Як вчорашні вороги фіни і росіяни об’єдналися проти німців

Бухта, в якій німцям так і не вдалося висадитися в повному обсязі./Фото: ic.pics.livejournal.com

15 вересня 1944-го гітлерівський десант зазнав на острові Гогланд нищівної поразки, намагаючись заволодіти територією в ході операції «Tanne Ost». Це був перший подібний досвід військового співробітництва радянського Балтійського флоту і фінських Оборонних сил, які ще кілька днів тому відкрито виступали на боці фашистської Німеччини.

Вихід фінів з війни і спроби передати острів СРСР в обхід німців

Узбережжя острова Гогланд./Фото: cdn2.img.rs.sputniknews.com

27 березня 1942-го фінські війська, маючи багаторазовим перевагою в людській силі і абсолютним артилерійським перевагою, почали штурм радянських укріплень на острові Гогланд. Після важкого бою Червона армія залишила позиції, відступивши на острів Потужний. Розміщений на Гогланде фінська гарнізон контролював територію до виходу в 1944-му Фінляндії з війни проти Радянського Союзу.

Влітку 1944-го, після кількох успішних наступальних операцій Червоної армії на Карельському перешийку фінські військові зазнали ряд поразок. Фінів відкинули за межі держкордону СРСР, і фронт на час стабілізувався. У непростій для себе ситуації військово-політичне керівництво Фінляндії усвідомлювала, що настав час виходити з війни.

Після дипломатичних переговорів на початку вересня 1944 року фіни підписали з росіянами угода про повне припинення вогню. За умовами договору фіни зобов’язалися до середини місяця передати радянському командуванню острів Гогланд. Напередодні перемир’я Фінляндія розірвала дипломатичні відносини з Німеччиною, повідомивши її про перелік умов перемир’я. Передбачаючи можливі дії фінів, Гітлер тримав у рукаві козир – підготовлений план бойових дії «Tanne Ost» за захоплення стратегічно важливих фінських територій. Одним з основних положень цього плану була окупація Гогланда, з території якого планувалося контролювати обстановку по Фінській затоці і протистояти будь-яким операціям Балтійського флоту СРСР.

Перекидання німецьких військ і незговірливість фінської воєначальника

Відгомін війни – знахідки на острові Гогланд./Фото: avatars.mds.yandex.net

Запланована передача острова в призначений час не відбулася – втрутилися німці. Напередодні радянсько-фінської операції з Таллінна до Гогланду підійшла ціла флотилія. Крім тральщиків, сторожових катерів і десантно-артилерійських барж до острова були перекинуті більше 2 тисяч офіцерів-десантників.

Коли кораблі підійшли до берега, німецький офіцер вступив в переговори з начальником фінської гарнізону. Надійшла пропозиція здати острів без опору зважаючи переважної переваги німецької корабельної артилерії. Очолював острівної гарнізону підполковник Мієттінена відмовився. Тоді йому запропонували розіграти видимість опору для очищення совісті з подальшим складанням зброї. Але і ця пропозиція була відхилена фінською стороною.

Історики досі сперечаються, чого в цій непохитної позиції було більше. То Миеттиненом рухало виняткове почуття обов’язку, то він щось знав наперед. Так чи інакше, німецьке командування не тягнути час. Нехтуючи всякою офіцерською честю, німецький командир віддав команду схопити парламентера від фінів, але останнім по чистій випадковості вдалося сховатися в межах острова. Почалася висадка німецького десанту.

Вогнева операція, та відхід німців на світанку

Підполковник Мієттінена, що відмовився здаватися німцям./Фото: ic.pics.livejournal.com

На ранок 15 вересня німці висадили на береги Гогланда більшу частину десанту. Але поступово розширюючи зайнятий плацдарм, гітлерівці натрапили на запеклий фінське опір і втратили можливість просуватися вглиб острова. За німецьким кораблям був відкритий ефективний артилерійський вогонь, тому третина десантних сил так і залишилася на кораблях. Ставало зрозуміло, що операція, спочатку запланована у вигляді стрімкого захоплення Гогланда, всерйоз затягувалася.

Під час нічного бою фінам вдалося пошкодити кілька ворожих тральщиків. Але нелегко довелося оборонявшимся з тими німцями, яким вже встигли потрапити на сушу. Вранці втрати несли обидві сторони. Командир що висадився німецького загону спробував викликати по радіозв’язку авіацію і кораблі для артилерійської підтримки, але радіо не діяло. Німці всерйоз побоювалися можливих атак радянської авіації і торпедних катерів, не володіючи інформацією про розстановку сил на острові. Коли розвиднілося, німецькі кораблі несподівано почали відходити від острова, отримавши наказ повертатися на базу.

Версії події і суперечки за лаври переможця

Іл-2, який штурмував німців в допомогу фінам./Фото: cdn.tvc.ru

Звичайно ж радянському командуванню було невигідно допускати появи німців на Гогланде. Після надходження інформації про бойових діях на острові рішення про допомогу фінам послідувало негайно. Червонозоряні штурмовики, за версією СРСР, завдали превентивного удару по фашистах, що і визначило результат зіткнення. Російська авіація атакувала німецькі баржі в момент висадки десанту, не давши завершити операцію.

За версією ж фінської сторони, «Іли» наздогнали вже відходили суду противника, не особливо вплинувши на сформовану ситуацію. Після авіаудару російських активізувалися суходільні атаки фінів. Начебто в той момент німці навіть посилали до Миеттинену парламентерів з пропозицією про припинення вогню. Але підполковник запропонував лише здачу німців у полон.

За день військових зіткнень російські пілоти здійснили до 500 вильотів до острова, заявивши про потоплення ряду німецьких швидкохідних барж і тральщиків. Доповідали радянські льотчики і про півтора десятки збитих ворожих літаків. За фінським даними, червона авіація вивела з ладу лише одну німецьку баржу, втративши при цьому три штурмовики. А ось втоплені кораблі, буксир і катери – справа рук виключно фінських військових.

На себе фіни записали і півтори сотні знищених гітлерівців. Унаслідок таких відомостей склалося різне історичне ставлення на досить велике поразка фашистів. І поступатися лаври переможця не готова жодна з сторін. Фінам було важливо акцентувати увагу на особистий внесок у розгром вчорашнього союзника Гітлера. Росіяни ж не бажали применшувати своєї ролі в загальній перемозі.

А взагалі, після революції в Росії Фінляндія тричі нападала на молоде радянське держава.