8 січня своє 73-річчя святкує знаменита актриса театру і кіно, народна артистка РРФСР Марина Нейолова. Сьогодні вона не потребує представлення – кілька поколінь глядачів пам’ятають її за ролями у фільмах «Стара, стара казка», «Монолог», «Осінній марафон», «Дорога Олена Сергіївна», «Тюремний романс», «Ти у мене одна» та ін Але її доля могла б скластися зовсім по-іншому. Чому Марина Нейолова не стала балериною, з-за чого колеги називали її характер нестерпним, з якої причини вона відмовлялася від ролей у кіно, і як її життя кардинально змінилася після 40 років – далі в огляді.
Актриса в юності | Фото: kino-teatr.ru
Батьки Марини Нейолової не мали відношення ні до театру, ні до кіно, але з ранніх років долучали дочка до мистецтва – водили її на вистави, а батько, захоплювався живописом, прищеплював до неї інтерес Марини. Він мріяв, щоб вона стала художницею, а мати бачила доньку балериною, і за її ініціативою дівчинка 4 роки почала займатися балетом. У дитинстві вона і сама уявляла себе тільки балериною, пізніше називала балет своїм «першим опіком», але в школі Неєлова захопилася театром і після закінчення навчання поступила на акторський факультет Лгитмік.
Актриса в юності | Фото: kino-teatr.ru
Марина Нейолова зізнавалася, що до вибору акторській професії її підштовхнула патологічна сором’язливість – бажання подолати цю проблему, вийти за рамки, втекти від самої себе і стало головним стимулом. Кінодебют Марини Нейолової відбувся в 21 рік. Перша ж роль була головною – вона зіграла Принцесу і Дочка Шинкаря у фільмі Надії Кошеверовій «Стара, стара казка». Пізніше актриса зізналася, що на перших своїх пробах відчувала такий страх, що від цього раптом почала поводитися занадто розкуто – настільки, що всі здивувалися нахабства дебютантки. Неєлова згадувала: «Я тоді всіх насмішила своїм відчаєм. Кошеверова, ніжний, чуйний чоловік, знайшла в цьому-то і затвердила мене на роль, хоча все категорично висловлювалися проти: «Кого завгодно, тільки не це». Багато хто потім запитували мене, чи я дійсно вперше знімаюся, тому що оператор був здивований моєю нахабством, яка насправді була моїм способом самозахисту…».
Марина Нейолова у фільмі *Стара, стара казка*, 1968 | Фото: kino-teatr.ru, woman.ru
Марина Неєлова і Олег Даль у фільмі *Стара, стара казка*, 1968 | Фото: moscvichka.ru
Так траплялося і пізніше – ще в інституті характер Нейоловою називали стервозним, а сама вона заявляла: «Треба сказати, що на відміну від театру, де ніхто мені не каже, що у мене жахливий характер, в кіно, мабуть, думають саме так. Хоча я вважаю, що характер у мене не жахливий, а він у мене просто є. Але так чи інакше, мої зустрічі з режисерами у роботі майже завжди впираються в суперечки, що викликає у режисерів обурення». У багатьох випадках це було лише способом відгородитися від навколишнього світу – актриса завжди була досить закритою людиною і близько до себе підпускала небагатьох. Її колеги по театру говорили, що «вона – та жінка, яка ховає свою душу глибоко всередині, випускаючи назовні злісні слова, немов троянда – шипи».
Марина Нейолова у фільмі *Тінь*, 1971 | Фото: kino-teatr.ru
Кадр з фільму *Монолог*, 1972 | Фото: kino-teatr.ru
Для Нейоловою театр завжди залишався на першому місці. За її словами, вона пішла в кіно для того, щоб потрапити в театр. Завдяки успіху першої кінороботи актрису помітили і запросили в Москву, в Театр імені Моссовета, а пізніше – в «Современник», який став для неї другим домом. Так у 25 років корінна ленінградка стала москвичкою. У кіно вона продовжувала зніматися, але при цьому відмовлялася від багатьох пропозицій. Неєлова це пояснювала так: «Самий мій улюблений фільм – «Монолог». А нелюбимі я навіть не хочу згадувати. Вони є, і я взагалі останнім часом боюся зніматися в кіно. Причини різні. З усього того, що я граю в театрі, я не назву жодної ролі, яку хотіла б виключити зі свого списку. А в кіно я не можу похвалитися тим же. І назвала б тільки кілька фільмів, за які мені не соромно: всі інші готова викреслити. І, до жаху свого, я розумію, що це так і буде продовжуватися. Когось одного звинувачувати не можна…».
