Як Захід оцінює боротьбу з корупцією в Україні

Як Захід оцінює боротьбу з корупцією в Україні

Поки ситуація у сфері боротьби з корупцією залишає бажати кращого, але вже в наступному році буде зрозуміло, наскільки реально влада бореться з хабарництвом, вважають експерти

Одна з головних проблем, про яку постійно говорять західні партнери України, – це вкрай неефективна боротьба з корупцією в країні.

Так, у вівторок, 8 грудня під час виступу у Верховній Раді віце-президент США Джо Байден заявив, що Україна є однією з найбільш корумпованих країн.

“Я ніколи не розповідаю людям з інших країн, що потрібно робити. Але ви не можете знайти жодної демократії у світі, де ракова пухлина корупції процвітає. Ви не можете знайти жодної такої країни. Не досить просто організувати Бюро по боротьбі з корупцією. Для того, щоб вести цю боротьбу, вам необхідно провести судову реформу – для того, щоб ви могли притягнути до відповідальності певних осіб… Саме в цьому і полягають принципи демократії”, – додав віце-президент.

Його виступ прозвучало як раз напередодні Міжнародного дня боротьби з корупцією (з 2004 року відзначається щорічно 9 грудня).

Раніше верховний комісар ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могерини заявила, що антикорупційна реформа є ключовою в питанні довіри до України міжнародних партнерів, вона повинна бути прозорою.

А посол ЄС в Україні Ян Томбінський визнав українську владу діяти швидше в цьому питанні. “Потрібно працювати сильніше проти корупції. Почуття безкарності має піти в минуле”, – заявив.

Посол США в Україні Джефрі Пайетт, в свою чергу, прямо вказав на незадовільну роботу Генпрокуратури, як одну з головних перешкод у боротьбі з корупцією в Україні. “Замість того, щоб підтримувати реформи в Україні і працювати над викоріненням корупції, корумповані шкідники в Генпрокуратурі погіршують стан речей, відкрито і агресивно підриваючи реформи”, – сказав він.

При цьому західні партнери не обмежуються лише закликами. Так, офіційний представник МВФ Джеррі Райс заявив, крім прийняття збалансованого держбюджету-2016 рік (одне з ключових вимог для продовження кредитування), Фонд очікує від української влади прозорого і справедливого призначення посадових осіб антикорупційної прокуратури.

Саме створення незалежної антикоррукционной прокуратури було однією з вимог для отримання Україною безвізового режиму з ЄС.

Те, що боротьба з корупцією відбувається вкрай повільно, визнають і самі українські влади. На початку жовтня 2015 року міністр економіки Айварас Абромавічус відкрито заявив, що владі поки не вдається ефективно боротися з корупцією.”Що не вдалося влади в цілому – це, звичайно, боротьба з корупцією, яка залишається катастрофічною перешкодою для розвитку нашої країни”, – сказав він.

Днями в ході другого засідання Національної ради з питань антикорупційної політики президент Петро Порошенко заявив, що не задоволений наявними результатами боротьби з корупцією.

“Нібито рухаємося, нібито прогрес, нібито чогось досягли. Ні, підкреслюю, що ми тільки створюємо інституційну структуру, створюємо передумови для невідворотності покарань. … результати поки що мене не задовольняють”, – сказав глава держави.

Оцінки втрат бюджету України від корупції обчислюються в мільярдах доларів, але точну суму, як відзначають експерти, підрахувати неможливо.

Так, за оцінками губернатора Одеської області Михайла Саакашвілі щорічно через корупцію з України випливає понад 5 млрд. дол.

За оцінками Мінекономіки, Україна втрачає щороку під час держзакупівель близько 50 млрд грн (близько 2 млрд. дол.) через корупцію і поганої організації процесу

Колишній президент Віктор Янукович оцінював мінімальні щорічні втрати від корупції на рівні 2,5 млрд. дол.

Зазначимо, екс-президент України Віктор Янукович потрапив топ-15 корупціонерів за версією Transparency International в рамках кампанії Unmask the corrupt. Голосування по цьому топ-листом триватиме ще 61 день, вже проголосували 4,5 мільйона людей. Станом на 11 грудня 2015 року, Янукович перебував на третьому місці.

