Для десятків тисяч людей в 1930-1940-х рр. зі словом «Алжир» асоціювалася не країна в Північній Африці, а страшна абревіатура, що означала зламану долю: «Акмолінський табір дружин зрадників Батьківщини». У цей найбільший радянський жіночий виправно-трудовий табір потрапляли ті, хто найчастіше навіть не розумів, за які гріхи їм належало відбувати покарання. Серед них було чимало тих, кого можна було назвати кольором радянської інтелігенції і світу мистецтва – актриси, поетеси, балерини, режисери і т. д. Як ця біда торкнулася сімей Майї Плісецької, Бориса Пільняка, Аркадія Гайдара та ін. – далі в огляді.
Кіра Анроникашвили
Борис Пильняк і Кіра Андронікашвілі | Фото: 24smi.org
Відомий письменник Борис Пильняк (справжнє прізвище Вогау) був нащадком німецьких колоністів Поволжя. У 1937 р. його заарештували за сфабрикованим звинуваченням у державному злочині – шпигунство на користь Японії, і через півроку розстріляли. Його дружина, Кіра Андронікашвілі, походила з грузинського князівського роду Андрониковых. Вона починала кар’єру як актриса Госкинпрома Грузії, потім – актриса і помічник режисера кіностудії «Востокфильм». У 1936 р. Кіра закінчила режисерський факультет Вдіку, працювала асистентом режисера на «Союздетфильме».
Кіра Андронікашвілі на обкладинці журналу *Радянський екран* | Фото: kino-teatr.ru
Після арешту чоловіка вона зрозуміла, що її чекає доля ЧСИР – членів сімей зрадників Батьківщини, і поспішила відвезти трирічного сина до родичів в Грузію. Там його офіційно усиновила бабуся і дала йому своє прізвище. Згодом Борис Андронікашвілі теж став актором. А його мати в тому ж році заарештували і відправили в «АЛЖИР». Реабілітована вона була тільки в 1956 р.
Наталія Сац
Режисер і театральний діяч Наталія Сац | Фото: izbrannoe.com
Радянський режисер і театральний діяч Наталія Сац з дитячих років зростала в середовищі московської художньої інтелігенції – її батько, Ілля Сац, був композитором, в їхньому домі часто бували К. Станіславський, С. Рахманінов, Тобто Вахтангов. В 1918 р. з ініціативи Наталії Сац був створений перший театр з репертуаром для дітей – Дитячий театр Мосради, з 1921 р. вона була директором і художнім керівником Московського театру для дітей.
Народна артистка СРСР Наталія Сац | Фото: izbrannoe.com
Її чоловіком був нарком внутрішньої торгівлі СРСР І. Вейцер. У 1937 р. за звинуваченням у контрреволюційній діяльності його заарештували і розстріляли, а слідом за ним як член сім’ї зрадника Батьківщини була заарештована і Наталія Сац. Її засудили до 5 років таборів і відправили в Рибинський табір в Ярославській області. Після звільнення вона жила в Алма-Аті, де організувала перший казахський ТЮГ. Коли в кінці 1950-х рр. її реабілітували, Наталія Сац змогла повернутися в Москву, де продовжувала займатися режисурою, театральною діяльністю і викладала в Гітісі.
Режисер і театральний діяч Наталія Сац | Фото: bolshoyvopros.ru
Лія Солом’янська
Лія Солом’янська з сім’єю | Фото: kino-teatr.ru
Кінодраматург, сценарист, журналіст Лія Солом’янська була дружиною знаменитого письменника Аркадія Гайдара. Вона працювала в редколегії пермської газети «На зміну» і на радіо, там же в Пермі Лія познайомилася з майбутнім чоловіком. У них народився син Тимур, але через 5 років цей шлюб розпався. Незабаром Лія вийшла заміж вдруге – за колегу Ізраїлю Разіна. Вона продовжувала займатися журналістикою, з 1935 р. працювала на «Мосфільмі», а потім – на «Союздетфильме», де була завідуючою сценарним відділом.
