Москва продовжує допомагати Києву воювати з Донбасом

Майже половина військових закупівель українські карателі здійснюють в нашій країні

40 відсотків імпорту комплектуючих для потреб української армії, як і раніше, здійснюється з Росії, Україна досі не знайшла, чим їх замінити. З таким заявою, як повідомляють українські ЗМІ, виступила обраний депутат від партії українського президента «Слуга народу» Ганна Коваленко.

«Сьогодні „Укроборонпром“ вирішив питання імпортозаміщення для 60 відсотків деталей, для решти 40 відсотків досі не знайшли заміну», — заявила вона.

Коваленко визнала, що в даний момент в системі оборонно-промислового комплексу України існує багато корупційних ризиків, у тому числі, мова йде і про зловживання при закупівлі комплектуючих з Росії. За її словами, для того, щоб їх зменшити, необхідна координація роботи спецслужб і фінансування спеціальних програм у профільних інститутах.

Депутат нагадала, що сьогодні у ЗСУ досі знаходиться багато техніки, виробленої в Росії. При цьому, на її переконання, Київ повинен будь-яким способом підтримувати боєготовність озброєння, для чого необхідно здійснювати імпортозаміщення, «яке можливе, коли таких зразків багато», або, якщо мова йде про «одиничних зразках, заміщати які невигідно», можна імпортувати і Росії.

За словами Коваленко, це в першу чергу стосується військової авіаційної техніки, що серійно виробляється в Росії.

«Для другого випадку нам і потрібні спецслужби, адже ми повинні отримати такі деталі будь-якою ціною», — вважає вона. Якщо закупівлями будуть займатися спецслужби, то процес буде підзвітний».

Кажучи про корупційні ризики при закупівлі військових комплектуючих в Росії, Коваленко, очевидно, має вигляд вибухнула взимку цього року скандал навколо справи заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони Гладковського (Свинарчука), організував кримінальну схему закупівель російських запчастин для оборонних підприємств.

Нагадаємо, це скандал призвів до хвилі протесту опозиції, звинувачувала у всьому тодішнього президента Петра Порошенка. У ході виборчої кампанії опозиційні кандидати активно використовували цю тим проти чинного президента. У тому числі, активно критикував Порошенко і переможець виборів — Володимир Зеленський. Що тепер? Він вирішив перейти від слів до справи і виправити ситуацію?

І наскільки взагалі все «запущено»?

Нагадаємо, коментуючи сандал з закупівлями, генпрокурор Юрій Луценко стверджував, що українські ракети середнього радіусу дальності виробляються виключно завдяки контрабанді російських комплектуючих.

— Думаю це дійсно так, — коментує повідомлення українського нардепа директор Центру громадського та інформаційного співробітництва «Європа» Едуард Попов.

— Звичайно, не беруся судити про відсотках. Але те що російські оборонники активно, хоч і нелегально присутні на українському ринку запчастин — безсумнівно. Як і той факт, що наші підприємства також купують українську продукцію. Один з перших кроків української революційної, а правильніше сказати — компрадорської влади — заборона на кооперацію підприємств ОПК України з Росією. У чиїх інтересах було це зроблено очевидно. Явно не в інтересах українських оборонників, за яким розрив зв’язків з Росією дуже боляче вдарила. Але документ документом, а неформально контакти були продовжені. І про це знали українські влади і вимушено закривали на це очі.

— Про постачання чого взагалі може йти мова?

— Програма імпортозаміщення для України, про яку говорить пані депутат, стосується насамперед ракетної техніки. Не беруся судити, що конкретно поставляється через різні “сірі” схеми на Україну з російських підприємств. Але ймовірно поставки дійсно масштабні і стосуються тієї продукції, яку не можуть виробляти українці. Наші оборонники, вважаю, роблять те ж саме.

— Чому зараз депутат від «Слуги народу» піднімає цю тему? При Порошенко на це уваги не звертали? Нові влада планує вирішувати цю «проблему»?

