Ім’я актора і режисера Леоніда Бикова досі на слуху, хоча з моменту його загибелі минуло вже 40 років. Він був талановитим актором і не менш талановитим режисером, а без його перегляду фільму «В бій ідуть одні старики» важко собі уявити День Перемоги. Він був приголомшливим людиною, а ще дивно турботливим чоловіком і батьком. Зі своєю єдиною дружиною Тамарою Костянтинівною він прожив до самого останнього дня.
Щасливий провал
Леонід Биков. / Фото: www.24smi.org
Відомий актор з дитинства пристрасно мріяв стати льотчиком і, перебуваючи в евакуації під час війни, навіть зробив спробу вступити в льотне училище, приписавши собі пару зайвих років. Правда, обман швидко розкрився і підлітку в прийомі відмовили. Але він і не думав відступати: у 1945 році він все ж вступив в Ленінградське льотне училище, але незабаром після перемоги його розформували.
Леонід Биков випробовувати долю більше не став і вирішив вступати до театрального, тим більше, що мрії про кіно стояли у нього на другому місці після неба. Проте стати студентом театрального у нього теж вийшло не відразу. Спочатку він подав документи до театрального у Києві, але приймальна комісія все ж відмовила хлопчині, який мріяв грати Гамлета, але говорив з моторошним південним акцентом.
Леонід Биков. / Фото: www.pinimg.com
Через рік Биков вирішив знову спробувати свої сили, але в цей раз його вибір припав на Харківський театральний інститут. На прослуховуванні він натхненно читав монолог Гамлета і не розумів, чому вся приймальна комісія ледь не плаче від сміху. Але слухати серйозний твір читається з характерним южнорусским акцентом, без посмішки було неможливо. Тим не менш в інститут його прийняли, вирішивши, що з Бикова вийде непоганий комедійний актор.
Леонід Биков. / Фото: www.mtdata.ru
Час показав, що педагоги не помилилися у своєму рішенні, і вже на першому курсі Леонід став кращим студентом. Він встигав займатися танцями, фехтуванням, навчився співати, а ще ходив в гори з друзями. Він писав сценарії для студентських виступів, міг розсмішити будь-яку аудиторію, здобув славу душі компанії і користувався успіхом у представниць прекрасної статі.
Сам же Леонід Биков закохався чи не одразу після надходження. Тамара Кравченко вчилася з ним на одному курсі і сподобалася майбутньому режисерові.
Важкий вибір
Тамара Бикова. / Фото: www.alabanza.ru
Дівчина теж явно симпатизувала веселому та відкритого однокурснику. Тим більше, що перед його чарівністю встояти було просто неможливо. Молоді люди почали зустрічатися і незабаром зареєстрували свої стосунки.
Жили, як багато хто в ті роки, складно. Студентський гуртожиток не дозволяло їм навіть оселитися в одній кімнаті, а тому якийсь час подружжя жили, як і раніше, порізно. Втім, навіть після інституту далеко не відразу їм вдалося отримати квартиру, вони навіть ночували в гримерці Харківського театру, де служив відразу після інституту Леонід.
Леонід Биков. / Фото: www.kino-teatr.ru
Грошей відчайдушно не вистачало, але вони, юні і щасливі, навіть не думали сумувати: у них була попереду ціле життя, яку вони мали намір прожити щасливо. Правда, доля вирішила випробувати їх на міцність в самому початку великого життєвого шляху.
Леонід і Тамара Быковы з дітьми. / Фото: www.teatre.com.ua
Коли Леонід був на гастролях, дружину забрали в пологовий будинок. А потім пролунав телефонний дзвінок, і лікар поставив актора перед нелегким вибором: складні пологи, і врятувати можна когось одного, або дружину, або дитини. Биков вибрав дружину, без якої не уявляв свого життя. Тамару врятували, а от діти в сім’ї з’явилися трохи пізніше, син Олександр і дочка Мар’яна.
Щастя любить тишу
Леонід і Тамара Быковы з дочкою. / Фото: www.wellnesso.ru
Тамара теж могла б стати актрисою, проте вона зробила свій вибір на користь чоловіка і дітей. Багато пізніше, коли Биков стане вже відомий, з’являться чутки про те, що талановитий актор змушений миритися з психічним захворюванням дружини, а Тамара Костянтинівна зовсім не займається домом і сім’єю.
Дочка Мар’яна категорично заперечує цей факт. З її слів стає ясно: батьки не уявляли свого життя один без одного, навіть діти завжди відчували ніжну любов, скрепившую колись студентський шлюб батьків.
Леонід і Тамара Быковы з дітьми і мамою режисера. / Фото: www.leonid-bykov.ru
Як тільки виходив у прокат черговий фільм Леоніда Бикова, Тамара Костянтинівна брала собі один-єдиний квиток і йшла в кіно, щоб їй ніхто не заважав і не псував враження від фільму. Чоловік з нетерпінням чекав її будинку і зустрічав питанням: «Ну як?». Биков дуже цінував думку дружини, часто радився з нею, обговорював спірні моменти своїх майбутніх шедеврів, стосувалося це його акторській або ж режисерської роботи.
Не доспівав, не дограв…
Леонід Биков. / Фото: www.domkino.tv
Леоніда Бикова глядачі дуже любили, а ось високе начальство постійно вставляло палиці в колеса. Йому не давали знімати кіно, його самого рідко стверджували на ролі. Навіть знаменитий фільм «В бій йдуть одні старики» покласти на полицю з-за того, що міністр культури України визнав, що на війні так не могло бути. Врятувало картину лише втручання заступника міністра оборони, який після перегляду прямо запитав, кому могло прийти в голову забороняти фільм.
Леонід Биков. / Фото: www.ukrinform.com
Вдома теж було не все гладко. Синові під час служби в армії поставили діагноз «шизофренія», фактично помстившись за конфлікт з комскладом. Після того, як сина комісували, Биків намагався зняти діагноз, однак йому це не вдалося, а Олександр від відчаю пустився у всі тяжкі: зв’язався з поганою компанією і навіть був затриманий при спробі пограбування магазину. Правда, він пішов на це у розрахунку на медичний огляд, який би дав висновок про його психічне здоров’я. Закінчилося все ще більш сумно: Олександра Бикова ще на рік помістили в психіатричну клініку.
Всі ці проблеми ніяк не додавали здоров’я режисерові, він переніс три інфаркти. Але загинути йому судилося не від хвороби серця, а в автомобільній катастрофі, що сталася 11 квітня 1979 року.
Леонід Биков. / Фото: www.ytimg.com
У листі, який пізніше назвуть заповітом актора, Леонід Биков писав: «Тома, моя дружина, на жаль, інвалід: працювати вона не зможе. Так вона довго без мене і не затримається, буде доганяти, так як ми красиво прожили з нею життя…» Правда, Тамара Костянтинівна пережила чоловіка на 31 рік, категорично відмовляючись від всіх інтерв’ю і участей в передачах. За словами дочки, вона не хотіла брати участь у всьому цьому лицемірному шоу, коли чоловіка гнобили під час життя і стали славити лише після того, як його не стало.
У 1974 році на екрани вийшов фільм «В бій ідуть одні «старики». Він став одним з найкасовіших в ті роки і одним з найулюбленіших. Його дивляться і переглядають досі, спостерігаючи за долями відважних льотчиків. І сьогодні мало хто знає, що фільм на екрани міг не потрапити, а історія кохання узбецького льотчика і російської дівчини – не вигадка. І це далеко не всі реальні факти і містичні збіги, пов’язані з цим фільмом.
Thanks!
Our editors are notified.