Ляшко прояснив позицію Радикальної партії щодо голосування за зміни до Конституції

Ляшко прояснив позицію Радикальної партії щодо голосування за зміни до Конституції

Сьогодні лише початок процедури зазначив політик

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що депутати від очолюваної ним фракції виступають проти визначення особливого статусу Донбасу в Конституції, але будуть голосувати за направлення відповідного законопроекту до Конституційного Суду.
Про це він сказав в коментарі журналістам.

“Як ми знаємо, вчора президент вніс законопроект, і тепер в “тілі” Конституції передбачено особливий статус Донбасу. Ми категорично проти цього виступаємо. Ніякого особливого статусу для Донбасу”, – підкреслив депутат.

У той же час він зазначив, що сьогодні в порядку денному роботи ВР постанову, яка передбачає включення до порядку денного сесії та направлення до КС законопроекту про внесення змін до Конституції.

“Наша фракція зараз обговорює це питання, але ми схиляємося до того, щоб за це проголосувати. Тому включення до порядку денного і направлення до Конституційного Суду — це не голосування за зміни до Конституції, це лише початок процедури”, – додав Ляшко.

Він висловив сподівання, що Конституційний Суд, якщо він “справжній Конституційний Суд України, а не філія московського ФСБ, то він так само повинен зауважити, що ніякого особливого статусу тієї або іншої території в Конституції України не передбачено. І це антиконституційна норма”.

Відповідаючи на питання з приводу інформації, що нібито іноземні партнери України чинять тиск на депутатів, щоб вони проголосували саме за такі зміни до Конституції, Ляшко зазначив, що “може підтвердити, що міжнародне співтовариство під пильною увагою тримає процес початку процедури внесення змін до Конституції”.

Він зазначив, що не можна писати власну Конституцію “під диктовку будь-якого іноземного центру: чи то з Москви, Вашингтона чи Брюсселя, або з Мінська, або з Венеціанської комісії”.

Як відомо, сьогодні Верховна Рада має намір приступити до реформи, яку, як заявив нещодавно представляв її президент Петро Порошенко, українські громади чекали 23 роки. Це реформа децентралізації, за визначенням покликана зменшити вплив Києва на регіони і відтік з них грошей в центр. Що особливо важливо, реформа децентралізації передбачена в лютневих мінських угодах. “Проведення конституційної реформи в Україні з набуттям чинності до кінця 2015 року нової Конституції, яка передбачає в якості ключового елемента децентралізацію (з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, узгоджених з представниками цих районів), а також прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей згідно з заходами, зазначеними в примітці 1 до кінця 2015 року”, – написано в 11 пункті документа.

Враховуючи, що зміни до Конституції України Верховна Рада може внести тільки на різних сесіях, а поточна друга сесія закінчується завтра, перед депутатами стоїть непросте завдання схвалити реформу в першому читанні за лічені години. Правда спікер Володимир Гройсман на одному з брифінгів повідомив, що відстрочив депутатські канікули і не буде закривати сесію парламенту 17 липня. Тим не менше, вчора президент Петро Порошенко заявив, що очікує від Верховної Ради схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації вже в четвер. “Я сподіваюся, що завтра (16 липня – ред.) Верховна Рада проголосує децентралізацію, і ми зможемо налагодити ефективну підзвітність місцевої влади перед суспільством. Відбудеться перезавантаження влади і відновлення правопорядку”, – сказав Порошенко.

Правда після цієї заяви з’явилася інформація, що нібито президент вніс Раду доопрацьований законопроект змін до Конституції, в якому включено нове зміна в перехідний стан – п. 18 – особливий статус місцевого самоврядування на окупованих територіях. Про це повідомила екс-нардеп від БЮТ Еліна Шишкіна на своїй сторінці в Facebook. Примітно, що раніше заступник голови Ради Оксана Сыроид заявила про нібито шалений тиск на народних депутатів з боку міжнародного співтовариства, щоб так звані “ДНР” і “ЛНР” отримали особливий статус у Конституції України. “Аргументують необхідністю “продемонструвати виконання Мінських домовленостей”, – пояснила вона.

Про нібито підготовку заміну законопроекту “Сегодня.иа” і повідомив нардеп від Радикальної партії Олега Ляшка Юрій Чижмарь. “Я отримав інформацію про те, що президент відкликав цей законопроект і 16 липня подасть зовсім інший законопроект, в якому прямо в тілі Конституції буде прописаний особливий статус Донецької та Луганської області. Такого моменту не було ні на робочих групах, ні в першому, ні в останньому варіанті.

Мова йшла тільки про те, що особливий статус буде регулюватися особливим законом”, – сказав він. Зазначимо, що представляючи децентралізацію на початку липня, президент запевняв, що проект змін до Конституції не передбачає ніякого особливого статусу Донбасу. “Всі ці думки – від лукавого. Проект допускає можливість специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької і Луганської областей, які визначаються окремим законом. Саме так це зараз і врегульовано”, – сказав Порошенко. Яку саме редакцію законопроекту про децентралізацію Рада буде розглядати стане ясно ближче до голосування.

Крім особливого статусу для окремих районів Донбасу внесення змін до Конституції в частині децентралізації викликає й інші питання у депутатів. Зокрема, гарячою темою для суперечок стало створення інституту префектів, які будуть призначатися президентом. Функцією префектів стане контроль за місцевими органами самоврядування і, в разі необхідності зупинення дії їх рішень.