Курс валют: Сьогоднішнього рублю залишилося жити два тижні

На найближчому засіданні, яке має відбутися у п’ятницю, 6 вересня, Центробанк може в черговий раз знизити ключову ставку. Всі підстави для того, щоб зменшити її на чергові 25 базисних пунктів у нього, в принципі є, свідчать деякі економісти. Тим більше що й сам мегарегулятор не далі як у липні допускав таку можливість, припускаючи, що вже на початку 2020 року буде здійснено перехід до нейтральної кредитно-грошовій політиці.

Поки що на користь цього рішення говорить відразу кілька факторів. Серед них є негативні. Наприклад, уповільнення темпів зростання економіки. За даними ЦБ, російський ВВП зріс лише на 0,7%, і всі індикатори зараз вказують, що прискорення не відбудеться.

Але є і позитивний момент. Як пояснив «СП» професор кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту факультету фінансів та банківської справи РАНХиГС, кандидат економічних наук Юрій Юденков, між зниженням ключової ставки ЦБ та інфляцією існує зв’язок другого-третього порядку: при зменшенні першої друга, за дуже рідкісним винятком, або залишається нейтральною, або знижується, сприяючи зниженню зростання цін.

Але хоча інфляція в даний момент часу порівняно невисока (Мінекономрозвитку, зокрема, різко знизило її прогноз за підсумками року з 4,3% до 3,8%), її коріння не дуже здорові, вважає аналітик ГК ФІНАМ Олексій Коренев.

— Її рівень, — аргументував він свою точку зору, — є наслідком того, що в економіці все гаразд, а наслідком того, що у нас сильно падають доходи населення, і люди просто фізично не можуть купувати дорогі речі, переміщаючи пріоритети в більш дешеві сегменти. А виробники продукції, в свою чергу, фізично не можуть піднімати ціни, інакше вони не зможуть її реалізувати. Це така своєрідна інфляція бідності, вимушена інфляція.

Більш того, менше третини інфляції припадає на монетарну складову, ту, на яку Центробанк може безпосередньо впливати через підвищення ставок і грошову емісію. Основна ж частка інфляції є немонетарною, вона ставиться на частку витрат, пов’язаних з підвищенням тарифів, підвищенням податків і так далі.

Тим не менш, Центробанк все одно орієнтується на рівень інфляції. Тому він буде знижувати ставку для того, щоб ефективна ставка трималася в районі планових 2,5% (тобто ключова ставка мінус рівень інфляції).

— Які тут існують ризики, і яким чином вони можуть вплинути на курс рубля?

— Особливих ризиків поки ніяких тут немає. Зниження ключової ставки для економіки корисно, тому що кредити стануть дешевшими. З мінусів — дешевше стануть депозити. З депозитних рахунків почнеться відплив, тому в банків виникнуть проблеми з поповненням ресурсної бази. Відтік, до речі, вже зараз досить сильний, і банки намагаються утримати і зберегти свою клієнтську базу, пропонуючи для цього найрізноманітніші інструменти — зокрема, облігації, а також переманюючи вкладників на брокерські рахунки. З початку року, на хвилиночку, 83% відкритих брокерських рахунків припали на банки, і тільки 17% – безпосередньо на брокерські компанії.

Що ж стосується курсу долара, то тут буде багато залежати не тільки від ставки Центробанку, але і від ставок Європейського центробанку (ЄЦБ), а також Федеральної резервної системи (ФРС). Тому що в економіці є таке явище, як гра на різниці курсів валют. Якщо американці теж будуть знижувати ставку, то спред (фіксована різниця між ціною покупки і продажу валюти — ред.), звичайно, трохи скоротиться, але все ж залишиться досить цікавим. А от якщо зараз Росія знизить ставку, а Америка, наприклад, немає, то для рубля-це буде погано. Тому що з нашої валюти почнуть іти спекулянти, які заробляють не ретрейде.

— І яким тоді виявиться курс рубля?

— Я думаю, курс рубля у нас досить ефективно управляється з точки зору того, що Центробанк, загалом-то, за цим стежить і намагається послаблювати нашу валюту в ручному режимі в межах інфляції. Тому, найімовірніше, якщо ставка буде знижена, то рубль якраз на її рівень і просяде. А далі будемо чекати 18 числа.

— Що станеться в цей день?

— В цей день ФРС США повинна прийняти рішення за власною ставкою. Якщо вона все-таки знизиться, то ситуація з курсом рубля деяким чином відновиться. А якщо буде прийнято протилежне рішення, то для рубля це буде, як я вже говорив, не дуже добре.

Як вважають інші аналітики, у разі реалізації негативного сценарію курс нашої національної валюти впаде до 80 рублів за долар. І в цьому випадку Центробанк, передбачають, зокрема, аналітики City, цілком може зважитися на підвищення ключової ставки до 8% вже в 2020 році (при тому, що директор аналітичного департаменту «Локо-інвесту» Кирило Тремасов допустив її зниження навіть до 6,75% вже до кінця 2019 року).

— У нашій країні, звичайно, все реально, але це буде не дуже розумне рішення, — припустив Юрій Юденков. — Будь відіграш тому в даній ситуації нерозумно. Я недавно сперечався з колегою, так от він стверджував, що порівняно недавнє підвищення ключової ставки Центробанку до рівня 14% було правильним. Але мені це нагадало оповідання Михайла Зощенка про те, як один лікар-самоучка лікував заикавшуюся дівчинку, несподівано вдаривши ззаду рушником. Вона, звичайно, заговорила, але швидко-швидко, та до того ж ще і в розумі ушкодилася. Ось те ж саме приблизно сталося і тоді — економіку гупнули просто курним мішком по голові. І в результаті вона зупинилася.

Адже для будь-якої економіки цифра 7 є сакральною. При такій ставці, наприклад, машинобудування демонструє прибутковість і рентабельність. А 7,5% або вище галузь машинобудування просто вб’є. Так що зниження ключової ставки — це, в принципі, добре.

— Але давайте уявимо, що зараз на позитивному тлі Центробанк знизив ставку. А через кілька тижнів або місяців вибухає криза, якого у світовій економіці експерти очікують якщо не з хвилини на хвилину, то вже з дня на день точно. Випливе наша економіка з таким показником, або ж зі ставкою знову доведеться щось робити?

— Пам’ятається, президент у 2008 році запевнив нас, що все нормально, а на наступний день вибухнула криза. Я тоді не розумів, і досі не розумію — природними чи, так би мовити, причинами зумовлювався ця криза, або ж він був штучно спровокований? Особливо якщо врахувати, що російська економіка існує в умовах відірваності від усіх світових ринків.

З рухом світових капіталів ми пов’язані виключно через купівлю або непокупку держборгу. Ще у нас купують нафту, ліс, руду і далі за списком експортних позицій. Так от, якщо світова криза призведе або до зниження споживання ресурсів, або до падіння цін на них, Росія в цей криза в’їде. Мало того, що ми світовою економікою пов’язані дуже і дуже опосередковано, так тут ще одна напасть — ми оголосили про витівку з долара. І при чому тут ключова ставка, якщо ми самі з зовнішнього ринку нічого не маємо і не граємо там ніякої ролі?