Період з середини XIX і до початку XX століть — це розквіт російської парфумерії. Знамениті бренди того часу були затребувані членами імператорської сім’ї, отримували високі оцінки і нагороди на всесвітніх виставках, були відомі не тільки всередині, але і далеко за межами країни. Молоді люди з європейськими коренями, які отримали блискучу освіту, приїжджали в Росію, щоб розвивати парфумерне справу. У цій сфері відсутня конкуренція, і були всі можливості для успішної комерційної діяльності.
Хто вважається родоначальником парфумерного справи в Росії
Початок історії «ароматного» бізнесу в Росії пов’язано Альфонсом Антоновичем Ралле. У 1842 році він приїхав з Франції до Москви, а вже в 1843 заснував тут дрібне мило-парфумерне виробництво, привіз дороге обладнання і запросив досвідчених фахівців з Європи. Для виготовлення туалетного води використовували тільки французьке та італійське сировину.
У 1855 році маленька фірма розширилася до масштабів фабрики. Духи, одеколони і пудра Ралле стали справжніми хітами продажів. Косметику цієї марки можна було придбати у фірмовій крамниці «А. Ралле і Ко». За якістю вітчизняні парфуми не поступалися французьким, а їх ціна була відчутно нижчою. З часом до складу директорату «Торгового дому А. Ралле» увійшов засновник кришталево-скляного заводу Ф. Дютфуа, який робив витончені бульбашки для духів. Для залучення покупців Альфонс Антонович видавав «Енциклопедію жіночих рукоділь», в якій активно рекламував свою марку.
Шанувальникам вишуканих ароматів пропонували знамениті парфуми з романтичними назвами «Сріблястий конвалія», «Джерело любові» та «Парфум де фурор» зі свіжими «кришталевими» нотками.
У 1856 році засновник бренду поїхав на батьківщину у зв’язку з хворобою, а в Росії бізнесом керував француз Едуард Бо. У 1898 році сюди влаштувався і його син — Ернест Бо, який в 1920 році, уже будучи в еміграції, вивів формулу легендарного парфуму «Chanel №5».
На початку XX століття новинки торгового дому були удостоєні премії «Гран-при» на Паризькій виставці. За обсягами випуску і продажів «А. Ралле і Ко» перевершувала багато французькі фабрики, до 1913 році на ній було зайнято понад 1500 осіб.
Елітна парфумерія від кондитера Адольфа Сіу
Фабрика Адольфа Сіу./Фото: muzeykuhmister.ru
Молодий французький підприємець Адольф Сіу прибув до Москви в 1853 році і відкрив маленьку кондитерську на Тверській. Накопичивши достатній капітал, в 1861 році Сіу вирішує розширити діяльність і поряд з кондитерськими виробами виробляти ще й парфумерію.
Елітні парфуми «Сіу і Ко» випускалися за принципом «Висока якість — низька ціна», тому їх могли дозволити собі не тільки дівчата з вищого суспільства, але і жінки зі скромним доходом. Більш бюджетну парфумерію продавали в скляних бульбашках, дорогу — в срібних флаконах, при цьому за складом вони не відрізнялися.
Сіу робив ставку не на солодкі і насичені запахи, а на тонкі холодні композиції. Особливою популярністю тоді користувалися духи «Снігуронька», стали символом молодості і свіжості. Справжній фурор справив оригінальний аромат «Свіже сіно», який розкривався нотками свіжоскошеної трави і лугових квітів.
До початку XX століття на фабриці створювали більше сотні найменувань парфумів і одеколону. Також в асортименті були представлені подарункові колекції, куди входила туалетна вода, мило і пудра.
Фірмові бутіки відкривалися в Москві та Петербурзі, в Європі працювали філії, здійснювалися великі поставки в Персії та Китаю.
Генріх Брокар: парфуми для імператриці і «Червона Москва»
Колекція флаконів від духів Р. Брокара, що збереглася до наших днів. /Фото: pbs.twimg.com
Французький парфумер Генріх Брокар прибув до Росії в 1861 році. Більше року він працював найманим технологом у фірмі свого друга Гіка і за цей час винайшов унікальний спосіб отримання концентрату духів. Свою розробку він продав компанії «Рур Бертран» за 25 тисяч франків, а на виручені гроші заснував у Москві цех по виготовленню мила. Історія його парфумерної імперії почалася з виготовлення дитячого мила у вигляді кубиків і тварин. Новинки мали колосальний успіх, і за пару років Брокар накопичив достатньо коштів, щоб відкрити парфумерну фабрику.
