Про нюанси сьогоднішньої ситуації на Україні – від гадів, яких доведеться тиснути Зеленському, до спроби США вкрасти щось з адміністрації президента, розповів радник голови партії “Єдина Росія” Михайло Маркелов.
Дата інавгурації президента Володимира Зеленського призначена – це 20 травня. До цього моменту встиг підготуватися поки ще чинний президент України Петро Порошенко. Крім того, в країну повернувся олігарх Ігор Коломойський, якого завжди називали спонсором Зеленського. Цілком можливо, він заявить права на нову українську владу і навіть почне мстити своїм кривдникам – як особисто Порошенко, так і наближеним до нього людям.
Навіщо Коломойський повернувся на Україну
Говорити про те, що це підтримка Зеленського, було б неправильно. Тому що Коломойський, природно, переслідує свої далекосяжні цілі. І йому треба повертати ті активи, які були тимчасово якщо не відібрані, то заблоковані – доступ до них тимчасово призупинили. Принаймні, на Україні. Америка — це окрема історія. Тому, звичайно, повернення його в певній мірі для внутрішнього користувача, для внутрішніх еліт знакова. Оскільки навіть при наявності тих звинувачень, які сьогодні є, вони не оформлені юридично, як кримінальні справи. Тим не менш Коломойському дали певні гарантії, що проти нього не буде порушено жодних кримінальних справ і протиправних дій відносно нього не буде зроблено.
Подвійна “дах” олігарха
Коломойський розмінювався не тільки за Зеленського. Неодноразово в інтерв’ю російським каналам він давав зрозуміти, що необхідно відстоювати і прокурора Луценко, не чіпати його. Відповідно, через прокуратуру йдуть багато правові рішення щодо цього фігуранта. Відповідно, повертаючись сьогодні, він розуміє, що Луценко його не чіпатиме. У тому числі завдяки безпосереднім домовленостям із Зеленським. Тобто йде такий самий огидний і цинічний торг. Чому я кажу огидний і цинічний? Тому що за всією цією метушнею абсолютно не враховуються інтереси народу, виборців, які голосували проти команди Порошенка. Тобто ця тема семибанкірщини, а в даному випадку поле скорочується. Цих банкірів, наближених до нової влади, досить мало, але вони вже намагаються діяти. Зрозуміло, що управляти Україною і налагоджувати якісь політичні процеси так, як це повинно бути, президенту не доводиться. Цим будуть займатися певні вельми сумнівні особистості.
У Коломойського є індульгенція, але краще б ця індульгенція поширювалася на людей бізнесу, але ні в якій мірі ні на які інші політичні інститути. Повернення Коломойського перед інавгурацією показує, що він реально збирається впливати на політичну ситуацію на Україні. Інакше б він повернувся після інавгурації. Олігарх це робить до – дата сьогодні вже зрозуміла, 20-е число, відповідно, він дає зрозуміти, хто в домі господар. І хто реально керував всім процесом з виборів.
Якими будуть перші кроки Ігоря Коломойського
Що б там не говорив, як би не відхрещувався від нього Зеленський і не робив гучних заяв, що є незалежним кандидатом, а Коломойський буде відповідати перед законом, вірити цьому не варто. Ні перед яким законом відповідати він не буде. І ще важлива річ. Зараз йде активне раздербанивание останніх активів. Іншого непарламентського слова не можу підібрати. Зараз активно, якщо ви звернули увагу, в українській пресі обговорюється тема доріг. Ця історія виникла не просто так. Це питання про наближенні, скажімо так, до цементному ринку і можливості через бюджет вирішувати багато питань. Не до кінця поділені цементні активи зараз будуть дуже популярні серед тих людей, які хочуть іншого переділу. Це маленький приклад, але вельми показовий, тому що ділять бюджетні кошти. До того ж, ми говоримо про колосальні гроші, якщо вже начистоту.
