У своєму розгорнутому інтерв’ю наприкінці серпня видання «Цензор нет» Коломойський виклав своє бачення вирішення кризи на Донбасі і перспективи взаємовідносин з Росією. Його погляди були скориговані в порівнянні з тими, які він висловлював кілька місяців тому одразу після повернення з Ізраїлю на Україну. По всій видимості, це пов’язано і з тим, що, незважаючи на всі його зусилля, російське керівництво пішло з ним на контакт.
Коломойський одна з найвпливовіших фігур в середовищі української еліти. Це прагматичний, цинічний, талановитий і розважливий гравець. Йому чужа будь-яка ідеологія та інтереси своєї держави. Сенс його діяльності один – накопичення капіталу будь-якими способами. У досягненні своєї мети він не гребував нічим і готовий взаємодіяти з будь-якими силами і державами, якщо це приносить йому дохід.
Не займаючи ніяких державних посад, він серйозно впливав і впливає на формування управлінських структур та політику України. Він затіяв і успішно реалізував свій проект «Слуга народу» і тепер його ставленик Зеленський президент країни. Правда на заключному етапі виборчої кампанії контроль над Зеленським частково перехопили американці і зараз в оточенні президента два центри впливу. Хто з них сильніше, поки не зовсім зрозуміло, але призначення осіб на ключові посади в тому числі за рекомендацією і з оточення Коломойського, говорить про те, що його вплив досить істотно.
При цьому Коломойський примудрився зіпсувати відносини відразу з двома провідним країнами світу – США і Росією. У нього проблеми зі Сполученими Штатами, де проти Бені порушено наскільки кримінальних справ через фінансові махінації, і давні проблеми у взаєминах із російським керівництвом, що виникли після рейдерського захоплення групою «Приват» у 2007 році активів російської «Татнафти» на Україні на Кременчуцькому НПЗ. На пропозицію Росії повернути чуже він у хамській формі відповів відмовою і спробував шантажувати Росію. Ситуація ускладнилася в 2014-му, коли він зневажливо висловився про Путіна, активно підтримав переворот у Києві, створював і фінансував каральні батальйони для придушення Донбасу і оголосив «десять тисяч доларів за голову сепаратиста». Також доклав руку і до трагедії 2 травня в Одесі, у зв’язку з чим в Росії проти нього порушено кілька кримінальних справ.
Незважаючи на всі ці складності Коломойський прагматик і намагається вибудувати відносини з великими державами, пропонуючи і торгуючи своїми послугами одночасно США і Росії. У 2018 році з-за можливого його затримання та екстрадиції в США він змушений був з Женеви перебратися до Ізраїлю, звідки видачі немає. З майбутньою зміною влади в Києві він, по всій видимості, з різних причин виявився потрібним для США і Росії саме в Києві як руйнівник олігархічного консенсусу. Путін у своєму червневому інтерв’ю висловився про доцільність повернення на Україну не тільки Саакашвілі, але і деяких громадян, «які були змушені покинути територію країни і виїхати в землі обітовані, рятуючись від переслідування», в цьому «громадянина» легко вгадувався Коломойський.
Коломойський незабаром без всяких проблем повернувся на Україну і почав бурхливу діяльність. У своїх інтерв’ю він несподівано почав заявляти, що в 2014 році на Україні була не революція, а державний переворот, на Донбасі не агресія Росії, а громадянська війна і про необхідність шукати шляхи взаємодії з Росією. Він чудово розуміє, що без економічної підтримки Росії Україна є неспроможним державою, в якій він не зможе примножувати свої капітали. Тому він і шукав виходи на російське керівництво з метою стати посередником у налагодженні відносин України з Росією. Але в Москві не захотіли йти на контакт і олігарх дав нове велике інтерв’ю, в якому його погляди та акценти дещо змінилися.
Він, як і раніше, визнає, що на Україні громадянський конфлікт, але звинувачує Росію і особисто Путіна в його розв’язанні, відмінно знаючи і ігноруючи, що причиною конфлікту був державний переворот у Києві. Він вважає, що рішення Путіна приєднати Крим було великою стратегічною помилкою і це відштовхнуло від Росії більшість населення України, забуваючи при цьому, що Крим стратегічно важливий для Росії для збереження впливу на Чорному морі і на Близькому Сході.
