Як середньовічну художницю-бунтарку з Кореї прославили кавуни і миші

Роботи Сін Саимдан.
Її назвали на честь покровительки вагітних і матерів, але все життя Сін Саимдан бунтувала проти традиційної жіночої ролі. Прекрасну освіту, не полагавшееся кореянкам в середньовіччі, негласна роль глави сім’ї, духовні практики, вірші і картини… В Південній Кореї її вважають національною героїнею і прикрашають її портретами марки і банкноти. А прославили її малюнки із зображенням… арбузов і мишей.

Малювати Сін почала ще в дитинстві.

Сін Саимдан народилася в XVI столітті в старовинній і знатної сім’ї Пенсан Син, про якого складали легенди. Предком сім’ї вважався влучний стрілець, який влучив своїми мисливськими навичками першому королю Кореї, а нащадками, чудесним чином – всі корейці на ім’я Сін. При народженні Сін Саимдан нарекли Ін Сон.

Про реалістичність робіт Сін складали легенди.

Синів у родині не було, і бабуся по материнській лінії, сама досить освічена і начитана жінка, запропонувала навчати всіх наук, належним спадкоємцю, старшу дочку. У дворянських колах зв’язку по лінії матері цінувалися, на думку бабусі прислухався батько Ін Сон… і з радістю погодився. Будучи людиною видатного розуму, з широким кругозором, справжнім інтелектуалом свого часу – аполітичним і вільнодумним, – він прагнув передати комусь свій великий багаж знань. З бойовими мистецтвами якось не зрослося, але Ин Сон вивчала словесноть, каліграфію, живопис поряд з «жіночими мистецтвами». Бабуся активно заохочувала всі її інтереси. Найбільше дівчинці подобалося малювати, і про її рано розкрився талант ходять легенди – наприклад, птахи намагалися склювати комах, намальованих нею. Саимдан – це її друге ім’я, дане на честь стародавньої правительки Китаю, яка славилася мудрістю і досліджувала способи ведення вагітності, а ще, як би зараз сказали, методи пренатального розвитку інтелекту у дітей.

Вишивка була допустимою технікою для жінок.

У сюжетах, які Ин Сон обирала, не було нічого революційного або скандального – комахи, квіти і птахи… Але нетиповою для жінки була техніка виконання. Для жіночої творчості прийнятною вважалася вишивка, живопис вважалася чоловічою справою.

А ось живописом жінки в середньовічної Кореї зазвичай не займалися.

Коли Ин Сон виповнилося дев’ятнадцять, її видали заміж за молодого військового з не менш славного роду. З цього часу вона починає використовувати в основному своє друге ім’я – Саимдан. Зміна імені була нормальною практикою для високоосвічених дворян того часу. Перші роки шлюбу були затьмарені сварками між молодятами і проблемами в сім’ї Саимдан. Оскільки рідні бачили в ній главу сім’ї, після смерті батька їй довелося займатися господарськими справами, приймати рішення, піклуватися про матір і сестер.

Роботи з зображеннями квітів.

Молодий чоловік (велика різниця у віці між молодятами була заборонена), абсолютно не розумів, що за жінка дісталася йому в дружини, завів наложницю – за законом він мав на це право, і більшість жінок, недостатньо угождавших своїм чоловікам, просто змирилися з таким станом справ. Але Сін Саимдан, ображена зрадою, зробила ще один вчинок, абсолютно неналежний для жінок середньовічної Корі. Вона… пішла в гірську пустельництво.

Роботи Сін Саимдан.

Жінкам були заборонені такі практики, як і одиночне пересування на значні відстані – за це належало суворе покарання, яке нерідко закінчувалося смертю засудженої. Але Сін Саимдан це не зупинило. На щастя, влада не дізналися про її вчинок, а чоловік був вражений силою волі свій подружжя, і поспішив з нею помиритися. Через деякий час Саимдан повернулася додому, і надалі її шлюб служив взірцем вірності, довіри і… виховання дітей.

Мистецтво і виховання дітей – Син домоглася успіху в обох цих сферах.

Четверо синів Саимдан і трьох її дочок були виховані за канонами царственої тезки. Одна з доньок і онука Сін також стали відомими художницями, сини прославилися у військовій справі, політиці, поезії. Ще за життя Сін Саимдан шанували як мати, раскрывшую багатогранні таланти своїх дітей. Але, займаючись навчанням спадкоємців, Саимдан не забувала про творчість. Жінка, успішна в чоловічому ділі – це було дивно, навіть непристойно. Але незважаючи на те, що роботи Саимдан сучасники спершу не оцінили, розмов про неї було багато. Скоро її слава дійшла і до королівського двору. І сам король Корі замовив порцеляновий сервіз з її малюнками.

Сучасники не розуміли творчість Сін через гендерних сереотипов.

Але її малюнки заслужили увагу самого короля Кореї.

Відомо близько сотні її робіт. Сін обожнювала садівництво, вирощувала кавуни і баклажани – і, спостерігаючи за справою своїх рук, прагнула відобразити швидкоплинність життя. Вона з любов’ю писала садових птахів, детально відтворювала образи крихітних комах, вигини паростків і пагонів.

Малюнки з городніми рослинами.

Роботи з зображеннями квітів.

В європейській культурі жінки, яким випала честь «торувати доріжку» в мистецтво для інших жінок, нерідко залишали після себе безліч автопортретів. Жінкам було непросто знайти натурниць і натурщиків, а саморефлексія в живопису була доступним способом зрозуміти свої почуття і прагнення. Але автопортретів Сін Саимдан не збереглося – і, швидше за все, їх просто не існувало. Заборона на портретне зображення жінок (крім дружин імператорів) в ті часи був настільки сильний, що, можливо, навіть сама пані Саимдан не змогла його подолати. Всі її портрети – пізніший художній вимисел.

Серед робіт Сін немає зображень людей.

Заняття літературою для корейських жінок в середньовіччі теж вважалися непристойними і були долею хіба що куртизанок – безправних і не особливо шанованих. Однак Саимдан, чудово знала конфуціанську літературу, знайшла спосіб висловлювати свої почуття у віршованій формі. В її збережених віршах – туга за померлим батькам, ностальгія за рідним місцям.
Сін Саимдан померла у віці сорока восьми років. Її старший син пішов у гори, болісно переживаючи втрату.

Роботи Сін Саимдан.

Пам’ятник Сін Саимдан.

Але справжня слава прийшла до неї… через п’ятсот років. Її портрет був розміщений на марках і банкнотах в Південній Кореї в Сеулі художниці встановлено пам’ятник, про її життя присвячена чудова костюмована дорама, де знялися зірки південнокорейських серіалів, а компанія Google присвятила їй картинку на стартовій сторінці в честь п’ятсот десятого дня народження. Сін Саимдан вважають найвідомішою жінкою в історії Кореї.

Текст: Софія Єгорова.