У-2 (ПО-2) міг здійснювати зліт і посадку на самих малих аеродромах і навіть на непідготовлених майданчиках./Фото: cn15.nevsedoma.com.ua
Серед жінок-героїв ВВВ особливо виділяється Євгена Руднєва. Ця дівчина, виходець з так званої золотої молоді, стала справжнім асом авіації, і в прямому сенсі майже кожен день здійснювала подвиги. Безстрашних льотчиць з її полку фашисти називали «нічними відьмами» і всерйоз побоювалися появи літаків. На рахунку тендітної дівчини 645 бойових вильотів.
«Дочка двох народів»: коротка біографія легендарної льотчиці
Так виглядала Герой Радянського Союзу Євгена Руднєва./Фото: turkaramamotoru.com
Уродженка України (міста Бердянськ Запорізької області) Женя Руднєва в десятирічному віці переїхала з родиною до Москви.
У 1938 році вступає на мехмат МДУ. Зі шкільної лави була захоплена астрономією, продовжувала займатися нею і в студентські роки. Влітку 1941 року третьокурсниця Женя Руднєва разом з іншими студентами вузу будує споруди для оборони міста, чергує у складі загонів ППО. Восени 1941 – вже доброволець радянської армії, спрямована в школу штурманів в місто Енгельс (недалеко від Саратова). У 1942 році вона успішно закінчила.
Женечка Руднєва – ніжна, добра, усміхнена; мало знає життя, бо виховувалася в теплій сімейній обстановці – єдина улюблена дочка, розумник і красуня. Вона багато читала і про багато роздумувала, любила мріяти. Мріяла вона і про те, що зустріне свою любов. І зустріла по дорозі додому під час фронтового відпустки. Капітан танкових військ, її дорогий Славік. Багато листів, прекрасних, теплих; рідкісні зустрічі.
Ніжна дівчина з чистою душею не змогла залишитися осторонь – ворог стрімко наступав. Вона була охоплена одним бажанням – бути максимально корисною в боротьбу свого народу проти ворожої армії. Женя Руднєва – представник «золотої молоді», тільки не в сучасному розумінні цього виразу: в мирний час вона послужила б своїй Батьківщині і своєму народу інакше, можливо, на науковому терені, але з тією ж самовідданістю, з якою в лиху годину стала частиною загальнонародного спротиву ворогові. У цій повній самовіддачі себе загальній справі не було домішки марнославства або користі, так думали і відчували такі, як Женя, у цьому бачили призначення свого життя.
Штурман-астроном і її бойовий шлях
Безстрашний ас у спідниці – «нічна відьма» Євгена Руднєва нагороджена орденами Леніна, Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, а також медалями./Фото: ok.ru
Їй було всього двадцять років, коли вона потрапила в штурманську школу. Не мала до цього ніякого відношення до авіації, вона освоїла льотне справу так, що стала блискучим штурманом екіпажу, потім – ескадрильї, а в 1943 – полку. Крім того, вона виросла в талановитого наставника і передавала досвід своїм ученицям – «штурманятам». Її підопічні ніколи не помилялися на завданні і жодного разу не заблукали, повертаючись із завдання на аеродром.
Євгенія Руднєва і її бойові товариші знищували ворога під Моздоком і Владикавказом, на Кубані і Таманському півострові. Цей бойовий шлях як стиснута пружина – стільки пережито і зроблено. Саме так Женя Руднєва і прожила свою коротку, але яскраву і повну високого сенсу життя.
На чому літала Євгена Руднєва
Євгенія Руднєва перед кожним вильотом говорила: «урочисто присягаю боротися, не шкодуючи крові і самого життя для повної перемоги над ворогом». Сумно, але ці слова виявилися пророчими./Фото: gorod-online.net
Основними завданнями Євгенії Руднєвої та інших льотчиць полку були підліт до об’єктів противника і їх бомбардування. Дівчата робили близько десяти вильотів (а іноді і більше) за ніч, а вранці просто валилися з ніг від напруги і втоми.
Свої завдання вони виконували на ПО-2 (біплани Полікарпова). Це легкі фанерні літаки призначалися для тренувальних польотів або використання в сільському господарстві. Через нестачу військових літаків біплани переробляли в бомбардувальники: під «черево» машини кріпилися снаряди загальною масою близько 200 кг.
Щоб можна було взяти на борт ще 20 кг додаткових боєприпасів, дівчата відмовилися від парашутів. Якщо літак збивали ворожі зенітні установки або винищувач, то шансів вижити в екіпажу не було.
В зимову холоднечу льотчиці промерзали наскрізь у холодних тісних кабінах. На біплані складно було маневрувати і йти від ворожих винищувачів – легкий літак ледве витягав свою ношу, а його максимальна швидкість складала всього 120 км/год, Але це не заважало дівчатам успішно виконувати поставлені перед ними бойові завдання на цих «небесних тихоходах». Фашисти з жахом спостерігали їх поява над своїми розташуванням і стратегічними об’єктами.
Останній політ над Керчю. Завдання виконано!
Євгенія Руднєва з однополчанами./Фото: litmir.me
Навесні 1944 року радянським військам належало вибити фашистів з Керченського півострова. За зиму противник добре зміцнився на кримському плацдармі, їм була налагоджена потужна протиповітряна оборона. Радянська авіація працювала цілу добу: вдень – винищувачі, штурмовики і важкі бомбардувальники, а з настанням сутінків і до самого ранку – нічні бомбардувальники.
Євгенії Руднєвої було поставлене бойове завдання – перебуваючи на лінії зіткнення, спостерігати за діями нічних бомбардувальників і оцінювати їх ефективність. Про результати своїх спостережень Руднєва зробила кілька доповідей на дивізійних конференціях. Як штурман полку вона вже рідше виконувала бойові польоти, але для перевірки роботи льотчиць вона брала участь у тренувальних польотах.
В кінці березня таких вильотів було багато – майже кожну ніч. 8 квітня Євгенії Руднєвої чекав один з таких – її 645-й, останній. Близько опівночі екіпаж Руднєвої-Прокофьевой вилетів на завдання. Ворог зустрів їх потужним загороджувальним вогнем. Снаряд потрапив в бензобак, вогонь швидко охопив всю кабіну. Біплан падав, але Женя Руднєва встигла скинути всі бомби. Різнобарвними зірками розліталися біля самої землі сигнальні ракети, ніби дівчата прощалися зі своїми бойовими подругами.
10 квітня однополчанки Євгенії Руднєвої за 194 вильоту скинули 25 тонн САБов на ворожі укріплення. Хлюпая носами, юні вооруженцы писали на бомбах: «За ЖЕНЮ!». Вдень 11 квітня спільними зусиллями наземних військ і авіації оборона ворога була зломлена, Керч звільнена.
Євгенія Руднєва виконала свою клятву, дану на присязі – вона зробила все можливе, щоб наблизити перемогу і звільнити свою Батьківщину від ворога.796 годин вона провела під обстрілом ворожої артилерії, 79 тонн світяться бомб скинула на ворога. Дівчині посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Ці подвиги були настільки значними, що не раз удостоювалися екранізації. Найвідоміші радянські режисери знімали фільми про тендітних, але відважних льотчиць.
Thanks!
Our editors are notified.