Конституція України: Як міняли до Порошенка і що хочуть змінити зараз

Конституція України: Як міняли до Порошенка і що хочуть змінити зараз

За роки незалежності українську Конституцію міняли тричі, але при цьому фактично діяли по черзі лише два її варіанти

З моменту прийняття Конституції України рівно 19 років тому всі президенти бралися її переписувати. Більше інших в цьому питанні відзначився побіжний Віктор Янукович, який повернув у дію Конституцію 1996-го через підконтрольних собі суддів Конституційного суду. Пізніше, влітку 2012-го Янукович створив Конституційну асамблею на чолі з першим президентом Леонідом Кравчуком.

В інтерв’ю “Сьогодні” Леонід Макарович пояснював, що в Основному законі норми про ГПУ, місцеве самоврядування та суди не були завершені конкретними формулюваннями конституційного рівня. “Сьогодні – це головна перешкода для реформ, так як в Конституції не прописаний шлях їх реалізації”, – говорив президент. За прогнозами багатьох експертів, якщо б в Конституції україни були чітко виписані розділи і норми щодо правоохоронної системи, судах та місцевому самоврядуванні, можливо, вдалося б уникнути тотальної корупції і війни на Донбасі.

Повернення Основного закону 2004 року було одним з перших рішень Ради після втечі Януковича. Про Конституційної асамблеї з її напрацюваннями всі забули: минулого літа Петро Порошенко розпустив асамблею, створивши свою Конституційну комісію. У п’ятницю відбулося її останнє засідання: учасники затвердили остаточний варіант поправок в Основний закон і передали на розгляд гаранту.

ТРИ РОЗДІЛУ. Конституційна комісія за пару місяців свого існування напрацювала поправки в три розділи Основного закону: з прав людини, судам і місцеве самоврядування.

“Удосконалення конституційних положень щодо судової реформи стосується підвищення вимог для призначення на посаду судді, обмеження недоторканності суддів, створення єдиного незалежного від політичного впливу органу, який буде відповідати за призначення, кар’єру та звільнення судді”, – йдеться на президентському сайті реформ.

На тому ж інтернет-порталі розписані і поправки в розділ Конституції про місцеве самоврядування. Зокрема, пропонується змінити систему адміністративно-територіального устрою країни, ввівши поняття громад (общин), тобто кількох сіл чи міст з прилеглими територіями, які будуть складати район. Обласні та районні держадміністрації пропонують ліквідувати, замість них ввівши префектури, а замість губернаторів – префектів. Іншими словами, це давно обіцяна реформа децентралізації – розширення прав і повноважень регіонів. Саме цей розділ, за словами і президента, і прем’єра, у варіанті Конституції-96 не вберіг країну від сепаратизму і війни.

Правда є і скандальні поправки. Наприклад, норма про право президента самовільно розпускати органи місцевого самоврядування, а також передача функції перекладу і призначення суддів (які призначаються довічно) від Верховної Ради президенту.

Та й з особливим статусом для Донбасу не все зрозуміло. У пункті 11 “Мінська-2” написано: “Проведення конституційної реформи в Україні з набуттям чинності до кінця 2015 року нової Конституції, яка передбачає в якості ключового елемента децентралізацію (з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, узгоджених з представниками цих районів), а також прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей до кінця 2015 року”.

Формулювання цього пункту досить туманна. А чутки про те, що якийсь особливий статус для Донбасу можуть прописати в перехідних положень нової Конституції ходять вже давно. Буквально в п’ятницю у своєму Facebook член Конституційної комісії, нардеп від НФ Леонід Ємець написав: “Комісія затвердила пропозиції до президента в частині децентралізації. Маю окрему думку проти відображення Луганська і Донецька навіть в перехідних положеннях Конституції, про назву префекта та його повноважень і за ліквідацію районних у місті рад. Особлива думка буде викладено письмово, щоб президент знав, що дискусія буде продовжена в парламенті”.

Саме під куполом почнеться найцікавіше. Вже зараз варіант Контитуциии, написаний на Банковій, розкритикували коаліціанти. І якщо поправки в Основний закон не наберуть потрібні 226 “за” в першому читанні, питання винесуть на всеукраїнський референдум. Таку думку висловив Арсеній Яценюк на одному з останніх засідань Кабміну.