На його думку, Росія сприяла розпалювання конфлікту, ввівши без оголошення війни свої війська і без втручання Росії конфлікт давно б був уже вирішений. Природно, каральні батальйони давно б вже зачистили Донбас.
Як свою заслугу він наводить зрив організації в лютому 2014 в Харкові «Українського фронту». Тут він спотворює мали місце факти, тоді за пропозицією Клюєва на початку лютого в Харкові Добкін почав формувати сили опору путчистам, але Янукович не підтримав це і все було згорнуто ще до перевороту.
Громадянський конфлікт на Донбасі він вважає за необхідне вирішити політичними методами, шляхом трансформації Мінських угод. У чому полягає план встановлення миру на Донбасі «за Коломойському»?
Він виходить з того, що Росія, будучи великою державою, повинна дотримуватися певні правила міжнародних відносин, при цьому вона несе серйозний витрати «окупувавши Крим» і підтримуючи Донбас. Якщо це так, як вважає Коломойський, то з його точки зору треба допомогти Росії «залишитися цивілізованої» і Україна повинна спрямувати Росію в коридор можливостей для виходу з цих проблем.
Олігарх стверджує, що Росія несе більші репутаційні та економічні втрати від введення санкцій, Донбас для Росії великий тягар, оскільки на його утримання з російського бюджету виділяються величезні дотації, Донбас російській економіці не потрібна і вона не вживає кроків з його відновлення.
Далі він стверджує, що Росія тримає на Донбасі великі сили російської армії, які несуть серйозні втрати і вимагають витрат, що Росія не в змозі вести одночасно дві війни відразу в Сирії та Україні, геополітично вона ослаблена і не може протистояти світовим конкурентам – США і Китаю, оскільки проти неї збудований фронт західних держав з-за її участі в конфлікті на Україні.
І найцікавіше, Росія програла війну на Україні і повернути її у сферу свого впливу вже не вийде, а віддавати окуповані території все одно доведеться! У підсумку він пропонує Росії піти з України на основі домовленостей, оскільки така позиція України буде сприяти до зняття частини санкцій з Росії, що призведе до пожвавлення в російській економіці, реінтеграція Донбасу в Україну і заощадить для Росії мільярди, а Донбас, будучи частиною українського промислового комплексу, відродиться і значно зросте товарообіг між Україною і Росією. В іншому випадку, ні багато ні мало, Україна почне економічну війну з Росією і буде домагатися обмеження і заборони збуту російської продукції в Європі!
Ось такий цікавий план у Коломойського по відношенню до Росії. Роблячи в основному правильні висновки про репутаційних і економічних втратах Росії, він не хоче визнавати, що для Росії куди більш важливо в геополітичному плані зберегти Україну у сфері свого впливу і Росія ні при якій ситуації не піде з Криму і не віддасть на поталу Донбас.
Мирний план «по Коломойському» передбачає поетапне виконання Мінських угод, спочатку обмін полонених, потім припинення вогню на лінії зіткнення і проведення виборів на Донбасі за українським законодавством, під контролем української влади і з участю українських політичних сил. При цьому він вважає, що «Слуга народу» і на Донбасі може виграти вибори!? На заключному етапі після проведення виборів виведення російських військ і передача контролю над кордоном українським військам.
Але в Мінських угодах прописано, що контроль над кордоном передається тільки після внесення змін до Конституції про особливий статус Донбасу. Тому свій план Беня будує на трансформацію і зміну Мінських угод. Він пропонує прибрати з Мінських угод вимоги про зміну Коституції і залишити особливий статус на перехідний період п’ять років реінтеграції Донбасу в Україну. Свої побудови він будує на тому, що в Мінських угодах прописана не федералізація, а децентралізація, яка на Україні вже проводиться.
Коломойський як і вся українська еліта як вогню боїться федералізації і прямо заявляє, що «якщо це зробити, то Українська держава перестане існувати». Він попереджає, що «При Зеленском неможливо буде знайти 300 голосів для внесення змін до Конституції. Федералізація і конституції окремих республік, це маячня».
