю €100 на цілий вік.

Деколи газети ставали не тільки рупором світових новин, але і формували громадську думку. Так, у червні 2004 року журнал Reason відправив кожному своєму передплатнику (а у журналу їх 50 тисяч) спеціальний випуск. Але обкладинці красувалася ім’я, прізвище підписувача і супутниковий знімок з позначкою, де знаходиться його будинок. Таким чином журнал підняв питання про те, наскільки доречні широкі повноваження уряду щодо збору особистих даних.

Часом редактори вигадували просто божевільні фішки, щоб привернути увагу громадськості до тієї чи іншої події. Напередодні фіналу Кубка Бразилії з футболу між командами «Атлетіко Мінейро» і «Крузейро» 26 листопада 2014 року газета «Estado de Minas» випустила досить дивний, на перший погляд номер. Крім футбольних новин, були в нього й інші, але у всіх нотатках, які не мали відношення до футболу, слова замінили на «blá blá blá».

Преса сьогодні: інтернет вирішує багато чого, але не всі

Статистика стверджує, що підписавшись, наприклад, на газету New York Times на цілий рік, людина автоматично стає “щасливим” власником 236 кг макулатури. Можливо тому все більше людей воліють читати пресу онлайн. З появою інтернету і безперешкодного доступу до нього роль новинний періодики нітрохи не зменшилася. Більше того, сьогодні будь-яка людина може створити свій новинний сайт, купити недорогий хостинг і відчути себе політичним оглядачем, крутим репортером або ведучим кулінарного блогу.

Вік інформаційного перенасичення.

І навіть маленький особистих блог на безкоштовному хостингу можна при бажанні довести до великого медіа-холдингу, якому потрібно вже перевірений vps-хостинг. Втім, сьогодні далеко не всі замислюються, як купити хостинг. Дрібні паблішери можуть вибрати готовий майданчик, наприклад, Яндекс.Дзен і радувати світ своїми новинами з безкоштовного хостингу. Правда, у цього варіанту є величезний мінус – ніяких гарантій того, що сайт просто не зникне в один прекрасний момент. Тому така пропозиція може підійти для тих. хто хоче спробувати свої сили або запускає сторінку з інформацією на дуже нетривалий час.

А вибрати хостинг зовсім не складно, якщо знати певні правила.

– Перше, на що необхідно звернути увагу – це надійний провайдер. Варто поцікавитися, як довго ця компанія працює на ринку і почитати відгуки клієнтів.

– Другий важливий для власника інтернет-ресурсу момент – обсяг дискового простору на хостингу. І якщо зараз-візитки можна вибрати саме скромне пропозицію, якщо мова заходить про ресурс, який передбачається систематично розвивати і наповнювати медиаматериалами, то варто звернути увагу на віртуальний хостинг з хорошим об’ємом дискового простору.

– Третє, на що варто звертати увагу – технічна підтримка. Як правило, надійний хостинг – це 24-годинна підтримка протягом 7 днів в тиждень. В такому випадку навіть у початківців вебмайстрів не виникне серйозних проблем зі своїм ресурсом. І варто пам’ятати, що вибір хостингу – це не назавжди. У разі необхідності завжди можна вибрати інший тариф, а то й зовсім змінити провайдера.