
Жовтнева революція 1917 року стала переломним моментом в історії Росії. Нове робітничо-селянський уряд почав рішуче перебудовувати багато сфери політичних, економічних і соціальних засад держави. Не всі законодавчі акти радянської влади сприймалися з однаковим розумінням. Деякі ставали предметом суперечок, піддавалися критиці, викликали подив і навіть загальне обурення. Серед останніх – так званий «Декрет про скасування приватного володіння жінками», який сколихнув не тільки російську, але й зарубіжну громадськість, а на повірку виявився звичайною фальшивкою.
Гучний фейк-декрет «Про скасування приватного володіння жінками» і його чіткий порядок усуспільнення представниць прекрасної статі

Міф про те, що більшовики після революції нібито «усуспільнили всіх жінок» — одна з найбільш живучих «чорних легенд»./Фото: cs6.livemaster.ru
В березні 1918 року на будинках і парканах Саратова з’явилися листівки, текст яких шокував населення міста. У документі, іменованому «Декретом про скасування приватного володіння жінками», викладалися нові принципи, що регламентують відносини між чоловіками і жінками, зокрема – «націоналізацію» представниць прекрасної статі. У розпорядженні зазначалося, що з метою ліквідації соціальної нерівності необхідно провести усуспільнення жінок, і викладався чіткий порядок проведення цієї процедури.
По-перше, скасовувався законний шлюб, а всі заміжні дами у віці від 17 до 30 років вилучалися з «приватного володіння» і оголошувалися власністю народу – так званим «народним надбанням». Виняток зробили для матерів п’яти і більше дітей. У декреті був прописаний порядок реєстрації жінок, що підлягають залученню в інтимні стосунки, а також правила користування ними. Так, жінку можна було залучати до заняття сексом протягом не більше 3 годин максимум 4 рази в тиждень. Чоловіки, яких в документі назвали «колишніми власниками», отримували своєрідну привілей у вигляді права на позачергове відвідування власної дружини. При цьому чоловіки були зобов’язані відраховувати в спеціальний фонд певний відсоток від заробітку. Жінкам, які отримали статус «народного надбання», гарантувалося щомісячна грошова допомога. Народженим ними дітям по досягненню місячного віку обіцявся нагляд в «народних яслах», а потім «дитсадках-комуни» навчання аж до 17 років. Не обійшли увагою і систему заохочень і покарань.
Наприклад, поява на світ двійні обіцяло матері грошову винагороду. А дама, викрита у поширенні венеричних захворювань, могла потрапити під революційний трибунал.
Чим закінчилося для саратовца Михайла Уварова поширення фейк-декрету

Уваров створив фейк-декрет для того, щоб висміяти анархістів і погляди частини з них на сім’ю і шлюб, але така ідея мала для нього сумні наслідки./Фото: avatars.mds.yandex.net
Документ, так схожий на справжні декрети радянської влади, привів в лють не тільки жінок, яких зовсім не приваблювала перспектива стати загальнонародною власністю, але і їх супутників життя. У Саратові спалахнув справжній бунт: оскаженіла юрба городян увірвалася в місцевий клуб анархістів і розгромила його. Присутнім у приміщенні з великими труднощами вдалося врятуватися, втекла через чорний хід.
Щоб реабілітуватися в очах громадськості, анархісти провели розслідування і з’ясували, що розклеєні по місту листівки – фальшивка, состряпанная власником чайної Михайлом Уваровим. Боячись загострення обстановки, анархісти – тодішні союзники більшовиків – не стали затрудняться з’ясуванням причин, спонукав Уварова створити цю підробку. Вони організували збройний наліт на чайну і ліквідували свого кривдника.
Російські жінки – власність буржуазії?

Чоловіків, охочих провести час у Палаці любові» Хватів називав «сімейними комунарами» і брав з них гроші за відвідування, сам же користувався послугами сподобалися «коммунарок» безкоштовно./Фото: images.complex.com
Гучний скандал з псевдодекретом мав не менш гучне продовження. Фальшивку опублікувало велику кількість друкованих органів. Одні представляли документ як курйоз, інші – як реальний факт, що ганьбить як анархістів, так і радянську владу.
Влітку 1918 року перед судом постав власник мануфактурної крамниці Мартин Хватів. Йому інкриміновано поширення по Москві їм же виготовленого «Декрету про обобществлении російських дівчат і жінок». У своєму документі підсудний обурювався з приводу соціальної несправедливості, що виражалося в тому, що буржуазія заволоділа кращими екземплярами прекрасної статі», внаслідок чого неможливо «правильне продовження людського роду на Землі». У ході судового розгляду з’ясувалося, що заповзятливий крамар встиг частково реалізувати деякі положення свого фейка. У придбаному ним будинку в Сокільниках був створений «Палац кохання комунарів». Під гучною назвою переховувався звичайний публічний будинок. Плату за послуги «коммунарок» господар закладу без докорів сумління клав у власну кишеню.

Олександра Михайлівна Коллонтай./Фото: mtdata.ru
Винесення виправдувального вердикту сприяла виступає захисником Хватова Олександра Коллонтай, яка при будь-якій можливості намагалася відстояти право чоловіків і жінок на вільну любов. Мартину належало тільки внести в державну скарбницю зароблені на сексуальному бізнесі гроші. Однак зробити це Хватів не встиг: на наступний день після звільнення він був убитий анархістами.
Як дискредитували більшовиків фейк-декрети

Реакція офіційної влади на ці фейк-декрети була різко негативною – у губернії, де видавалися такі «документи», Ленін надсилав телеграми з позначками «заарештувати винних, покарати мерзотників і оповістити населення про це»./Фото: e-history.kz
В роки громадянської війни «Декрет про скасування приватного володіння жінками» і йому подібні стали для білогвардійців дієвим ідеологічним зброєю проти більшовиків. Багаторазово передруковується фейк використовувався для того, щоб проводити агітацію проти Рад, підкреслюючи аморальність і цинічність нової влади. Для дискредитації чинного уряду поширювалися результати діяльності особливих комісій з розслідування злодіянь більшовиків. Відгомони міфу про націоналізацію жінок звучали і пізніше – в період колективізації. Тоді противники нового ладу мусували чутки про те, що в колгоспах доведеться «спати під одним спільним ковдрою», тобто загальним буде не тільки майно, але і дружини селян.
Події в Росії не залишилися без уваги зарубіжжя. Вже влітку 1918 року тема руйнування сім’ї та усуспільнення жінок у Радах стала домінувати в західноєвропейській і американській пресі. Кричущі заголовки про табу на створення сім’ї, узаконеної соціалізмом проституції, полігамії по-радянськи справили належне дію, і в кінці лютого 1919-го в США спеціальна сенатська комісія по більшовизму з повною серйозністю прийняла до розгляду питання про націоналізацію жінок в Радянській Росії.
А далі більшовики почали боротися з церквою, для цього публічно інспектуючи мощі святих.
Thanks!
Our editors are notified.