Ліниве голосування, заборона на смартфони на війні і суперечки навколо найманців. Як пройшов день в Раді

Ліниве голосування, заборона на смартфони на війні і суперечки навколо найманців. Як пройшов день в Раді

Депутати довго не могли зібратися в залі, сперечалися через телефонів і затвердили закон щодо військового положення

Народні депутати сьогодні вперше зібралися після довгих травневих вихідних. Було помітно, що повернення до законотворчої роботи не всім дається легко: старт пленарного засідання не обійшовся без традиційних багаторазових спроб для початку просто включити закони в порядок денний сесії. Виходило погано. Незважаючи на благання спікера Володимира Гройсмана зосередитися, на табло висвічувалося то 226 голосів, то 218.

Нарешті, відсутні парламентарії підтяглися “під купол”, і роботу потихеньку вдалося розпочати. До речі, після ударного відпочинку вітчизняного парламенту доведеться ударно попрацювати – пленарними будуть обидві найближчі тижні.

Треба зауважити, що під кінець робочого дня депутати так розігналися, що вичерпали порядок денний аж за годину до закінчення робочого дня, і Гройсману довелося запропонувати колегам розглянути хоч кілька постанов.

ВІЙНА БЕЗ СМАРТФОНІВ. У перший день пленарної роботи депутати вирішили приділити увагу питанням, в основному, так або інакше пов’язаних з війною. Так, у першому читанні були прийняті два законопроекти, що вносять зміни в армійський статут і забороняють солдатам користуватися мобільними телефонами (а також фотоапаратами, планшетами, смартфонами та іншими гаджетами) у зоні бойових дій.

Один проект закону (щодо заборони на мобільники) був ініційований безпосередньо Міністерством оборони, другий же документ підготувала екс-прес-секретар Петра Порошенка Ірина Фриз. Автори мотивували цю заборону тим, що, з одного боку, нерідкі витоку секретної військової інформації, з іншої всі сучасні гаджети з вбудованими GPS-навігаторами можуть банально передати координати військовослужбовців, і цей сигнал запросто може зловити супротивник.

Ініціатива, однак, викликала критику ряду нардепів. Так, Оксана Корчинська з Радикальної партії в процесі обговорення законопроекту заявила, що при цьому війська як і раніше не забезпечені спецзв’язком, що може створити проблеми – якщо у солдатів заберуть мобільні, то може виявитися, що в критичній ситуації вони не зможуть зв’язатися з медиками, волонтерами і т. д.

Тим не менш, проект закону був прийнятий за основу, за – 236 нардепів.

НАЙМАНЦІ. Ще одним досить суперечливим законом стала ініціатива нардепів на чолі з військовим експертом Дмитром Тымчуком про можливості легального участі іноземних військових у бойових діях на території України.

Як відзначають автори в пояснювальній записці, чинне законодавство України не передбачає проходження військової служби іноземцями, а практика участі іноземців у бойових діях на боці України суперечить закону. У той же час, міжнародна практика визнає право на службу за контрактом в легальних військових формуваннях поза меж держави і можливість найму іноземних громадян на контрактній основі для військової служби в національних збройних силах.

“Є всі підстави сподіватися, що з отриманням іноземцями та особами без громадянства легальної можливості служити в Збройних силах наша країна отримає кілька боєздатних, досвідчених і мотивируемых підрозділів загальною кількістю до тисячі осіб. За рахунок іноземців, які увійдуть до лав ЗС, зменшаться потреба в мобілізації громадян України та витрати на різні форми виплат учасникам бойових дій, інвалідам, сім’ям загиблих і тому подібне”, – підкреслюється в документі.

Закон жорстко розкритикували в опозиції. “Ми вже взяли іноземців керувати економікою і знаємо, чим це закінчилося. Якщо люди хочуть захищати Україну, є закон, за яким вони можуть прийняти українське громадянство. В іншому випадку, ми просто легалізували найманців, перетворимо Україну в місце, де буде гуляти збіговисько озброєних людей з невідомими паспортами”, – обурився нардеп Вадим Рабинович.

“Ми не можемо бути впевнені, що вони будуть захищати Україну. Коаліція ні в якому разі не повинна перетворити Україну в плацдарм для “диких гусей”, – впевнений політик.

ВОЄННИЙ СТАН. Під кінець робочого дня депутати, нарешті, визначилися з військовим становищем – президентський закон був прийнятий у другому читанні. Хоча ще зранку лідер БПП Юрій Луценко вимагав саме з військового положення і почати.

Розробку закону РНБО, нагадаємо, ініціював ще в кінці лютого. Втім, як пояснив тоді секретар Рнбо Олександр Турчинов, його мета зовсім не у введенні воєнного стану зараз і негайно, а в тому, щоб підкоригувати застаріле законодавство у відповідності з новими викликами.

“Заходами правового режиму військового положення законопроекту, зокрема є:

1) встановлення посиленої охорони важливих об’єктів національної економіки та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і введення особливого режиму їх роботи…

2) запровадження трудової повинності для працездатних осіб…

3) примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності”, – йдеться в пояснювальній записці.

Також в разі введення воєнного стану вводиться заборона проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій та “регулювання роботи підприємств телекомунікацій, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадиоцентров, театрально-видовищних закладів та інших підприємств, установ, організацій та установ культури і ЗМІ”.

Неможливо буде у разі воєнного стану і відправити у відставку прем’єра разом з Кабміном, а також розігнати Верховної Ради – проведення виборів також неможливо.

Згідно з поправками влада буде зобов’язана провести евакуацію населення, а також отримати можливість примусово видворяти громадян іноземної держави, яке “загрожує нападом, здійснює агресію проти України”.

Як зазначається в законі, воєнний стан на всій території України, а також на окремих територіях вводиться президентом України з подачі РНБО і затверджується Верховною Радою.

ЩО ЩЕ? Крім того, нардепи на сьогоднішньому засіданні збільшили чисельність Держслужби спецзв’язку, скасували полуторапроцентный військовий збір з операцій з обміну валюти та змінили закон про рекламу.

Згідно з останнім документом, скасовується добова квота по рекламного часу на ТБ, і, одночасно, запроваджується погодинна квота.

Згідно пояснювальній записці, на рекламу можна буде відвести не більше 15% ефірного часу на годину. За словами народних депутатів, це дещо зменшить тривалість рекламних роликів, а також підвищить вартість телереклами.

За словами авторів законопроекту, ці зміни не стосуються радіо. На радіо запропоновано залишити діючу на сьогодні квоту на рекламу протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення.