Кінець Хитрого Плану Путіна

Термін ХПП, він же Хитрий План Путіна, багато років застосовувався до України. Але застосовувався не зовсім вірно. Просто тому що ця територія не є не те, що пунктом цього плану, а навіть підпунктом.

Україна – не битва між західним та євразійським цивілізаційними проектами. Скоріше прикордонна сутичка, де доблесних солдатів РСЧА з рогатки влучно зарядив гайкою в шолом німецькому Гансу. А міг би і відстрелити голову. ВСУ і українські патріоти досі не можуть дійти розумовим апаратом найдавнішою в світі цивілізації, що Іловайський, Изваринский, Дебальцевський котли – це були всього лише шльопанці міцним солдатським ременем з мідною пряжкою з зіркою з невгамовною підліткової дупі. А адже могли і знести голову по самі коліна. І вистачило б на це безсумнівно справедливе дійство не більше тижня.

Питання в тому, що це просто не було потрібно. Ні тоді. Ні зараз. Російським танкістам знадобиться менше тижня, щоб пити смачну каву у Львові, а місцеві панянки старанно копіювали б по передачам Кисельова і Скабеевой модний московський акцент.

Але навіщо? Така Україна виявилася просто не потрібна. Як об’єкт. Як мета. Як ресурс. Як транзитний шлях. Зараз її, як дохлу кішку, Європа і США захоплено перекидають через паркан, щоб не платити за весь той треш, угар і синагогу, що вони влаштували за п’ять років. Ну, зараз хоч це буде весело. На місце трагічного сивушно-пом’ятого президентського персонажа прийшов комічний персонаж.

Якщо все ж виділити мізерну частину великого геополітичного Хитрого Плану Путіна, який розгортається зараз і в Китаї, і на Близькому Сході і в Латинській Америці, і в Арктиці… І назвати цю дрібну частину Український Хитрий План Путіна, то зараз ми спостерігаємо його завершення. Логічне. Ефективне. І абсолютно безперспективна для самих політичних українців. Зараз ми спостерігаємо початок кінця українців, як нації – причому це відбувається руками самих же українців – і вони вже не зможуть звинуватити більше нікого ні в холодоморе, ні в етноциді, ні голодомор, ні у візантійській, ні у великому ядреном метеорит, який знищив усі здобутки давньої української цивілізації.

Скоріше вже Україна в УХХП (Український Хитрий План Путіна) виявилася просто каталізатором глобальних геополітичних хімічних реакцій, які давно вже назріли, але все ніяк не могли розпочатися.

Україна, і Петро Порошенко, як головний актор трагікомедії, чудово впоралися зі своєю роллю – залякали нестабільністю, бандитизмом, націоналізмом, нацбатами, політичними в’язнями, масовими вбивствами, військовими злочинами, «билецкими», «ярощами», «вятровичами», «фаріонами» Європу так, що вона стала боятися залишитися без енергоресурсів набагато більше, ніж звичайних політичних залякувань США.

Навіть якщо Данія буде до останнього підігравати США, все одно завершення будівництва «Північного потоку — 2» відбудеться у другій половині 2020 року.

Що стосується «Турецького потоку», то підводна частина його вже повністю завершена, 31 грудня, як і планувалося, російський газ надійде вже на «Турецькому потоку». Турецький потік забезпечить не тільки Туреччини, але і країни Південної і Південно-Східної Європи. А «Північні потоки» дадуть необхідні потужності, що розвивається індустрії Німеччини і дасть їй контроль над суміжними країнами.

Україна так якісно відіграла свою роль Дикого Поля і Руїни, причому сама, без підказок, без суфлерів – на одній тільки віковий «могутней нэнавысти до москалив, ляхив, жыдив» – що з завершенням 2020 року сформується енергетичний трикутник Росія – Німеччина – Туреччина.

А посередині в енергетичній пустелі залишається Україна, так і Польща заодно – сумні, завывающие в ЄСПЛ, в ООН, ПАРЄ та ЮНІСЕФ, ГРІНПІС та Світової асоціації БДСМ. Думка їх і раніше не особливо враховувалося, а зараз буде дорівнювати приблизно думку коал. Вони зараз, на жаль, вимирають. Ні, тільки коали. Польща і Україна ще поживуть.

Взагалі україна, як мертвий акробат на батуті – давно протухла, все одно веселими стрибками і несподіваними кульбітами продовжує радувати публіку.

Україна стала чудовим каталізатором для того, щоб Росія нарешті зайнялася ВПК – і повністю перенесла його на свою територію. Про що просили і вимагали військові ще з самого початку нульових років – вже вони, як професійні прагматики добре знали ціну української любові і вірності.

Зараз в 2019 році можна нескінченно перераховувати, які виробництва повністю відтворені на території Росії, які технології знову стали доступні тільки Росії.

Наприклад, російської промисловості вдалося створити суднові газотурбінні двигуни, які раніше проводилися на Україні. І нові фрегати будуть забезпечені вже тільки російськими установками на «Сатурні».

Ще у вересні 2018 року віце-прем’єр РФ Юрій Борисов ласкаво помахав українським незамінним «небратьям» і повідомив, що Росія повністю закрила питання заміни українських комплектуючих для військової техніки. Він зазначив, що «Сатурн», завод Климова і Об’єднана двигунобудівного корпорація (ОДК) «повністю вирішили ці проблеми».

