Талановита поетеса з дитинства любила книги, навіть у своєму вірші «За книгами» вона дуже яскраво і емоційно описувала свій дитячий захват від відвідування разом з мамою книжкової крамниці у семирічному віці. Книги супроводжували Марину Цвєтаєву все життя, а її літературні уподобання охоплювали різні жанри. У листах, щоденниках і анкетах збереглися списки авторів, яким віддавала перевагу російська поетеса Срібного століття.
«Крістін, дочка Лавранса», Сігрід Унсет
«Крістін, дочка Лавранса», Сігрід Унсет. / Фото: www.ozstatic.by
Історичну трилогію Сингрид Унсет Марина Цвєтаєва вважала кращим твором, що розповідає про нелегку жіночу долю. Поетеса мріяла мати в своїй бібліотеці і була готова віддати за неї ледь не половину наявних у неї книг.
«Дівчинка з Морбакки: Записки дитини», Сельма Лагерлеф
«Дівчинка з Морбакки», Сельма Лагерлеф. / Фото: www.happybooks.ru
Марина Цвєтаєва відверто захоплювалася творами шведської письменниці, її абсолютно підкорив літературний склад. Спогади Сельми Лагерлеф про дитинство, про приголомшливою родовій садибі, проданої за борги і викупленої потім вже немолодий письменницею, підкорили Цвєтаєву. Варто зазначити, що спогади письменниці не тільки доставлять масу задоволення читачам, але і допоможуть зрозуміти, звідки черпала своє натхнення і моральні сили «дівчинка з Морбакки».
«Марія Кюрі», Єва Кюрі
«Марія Кюрі», Єва Кюрі. / Фото: www.gornitsa.ru
Марина Цвєтаєва вважала книгу, написану молодшою дочкою великих учених П’єра і Марії Кюрі, найкращим пам’ятником дочірньої любові. Поетеса була вражена тим, з якою любов’ю і захопленням писала про свою видатної мамі Єва Кюрі. При цьому нудне, як могло б здатися на перший погляд, опис життєвого шляху перетворювалося для читача в захоплюючу читання.
«Щоденник ” Марії Башкирцевої. Вибрані сторінки»
«Щоденник ” Марії Башкирцевої. Вибрані сторінки». / Фото: www.artmoskovia.ru
Ця книга, що стала літературною сенсацією початку ХХ століття, не могла бути залишена без уваги Мариною Цвєтаєвої. Втім, відверта історія дорослішання наївної дівчинки і сьогодні представляє безперечний інтерес.
«Книги, з якими спалять»
«Слово о полку Ігоревім». / Фото: www.yandex.net
Були в бібліотеці поетеси книги, до яких вона постійно поверталася. Їх часто вона перечитувала, щоразу знаходила щось нове і незвичайне. Серед книг, які ставилися до цього списку, була епічна поема «Пісня про нібелунгів», давньоукраїнська літературна пам’ятка «Слово о полку Ігоревім» і безсмертна «Іліада» Гомера.
«Кожна дає епоху»
«Ундіна», Фрідріх де ла Мотт Фуке. / Фото: www.livelib.ru
В анкеті, яку заповнювала Марина Цвєтаєва в 1926 році, містилися питання і про її улюблених книгах. Відповіді передбачалося використовувати в бібліографічному Словнику письменників ХХ століття, однак у той час видання так і не вийшло. В анкеті Марина Цвєтаєва вказала книги послідовно, вважаючи, що кожна з улюблених нею книг характеризує цілу епоху в її житті.
«Ундіна», Фрідріх де ла Мотт Фуке. / Фото: www.fantlab.ru
Першою в списку була стародавня повість «Ундина» Фрідріха де ла Мотта Фуке в блискучому віршованому переказі Василя Жуковського, якими зачитувалася поетеса в ранньому дитинстві. У підлітковому віці вона перечитувала неодноразово романтичне сказання з історії Вюртемберга «Ліхтенштейн» Вільгельма Гауфа.
«L Aiglon», Едмон Ростан. / Фото: www.abebooks.com
До твору «L Aiglon» Едмона Ростана Марина Цвєтаєва звернулася в ранній юності. Її дуже зацікавила інтерпретація загальновідомих подій з життя Наполеона II. Чим старше ставала поетеса, тим більше уваги приділяла книг. Вона щиро любила творчість Генріха Гейне і Йоганна Гете, любила читати Фрідріха Гельдерліна.
Марина Цвєтаєва. / Фото: www.ytimg.com
Однак не варто думати. Що в дорослому віці її цікавили виключно зарубіжні автори. З роками вона все серйозніше ставилася до літератури, а список її переваг, складений вже коли поетеса подорослішала, включав твори прозаїків Сергія Аксакова і Миколи Лєскова, поетів Гавриїла Державіна і Миколи Некрасова. Окремим рядком виділяла Марина Цвєтаєва творчість свого сучасника і колеги по літературному цеху Бориса Пастернака.
До речі, в дитинстві вона любила вірші Лермонтова і Пушкіна, але от до «Євгенія Онєгіна» ставилася дуже прохолодно, роман у віршах так і не викликав у неї бурхливого захоплення.
Відносини Марини Цвєтаєвої і Бориса Пастернака – це одна з найтрагічніших сторінок російської поезії.
А листування двох великих поетів – це набагато більше, ніж листи двох захоплених один одним людей. В юності їх долі йшли ніби паралельно, і під час рідкісних перетинів не чіпали молодих поетів.
Thanks!
Our editors are notified.