«Криптоватник»: міф і реальність

Політика

«Криптоватник»: миф и реальность

Майже місяць Володимир Зеленський грає роль президента України. Жодної розумної репризи ще не було. Факт. Найяскравіше, що можна було б згадати – інавгураційна промова. Коли він з ходу розпустив Раду і попросив красуню Гройсмана (наш прем’єр) відправитися у відставку. Гройсман, як істинний українець, заяву про звільнення написав, проте нікуди не пішов. Дуже багато перевірених кадрів Порошенко досі залишаються при владі. Навіть в СБУ, яку Зеленський, за порадою старшого товариша – Ігоря Коломойського, грунтовно потряс на рівні вищого керівництва.

Ілюзії щодо того, що Зеленський – криптоватник, який змушений приховувати своє справжнє нутро з-за буйних галичанських патріотів і США, майже розтанули. Як хлорка на підлозі в шкільному туалеті. Ось чомусь спало на думку таке порівняння. Може, ще попустить? Обіцяв же «світ» і «завершення війни». Для об’єктивності зазначу: Вова дійсно намагався. За технологією, описаною ще дідусем Леніним в затишній Женеві: «крок вперед, два кроки назад». Якщо мені не зраджує пам’ять, в 1904 році, коли писався цей твір, Ігор Валерійович ще не жив на берегах Женевського озера.

Спочатку була ідея провести «референдум» з приводу «врегулювання ситуації на Донбасі». Її озвучив новий глава Адміністрації президента Андрій Богдан. Ну тут почався реально епічний срач: повстали залишки армії «порохоботов», збудилися «юльки» (прихильники Юлії Тимошенко), остаточно свихнувшиеся осколки «Самопомочи» львівського сміттєвого короля Садового, розклад на біовідходи «партія війни» Яценюка («Народний фронт»). Вован відразу вмикав задню: «мене неправильно зрозуміли, ми всього лише хотіли провести консультативний опитування населення, результати якого взагалі не мають жодної юридичної сили». Потім і тему з «опитуванням» зам’яли, зробили вигляд, що взагалі нічого не було. Задум був досить цікавий: винести на референдум питання – ви за мир або за війну на сході? – отримати цілком передбачуваний відповідь і потім рухатися в напрямку імплементації народного волевиявлення, що має вищу правову силу. Заткнути рот нової «партії війни», яка тепер називається «Європейська солідарність». Зрозуміло, що на чолі з нашим «фельдмаршалом» Порошенко. Обробився. З переляку зачитав у Брюсселі мова, яку до нього озвучив Петро Олексійович. Про «крах імперського проекту Росії». Кремль, значить, хотів загнати нас у Митний союз, а ми різко і красиво втекли в ЄС.

Наступний етап реалізації описаної Леніним технології почався з реінкарнації екс-президента Леоніда Кучми в Тристоронньої контактної групи в Мінську. Він там чотири роки служив вішалкою Петра Олексійовича, і раптом Віктор Пінчук (місцевий олігарх) відвів свого тестя за ручку в АП, звів із Зеленським. Вони там пошуршали, і на наступний день відбувся «історичний брифінг». Виявляється, стариган сповнений сил і енергії. Раніше йому просто не давали розвернутися, зате тепер, при новому президентові, він почне «миротворити» як заведений. Єдина зміна в кадровому складі української частини ТКГ полягало в заміні істерички Ірини Геращенко на Валерію Лутковську (уповноважена ВР з прав людини). А решта все ті ж. Леонід Кучма висунув на засіданні в Мінську парочку свіжих ініціатив»: зняття економічної блокади з «ОРДЛО» і «заборона ЗСУ на відкриття вогню у відповідь». Блін, що тут почалося. «Зрада!», «Зеленський став на коліна перед Путіним», «капітуляція», «чий Крим?» Знаєте, навіть була спроба зробити невеликий переворот. Головними змовниками були все той же Порошенко і другий номер виборчого списку – Андрій Парубій. Досі ще спікер. Хотів вже восени всунути Зеленському імпічмент. Прийняли закон про слідчі комісії Ради, врегулювали питання парламентського «слідства» щодо чинного президента, «зарядили» Конституційний суд на скасування незаконного указу про розпуск ВР». Антипрезидентська більшість в Раді зараз в наявності, триста голосів знайдеться з ходу. Цілком перспективний був план. Петро так раздухарілся, що навіть виділив гроші на проведення акції біля АП під гаслами «Повія, виходь!» і «Ні ганебної капітуляції!». Його товариш по чарці Юрій Луценко, який досі займає посаду генерального прокурора, порушив одразу три кримінальні справи за «новим мирним ініціативам Зеленського»: «фінансування терористів» (це щодо зняття економічної блокади з ДНР і ЛНР), «перешкоджання діяльності ВСУ» (заборона на відкриття вогню у відповідь) і «державна зрада» (тут все зрозуміло).

Дуже вчасно втрутилися американці, які пояснили, що зацікавлені у проведенні чесних і прозорих виборів в колонії. А гарантом їх проведення хай буде Арсен Аваков (міністр внутрішніх справ). Амінь!