Не можна відкидати і можливості Коломойського впливати на формування політичного вже пулу перед парламентськими виборами. Поліз він у партію “Слуга народу”? Думаю, звичайно, полізе. І його повернення, швидше за все, буде ознаменовано тим, що з Дніпропетровська будуть пропонувати своїх активістів, своїх людей, які могли б не просто зміцнити парламентську структуру Володимира Зеленського, а грати ключову роль в цій структурі. І в цій грі, підкреслюю, Коломойський збирається і буде впливати на українську політику, а значить, і Зеленського.
Які інтереси США на Україні при новій адміністрації
Обговорювалася версія, що американці бояться Коломойського, тому і вимагають, щоб Зеленський дистанціювався від нього. Думаю, у американців ніколи немає ніякого страху. Вони ніколи нічого не бояться. А в даному випадку, якщо вже їм кого і побоюватися, то тільки себе. Як би не переграти, не перемудрувати. В цьому плані у них є побоювання, оскільки до кінця не прочитав ще Зеленського, вони не отримали жодних гарантій від цього президента. А здійснювали лише поодинокі невеликі контакти в ході виборної кампанії. Ми пам’ятаємо, як з ним зустрічався Уолкер і інші персонажі, але тоді ніхто ніякої підтримки не висловив і ніякими гарантіями не заручився. Тобто американці перевіряли грунт, не розуміючи до кінця, реально ця людина буде претендувати на посаду президента. І дійсно на той момент було незрозуміло, гра це чи реальні політичні плани. Може Зеленський взагалі зніметься під кінець виборчої кампанії? Всі гадали на кавовій гущі.
Сталося так, як сталося, і в зв’язку з цим, звичайно, у американців виникне питання, особливо, у адміністрації Трампа, що робити з Україною. Адже Трампу максимально треба використовувати цю ситуацію – що називається, куй залізо, не відходячи від каси, поки Зеленський не схаменувся.
Навіщо брати Зеленського “тепленьким”? Щоб, перше, отримати ті матеріали, які є сьогодні в СБУ – а вони є, і в інших силових структурах. Ймовірно, хочуть взяти і матеріали, пов’язані із сином Байдена, з адміністрації президента. І цей локальний, внутрішній питання теж хочуть вирішити американці. Питання підтримки української адміністрацією, українськими політиками з штабу Клінтон за максимальною дискредитації тепер уже кандидата в президенти США Джо Байдена, який піде на противагу Трампу. І в цьому зв’язку і дії Джуліані, та інших політиків, і недавній досить великий візит співробітників ЦРУ на територію України, підтверджує той факт, що тема для американців залишається ключовою – але саме для внутрішнього користування.
Не треба розглядати дії Америки сьогодні як можливість влаштовувати з України майданчик міжнародного торгу. У цьому зв’язку не цікава Україна. І переговори в Сочі були показовими. Майк Помпео (держсекретар США – ред.), Сергій Лавров (міністр закордонних справ Росії – ред.), Володимир Путін, президент Росії – ред.) показали, що особливу роль Україна зараз, принаймні, не грає ні в якому світлі на міжнародній арені. А ось для внутрішнього користування вона важлива. І від того, наскільки буде пластична адміністрація Зеленського, наскільки вона буде готова до співпраці з питань дискредитації політичних опонентів Трампа, і визначиться подальша політика щодо України. З боку вже чинної адміністрації президента США Дональда Трампа.
Цугцванг Зеленського
Володимир Зеленський перебуває у досить складній ситуації. У нього поки такий цугцванг. Він не знає обстановки і не може нікуди ходити. Він не в змозі робити тонкі вивірені кроки, оскільки у нього немає досвіду і сформованої команди, яка давала б грамотні поради. У нього до цих пір немає програми, незважаючи на заяви про те, що на 95% програма економічного розвитку України готова. Ніхто ж не бачив цю програму! Можливо, після виборів він її озвучить. Тим не менше ми зробимо такий висновок.