За якими критеріями Захід оцінює боротьбу з корупцією

Як пояснює експерт з міжнародних питань Олександр Палій, в своїх оцінках ситуації в Україні західні країни спираються на думку інвесторів. “Коли у інвесторів виникають проблеми корупційного характеру, коли від них вимагають хабар за рішення тих або інших питань, звичайно, це доходить до західних посольств, і це є для них індикатором. Крім того, Вони дивляться на те, наскільки легко відкрити свою справу, наскільки легко отримати те, або інше дозвіл і т. д.”, – пояснив він “Сегодня.иа”.

І, як свідчать опитування серед бізнесу, ситуація в країні поки залишає бажати кращого.

Так, Індекс інвестиційної привабливості України, який щоквартально публікує Європейська бізнес асоціація, в III кварталі 2015 року склав 2,56 бала з 5 можливих (на 0,1 бала менше показника попереднього кварталу). EBA уточнює, що 3 бали – це нейтральний рівень, а отже, інвестиційна привабливість України знову має негативне значення. Опитування проводиться серед директорів підприємств, що входять в ЄБА.

У дослідженні говориться, що боротьба з корупцією не відповідає її розмірами і перешкодам, які корупція становить для розвитку країни, реформи втілюються занадто повільно, економіка перебуває в депресії.

Про те, що настрої з приводу корупції в українському бізнес-середовищі погіршилися, свідчать також дослідження, проведене в травні поточного року міжнародною аудиторською компанією Ernst & Young. У ході дослідження було опитано 100 працівників великих компаній, при цьому кількість респондентів, які відповіли ствердно на питання: “чи Вважаєте ви, що хабарництво і корупція широко поширені у вашій країні?”, зросла з 60 до 80%.

У той же час, крім оцінок бізнесу, є ще ряд важливих показників, на які дивляться західні партнери України, зазначає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

“Є інституційний вимір. Це реформа правоохоронних органів і створення антикорупційних інституцій, як тільки будуть відкриті перші справи проти чиновників з вищих ешелонів влади, це вже буде перший індикатор. Друге – це тіньова економіка та зниження її частки у ВВП, теж важливий показник, оскільки тіньова економіка підживлює монетарні та ресурсні потоки, які знаходяться поза контролем держави. Чим менше рівень тіньової економіки по кожному сектору, тим нижче рівень потенційної корупції”, – сказав він Сегодня.иа.

Крім того, за словами експерта, дуже важливі також: деолігархізації, жорсткість законодавства щодо боротьби з корупцією, зменшення держапарату і встановлення прозорого фінансування партій. “Виведення на світло партійних фінансів і фінансування електоральних компаній теж буде зменшувати обсяг корупції. Крім того, потрібен перехід на більш прозорі механізми фінансування сфер освіти і охорони здоров’я”, – пояснив він.

Громадські активісти, в свою чергу, відзначають, що для Заходу важливо посилення контролю за корупційними діями чиновників не тільки спеціальними органами (Антикорупційна прокуратура, НАБУ тощо), але і громадськими організаціями.

“Для Заходу буде показником те, що буде з великими повноваженнями громадська антикорупційна організація, яка зможе (у разі потреби) в судовому порядку притягти до відповідальності навіть президента, прем’єра і всіх інших чиновників”, – сказав Сегодня.иа заступник голови Громадського комітету по боротьбі з злочинністю і корупцією Руслан Сидоров.

Контроль за тим, як Україна проводить боротьбу з корупцією крім посольств західних держав здійснюють міжнародні організації: Група держав по боротьбі з корупцією (GRECO) та Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Місії цих організацій проводять детальний моніторинг всіх процесів, пов’язаних з боротьбою з корупцією в Україні.

Експерти міжнародних організацій в розмовах з Сегодня.иа відзначають, що оцінюється, як відповідність національного законодавства міжнародним стандартам, так і його імплементація. Відзначається, що в Україні прийнято досить непогане законодавство, і зараз велику увагу міжнародних організацій буде приділятися тому, як воно буде застосовуватися на практиці.