Читайте также:
Адвокат вважає, що затриманих спецназівців РФ можна спробувати обміняти на Савченко

Зеленський знову відповз на вихідні позиції. Його прес-секретарка з типово українським прізвищем Мендель навіть стала погавкивать на Юрія Бойка з Віктором Медведчуком: «жах, куди дивиться СБУ, чому не порушила кримінальну справу за їх поїздку в Санкт-Петербург, в країну-агресор?» Все як в старі, добрі часи. Хоча відчутно змінилася загальна риторика публічних виступів президента. Якщо порівнювати з Порошенком. Він би вже раз двадцять сказав «остаточнепрощавай імперії», раз тридцять закликав посилити економічні санкції проти агресора», ну і так далі. Зеленський, оскільки слабо володіє державною мовою, виступає мало й коротко. Практично не користується улюбленими оборотами Петра Олексійовича щодо «розквіту національної культури» та іншої херні, яка постійно «відроджується». Але для наших іноземних партнерів, які за сумісництвом є господарями, шле практично порошенковские сигнали: «санкції, агресія, імперія». Як би позначився якийсь переломний момент, але, з…ка, нічого не ламається. Ритуальні візити «на передок», якусь маячню про «іноземних інвестиціях в Донбас». В якості прикладу показали завод Ріната Ахметова в Маріуполі, куди президент прибув на святкування «п’ятиріччя визволення міста». Французи поставили на комбінат імені Ілліча повітророздільну установку. При чому тут «інвестиції в Донбас» і екологія? Ця штука необхідна для збільшення продуктивності комбінату.

Читайте также:
Підсумки дня, 8 червня: "розшук" Клюєва, заява "Великої сімки" щодо санкцій, провал переговорів з кредиторами і багато іншого

Мої окремі товариші, які ще вірять у те, що Зеленський скине маску і покаже своє реальне нутро «ватника», апелюють до майбутніх парламентських виборів. Ось він заведе в Раду сто тридцять «слуг народу», замутить свою коаліцію, поставить потрібного прем’єра, і тоді почнуться відчутні зрушення. Не стане він лякатися кожного чиха з боку галичанську «колиски нації». Що я можу сказати… Подивився я цей виборчий список. Раз, другий. Місця там оптом скуповували Леонід Юрушев (дніпропетровський олігарх), Валерій Хорошковський (екс-голова СБУ) та Микола Мартиненко (колишній спонсор «Народного фронту», тіньової король держкомпанії «Енергоатом»). З’ясувалося, що лідер «Слуги народу» Дмитро Разумков є вихованцем Мартиненко. Той його навчив правильно смоктати іноземні гранти, допомагав з підбором людей, розповідав, давав цінні поради. Незважаючи на гучні заяви про те, що в списку не буде людей Коломойського, встановлено 19 кандидатів, включених туди за квотою Ігоря Валерійовича. І ще величезна кількість представників основних угруповань контрабандистів. Ігор Калєтнік (легендарний куратор «контрабаса»), Ілля Павлюк (чернівецький контрабандист), одеські угруповання (їх там цілих шість) теж грунтовно «отоварились» своїми «слугами». Навіть почав хвилюватися за Зеленського: у нього збирається така компашка, що може і імпічмент в бік сунути. Ні, я серйозно. «Слуга народу» – типовий бізнес-проект, орієнтований на Коломойського і контрабандистів з «прошарком» грантососов. Єдиний плюс (відносний): діти заточені на прибуток будь-якою ціною для своїх босів. Тому воювати не хочуть. Але образ ворога у вигляді РФ для них є найоптимальнішим способом ведення «бізнесу».

Читайте также:
Гонки гоблінів і нова команда Зеленського

Тому часи важкого, хардового патріотизму, характерного для Порошенка, відходять у минуле. Тепер в тренді лайт-версія «істинних патріотів»: ставленики контрабандистів і олігархічних кланів, заточені на прибуток. Приблизно так бачу еволюцію нинішньої політичної системи нації. Так, перезавантаження Ради і призначення нового уряду завершать становлення нової влади. Замість брутальних «комбатов» в камуфляжі, антикорупційних активістів на підгодовування демократів США в новий парламент зайдуть якісь «шістки» олігархів, місцевих королів контрабанди та старої «еліти». «Партія війни» до переможного кінця буде представлена «Європейської солідарністю». Якщо Порошенко, звичайно ж, потрапить зі своїм проблемним рейтингом у новий склад Ради. «Слуга народу», «Голос» Вакарчука – це типові «кукловодческие» проекти, мета яких – створити ілюзію змін для біомаси. Маса зараз втомилася від закликів «розбити Кремль» в ході «великої війни». Почали підозрювати, що можуть відгребти. Тому 70 відсотків хочуть в ЄС і понад п’ятдесят відсотків – в НАТО. Ну щоб не чіпали. На відповідний запит «соціуму» повним ходом формується фейковое більшість в майбутній Раді і таке ж уряд. Без ідеології, з абстрактними ідеями «лібертаріанство» та іншу херню. Зникає риторика «вічного протистояння» з РФ, натомість приходить «країна в смартфоні». Вибудовується класична піраміда влади, в основі якої все ті ж люди. Точніше, олігархи. Але змінюється система «приводних ременів». Раніше в Раді бігали і Пінчук, і Суркіс, і навіть сам Рінат Леонідович. Тепер там будуть бігати хлопчики і дівчатка, керовані по смартфону. Зеленський дуже органічно вписується в цю клоунаду. Інститути влади стають все менш і менш значущими. У першу чергу це стосується інституту президентства і законодавчої гілки влади. Зростає роль судової системи, де вже вирішуються основні бізнес-питання. Зокрема, чий «Приват».

Читайте также:
У Казахстані осквернили посольство України

Україна в найближчій перспективі, як і раніше буде грати роль об’єкта світової геополітики. Просто при Порошенко гра була пафосна і істерична, з провокаціями і людськими жертвами. Тепер же до влади масово приходять «клоуни» та «слуги». Просто вони служать різним олігархам, контрабандистам і так далі. Країна перетворюється в демо-версію шоу «Слуга двох (трьох, чотирьох) панів».

Олександр Зубченко

Source
Оцініть статтю
Популярний портал | Proexpress.com.ua | все найцікавіше в Україні

Thanks!

Our editors are notified.