Майдан імені Штайнмайера

Хто такий цей Штайнмайер? Що за формулу він придумав таку, від якої у справжніх патріотів рве дах начисто? Йому, напевно, вчора здорово ікалося в Німеччині. Рідкісний пост після 19.00 обходився без згадки прізвища німецького політика в зневажливому ключі. Страшно тріщали «пуканы», поступово зливаючись в одне жахливе слово: «КАПІТУЛЯЦІЯ». П’ятнадцятихвилинний брифінг Зеленського з приводу підписання в Мінську «формули Штайнмайера» тільки підлив бензину у вогонь розуму патріотів. Тексту ніхто не читав.

А навіть якщо б і читав, то що це змінило б? Одна сторінка убористого тексту з розпливчастими формулюваннями. Але там містилося ключове слово «вибори». І тут же понеслося. Першими відреагували «Національні дружини» Білецького. Ось де справжня організація, орднунг і дисциплинер. Відразу вийшли під Офіс і стали протестувати. Їх тут же звинуватили в бажанні очолити протест мас «порохоботов» і розкласти його зсередини. Розпочався альтернативний, тобто істинний майдан на майдані. С…ка! Хто ж так робить? Де намети та шини? Де обладнана сцена з Геращенко, яка з частотою один раз в хвилину бухается на коліна і ридає? Де крики «Київ, вставай»? Спеціально моніторив всі стріми і не знайшов ні одного грузина. Ви можете в це повірити?! Навіть Саакашвілі не ганяв по дахах.

Так, роблю знижку на раптовість події. Як би ніхто не готувався до «путчу». Всі постійно моталися в Лондон, провідували Гонтареву і дарували їй маєчки, трусики та інше білизна, яке вкрай необхідно для перебування в англійській лікарні. Але хоч грейдер Петро Олексійович міг підігнати до Офісу?

Читав «Форум Української правди» («ФУП»), який є для мене ідеальним маркером настроїв серед патологічних патріотів.

Завдяки ретельній селекції, проведеної модераторами, там залишилися унікальні зразки патріотичного розуму, не заплямовані вкрапленнями здорового глузду. Правда, останнім часом форум піддався масовому навалі «зе-ботів», які доводять старожилів до психозу з енурезом. Але, тим не менш, репрезентативність вибірки ідіотів зберігається. На ФУПе» «гілки», присвячені Штайнмайеру, створювалися з частотою дві в одну хвилину. Адміни тупо не встигали їх склеювати в одну велику тему. За типом «Як виглядати у 45 років?». Дуже актуальна тема для «фупчиков», оскільки багато з них не тільки пережили кризу середнього віку, але й підійшли до рубежу, за яким явно замаячили дорослі памперси.

Так от, істерика в каментах варто знатна. На відміну від слабкого подібності вуличного протесту, в ході якого, на жаль, ні один «порохобот» не постраждав. Штайнмайер є головним героєм всіх без винятку інтелектуальних полюцій. У мене навіть закрадається підозра, що Штайнмайєр – це хитрий план Путіна. Відволікаючий маневр. Начебто ж представник Європейського Союзу, членами якого ще недавно ми буквально «мрияли» стати, німець, вірний союзник України в боротьбі з путінської агресією, помноженої на анексію Криму. І раптом виявляється, що гігантська кількість патріотів нації складалися з ним в інтимні стосунки. Найчастіше протиприродним способом. Мені навіть стало прикро за соратника Меркель. Заслужив дідуган таку славу? Напевно, немає. Покінчивши зі Штайнмайером, патріоти стали шукати лейтенанта з мізками», який при їх активної інтернет-підтримки повинен «очолити військовий путч». Країна ж в небезпеці. Очікувано не знайшли. Лейтенант, та ще з мізками – велика рідкість у наш неспокійний час. Було приблизно три спроби проаналізувати саму формулу Штайнмайера, але всі вони закінчилися масовим скотоложством.

Не кращою була ситуація на теренах «Фейсбуку». Багато дублювали пост якогось «Роми Сраки». Прошу вибачення за його нік, але щось в цьому є. Він несподівано для себе в нападі параної побачив путінські танки під Черніговом і одним різким рухом розкрив суть політики Порошенко по Мінську. Нам же було головне зупинити переможну війну. А потім чекати, поки «рашка» під санкціями розвалиться. Мінські угоди брали лише для того, щоб не виконувати. Всі чекали переформатування влади в Росії, але тут переформатировалась влада в Україні. Почалася капітуляція, здача позицій, зрада. Мінімум п’ять років треба, щоб очистити мізки жителів Донбасу від російського зомбування у фільтраційних таборах. Які вибори?! Блискуче.

На екрані з’явився Порошенка з купкою членів фракції «ПЕС». Геращенко жалася до анусу лідера і виглядала схвильованою. Петро поклявся не потрапляти в пастку Кремля. Його дистанційно підтримала Тимошенко, спіч якої навіть викликав мляві оплески «порохоботов». Але після запеклого срача вони все ж прийшли до висновку, що «Юля – з…ка» і треба виходити на майдан. З майданом, повторюся, все складно. «Корми» не вистачає навіть на підтримку «гвардії порохоботов». Багато хто, зокрема Олешко, навіть не підтримали майданний челлендж. Сором і ганьба! Одні порожні обіцянки. І ні краплі живої, зеленої допомоги. Хвилююся за майбутнє «путчу».

Особливо після виступу Порошенка в Раді. З перших його слів усі зрозуміли: бухає. Ніс червоний, присідає під час виступу, традиційно порет нісенітниця. Так і не пояснив, у чому саме «зрада» у формулі Штайнмайера. Лякав Придністров’ям і «заморожуванням конфлікту за типом Придністров’я». Кричав. Бризкав різними біологічними виділеннями. Знову ж таки, ніхто не зрозумів: ми де? На чолі «сильної міжнародної коаліції» чи як завжди?

Справу взялася поправити Тимошенко, виступ якої з трибуни Ради спікер Разумков трохи не про…к. Забув оголосити. Але потім виправився. Тимошенко хитро підтримала Зеленського, звинувативши у зраді попереднього оратора – Порошенко. Типу а хто прийняв закон про особливий статус Донецької та Луганської областей? У цьому місці пролунав крик Геращенко. Але Тимошенко продовжувала. Вона розповіла про «дипломатичну формулу Штайнмайера» і «реальну формулу України». Заплутала всіх в непотріб. Багато «свідомі» люті билися головою об стінку. Ситуація зайшла в глухий кут.

Тому розставимо всі крапки на «Х». Перше: ніхто не розуміє, що таке формула Штайнмайера. Навіть якщо її опублікують, ситуація не зміниться. Друге: Порошенко виявився гнидою і не виділив фінансування на путч. Навіть наметів у людей немає! Третє: дозріли чіткі передумови для заміни формули Штайнмайера на формулу Гей-Люссака. Він вже помер. Йому по барабану.

Олександр Зубченко