14 серпня 2019 року, на черговому засіданні Кабінету Міністрів представник президента України в уряді Андрій Герус звернув увагу міністрів на те, що концепція Енергомосту в Європу не відповідає інтересам України і шкідлива по своїй суті. Про це він вчора написав у своєму Фейсбуці.
«Вчора (у середу – ред.) на засіданні Кабінету міністрів звернув увагу на необхідність зупинки проекту «Енергетичний міст», який передбачає виведення атомного блоку №2 Хмельницької АЕС з енергосистеми України і переведення його роботи в енергосистему Польщі».
Таким чином команда Володимира Зеленського дала зрозуміти, що цей, вкрай вигідний для Європи проект, швидше за все, буде або закритий або, як мінімум, покладений під сукно «до кращих часів». І це не може не викликати невдоволення у європейський «партнерів» України. І в першу чергу в Польщі.
Що таке «Енергоміст» в Європу
Ідея його створення виникла ще в часи Віктора Януковича, коли перший досвід продажу електроенергії в Європу показав наскільки вигідним може бути цей бізнес, особливо, коли є можливість продавати за кордон дешеву атомну енергію. На цій схемі можна було не тільки показати офіційну прибуток для «Енергоатому», але і щорічно відкладати по приватних кишенях не один десяток мільйонів доларів. І весь цей з усіх боків прибутковий бізнес можна було організувати, вклавши дуже невеликі суми.
Справа в тому, що ще спочатку Хмельницька АЕС повинна була в межах співробітництва країн РЕВ (економічний блок країн Східної Європи союзників СРСР) працювати на енергосистеми цих країн. Саме тому відразу з закладкою станції, в СРСР і Польщі почали будувати окрему 750 кВ ЛЕП Жешув-Хмельницький довжиною 395 км і пропускною потужністю 1300 МВт, яка і була здана в експлуатацію напередодні розпаду Союзу (але потім, у 1993 році її експлуатація увазі заморожування будівництва 2-4 блоків Хмельницької АЕС була припинена).
Між тим, в середині 2000-х, Україна за допомогою Росії змогла добудувати другий блок ХАЕС, а будівництво 3 і 4 блоків станції було виконано більш ніж на 50%, що дозволяло при вкладенні відносно невеликих грошей (близько 3 млрд. доларів в цінах 2017 року) отримати в роботу відразу два атомних «тисячника».
Саме це і стало головним тактико-технічним обґрунтуванням нового євроінтеграційного проекту – «енергоміст Україна-ЄС» (як його презентував Порошенко), який мав бути реалізований у два етапи.
На першому потрібно було провести капітальний ремонт не працювала до цього чверть століття ЛЕП «Жешув-Хмельницький» та провести реконструкцію головної підстанції АЕС Хмельницький. Вартість даних робіт відповідно до тактико-технічного обґрунтування від 2015 року становила 243,5 млн. євро. Причому, гроші повинен був надати приватний консорціум європейських компаній, а самі ці роботи можна було б зробити протягом 18 місяців з моменту початку їх фінансування.
На другому етапі передбачалася добудова 3 і 4 блоків ХАЕС (орієнтовна вартість робіт, як вже було сказано вище, близько 3 млрд. доларів) і створення нових ЛЕП перекидання цієї енергії європейським споживачам, які в ній сьогодні дуже гостро потребують.
Особливо Польща…
Україна, як електричний придаток Польщі
Чому саме Польща. Справа в тому, що поляки пов’язані вимогами ЄС з екології. Згідно з ними, вони в найближчі роки мають вивести з експлуатації приблизно 1000 МВт таких потужностей, замість яких потрібно або побудувати нові, більш екологічні станції, або знайти електроенергію на стороні.
Екологічні станції, які можуть працювати в якості базової навантаження (а саме вона в першу чергу цікавить споживача, а не ненадійна енергія СЕС і ВЕС) можна отримати побудувавши у себе нові газові станції, як це роблять німці. Але все це мільярди євро інвестицій і посилення залежності Польщі від російського газу. Саме тому поляки так легко знайшли потрібні чверть мільярда євро інвестицій в Україну», які були потрібні для запуску першої черги українського «енергомосту».
У цьому варіанті для Польщі все добре. Вони, при копійчаних інвестиції отримують стабільну і дешеву електроенергію, а всі ризики при цьому на себе бере Києва, в тому числі і дорогі (але вже в майбутньому) питання виведення атомних блоків з експлуатації.
І все було для «енергомосту» добре, поки на Україні (знову ж на вимогу ЄС) з 1 липня 2019 року не вступив в дію вільний ринок електроенергії.
Коломойському потрібна дешева електроенергія
І не тільки йому. За перший місяць роботи вільного ринку електроенергії на Україні її вартість для промислових споживачів зросла на 20%. Це здорово б’є по собівартості продукції українських підприємств, але цей ріст був неминучий. Справа в тому, що Кабмін, щоб новий ринок не вдарив по вартості електроенергії, яка споживається населенням, зобов’язав «Енергоатом» продавати 90% виробленої їм електроенергії (найдешевшої в країні) не на вільному ринку, а за фіксованим і сильно заниженими цінами. І це відразу викликало .решти енергоринку дисбаланс (були очікування, що квота на вільний продаж для «Енергоатома» буде складати не 10%, а 25%), який і потягнув за собою ціни.
Між тим, висновок з енергобалансу України 2 блоку ХАЕС (відповідно до раніше прийнятих рішень до кінця 2020 року) виведе з українського ринку практично всі ці вільні 10% элекроэнергии, які сьогодні залишаються у «Енергоатому» для вільного продажу, що у свою чергу незмінно підніме ціну на електроенергію для української промисловості (яка і так на сьогодні вище середньоєвропейської). Виходить смішно, Україна віддає Польщі свою найдешевшу електроенергію, щоб споживати дорогу.
І саме про це і говорить представник президента України при Кабміні Андрій Герус у своєму зверненні:
«Це ніяка не євроінтеграція, це робота лінії тільки в одну сторону – до Польщі. На сьогодні у нас вже стрімко виросла ціна, сьогодні вже виникають дефіцити електроенергії – на ринку на добу вперед такі дефіцити складають 5%-30%. Україна все більше починає імпортувати електроенергію з Словаччини та Білорусі. Ефект від виведення з об’єднаної енергосистеми України атомного блоку потужністю 1000 МВт буде очевидний – збільшення дефіциту на внутрішньому ринку та додаткове зростання ціни для українських споживачів».
Ясно, що Герус турбується не про населення України, а про доходи українських олігархів. І навіть не про дешеві тарифи для заводів Коломойського, які той вже зміг продавити.
Найімовірніше, подальші переговори з Європою будуть йти з формули – дайте грошей на добудову 3-4 енергоблоків ХАЕС і ми знову включимо «зелене світло» для енергомосту «Україна-ЄС». Тобто, мова може йти про те, щоб об’єднати в один проект обидві черги енергомосту і тим самим підняти вартість його реалізації до приблизно 4 млрд. доларів. Але от чи погодяться європейські партнери заради прибутків українських олігархів» збільшити свої капіталовкладення у цей проект більш ніж на порядок (і при цьому далеко не очевидними результатами), дуже велике питання.
Thanks!
Our editors are notified.