ІСТОРІЯ КОНСТИТУЦІЇ: КОМПРОМІС ДЛЯ ЮЩЕНКА ТА ІГРИ З КС

За роки незалежності українську Конституцію міняли тричі, але при цьому фактично діяли по черзі лише два її варіанти.

РАДЯНСЬКИЙ ВАРІАНТ. До 1996 року Україна жила за Конституцією УРСР 1978 року. В Основний закон, що залишився від СРСР, за ці роки вносився ряд правок. Серед них: поправка про створення Конституційного суду, перейменування посади голови Ради міністрів на посаду прем’єр-міністра, Ради міністрів – в Кабмін. Природно, з цієї Конституції також прибрали найменування “УРСР”, а в 1992 році в 68 статтю внесли уточнення, що Україна – незалежна держава і виключили звідти герб радянської України. В 1994 році також внесли поправку про перейменування Кримської АРСР в АРК. Але, так чи інакше, пострадянська Конституція була застарілою, і треба було приймати більш сучасний закон.

Підписання Конституційного договору в 1995 році. Фото: iportal.rada.gov.ua

ПЕРША КОНСТИТУЦІЯ. У 1995 році Україна залишилася останньою країною в СНД без своєї Конституції. 8 червня 1995 року президент Леонід Кучма підписав зі спікером Олександром Морозом Конституційний договір, який повинен був діяти до прийняття нового Основного закону. Над затвердженим 28 червня 1996 року варіантом Основного закону робоча група депутатів на чолі з нині покійним Михайлом Сиротою працювала з березня того року. У першому читанні Конституції проголосували 7 червня, але далі процес прийняття застопорився. Не було узгодження як мінімум з чотирьох питань: статусу Криму, госсимволике, питань власності та статусу російської мови. Було навіть пропозицію прийняти Конституцію без спірних питань, а за ним провести референдум. Тим часом, незадоволений швидкістю роботи над Конституцією, президент Леонід Кучма призначив на осінь референдум за внесеним ним ще в березні варіанту Конституції, який передбачав створення двопалатного парламенту і істотно посилював владу президента. Крім того, депутатам пригрозили розпуском, якщо Конституція не буде прийнята в строк. У підсумку Конституцію приймали всю ніч з 27 на 28 червня, а референдум восени не відбувся. Прийнятий документ визначав Україну як президентсько-парламентську республіку. Кабмін, згідно з першої Конституції, призначався президентом за поданням прем’єра. Главу уряду також призначав президент за згодою парламенту.

РЕФЕРЕНДУМ І РЕФОРМА-2004. У 2000 році Кучма вирішив посилити свої повноваження. За його ініціативою пройшов всеукраїнський референдум з 4 питань: про запровадження двопалатного парламенту, право президента розпускати Раду, якщо протягом місяця вона не сформує діючу більшість або протягом трьох місяців не затвердить бюджет, про скорочення кількості депутатів до 300 чоловік і позбавлення їх недоторканності. Українці запропоновані поправки підтримали, але Рада так і не імплементувала. До кінця терміну своєї каденції Кучма змінив підхід до Основного закону. За ініціативою лідерів СПУ і КПУ Олександра Мороза і Петра Симоненка, а також глави АП Віктора Медведчука в 2003 році був розроблений проект Конституції, перетворює Україну на парламентсько-президентську республіку і підсилює повноваження прем’єр-міністра. Також документ передбачав посилення прав регіонів. У підсумку була прийнята тільки перша частина політреформи – про послаблення ролі президента. У 2004 році, після декількох місяців Майдану, саме ця реформа Конституції стала компромісом, завдяки якому пройшов третій тур виборів, і до влади прийшов Віктор Ющенко. Ця Конституція передбачала обов’язкове створення коаліції, яка затверджує Кабмін, а роль президента зводилась в основному до представницьких функцій. Новий варіант документа, втім, вступив в силу тільки в 2006 році, тобто близько року у Ющенка були більш широкі повноваження.

