Як виростити будинок з саджанця: Арбоархитектура від давнини до майбутнього

З давніх часів дерева були основним будівельним матеріалом для наших предків. Хати, церкви і палаци – досі старовинні рубані архітектурні шедеври вражають уяву. Однак сьогодні ми все більше прагнемо зберегти навколо себе життя, тим більше, що часом отримуємо від цього більше вигоди для самих себе. Тому сучасні вчені і агротехніки розробляють способи будівництва споруд з… живих дерев. Дивно, але приклади ультрасучасного напрямки Арбоархитекуры можна знайти у стародавніх будівлях Індії та Японії.

В умовах теплого і вологого клімату Індії люди ще в сиву давнину зрозуміли, що нема чого будувати, якщо необхідну конструкцію можна просто виростити. Так, можливо, що це не найшвидший шлях, зате, безсумнівно, результат буде неймовірно міцним і довговічним. В результаті на північному сході Індії досі створюють і використовують дивовижні мости з коренів каучукового дерева. Помітивши, що окремі відростки, якщо задати їм потрібний напрямок, можуть дорости до іншого берега річки, люди почали це використовувати. Коли кілька коренів «форсують перешкода», їм дають там вкоренитися і переплітають таким чином, що створюється повітряний підвісний міст. Такі конструкції неймовірно надійні і можуть витримати вагу до 50 осіб. Звичайно, подібна «споруда» – справа не швидка, зазвичай на нього йшло близько 10 років, проте результатом нащадки можуть користуватися дуже довго. Найбільший з сучасних мостів такого типу знаходиться в штаті Мегхалая і складається з двох ярусів.

Двоярусний міст з живих коренів дерев у селі Нонгриат, штат Мегхалая, Індія

Трохи швидше справлялися з аналогічними завданнями в стародавній Японії. Там для цих цілей використовували лози винограду, які, по-перше, швидко ростуть, а по-друге відрізняються неймовірною міцністю. Такі мости «будували» відразу з двох сторін річки. Посадивши у відповідному місці лози, їм давали зрости до потрібної довжини, а потім переплітали, з’єднавши посередині. Вчені припускають, що подібні агро-споруди люди почали будувати тут ще з XII століття, але в деяких місцях ними можна скористатися досі – адже конструкції, побудовані з живих рослин, не піддаються руйнуванню, а тільки зміцнюються протягом усього життя «зеленого будматеріалу». Крім того, в процесі експлуатації їх можна «омолоджувати», додаючи молоді пагони до старих. Так що в давнину люди вміли вирощувати дійсно мости – в прямому сенсі цього слова.

Міст з лози через річку Ія оголошено важливим культурним надбанням Японії

Сучасна Арбоархитектура (або «Стройботаника») – це дуже молоде, але бурхливо розвивається напрямок. Основу його заклали у 2005 році американські вчені, які запропонували «вирощувати вдома», але за реалізацію такого незвичайного будівництва взялася команда молодих німецьких архітекторів з Інституту основ сучасної архітектури і дизайну університету Штутгарта. Троє ентузіастів заснували «Товариство розвитку будівельної ботаніки» і взялися за перші досвідчені «споруди». Поки молоді вчені розробляють методику побудови зелених будинків. Плюсами подібних споруд вчені вважають екологічність та довговічність – адже живе дерево схильне до гниття. Крім того, незвичайні живі споруди незвичайно красиві і змінюються в залежності від часу року. До мінусів відносять довгий «будівництво» і недостатні дослідження того, як буде вести себе жива і постійно змінюється система протягом довгого часу, адже зупинити її зростання не можна.

Будівництво багатоповерхової зеленої вежі – один з останніх проектів, створених арбоархитекторами

Сьогодні в якості «будматеріалу» німецькі дослідники найчастіше використовують Сріблясту вербу (Salix alba) і експериментують з багатоповерховими конструкціями. Для цього перший ряд дерев висаджується на землю, а більш високі «поверхи» – під тимчасові діжки. Для додання всієї споруди потрібної форми використовуються легкі металеві конструкції, які спочатку направляють стовбури і гілки в потрібних напрямках. Поступово, в процесі росту, дерева за допомогою технології щеплення зрощуються один з одним, перетворюючись поступово в єдиний деревне «організм». Через кілька років підтримуючі конструкції видаляються, корені верхніх дерев відрізаються, і вся система починає харчуватися тільки від землі. Таким чином створюються міцні і довговічні несучі конструкції майбутньої будівлі.

Vogelbeobachtungsstation – «Станція спостереження за птахами» в муніципальному парку Вальдкирхена (Waldkirchen), вирощена з білої верби в 2006-2007 роках

Одним з останніх проектів став цілий Собор з живих дерев, закладений у 2009 році в Італії талановитим архітектором Джуліано Маурі. «Живий собор» (Cattedrale Vegetale) був урочисто відкритий в кінці 2010 року в комуні Ольтре-іль-Колле в італійській провінції Бергамо. Площа незвичайного храму становить 650 кв. м. Поки його букові стіни ще ростуть у своїх дерев’яних клітках конструкціях. За задумом архітектора, через деякий час ці тимчасові «лісу» самі розпадуться, і 42 дерев’яні колони поступово створять дах для цього незвичайного будівлі.

«Живий собор» (Cattedrale Vegetale) в Італії

А поки собор в Італії підростає, німецькі архітектори вже вивчають поведінку стін будівель «в процесі експлуатації». До речі, їх експерименти знаходять не тільки нових замовників, але і партнерів, яких цікавлять дані розробки, так що можна очікувати, що з часом наші міста стануть ще більш зеленими, а приказку про «посадити дерево і побудувати будинок» можна буде трохи змінити, адже вдома наші нащадки, можливо, теж будуть вирощувати.

Футуристичне уявлення про можливі будинках-деревах майбутнього від німецьких архітекторів (ілюстрації Entwicklungsgesellschaft für Baubotanik, Ferdinand Ludwig/Der Spiegel)

Екологічні будівлі з незвичайних матеріалів – одного з найсучасніших напрямів архітектури. Так, наприклад, Архітектор з родини кочівників зводить будівлі, кожне з яких – екологічний арт-об’єкт