Навіть ракетний двигун РД-120, який українці вважали своїм неймовірно цінним технологічним ресурсом і який багато років проводився на Україні, тепер буде виготовлятися в Росії. Південний Машинобудівний завод у Дніпропетровську, якому не було аналогів у всьому світі прощається з вами і бажає приємного польоту. Тим більше, що буде вироблятися не українська версія, а модернізована РД-120К, в якій були продовжені розробки, які Росія почала ще в 1986 році.

Запорізька «Мотор-Січ» теж скромно прилаштовується в чергу за «Південмашем» і динозаврами. Літаки-амфібії Бе-200 тепер будуть оснащені не українськими двигунами Д-436, а російсько-французькими SaM-146.

Довгий час авіабудування, як військове, так і цивільне залежало від продукції «Мотор-Січ», але часи змінюються. Випуск двигунів для Ан-148 освоїв Таганрозький авіаційний НВК ім. Р. Берієва, для Як-130 — НВЦ «Салют», об’єднання «Клімов» — для вертольотів сімейства «Мі» і «Ка». Причому «Клімов» взагалі побудував новий двигунобудівний завод, вартість якого перевищила 17 млрд рублів.

А де «Південмаш» і «Мотор-Січ»? Там же де «рухнув Кримський міст», «Україна – друга Франція», «після Евромайдана у всіх будуть європейські пенсії і зарплати», «Україною приїдуть керувати виключно чесні та високопрофесійні європейські чиновники, які за пару років піднімуть економіку України і добробут українців до рівня Німеччини», «ВСУ проведуть парад на Червоній площі»

Хоча ще в самому початку 2017 року було зрозуміло, що ніякого сухопутного коридору в Крим пробивати не будуть. А у Криму буде і міст, і залізнична гілка, і енергія, і газ.

27 грудня 2016 Президент Росії Володимир Путін дав старт подачі газу в Крим з території материкової Росії. Запуск труби Краснодарський край — Крим закрив будь-які спроби шантажу Криму по газу з боку України.

При спробах шантажувати кримчан електроенергією – а крім шантажу українська фантазія ні на що не здатна, хіба що на бомбардування житлових кварталів – була вже 2 грудня 2015 року запущена перша нитка енергомосту 1-ї черги на 200 МВт. Друга нитка – 15 грудня 2015 року. До травня 2016 року були запущені ще 2 нитки енергомосту 2-ї черги загальною потужністю 400 МВт.

Балаклавська ТЕС була побудована і виведена на повну потужність 470 МВт. Офіційна церемонія введення в експлуатацію відбулася 18 березня 2019 року. Таврійська ТЕС офіційно введена в експлуатацію на повну потужність теж 18 березня 2019 року – 470 МВт. Запланована споруда Джанкойської ТЕС і Чорноморської ТЕС.

А в цей час сумні чубаті політичні українці в обнімку з татарськими побратимами з «Хізб ут-Тахрір» сидять на березі і думають, яку б ще опору підірвати і як би ще напакостити невтомним, практично всемогутнім російською.

Довгий час представники української політичної еліти бігали в Кремль і намагалися продати подорожче «сухопутний шлях» Крим – і ніяк не могли повірити, що їх безцінна Україна нікому більше не потрібна, чого раніше ніколи не було в історії. І тепер їм дозволяється при дефіциті ресурсів захоплено і показово для всього світу зжерти один одного без особливої уваги Росії.

А як довго шахраї світового рівня і одночасно зубри світової геополітики – і Бзежинский, і Сорос, і ряд інших представників Західного світу – щосили переконували нас, що Росія без України не проживе, що Росія без України не зможе стати імперією, що Росія без України не зможе контролювати пострадянський простір. Вони щедро ділилися цієї найстрашнішою військовою таємницею з Росією. Випадково, звичайно.

На вулиці 2019 рік. Зріє плід. Результати видно. Росія не стала в черговий раз вливати ресурси в бездонну чорну діру Україну – і виграла. А український ділянку ХПП існує, як ми вже переконалися – і виявився на рідкість прозорливим, прагматичним і вигідним для Росії.

Зараз вже розпочався повноцінний, обговорений на найвищому політичному рівні поділ України. Поляки видають «карту поляка» в Галичині і на Волині, угорці видають паспорти в Закарпатті, активізувалися румуни з паспортами на півдні України. А Росія видає російські паспорти громадянам ЛНР і ДНР.

Прямо зараз на наших очах йде розпад і поділ України між оточуючими її державами. При цьому забирається найцінніший ресурс – люди в найбільш економічно активному віці.

А Україна?

Та кому вона потрібна ця Україна, сверхвеликая сверхаграрная наддержава? Буде Мексикою для Польщі та Росії – постачати дешеву робочу силу, так радувати виступами Квнщиків з «95 кварталу» у Верховній Раді України.

Безкоштовний цирк під боком – хто ж від такого відмовиться. Тарапунька зі Штепселем 7 днів на тиждень 24 години на добу… А тут ще главгетман Володимир Зеленський виступив за легалізацію в країні марихуани.

Нудно не буде.