Фото: iportal.rada.gov.ua

ПОВЕРНЕННЯ ДО 1996 РОКУ. Проти прийнятого половинчастого Основного закону не раз виступали і президент Ющенко, і прем’єр Юлія Тимошенко. У підсумку В 2007 році Ющенко спробував скасувати реформу через Конституційний суд. Але йому це не вдалося. Він створив також Національна конституційна рада, який повинен був провести до 2009 року всенародне обговорення конституційної реформи. Новий варіант документа хотіли затвердити на референдумі, але Ющенку не вистачило впливу для втілення проекту в життя. А ось ідеєю про повернення до 1996 році скористався вже в 2010 році Віктор Янукович, звернувшись через Раду в КС, який 1 жовтня 2010 року повернув Україну до першої Конституції. Вона пропрацювала 4 роки. Крім того, у 2012 році Янукович створив Конституційну Асамблею на чолі з першим президентом Леонідом Кравчуком: вона працювала над новим варіантом української Конституції до грудня 2014 року, після чого її ліквідував вже нинішній президент Петро Порошенко.

ДУБЛЬ-2. Останній раз Конституція змінювалася під час подій Майдану. 21 лютого 2014 року між президентом Віктором Януковичем і тодішніми лідерами опозиції було підписано Угоду, яка передбачала повернення до Конституції 2004 року, що повинно було врівноважити повноваження Кабміну, президента і парламенту. Увечері того ж дня Рада прийняла закон, який в цілому повертав цю редакцію.

У ФРАНЦІЇ КОНСТИТУЦІЇ МІНЯЛИ ЯК РУКАВИЧКИ, А США БІЛЬШЕ 200 РОКІВ ЖИВЕ ЗА 7 СТАТЕЙ

Україна – не єдина країна, де міняли Конституцію. Наприклад, неодноразово вносили поправки в Основний закон Білорусі. Так, за Конституцією 1994 року в Білорусі, хоча вона і була президентською республікою, у парламенту були дуже широкі повноваження. Повноваження президента в цілому зводилися до контролю над виконавчою владою, призначенням суддів, видання указів і представницьких функцій. Вже через два роки Конституцію прийняли в новій редакції, що посилило виконавчу владу, а президент отримав широкі повноваження щодо призначення ключових посадових осіб, йому стало простіше розпустити парламент, а його декрети та укази стали по юридичної силі перевищувати закон. Також замість Верховної Ради з’явилося двопалатні Національні збори. Новий державний лад навіть назвали “суперпрезидентською” республікою”. А в 2004 році за підсумками референдуму з Конституції Білорусі прибрали обмеження на кількість президентських термінів для однієї людини.

У Росії діє Конституція 1993 року, 10 років текст не змінювався, за винятком зміни назв республік у складі РФ. З 2004 по 2007 рік Конституцію міняли 5 разів через об’єднання деяких суб’єктів Росії. А востаннє вносилися 21 березня 2014 року і стосувалися незаконної анексії Криму.

У Великобританії діє некодифицированная Конституція, що складається з законів, прецедентів і конституційних звичаїв Великобританії.

Самою короткою Конституцією в світі є Конституція США, прийнята ще в 1787 році. За весь час існування до неї було внесено лише 27 поправок, які розширюють права людини.

У Франції Конституцій діяло багато: перша була прийнята в 1791 році, під час Великої Французької революції. До 1814 року були прийняті ще 5 Основних законів, які змінила Хартія 1814 року. Деякий час діяла також альтернативна Хартія, затверджена Наполеоном. Їх замінила Хартія 1830 року, а в результаті революції 1848 року документ знову став носити назву Конституції. Але і вона протрималася недовго і була замінена Конституції 1852 року, які були змінені Конституційними законами 1875 року. У XX столітті Конституцію у Франції приймали двічі: в 1946 і 1958 році, остання діє донині і досі майже не змінювалася. В неї двічі вносили поправки: перша в 1962 році – через референдум, вона затвердила пропозицію обирати президента безпосередньо народом, а друга – в 2000 році через парламент, який скоротив термін правління президента з 7 до 5 років.