Міфи про війну: Зміг би чи ні СРСР перемогти нацизм без союзників

Чим більше часу пройшло з дати закінчення Великої Вітчизняної війни, тим більше з’являється думок щодо ходу тієї війни і причин, які призвели СРСР до перемоги. Деякі всерйоз стверджують, що країна виграла завдяки випадковості, неготовність німців до суворих російських зим і заградотрядам, що створює ілюзію безстрашності Червоної Армії. Такі версії часто далекі від професійного історичного аналізу, однак мають місце бути.

Росіяни перемогли тільки завдяки зими і незвичним німцеві умов життя

Сувора російська зима не була визначальною в перемогу Червоної армії./Фото: avatars.mds.yandex.net

В одному з підручників з історії є опис причин невдач німецької армії в Підмосков’ї. Автори висловлюють погляд гітлерівського командування, винившего у всьому виходять з ладу мотори військової техніки, відсутність належного зимового обмундирування і невірні тактичні рішення, як наслідок неправильної оцінки Гітлером умов російської зими. Проте дослідники вважають такі заяви історично некоректними. За планами фашистського Генштабу перемога над радянською армією повинна була наступити ще в ході літньо-осінніх операцій.

Нацисти прекрасно усвідомлювали, що зимова кампанія в Росії може виявитися скрутною. Однак плани Німеччини щодо взяття Києва на 20-й день і Москви з Ленінградом на 40-й зірвалися задовго до настання стійких холодів. Гітлерівці просто недооцінили рівень радянської армії і стан економіки, про що пізніше сам Гітлер сказав у зверненні до фінського маршалу Маннергейму. Ватажок нацистів визнавав, що така кількість солдатів, техніки і високий бойовий дух захисників Батьківщини стали для нього несподіванкою.

Скільки могло бути панфіловців і є місце їхнього героїзму

Панфіловців могло бути в рази більше./Фото: politikus.ru

Спори про реальність подвигу панфіловців не припинялися десятиліттями. Перші сумніви в історичності цієї події були висловлені ще Головною військовою прокуратурою 1947-м. Тоді стало відомо, що числиться загиблим і посмертно нагороджений званням Героя СРСР Іван Добробабин насправді потрапив у німецький полон і служив у німецької допоміжної поліції. У 1943-му йому вдалося втекти, після чого він знову призвали на військову службу.

Розбираючись в обставинах цієї справи, військова прокуратура постановила, що історія про 28 відважних героїв, які знищили 16 ворожих танків, частково була прикрашена фантазією військового кореспондента Кривицького. Після виходу на екрани художньої стрічки «28 панфіловців» питання постало максимально гостро. У гарячих обговореннях серед російських істориків і політиків не взяв участь тільки ледачий. І. в. Капров, екс-командир 1075-го стрілецького полку, доповідав, що у роз’їзду Дубосєково воювала ціла рота, там загинуло більше 100 чоловік, тому мова про бій 28 героїв і мови бути не може. На користь цієї думки свідчить і відсутність записів у німецьких зведеннях про втрату 16 танків.

Співвідношення сил радянської та німецької армій: на чиєму боці була перевага за кількістю важкої бронетехніки

Достовірно підрахувати співвідношення танкових сил СРСР і Німеччини досі складно./Фото: topwar.ru

Військові історики в своїх роботах вказують зовсім різні обсяги танкової техніки, яку мав на початку війни СРСР. Дані коливаються від 11 до 25 тисяч одиниць радянських танків проти 4-5 тисяч машин Вермахту. Однак сьогоднішні фахівці вважають ці цифри неточними. Можливо, сюди були включені всі вироблені в Радянському Союзі танки, у тому числі вийшли з ладу. Пропонується інший підхід до оцінки протилежних сил в оцінці оснащення важкою бронетехнікою.

Боєготових танків з протиснарядним бронюванням у СРСР та Німеччині було приблизно однаково. Деякі дослідники навіть стверджують, що Вермахт на тлі російських мав куди великим резервом машин, що дозволяє оперативно заміняти підбиті танки. Єдине, в чому сходяться різнобічні точки зору, так це в радянському перевагу в легких танках. Але вони швидко втратили свою унікальність з масовим введенням в дію скорострільного протитанкової зброї. Тому однозначно говорить про технічному перевагу радянської армії історики не беруться.

Звідки взялися 900 днів блокади Ленінграда

Символічний значок. /Фото: images.ua.prom.st

Це не міф, а скоріше яскравий образ, що запам’ятовується. Насправді ленінградська блокада тривала 872 дні. Формулювання ж «900 днів блокади» умовно закріплена як у радянській, так і в західній літературі і публіцистиці. Ця символічна цифра викарбувана на пам’ятному знаку «Жителі блокадного Ленінграда». Відмінності в цих цифрах зовсім не применшує самовідданий подвиг ленінградців, які продовжували жити і працювати під німецькими обстрілом в нелюдських умовах. Мова лише про різницю між історичною достовірністю і умовної образністю.

Героїзм об’єднаній країни або страх смерті за наказом № 227

Роль заградотрядів на фронті часто вважають перебільшеною./Фото: avatars.mds.yandex.net

Думку про те, що СРСР переміг завдяки згуртованій народної відвазі часом протиставляється інше. Деякі історики обстоюють точку зору щодо існуючого у воєнні роки наказу про покарання за самовільний відхід з бойових позицій – «Ні кроку назад!» в просторіччі. Ведуться суперечки і про ролі штрафбатов, заградзагонів, що створюють ілюзію безстрашності бійців Червоної армії.

Дослідники наводять факти про незначною частці загороджувальних об’єднань у загальній чисельності солдатів. При такій розстановці сил на можливе масове втеча ці загони вплинути не могли. Цей інструмент спрацьовував лише проти дрібних втратили бойовий дух груп. Формування штрафбатов, в свою чергу, вважається неминучістю і справедливим покаранням, здатним стримувати вчинки багато побачили на фронті людей. Так що факт великого завзяття воювали більшості росіян і їх крайній героїзм піддавати сумніву безглуздо.

Нікчемність або що визначає характер ролі союзників?

Тоді росіяни й американці були союзниками./Фото: cdnpl1.img.sputniknews.com

Прихильники виняткову роль у перемозі СРСР стверджують, що союзники вступили у військові дії вже на момент безсилля німців. Є і зворотна версія про важливої ролі другого фронту, без допомоги якого перемога Червоної армії стояла б під загрозою. Справедливості заради треба враховувати, що добився в 30-ті роки завидних успіхів СРСР мав свої вразливі місця. Незважаючи на переважну кількість вітчизняного обладнання на озброєнні радянської армії, чи не більшу вибухових речовин Москва отримувала з-за кордону.

Говорячи простою мовою, Червона армія була в стані протистояти німецьким атак. Але визначальному прориву вперед сприяла допомога союзників, інакше б втрати були ще більшими.

Іншими словами, Червона армія могла своїми силами відбиватися від німців в обороні, але, щоб йти вперед і швидше покінчити з нацистами, потрібні були поставки союзників. Відсутність допомоги варто було б СРСР великих втрат. Потрібно пам’ятати і той факт, що висадка американців і англійців поліпшила становище росіян на радянсько-німецькому фронті. За цим послідувала низка важливих наступів і розгромів німців.

В деякі факти про героїзм солдатів важко повірити лише тому, що вони здаються фантастичними. Однак це наша історія, і частина її – радянський льотчик, який зміг втекти з концтабору на ворожому літаку.