Коаліції в Раді не буде

«Слуги народу» доведеться одноосібно взяти на себе весь вантаж відповідальності за країну

Закон – 83-я стаття конституції, забороняє скликання коаліції у випадку, якщо одна політична структура отримує більшість місць в парламенті. Мало хто пам’ятає, що схожа ситуація була в 1990 році, коли в «першій» Раді більшість мандатів зібрали комуністи (так звана «група 239»). За законом вони отримують імунітет терміном на рік. Припиняти повноваження діючого скликання заборонено законом. Так що цей склад Ради – як мінімум, на рік. І розділити відповідальність «слугам» буде не з ким.

Таким чином, за конституцією ніяких формальних навколовладних об’єднань не буде. Неформально ж «слугам» багато в чому буде підігравати фракція «Батьківщини» Юлії Тимошенко – у них один на двох політичний спонсор, Ігор Коломойський. Чи союзниками «слуг» виступлять представники «Голоси», про що торочать деякі експерти. Справа в тому, що «Голос» – по суті, проект Петра Порошенка і тих, хто підтримує його на Заході. Коломойський з Зеленським для них – антагоністи. Не ідеологічні – вододіл проходить по лінії грошей і власності.

А от про місце «Опозиційної платформи» Віктора Медведчука слід сказати особливо. Голосувати «опозиціонери» можуть як разом з правлячою партією, так і з Порошенком. Чи Медведчук задовольниться тим числом мандатів, які він отримав на виборах – нагадаємо, що у справі парламентських комбінацій і альянсів йому немає рівних. Сумніваються так осилять історію його проекту СДПУ (о) та переконаються в сказаному. Причому Медведчуку по силам і мажоритарників «підтягнути», і переманити «слуг народу» в потрібній кількості – якщо у нього виникне в тому потреба. Переграти Медведчука в Раді не вдавалося ще нікому, навіть такому важкоатлету і майстру підкилимної інтриги як Євгену Марчуку (хто сумнівається – студіювати історію «канівської четвірки»). Сьогодні Медведчук, опинившись в Раді, потрапив в живильне середовище, в якій краще нього ніхто на Україні не орієнтується бо саме він цю середу в свій час і створював. Дуже сумнівно, що Медведчука в Раді взагалі хтось зможе переграти (включаючи монстрів на кшталт Мороза чи Литвина). А парламент України, нагадаємо, «головніший» президента за законом. Країна-то парламентсько-президентська, а не навпаки. І депутати попереднього скликання, напередодні відходу, залишили Зеленському чимало неприємних законодавчих сюрпризів.