Ті 72 відсотка людей, які голосували проти Порошенка, вони так і залишилися проти Порошенка. При своїх, але не за Зеленського. Тому що вони поки не отримали нічого взамін. А люди в очікуванні. Особливо перед парламентськими виборами, які будуть ключовими для України. Навіть важливіше, ніж президентські. Цілком можливо, після цих виборів проведуть зміни в Конституцію, де Зеленський виявиться президентом в усіченому кастрованому варіанті. Коли йому залишать представницькі повноваження, але не більше того. А основне навантаження на політичну волю ляже на парламент і на голови парламенту. Економічна, відповідно, на голови уряду. Ось сьогодні дві найважливіші ключові розмінні або нерозмінні фігури, які цілком можливо, що в найближчому майбутньому визначать політичний вектор України та відносини з Росією, в тому числі.
Помста Коломойського команді Порошенко
Напевно, повернувшись на Україну, один олігарх почне мстити іншому. Інша справа, чи встигне Петро Порошенко (хто програв, але поки ще виконуючий обов’язки президента України – ред.) сконцентрувати свій актив. А в нього цей актив є. Серед націоналістів у певній частині, Західна Україна, де він отримав підтримку. Або актив серед західних партнерів. Хто б що ні говорив, а його ці вояжі досить смішні, з одного боку, коли він розвішував медальки на шиї, вішав як нашийники своїм партнерам, зіграли свою роль. Було це шепотіння йому про гарантії. Він сподівається, що в разі, якщо дійсно виникне реальна політична небезпека і загроза кримінального переслідування, то за нього заступятся колишні партнери по Заходу. Скажуть: у вас демократія перемогла, відчепіться від хлопця, він вам особисто, може, зробив поганого, але для країни нічого поганого.
У разі необхідності Порошенко є куди тікати. Не буду обговорювати, чи буде це США або європейська країна. Але якщо він звернеться за політичною підтримкою і скаже: мене переслідують з політичних мотивів, то цілком можливо, йому якийсь тимчасовий притулок нададуть. Але все буде залежати від того, наскільки ці заяви або якісь різкі кроки щодо Порошенка будуть самостійні. Тобто наскільки Зеленський буде готовий взяти на себе відповідальність і жорстко скаже: давайте залишимо все, що було особистого і зрозуміємо, є державні інтереси та чи вчинені такі порушення. А які порушення? Прийняття драконівського, жорсткого, суперечить всім міжнародним нормам закону про російської мовою, точніше, про його заборону. Це порушення кримінальних справ щодо тих чиновників, корупційних справ щодо чиновників, які розтягували державний бюджет, сиділи на позиках МВФ і потроху цупили ці гроші. Це безумовне викриття тих чиновників, які були надіслані з боку американської адміністрацією. Таких, як міністр охорони здоров’я, який взагалі нічого не розуміла в охороні здоров’я, освоювала гроші, і за великим рахунком тільки доводила ситуацію до ручки. І у відносини голови Центробанку, прокурора Луценко. Там величезний набір цих повзучих гадів, яких треба тиснути. І якщо на цю зачистку готовий провести Зеленський, тоді будь-які кроки щодо Порошенко не будуть розглядатися як особиста помста. А будуть розглядатися як цілеспрямована кампанія по боротьбі з корупцією в країні.
Знову-таки видавати бажане за дійсне дуже добре. Реалії можуть виявитися зовсім іншими. Враховуючи, що Порошенко не ідіот, він обклав себе соратниками і готовий йти на парламентські вибори. Він буде формувати свою фронду, і вже справив необхідні кадрові перестановки, які буде дуже складно за один рік поміняти. Враховуючи, наприклад, склад Конституційного суду, де призначені нові судді. І має зараз пройти п’ять років, відбутися ротація. Або доведеться міняти закон, Конституцію. Це ціла історія. З точки зору самозбереження Петро Порошенко, звичайно, зробив максимум.
Thanks!
Our editors are notified.