У 2002 році у Великобританії до 100-річного ювілею англійської спецслужби (МІ-5) було видано збірник «Оборона королівства». До нього увійшли понад двох тисяч розсекречених матеріалів. В одній із глав збірника містяться відомості про Мелють Норвуд – «червоної бабусі», його протягом 40 років секретні документи (в тому числі і ядерного проекту Великобританії – створення атомної бомби) спецслужб СРСР. Розсекречена вона була тільки 1999 році, і то лише стараннями колишнього радянського офіцера розвідки Мітрохіна, вывезшего на Захід копії таємних документів КҐБ. Історія успішного агента стала підтвердженням давно відомої істини: кращі розвідники зовсім не ефектні Джеймси Бонди, а ті, хто зміг залишатися непримітним, маючи при цьому доступ до документації високої важливості.
Як дочка політемігранта Олександра Зирниса долучилася до комуністів
Меліта Норвуд – в майбутньому радянська шпигунка./Фото: thesun.co.uk
У 30-х роках в Сполученому Королівстві відразу з кількох причин були сильні соціалістичні настрої. Одна з них – відсутність оптимізму і впевненості в завтрашньому дні у західній молоді у зв’язку з Великою депресією (колишньої не просто спадом економіки, а її «спазмом»). А в СРСР в той час велися грандіозні будови, держава піклувалася про своїх громадян, забезпечуючи їх доступним житлом, роботою та безкоштовною медициною, обов’язковим і безкоштовним, освітою. Інша причина – країна Рад проголошувала «мир у всьому світі» і це теж викликало симпатію. Англійці не без підстав вважали, що тільки СРСР зможе зупинити поширення «коричневої чуми» – фашизму, стрімко що розповсюджувався в Європі. Ну і третя з основних причин великих симпатій до країни Рад – у СРСР тривав експеримент з будівництва нових соціальних взаємин (без класового поділу), нового державного устрою. На цьому тлі різко виступали мінуси капіталістичного суспільного устрою.
Народилася і виросла в сім’ї латиського політемігранта Олександра Зирниса, ярого соціаліста за переконаннями, Меліта Норвуд, за її власним визнанням, обожнювала російських і Леніна. Батько був зайнятий партійною роботою, перекладав праці Леніна і Троцького, був редактором створеної ним соціалістичної газети. Швидше за все, дівчина засвоїла погляди батька, так як за 19 років брала активну участь у комуністичному молодіжному русі, стала членом партії лейбористів, а пізніше і компартії Великобританії.
У 1935 році Меліта вийшла заміж за Хіларі Норвуда, викладав математику в школі. Він до того часу вже був членом комуністичної партії і профспілковим активістом. Незабаром його товариш по партії Ендрю Ротштейн запропонував кандидатуру Мелиты своїм кураторам від радянської розвідки в якості агента. І вона ним стала, бо була переконана – Радянський Союз повинен бути на рівних із Заходом. На її думку, росіяни повинні були мати атомну зброю поряд з США і Англією, оскільки вони пережили таку страшну війну, а ще тому, що «весь світ був проти них, проти їх чудового експерименту».
Агент Hola і «Тунельні сплави»
Перша радянська бомба РДС-1, випробування якої було проведено 29 серпня 1949 року./Фото: phototass2.cdnvideo.ru
Меліта Норвуд стала співробітником «Асоціації наукових досліджень кольорових металів», що займалася координацією роботи вчених і приватних фірм у сфері сплавів і високих технологій (а пізніше – у сфері розробок ядерної зброї). Звичайно ж, цей напрямок було важливим для радянської розвідки. Агент «Хола» – кодове ім’я Мелиты Норвуд, майже сорок років передавала копії секретних документів, які вона робила на робочому місці маленьким фотоапаратом. Вона не займала високих посад, але мала в силу своїх посадових обов’язків секретаря доступ до секретних матеріалів, в тому числі ядерного проекту. Завдяки чому Радянський Союз випередив Англії в питанні створення атомної бомби: Поради мали її вже в 1949 році, тоді як Великобританія провела успішні випробування своєї лише 1952 році.
Ті відомості, що були за рамками атомної тематики, теж згодилися радянським вченим – їм знаходили застосування в промисловості. Крім шпигунства в користь СРСР Норвуд займалася ще і вербуванням. Зокрема, нею був притягнутий до агентурної діяльності чиновник, який протягом 14 років поставляв науково-технічну інформацію з продаваного за кордон британському озброєння.
Як викрили «червону» бабусю «Холу»
Архіваріус КДБ Василь Микитович Мітрохін./Фото: kp.ru
Лише в 1999 році діяльність радянської шпигунки була випадково розкрита. На захід емігрував колишній співробітник спецслужб – архіваріус КДБ Василь Мітрохін, прихопивши з собою копії документів з архіву цієї організації. У них була знайдена інформація і Мелють Норвуд. Судити 87-річну «червону бабусю» влади не визнали можливим, а шпигунський скандал постаралися якнайшвидше зам’яти – занадто вже очевидною була недбалість, допущену стосовно агента «Холы» англійськими спецслужбами.
Коли біля будинку Мелиты Норвуд зібралася велика кількість представників преси, вона вийшла до них і сказала, що визнає факт багаторічного шпигунства на користь СРСР. Але тільки робила вона це не з-за грошей, а з ідейних і гуманних міркувань. Під кінець своєї невеликої промови Меліта заявила, що якщо ще раз їй була надана можливість вибору, то вона знову вчинила б так само. До честі Мелиты Норвуд треба сказати, що вона і справді ніколи не отримувала грошей за свою агентурну роботу. А коли їй запропонували невеликий пенсіон за припинення такої, теж відмовилася.
Як прожила свої останні роки радянська шпигунка Меліта Норвуд?
Шпигунка виглядала як проста домогосподарка і нічим не відрізнялася від інших британських місіс./Фото: assets.bwbx.io
Разом з чоловіком Меліта Норвуд двічі побувала в Радянському Союзі під час потепління взаємин між Заходом і СРСР. Під час другої поїздки їй вручили орден Червоного Прапора. У 1986 році її чоловіка не стало.
Останні роки Меліта Норвуд жила в своєму скромному будинку, купленому нею разом з чоловіком ще півстоліття тому, отримувала невелику пенсію, вирощувала квіти і варила джеми. Вона нічим не відрізнялася від середньостатистичної англійської пані похилого віку. Хіба тільки тим, що раніше читала улюблену газету комуністичного спрямування – «Морнінг стар» і залишалася вірною своїм суспільно-політичним переконанням. Сусіди вважали її милої леді, та вона трохи зациклена на комунізмі, говорили вони, але людина вона абсолютно нешкідливий і навіть симпатичний. Вона померла в Лондоні у віці 93-х років в червні 2005 року.
А адже таких людей, як червона бабуся, було чимало. І всі вони з тих чи інших причин передавали СРСР надсекретні дані.
Thanks!
Our editors are notified.