Українці не бачать поліпшень

Погіршення ситуації з корупцією зазначає, що не тільки бізнес, але і прості українці.

Так, згідно з опитуванням, проведеним у вересні 2015 року Міжнародним фондом виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) корупцію як одну з основних проблем України назвали 53% респондентів.

При цьому 40% респондентів повідомили, що за останні дванадцять місяців вони здійснювали оплати певного роду, або давали хабарі за отримання послуги від держави, або ж платили, щоб уникнути штрафу. Згідно з опитуванням, проведеним у квітні 2014 року цей показник становив 37%.

Найбільш поширений вид оплати – це оплата в лікарнях або клініках (32%), за підготовку документів (9%), в школі або на роботі (8% відповідно), або щоб уникнути штрафу за порушення ПДР (6%).

При цьому, наголошується, що більшість українців (58%) вважають корупцію частиною життя. Згідно з опитуванням, проведеним у квітні 2014 року цей показник становив 55%.

На думку експертів, сьогодні є ціла низка сфер, де фіксується дуже високий рівень корупції: дозвільна система, держзакупівлі (хоча і запроваджується електронна система, але все ще частина закупівель проводиться за завищеними цінами), суди, податкова, митниця і пр.

У грудні 2015 року Transparency International Україна опублікувала ТОП-10 корупційних проблем українців (опитування проводилося протягом листопада).

У той же час експерти відзначають, що головний показник корупції для українців – це невідповідність офіційних доходів і реальних витрат чиновників і суддів.

“Ознака обивателя один. Він бачить величезну різницю в матеріальному забезпеченні, в способі життя між собою та представниками влади. Якщо прокурор, чиновник, депутат отримує офіційно 6-8 тисяч гривень, а живе, як ніби отримує в 20-50 разів більше людей розуміє, що тут щось не те. Це величезне матеріальне і соціальне нерівність є буденним індикатором для простої людини про стан корупції в країні”, – пояснює Вадим Карасьов.

Чому так повільно просувається боротьба з корупцією, і коли будуть результати

При цьому експерти відзначають, що є кілька причин, чому сьогодні боротьба з корупцією просувається вкрай повільно.

“Уряд і взагалі чиновницький клас дуже погано ставиться до дерегуляції. Вони дуже болісно ставляться до втрати частини повноважень. Через чиновників пробивати дерегуляцію дуже складно. Кабмін поставив завдання міністерствам провести дерегуляцію. Вони в результаті нічого не зробили”, – наголошує Олександр Палій. За його словами саме проведення дерегуляції може дати позитивний ефект вже через кілька місяців.

“Все залежить від розумних законів і розумних нормативних актів. В регуляторній сфері багато що залежить від Верховної Ради і Кабміну. За кілька місяців вже можна отримати перший результат”, – пояснив він.

Вадим Карасьов, у свою чергу, відзначає, що в рамках демократичної держави боротьба з корупцією вимагає певних процедур, а відповідно і часу. “Можна боротися з корупцією по-сталінськи, але в умовах демократії потрібно боротися з корупцією не за рахунок прав і свобод людини, повинна працювати процедура. Можна боротися з корупцією “кавалерійським наскоком”, але це буде не боротьба з корупцією, а боротьба з її проявами. Якщо ми хочемо реально боротися з корупцією, то потрібно боротися з її витоками, а це більш тривалий процес, тим більше в умовах демократії”, – пояснив він.

При цьому експерт зазначив, що корупцію не можна знищити. “Але одна справа, коли корупція є системоутворюючим чинником і стрижнем існуванням суспільства. Інша справа, коли корупція – є патологія і аномалія. Наше завдання зробити зараз, щоб корупція була не системним чинником існування країни, а аномалією”, – сказав він.

За словами Вадима Карасьова, наступний рік в цьому питанні буде вирішальним для України.

“2016 – це вирішальний рік. Ми побачимо, чи це фейки, чи це реальна боротьба, яка дає результат, чи це показуха. Або це неохоче і вимушена боротьба з корупцією для заспокоєння наших західних партнерів, або це реальний намір побороти корупцію в якості системного фактора існування нашої політико-эконмической системи”, – сказав він.