Як у російській глибинці 100 років тому побудували храм, який за красою не поступається Спасу на Крові

Невелике село Кукобою, розташоване майже за 200 кілометрів від Ярославля, на початку ХХ століття привернуло до себе загальну увагу. Там був збудований храм, за красою і розмірами не поступається петербурзькому собору Спаса на Крові, та й не дивно – адже проектував його сам архітектор Найвищого двору і директор Інституту цивільних інженерів Василь Антонович Косяків. Для освячення споруди в 1912 році в глибинку прибув єпископ Тихон, майбутній Патріарх Московський і Всієї Русі.

Село Кукобою і сьогодні залишається невеликим населеним пунктом, живуть в ньому трохи більше тисячі осіб. Однак це місце по-справжньому багата своєю історією. Перша згадка про нього було зроблено майже 500 років тому – царський воєвода купив тоді сільце біля монастиря за 100 рублів і коня. У середині XIX століття тут побудували першу кам’яну церкву, трохи пізніше – школу, а на початку XX саме тут перебувала найбільша в повіті бібліотека.

Село Кукобою Ярославської області, поселення з більш ніж 500-літньою історією, в 2004 році оголосили “батьківщиною” Баби-Яги

В 1909 році відбулася подія, яка змінила всю історію цього місця. На батьківщину повернувся багатий купець Іван Агаповіч Воронін. Виїхав він з рідного села давно, ще в молодості. Вирушив шукати щастя в столиці і не помилився. Одружився на багатій вдові, жив з нею на Невському проспекті, став купцем 1-ї гільдії і дійсним статським радником. Володів він і ткацькими мануфактурами, і цегляними заводами, став навіть членом Облікового комітету Державного банку, а крім того – входив у керівництво акціонерного товариства по будівництву церков і соборів столиці. Повернувшись через 40 років на батьківщину, вирішив зробити всім землякам подарунок – такий, щоб дійсно людям радість.

Зустріч Івана Агаповича Вороніна з представниками влади Подорвановской волості Пошехонського повіту в травні 1914 р. в с. Кукобою. (І. А. Воронін в центрі)

Купець запропонував селянам на вибір – або прокласти залізницю від Кукобоя до Пошехонья (60 кілометрів по бездоріжжю, лісах і болотах), або вибудувати в їх селі храм. Жителі одностайно обрали собор. Так почалася ця споруда, яку вершили справді «всім світом». Воронін виділив один мільйон рублів – суму, що для тих місць небувалу. Але і самі селяни не стояли осторонь. У Кукобое в ті часи жили відмінні будівельники, теслі, різьбярі. За роботу взялися всі разом. Майстерність сільських умільців було так велике, що навіть головним інженером був призначений місцевий будівельник.

Храм Спаса Нерукотворного Образу в селі Кукобою. Північний фасад. Вітражне вікно

Будував храм у глибинці відомий російський архітектор Василь Антонович Косяків, автор таких грандіозних проектів, як Морський собор у Кронштадті, Собор Петра і Павла в Петергофі і Собор Святого Володимира в Астрахані. Для потреб будівництва в Кукобое швидко запустили невеликий цегельний завод. Однак облицювальний матеріал доставляли особливий, з Фінляндії. Білий з рожевим відливом цегла, порожнистий всередині, служив заодно і прекрасним теплоізолятором, а дивовижної краси бірюзова черепиця була покрита глазур’ю. Привозили матеріали водним шляхом, по річці Ухтоме. Старожили потім довго розповідали, що кожен заморський цеглинка був загорнутий в пакувальний папір і пронумерований.

Черепицю і облицювальна цегла для храму доставляли з Фінляндії

Храм Спаса Нерукотворного Образу в селі Кукобою, Ярославська область

Собор у селі Кукобою досі вважається однією з головних перлин Ярославської області. Сто років тому в російській глибинці вдалося створити справжнє архітектурне диво. Побудували храм всього за неповні чотири роки. На відкриття святині в травні 1912 року зібралася така кількість гостей, яку Кукобою, напевно, ніколи ще не бачив. Освячував собор майбутній Патріарх Московський і Всієї Русі Тихон. У той час він був єпископом ярославським і ростовським. До речі, пожертвуваного мільйона рублів вистачило ще й на школу, і на три будівлі для лікарні та притулку.

Храм Спаса Нерукотворного Образу в селі Кукобою, 1912 рік

Після революції кукобойский храм розділив долю більшості церков на Русі. Він був закритий, в 30-е роки його розорили скинули хрести і куполи, знищили унікальний різьблений іконостас, ікони спалили. На щастя, стіни архітектурного дива збереглися, так як приміщенню знайшли застосування. На старій фотографії видно, як у храмі проводять зліт колгоспників-стахановців. Пізніше в ньому влаштували склад, а в підвалах – в’язницю.

Зліт колгоспників-стахановців в Спаському храмі села Кукобою, 1934 рік

У 1989 році храм було повернуто церкві, однак досі його реставрація не була проведена в тому обсязі, якого він заслуговує. Це тим більш прикро, що сьогодні РПЦ знаходить величезні кошти для побудови і відновлення безлічі і набагато більш великих об’єктів в обласних і районних центрах. Залишається сподіватися, що унікальний пам’ятник архітектури, розташований в невеликому селі, теж дочекається коли-небудь своєї черги.

сьогодні храм у селі Кукобою знаходиться не в кращому стані, унікальна облицювання поступово руйнується

Храм Спаса Нерукотворного Образу в селі Кукобою

Дивіться далі добірку Рідкісні фотографії, на яких відображені яскраві події в історії Російського держави