Лікування парафіном – своєрідний і унікальний метод

Парафін має такими властивостями, як висока теплоємність і теплопровідність.

Розігрітий парафін, при знятті з вогню або іншого джерела температури, практично миттєво застигає, утворюючи капсулу, поверхня якої остиглий твердий парафін, а всередині ще гарячий і рідкий. Таким чином, зовнішня затверділа оболонка не дає обпалити тіло, а гарячий, не застиглий всередині парафін, ще довго буде рівномірно віддавати тепло, забезпечуючи прогрів хворого органу або місця захворювання.

Коли парафін потрапляє на шкіру, то миттєво нагріває її на 2 градуси, що не несе за собою ніякого дискомфорту. Тіло інстинктивно (захисна функція організму) виробляє піт, якому парафін не дає випаровуватися і створюється ефект міні-сауни. З потім виділяються всі отруйні організм шкідливі речовини і токсини, які накопичилися в організмі.

За міру охолодження парафіну, волога вбирається назад, залишаючи на поверхні шкіри токсини. За рахунок того, що по своїй структурі вони великі і важче води, їм не вдається повернутися назад в організм і тим самим забити пори.

Лікування парафіном добре зарекомендувало себе при таких захворюваннях як: вивихи, рани, опіки, артрит, міозит, періостит, трофічна виразка, переломи, захворювання внутрішніх органів, гастрит, радикуліт, невралгія, шкірні захворювання та багато інших.

Лікування парафіном в домашніх умовах

Процедура парафінолікування досить приємний процес. Плюс ще в тому, що лікування можна проводити в домашніх умовах. Особливо гарні сеанси незадовго до сну, так як після проведення процедури слід залишатися в спокої як мінімум ще 30 хвилин. Сам курс лікування повинен тривати від 12 до 20 процедур щодня або через день, залежно від області і ступеня захворювання, а тривалість кожного сеансу – від півгодини до години.

Способи прогрівання і лікування парафіном

– Найдоступніший і простий у застосуванні спосіб – парафінова аплікація. Беремо шматок парафіну і розтоплюємо його на водяній бані або в мікрохвильовій печі (можна і просто в каструльці, але при такому нагріванні він починає чадити і “стріляти”). Вже рідкий парафін виливають у заздалегідь приготовлену посудину з рівним дном. Варто трохи почекати, щоб маса трохи охолола і утворилася скоринка. Потім викладають корж, ще незастывшим і гарячим всередині парафіном, на проблемне місце, вкриваючи зверху теплою ковдрою.

– Лікування парафіном кінцівок, здійснюється в цілому за тим же принципом. Єдина відмінність в тому, що ще рідкий парафін переливають в заздалегідь приготовану форму з щільної клейонки (але не целофану, так як він розплавиться), зшитого за формою тієї частини тіла, яка потребує лікування. Вона може виглядати як рукавиця або чобіт.

Ногу або руку, для захисту від опіку, обмазують тонким шаром парафіну, дають йому застигнути і опускають в заготовку з гарячою масою. Верх мішечка зав’язують, щоб уникнути витікання рідини. Щоб при обмазування не отримати пошкодження, температура парафіну повинна бути в межах 50 градусів. Також як і в першому варіанті, компрес накривається теплою ковдрою або виробом з вовни. Прогрівання знімає запальні процеси, болі в суглобах.

– Також парафін використовується в якості масок для обличчя. Шкіра після процедури значно підтягується, зменшується кількість зморшок, знімаються набряки, зникає другий підборіддя і в’ялість шкіри.

Варто враховувати, що лікування парафіном – це не панацея від усіх хвороб і при неправильному застосуванні може завдати навіть шкоди. Існує ряд захворювань, при яких не можна використовувати прогрівання. До них відносяться: підвищений тиск (особливо 2 або 3 стадія), цукровий діабет, відкриті і гнійні рани, екзема, підвищений волосяний покрив, туберкульоз, розацея, варикозне розширення вен.

Будьте обережні при будь-якому способі самолікування. Щоб не завдати шкоди своєму організму, завжди варто попередньо проконсультуватися у лікаря, який дасть точні рекомендації виключно для вашого випадку.