Аркадій Гайдар з дружиною і сином | Фото: woman.rambler.ru
У 1937 р. Разіна звинуватили у контрреволюційній діяльності і розстріляли. Слідом за чоловіком заарештували і Лію Соломянскую як члена сім’ї зрадника Батьківщини. Відбувати термін її відправили в «АЛЖИР». Аркадій Гайдар не залишився байдужим до долі колишньої дружини. Багато в чому завдяки його турботам Соломянскую через 2 роки звільнили. В роки війни вона працювала військовим кореспондентом газети «Знамя», а потім продовжила журналістську діяльність і написала кілька книг для дітей.
Рахіль Мессерер
Рахіль Мессерер з чоловіком і дочкою Майєю | Фото: izbrannoe.com
Мати Майї Плісецької Рахіль Мессерер після закінчення Вдіку стала актрисою німого кіно і знімалася під псевдонімом Ра Мессерер. Однак її кінокар’єра тривала недовго – ще під час навчання вона познайомилася з Михайлом Плисецким, народила трьох дітей і присвятила себе турботам про сім’ю, залишивши кінематограф. Її чоловіка призначили керуючим копальнями «Арктикуголь» і консулом СРСР на норвезькому заполярному острові Шпіцберген, де він організував видобуток вугілля.
Рахіль Мессерер з дітьми | Фото: kino-teatr.ru
Коли Майї було 11 років, її батька заарештували і розстріляли, а слідом за ним була заарештована і мати. Майю удочерила сестра Рахіль Суламіф Мессерер, Олександр виховувався в родині її брата Асафа, а сама вона з новонародженим Азарием вирушила в «АЛЖИР». У своїх спогадах Майя Плісецька пізніше писала: «Характер у мами був м’який і твердий, добрий і впертий. Коли в тридцять восьмому році її заарештували і вимагали підписати, що чоловік шпигун, зрадник, диверсант, злочинець, учасник змови проти Сталіна і пр. і пр., – вона навідріз відмовилася. Випадок по тим часам героїчний. Їй дали 8 років». Завдяки турботам Асафа і Суламіфі Мессерер в 1939 р. Рахіль перевели з табору на вільне поселення в Чикмент, де вона працювала вчителем танців в одному з клубів. Повернутися до Москви їй вдалося тільки в 1941 р., за 2 місяці до початку війни.
Мати Майї Плісецької Рахіль Мессерер | Фото: kino-teatr.ru
Марія Лисиціан
Радянський тренер з художньої гімнастики, одна з основоположників радянської школи цього виду спорту Марія Лисиціан з дитинства займалася танцями, працювала в Східному етнографічному ансамблі при Ленінградській естраді. Після закінчення Драматичної студії Рубена Симонова брала участь у його виставах. У Москві Марія створила і тренувала дитячу групу художньої гімнастики, яка в ті часи вважалася всього лише видом художньої самодіяльності.
Марія Лисиціан | Фото: noev-kovcheg.ru, gimnastika.pro
У 1938 р. її чоловік Євген Алибегов з групою радянських фахівців з електрифікації залізниць був звинувачений у шкідництві, арештований і розстріляний. Як члена сім’ї зрадника Батьківщини заарештували і Марію. Її засудили до 8 років ув’язнення. Перші 2,5 роки Лисиціан провела в Бутирській в’язниці, а потім її відправили в «АЛЖИР». Завдяки заступництву її дядька, відомого вченого Степана Лисициана, її справу переглянули, і Марію звільнили достроково. У 1954 р. вона разом зі своєю старшою сестрою створила при спортивному товаристві «Крила Рад» школу художньої гімнастики, яка вважалася однією з найсильніших не лише в СРСР, але і у всьому світі.
Марія Лисиціан зі своїми ученицями | Фото: noev-kovcheg.ru
Долі цих неординарних жінок не були винятком із правил. На жаль, в ті роки десятки відомих артистів стали жертвами сталінських репресій.
Thanks!
Our editors are notified.