Народна артистка РРФСР Марина Нейолова | Фото: kino-teatr.ru
Марина Неєлова і Олег Басилашвілі у фільмі *Осінній марафон*, 1979 | Фото: kino-teatr.ru
Сама себе Марина Нейолова красунею не вважала, і коли вона вперше, ще в інституті, звернула увагу на те, скільки навколо красивих актрис, вирішила, що їй «треба брати чимось іншим». При цьому і на публіку, і на режисерів, і на колег вона діяла просто магнетично. Один з театральних критиків про неї писав: «На сцені вона рухається, як неспокійна кішка… У неї голос розпещеної дівчинки і еротична зовнішність, яка електризує публіку».
Марина Нейолова у фільмі *Фантазії Фарятьева*, 1979 | Фото: kino-teatr.ru
Чоловіки завжди звертали на неї увагу, і актрисі приписували романи буквально з усіма її партнерами по знімальному майданчику. Однак ці романи були тільки на екрані, а про те, що відбувалося в її особистому житті, ніхто не здогадувався. Для багатьох стало шоком, коли через роки Марина Нейолова зізналася в тому, що в 37 років у неї трапився роман з 21-річним шахістом Гаррі Каспаровим. Вони були разом 2 роки, але він жив в Баку, вона – у Москві, він був повністю зосереджений на своїй початку кар’єри, і сім’я в його плани не входила. Піддавшись умовлянням матері, Каспаров розлучився з актрисою. А вона народила йому дочку Ніку, спорідненості з якої він так і не визнав. Неєлова не змогла пробачити йому цього зради і назавжди припинила з ним спілкування.
Актриса з дочкою Нікою | Фото: kino-teatr.ru
Кадр з фільму *Дорога Олена Сергіївна*, 1988 | Фото: kino-teatr.ru
Тим часом акторська кар’єра Нейоловою була на піку – в рік розставання з Каспаровим вона отримала звання народної артистки РРФСР, через рік актриса зіграла головну роль у фільмі «Дорога Олена Сергіївна», яка підняла її на нову хвилю популярності, порівнянну з успіхом «Осіннього марафону» в 1979 р., 9 років тому. Здавалося, їй були підвладні всі ролі і всі амплуа. Сама вона говорила, що найбільше цінує ті ролі, які були найбільш далекі від її внутрішньої суті, – адже саме цим і можна виміряти рівень акторської майстерності. Дуже вимогливий і скупий на похвали Андрій Тарковський у своєму щоденнику про неї писав: «Дуже хороша актриса Нейолова – перший клас».
Марина Нейолова у фільмі *Тюремний романс*, 1993 | Фото: kino-teatr.ru
У кіно вона рідко грала щасливих жінок, а в житті ця роль їй дісталася – правда, тільки після 40 років. У 40 актриса народила дочку, а через 2 роки познайомилася з дипломатом Кирилом Геворгяном, який став її чоловіком і залишається поруч з нею досі. Тільки з ним Неєлова нарешті дізналася про те, що таке справжнє сімейне щастя. У 1990-х актриса провела 3 роки у Франції, в 2000-х – 6 років у Нідерландах, де її чоловік служив послом. А під час приїздів до Москви вона продовжувала виходити на сцену театру «Современник», де вистави спеціально підлаштовували під її графік.
Марина Нейолова в серіалі *Пропоновані обставини*, 2009 | Фото: kino-teatr.ru
Актриса в 2012 р. | Фото: aif.ru
Останнім часом Марина Нейолова знімається в кіно дуже рідко, за останні 10 років вийшло всього 2 роботи з її участю – серіал «Пропоновані обставини» в 2009 р. і трагікомедія «Короп відморожений» в 2017 р. Зате їй нарешті вдалося знайти необхідний баланс між роботою та особистим життям, адже аж до 40 років усі свої сили вона віддавала професії. А сьогодні Неєлова зізнається: «Дозволяю собі все, що може доставити мені радість чи щасливі миті! Не впевнена, що щастя розраховане на все життя, але, може бути, саме цим воно і цінно». Залишається тільки привітати чудову актрису зі святом і побажати їй, щоб це відчуття щастя залишалося з нею завжди!
Народна артистка РРФСР Марина Нейолова | Фото: kino-teatr.ru
Марина Нейолова у фільмі *Короп відморожений*, 2017 | Фото: kino-teatr.ru
Сюжети деяких фільмів, у яких вона знімалася, були засновані на реальних подіях: Хто став прототипами героїв Абдулова і Нейоловою в «Тюремний романс».
Thanks!
Our editors are notified.