До початку 70-х років XIX століття французькому парфюмеру довелося конкурувати з марками «А. Ралле і Ко» і «Сіу і Ко». Для залучення покупців Брокар дав у газеті оголошення про відкриття фірмового бутика на Біржовий вулиці, в честь якого починається розпродаж подарункових комплектів всього по 1 рублю. У набір входили парфуми, помади для волосся і губ, крем та інші косметичні засоби. В цей же день у магазині було куплено більше двох тисяч таких наборів.
У 1882 році фабрикант вельми незвичайним способом презентував свій новий аромат «Квітковий». У центрі павільйону на Всеросійській Промислово-художній виставці був встановлений фонтан з одеколоном. Відвідувачі заходу йшли додому з цілими пляшками і банками ароматної води. Так одеколон «Квітковий» завоював увагу москвичів, а пізніше став популярний і по всій Росії.
Вже після смерті Брокара його підприємство отримало статус постачальника Імператорського Двору. У 1913 році на честь 300-річчя Будинку Романових на фабриці були виготовлені духи «Улюблений букет Імператриці», які в радянський час стали називатися «Червоної Москвою».
Улюблена парфумерія артистів від колишнього фармацевта і провізора
Листівка з рекламою продукції А. Остроумова. На звороті писали новини та оголошення про розпродажі. /Фото: static.auction.ru
Аптекар Олександр Остроумов став успішним парфумером і родоначальником лікувальної косметики. У період своєї роботи провізором він створив мило від лупи, яке було популярне, як у представників вищого суспільства, так і у простих людей. Зароблені гроші Остроумов вклав у дослідження та експерименти з розробки лосьйонів від вугрів, відбілюючих засобів для шкіри і крему для омолодження «Метаморфоза», який і приніс своєму творцеві справжню славу.
Після такого успіху колишній аптекар вирішив повністю зосередитися на створенні нових ароматів. Це починання теж виявилося успішним — парфумерна вода Остроумова продавалася по всій країні і в Європі, займаючи гідне місце в числі провідних вітчизняних марок. Особливою популярністю користувалися аромати «Альпійський конвалія» і «Наполеон». Серед прихильниць цього бренду були Тамара Карсавіна, Надія Плевицька і багато інші співачки, балерини і прими московських театрів. Остроумов безкоштовно привозив їм набори з парфумерією, а вони рекомендували її в своїх колах.
Що стало з парфумерними фабриками після революції
Парфуми «Червона Москва», які до революції носили назву «Улюблений букет Імператриці». /Фото: img.tourister.ru
Історія російського парфумерного справи почалася в 1843 році завдяки Альфонсу Ралле. До нього в Росії працювали тільки помадні закладу і дрібні лабораторії, виробляли есенції і косметичні креми. Майже за півстоліття свого розвитку вітчизняна парфумерія вийшла на найвищий рівень і стала гідним конкурентом європейських марок. До початку XX століття в Російській Імперії діяло близько 30 фабрик, не рахуючи дрібні фірми. Після революції всі парфумерні підприємства перейшли до радянської влади, змінили діяльність і були перейменовані, деякі з них незабаром і зовсім припинили своє існування.
Виробництво парфумів з 1917 року пішло на спад. Багато парфумери були вислані з країни, рецепти забуті, а технології загублені. Було вирішено, що більшість фабрик будуть випускати тільки мило і інші гігієнічні товари першої необхідності.
Парфумерну фабрику Чепелевецкого перетворили на завод по виготовленню мила «Профработник». Остроумов не змирився з новим режимом і виїхав з країни, а від його спадщини майже нічого не збереглося. Підприємство Адольфа Сіу отримало назву «Більшовик», під яким і донині діє знаменита кондитерська фабрика.
В націоналізованих виробничих цехах «А. Ралле і Ко» ще якийсь час випускали фірмовий парфум, а потім перетворили підприємство в мильно-парфумерний завод №4. На сьогоднішній день історію імперії Ралле продовжує косметична компанія ВАТ «Свобода».
У 1922 році фабрика Брокара теж перейшла до радянської влади, зараз вона працює під назвою «Нова Зоря».
Аромати, які підкорювали імператорів і успішно конкурували з закордонними брендами, залишилися в Російській імперії. З 1917 року вітчизняної парфумерії так і не вдалося навіть наблизитися до того рівня, на якому вона була в XIX столітті.
А знамениті парфуми Chanel №5 могли стати російським брендом.
Thanks!
Our editors are notified.