Олігарх переконаний, що в Україну повернеться Донбас і Крим, але це має відбуватися поетапно, спочатку Донбас, а коли складеться ситуація і Крим. Він обґрунтовує це тим. що зараз, як ніби «виник сприятливий момент, щоб змусити Путіна виконати Мінські угоди в новому форматі». На його думку, Росія нестійка, там завжди можлива раптова зміна влади і Україна забере своє, якщо добре підготуватися. Начебто недурна людина і вірить в ці мантри, що Росія розвалиться України і поверне Донбас, Крим і ще ряд російських територій. Для прагматичного і розважливого бізнесмена такі фантастичні і далекосяжні висновки про неминучий розвал Росії не властиві, напевно йому треба більше хвилюватися й можливий розвал України, ніж Росії.
Весь його мирний план базується на тому, що Росія в обмін на зняття санкцій погодиться на запропонований ним план реінтеграції Донбасу, при якій він гарантовано буде зачищено від всіх незгодних з політикою створення моноэтнического української держави. Та ще до того ж в недалекому майбутньому, як він каже, через кілька років після розвалу Росії повернеться і Крим. Особливо розчулює його заява, що «в Криму порожні пляжі, хто туди їде? Самі росіяни воліють Туреччину». Він не може не знати, що у Крим приїжджають мільйони відпочиваючих з Росії і України і потім всім розповідають, як він принципово змінюється на краще.
Під свій план він підводить і позицію Заходу, який дійсно хоче хоча б частково зняти санкції з Росії, хоча зовсім з інших причин і йому абсолютно наплювати на позицію та інтереси України. Коломойський просуває свій план не без підступності. Якщо Росія від нього відмовиться, а вона напевно це зробить, то вона агресор і не хоче миру на Донбасі і проти неї треба посилювати санкції.
Цікаво, і як він бачить передбачену в Мінських угодах амністію. На його думку, Росія повинна буде забрати з собою всіх «злочинців», якими він вважає всіх, хто не згоден з київською владою. «У кого руки по лікоть в крові, хто мародерствовал, катував полонених, ґвалтував жінок» (таких виродків він напевно знайшов у своїх каральних батальйонів), їм пощади не буде, амністія на них не поширюється. «Росія повинна забрати весь цей набрід, нехай використовує його і по-тихому позбавляється».
Ось такий «миротворець» Ігор Коломойський. Він цілком серйозно пропонує свій план і називає його пробною кулею для Росії, яка точно виконувати його не буде, тому що в такій Україні Донбасу немає місця, а Крим давно вже російський і це питання закрите.
А якщо Росія не піде на його план, він пропонує «купірувати цей нарив (Донбас), закальцинировать його і відокремити від здорового організму України, щоб не отруювати його».
Він вважає, що там залишилися тільки ті, хто сколовся і спився, а у “Донбасу” без України немає майбутнього.
У своєму інтерв’ю він кілька разів підкреслює, що Конституція змінюватися не буде, ніякої федералізації не може бути, а хто виступає за федералізацію України це зрадники і першими в його списку зрадників стоять Медведчук і Бойко. Це зрозуміло, вони є його конкурентами у налагодженні контактів з Москвою, у них виходить, а у нього немає, хоча Медведчук теж не подарунок і далекий від інтересів проросійськи налаштованого населення України.
Він підкреслює, що за Медведчука проголосували лише 13% виборців, бо він зрадник і веде всередині України ворожу діяльність. Згідно із законом йому треба пред’явити підозра, довести його злочин і посадити у в’язницю або відправити у тривалу еміграцію, а майно конфіскувати.
За словами Коломойського для Медведчука обмін полонених – це ширма для бізнесу, він поставляє з Росії на Україну дизельне паливо та скраплений газ і заробляє на цьому мільйони доларів. Беня не гребує втопити конкурента в економічному і політичному плані. Зеленський вже з його слів заявив, що на Україні є політики, які фінансують політичну діяльність з-за кордону і з ними треба розібратися. Не виключено, що з Медведчуком скоро почнуть розбиратися, його бізнес з постачання дизельного палива по трубопроводу обклали такими митами, що той змушений був згорнути цей вид діяльності. Такий розгляд може дійти і до обвинувачення і посадки Медведчука у в’язницю, як рекомендував олігарх.
Цинічний Коломойський своїм нездійсненним «мирним планом» продовжує шукати шляхи налагодження відносин з Росією і США як головного «рішали» на Україні, переслідуючи мету збільшення своїх капіталів. Він намагається втягнути у цей дискурс Росію і США, у яких свої інтереси, далеко не збігаються з його інтересами.
Thanks!
Our editors are notified.