
Один з найбільш багатих москвичів 18 століття, щедрий меценат, засновник Нескучного саду і першого в Європі комерційного училища, спонсор Московського виховного будинку, почесний статський радник і пристрасний любитель ботаніки. Всі ці заслуги належали спадковому промисловцю Прокофию Демидову, що залишив жебраками власних синів і развлекавшему своїми небувалими примхами всю Москву.
Російський промисловець, який шокував іноземців

Портрет Дійсного Статського радника Прокопія Акинфиевича Демидова./Фото: histories.artmnt.ru
Прокопій Акинфиевич Демидов був онуком засновника відомої в Росії династії уральських промисловців. Після смерті батька за заповітом став спадкоємцем величезного стану. Володіючи десятками заводів, які справно приносили високі прибутки, він не обтяжував себе рутинною роботою. Розважаючись закордонними подорожами, приводив європейців в шок своїми надзвичайними витратами на розваги.
Під час однієї з таких поїздок Демидов всерйоз образився на англійців, сприйнявши як неповагу їх відмова продати необхідний Демидову товар за зниженою ціною. Ображений багач вирішив помститися їм. Коли ті прибули для покупки пеньки в Петербург, Прокопій Акинфиевич скупив всі наявні в столиці запаси. На прохання англійських купців продати сировину за будь-які гроші він відповідав твердим відмовою. А після просто згноїв абсолютно не потрібну йому пенька.
Пристрасть вирощувати сади, демидовские палаци і тропіки

Ненудний сад був подарований нащадками Прокопія Демидова місту Москві./Фото: planetofhotels.com
Була у Демидова пристрасть – ростити дивовижні сади в кожному з своїх маєтків. А в своєму московському палаці на березі Москви-ріки він заснував справжній ботанічний сад. Його творінням приїжджала милуватися вся міська знать. Серед найбільш рідкісних тропічних рослин розміщувалися тисячі клітин з екзотичними птахами, виспівували трелі на всі лади. Причому погуляти по саду міг кожен бажаючий – ворота ніколи не замикалися.
В якийсь період туди унадилися злодюги, вытаптывая клумби і крадучи птахів. Демидов виріши розібратися з мародерами у властивій йому оригінальній манері. Прокопій Акинфиевич звелів прибрати з садових п’єдесталів італійські статуї і поставити на їх місце мужиків з власної обслуги — абсолютно голих і пофарбованих білою фарбою. З настанням темряви в саду очікувано здалися зловмисники. Статуї, природно, ожили, вкинувши в жах злодіїв. Більше мародерства в демидовских угіддях не спостерігалося.
Демидовские примхи, развлекавшие всю Москву

Будинок П. А. Демидова. Садовий фасад. Фрагмент гравюри з книги академіка П. С. Палласа./Фото: 2.bp.blogspot.com
Практично кожен москвич був в курсі повсякденних дивацтв місцевого багатія. Перед його будинком на Басманний вулиці опівдні збиралася юрба, бажаючи подивитися на виїзд Демидова по справах. Після того, як відчинялися ворота його палацу, з’являвся незвичайний екіпаж. Яскраво-помаранчева віз запрягалась цугом шісткою коней. Перша і третя пари коней були малорослыми кошлатими селянськими клячами, а між ними простували рослі битюги. На маленьких конях сидів двометровий форейтор, ноги якого буквально йшли по землі. Великим скакуном керував карлик.
Дивовижним чином вбиралися і лакеї. Одна частина їх суконь була шовковою, друга ж дошита рогожею. Одна нога була взута в черевик, інша – в лапоть. По обидві сторони екіпаж супроводжували псарі з десятками собак, від дрібних мальтійських болонок до величезних англійських догів. Не менш дивакуватим був і сам московський будинок Демидова. Від землі і до самого даху будівлі було обшите металом від ймовірної пожежі. У несчетном кількості розкішних внутрішніх кімнат вільно переміщалася сама різна живність. Тут легко було зіткнутися з лисицею, зайцем, мавпою, у численних басейнах курсували заморські риби, а зі стелі звисали клітини з півчими птахами всіх кольорів веселки.
Ненаукові експерименти Демидова

Садиба Демидова в Нескучне. /Фото: upload.wikimedia.org
Прокопій Акинфиевич ніколи не упускав можливості побавитися над народом. Якось він запропонував високу нагороду тому, хто зважиться пролежати у нього в домі весь рік, не залишаючи ліжку не рухаючись. Бажаючому відводилася особлива кімната зі слугами, які цілодобово не спускали очей з підопічного, годували і напували. Выдерживавшему випробування належала не одна тисяча рублів. Зійшов з дистанції належало відшмагати і вигнати геть.
Забавляло Демидова і пропозицію кожному зустрічному простояти перед ним годину не кліпаючи. При цьому витівник активно махав руками перед очима і всіляко провокував програти.
Як-то до Демидову звернувся за допомогою розорився купець Мердер. Демидов пообіцяв йому всю необхідну суму, але за умови, що той прокотить його на спині. Купець довго катав огрядного Прокопія Акинфиевича рачки, але і всю чималу обіцяну суму отримав сповна. А якось у розпал спекотного літа захотілося Демидову покататися по Нескучному саду в санях на тлі зимового пейзажу. Для цього було вирішено обскубти з придорожніх беріз все листя, закупити в окрузі всю наявну сіль і посипати нею дорогу протяжністю три версти. Проїхавшись по штучному снігу, задоволений собою і життям багач повернувся до вечері додому.
Демидов – благодійник і вчений

Московський Виховний будинок, збудований на гроші щедрого мецената Демидова./Фото: images.1743.ru
Всі свої дивацтва Демидов з лишком окупав добрими і важливими в масштабах всієї країни справами. На розвиток Московського університету він пожертвував більше ста тисяч рублів, за що у актовій залі вузу йому присвятили пам’ятну дошку. За регулярну і щедру благодійність йому присвоїли титул статського радника. Понад мільйон вклав Демидова в будівництво московського Виховного будинку, де планувалося розміщувати величезний штат медиків. До речі, у тих стінах і закладався досвідчений фундамент російської педіатрії.
Заснував благодійник і перше в Європі комерційне училище, назване Демидовским. У 1780 році особистий ботанічний сад мецената вивчав і описував академік П. С. Паллас. За підсумками досліджень було складено важкий каталог рослин, що налічував понад 2000 видів. Сам же Демидов серйозно захоплювався науковими дослідженнями в області ботаніки, колекціонував найбагатші гербарії, написав і опублікував у науковому журналі трактат “Про догляд за бджолами”. При цьому трьох рідних синів Демидов спробував залишити жебраками, навмисно розпродавши до кінця життя всі свої виробничі потужності.
Адже один із Демидових навіть поріднився з самим Наполеоном Бонапартом.
Thanks!
Our editors are notified.