Російська поетеса Олена Феррарі (Ольга Федорівна Голубєва, в дівоцтві Ревзіна) – мініатюрна і граціозна красуня, виявилася ще й кадрової співробітницею розвідувального управління РСЧА. Саме їй було доручено організувати і виконати замах на барона Врангеля в 1921 році. Фізичне знищення головнокомандуючого не вдалося, але ось завдати серйозної шкоди його справ і планів – цілком.
Як барон Петро Врангель і залишки білих частин опинилися в Константинополі?
1 листопада 1920 року генерал Врангель, віддає наказ про евакуацію всіх, хто поділяв з армією її хресний шлях»./Фото: tropinki.eu
11 травня 1920 року Збройні сили Півдня Росії в Криму були перейменовані новим головнокомандуючим – бароном Врангелем, в Російську армію. Він спробував не просто утримати цю територію, а перетворити її в місце стабільності, порядку і закону. Завдяки його розуму і організаторським здібностям, а також мислення справжнього державника, була налагоджена робота підприємств, освітніх і медичних установ, друкованих видань, вирішувалося на користь селянства питання про землі, виявлялася турбота про умови життя робітників та їх сімей. Але оцінено по достоїнству все це буде занадто пізно.
У листопаді 1920 року після прориву оборони частинами більшовицького комісара Фрунзе в районі Перекопу, Врангель організував евакуацію солдатів, офіцерів та їхніх родин, а також усіх, хто вирішив піти з ними – 150000 чоловік. Вони вирушили в Константинополь, який був окупований військами союзних армій. Для Російської армії Врангеля і це був не турецьке місто, а православний Царгород – важко їм було побачити, коли вони підпливли до його берегів, як в оточенні мусульманських мінаретів варто колись православний собор святої Софії. Врангель розраховував, що Російська армія буде сприйнята як союзницька, і стане нести охоронну службу в регіоні. Але союзникам не потрібна була так близько до Європи загартована в боях російська армія. Вони послідовно стали робити все для того, щоб звести її солдатів і офіцерів до статусу простих біженців.
В допомогу біженцям-білогвардійцям, які вирушали до Туреччини, Югославії, Болгарії, Греції і Румунії, був оправлений французький броненосець «Вальдек-Руссо»./Фото: upload.wikimedia.org
Армію розбили на три частини і відправили в Галліполі, Лемнос і Бизет. Врангеля змушували роззброїти війська повністю, але йому вдалося зберегти частину озброєння. У своїх папках частині РА продовжували проводити навчання та огляди. Самого Врангеля обмежували в переміщенні і не давали часто спілкуватися зі своєю армією. Він разом зі своєю сім’єю жив на яхті «Лукулл», що належала в недавньому минулому російському послу. На ній же проводилися штабні наради. Своїм завданням Врангель вважав збереження Російської армії як ядра майбутньої відродженої Росії. Адже «білий рух» мало своєю метою прогнати нелегітимну владу більшовиків, скликати Установчі збори і закласти здорові демократичні засади життя суспільства і держави, (а зовсім не реставрацію монархії і старих підвалин), чого не змогла зробити дорвавшееся до влади Тимчасовий уряд.
Чому радянське керівництво вирішує відправити Олену Голубовську-Феррарі на оперативне завдання в Туреччину?
Олена Феррарі – російська та італійська поетеса початку 1920-х років, кадрова співробітниця Розвідупру РСЧА, капітан держбезпеки, кавалер ордена Червоного Прапора./Фото: upload.wikimedia.org
Ольга Ревзіна разом зі своїм братом Володимиром встигли побувати в лавах соціал-демократів, а потім і анархістів (партизанський загін імені Михайла Бакуніна). Після арешту більшовиками Ольга стала сестрою милосердя на фронті, де вийшла заміж за бойового товариша Григорія Голубєва. Після його зникнення смілива дівчина стає бійцем, а потім і командиром стрілецького підрозділу. На неї звернув увагу один з «червоних» комісарів – Семен Аралов, який не так давно був командиром військової розвідки.
Крім привабливої зовнішності, гострого розуму та ніжинської сміливості, йому сподобалися її здібності до мов і вміння «розговорити» будь-якої людини. Він спрямовує ще на навчання в школу розвідників. На спеціальне завдання по знищенню у Туреччині барона Врангеля Ольгу направили, оскільки на яхті зберігалися гроші та документи Російської армії, яка незабаром могла набути статусу уряду у вигнанні і розраховувати на міжнародну підтримку – Врангель для цього робив все можливе, для чого системно вів переговори з союзниками. Більшовики не могли цього допустити.
Як стався таран яхти «Лукулл»
В день загибелі яхти Врангель і його дружина Ольга Михайлівна покинули борт./Фото: avatars.mds.yandex.net
15 жовтня на борту яхти «Лукулл» планувалося проведення засідання штабу Російської армії. Але в зв’язку з тим, що редактор військової газети Микола Черишев потрапив в результаті нічної події в лікарню з серйозними травмами, нараду було скасовано – Врангель поїхав провідати потерпілого. В цей час в яхту «Лукулл» на всьому ходу врізається італійське судно «Адрія» – воно «прошиває» її посередині, рівно в тому місці, де знаходився кабінет головнокомандувача.
Капітан і екіпаж «Адрії» у своїх свідченнях одностайно намагалися представити всі подію як нещасний випадок. Але якщо на кораблі виходило з ладу рульове керування, зазвичай капітан давав гучний звуковий сигнал іншим судам – цього зроблено не було. Дивним було і те, що, врізавшись в яхту, італійський корабель різко дав задній хід, тоді як по інструкції повинен був залишатися на місці, щоб постраждале судно не дало течу і не затонуло. Тим не менше, влада розцінили це як нещасний випадок і відпустили італійське судно з-під арешту. Головному організатору замаху – Ользі Феррарі-Голубовської вийшло виконати лише частину завдання. Але її керівництво врахувало, що фізичне усунення Врангеля не вдалося з об’єктивних причин.
Які наслідки для білогвардійського руху мало аварії яхти «Лукулл»
Разом з яхтою на дно Босфору канули надії Врангеля відродити Біле рух і знову почати боротьбу з більшовиками./Фото: topwar.ru
Яхта «Лукулл» затонула дуже швидко, загинули люди, що знаходилися на ній, пішли під воду документи (в тому числі і списки евакуйованих з Криму), особисті гроші і цінності сім’ї барона Врангеля і військова скарбниця.
Справі відродження Росії через збереження Російської армії було завдано непоправної шкоди. Утримувати таку величезну кількість людей, не маючи в запасі грошових коштів, не представлялося можливим. Союзники відмовлялися утримувати армію, Врангелю ледве вдалося переконати їх у тому, що це необхідно, але поставлявся самий мінімум продуктів харчування. А тут ще такий удар.
А в іншому знаменитому корабельній аварії – загибелі Титаніка – також виявилися діючими особами люди з Росії.
Thanks!
Our editors are notified.