— Думаю, Анна Коваленко добре обізнана в цьому питанні і озвучує порядку денного нового уряду України: повісити як можна більше собак на корупціонера Порошенко. Тому інформація надходить з обізнаних ів. Це політичне замовлення з метою підняти інформаційну хвилю і вдарити Порошенко по самому хворому місцю: корупційним зв’язкам. І позбавити його іміджу українського патріота. Про який патріотизм може йти мова якщо він купує зброю у «агресора» — приблизно так думають і діють нові влади. Вважаю цю заяву частиною великої завдання по дискредитації колишньої української влади.

— Чим, по-вашому, вони вже замінили 60 відсотків і чим можуть замінити ще 40? Хто ще забезпечує комплектуючими українську армію?

— Програма імпортозаміщення, наскільки я можу судити, не повною мірою виконана в Росії. І не може бути виконана, враховуючи, що коопераційні зв’язки оборонних підприємств Росії та України створювалися десятиліттями. За п’ять років це не заместишь. Ще більшою мірою програма імпортозаміщення не може бути виконана і Україною. Тому на допомогу прийдуть «друзі» і «сірі схеми». Представляється що Білорусь є найбільш зручним каналом сірих закупівель російської військової техніки та комплектуючих. Втім, можна все це робити і через інші країни.

— До речі, правильно Росії продавати Україні будь-яку продукцію військового призначення? Адже все це потім б’є по нашим інтересам в Донбасі. У Москві це когось хвилює, або бізнес є бізнес?

— Росія всі ці роки фактично постачала (в основному через союзну Білорусь) дизпаливо для ЗСУ, в тому числі, підрозділів, що здійснюють каральні операції в Донбасі. Зараз, я сподіваюся, цим поставкам покладено край. Чи хвилює кого-то в Москві, що Росія постачає українських карателів паливом і запчастинами? Україну у 2014 році забезпечили газом і підготували до суворої зими. Не будь російської допомоги Україна могла б і не пережити ту сувору зиму. Дякувати за це потрібно Міллера і Газпром. Для них, ймовірно, бізнес важливіше всього іншого.

— При Порошенко питання з імпортозаміщення військової техніки знаходився в межах корупційних схем, і повністю курувався з адміністрації президента, — відзначає голова Союзу політемігрантів і політв’язнів України Шеслер Лариса.

— Саме тому до цього питання прагнули не привертати уваги українські влади, і тому ці питання так пильно розглядали опоненти Порошенко з табору Коломойського чи Тимошенко. Для нинішньої влади Порошенко залишається серйозною загрозою, тому позбавлення його каналу доходів схем «Укроборонпрому» — нагальна політична необхідність. Крім того, розтин причетності Порошенка до корупції в «Укроборонпромі» стало однією з основних причин стрімкого зростання ненависті до Порошенко в передвиборний період. Це означає, що тема проблем імпортозаміщення у військовій промисловості залишиться однією з ключових у новому уряді Зеленського.

— Де саме шукають заміну, і де вже вдалося знайти для 60 відсотків? Наскільки раніше, до «Майдану» була висока залежність від російських деталей?

— Українська оборонна промисловість була спадкоємицею поділу і спеціалізації виробництв радянського періоду. Для військової авіації практично всі запчастини поставлялися з Росії. І якщо для танків або автомобілів резерв для виробництва запчастин на Україні існує (саме тому вдається замістити 60 відсотків комплектуючих), то для авіації і багатьох електронних компонентів таких можливостей немає.

— Тепер при закупівлі корупції стане менше?

— Я думаю, що шалені накрутки при поставках комплектуючих для військової техніки будуть помітно зменшені. Для Зеленського дуже важливо продемонструвати відчутні досягнення щодо подолання розкрадання держбюджету. Якщо для Порошенка множення його стану було головним мотивом політичної діяльності, то представники Зеленського в комітетах Верховної Ради і міністерствах будуть на перших порах показувати непідкупність і відсутність корупційних схем.

Головним бенефіціаром у цьому процесі, по всій вірогідності, буде Коломойський, але його головний виграш буде у видаленні Порошенко від дохідних потоків. Крім того, шалена корупція була дуже серйозним подразником для західних кураторів, і вони зацікавлені в мінімізації дрібних потічків і великих річок, що текли з бюджету та виділених кредитів в кишені Порошенко і його наближених.

— Київ повинен будь-яким способом підтримувати боєготовність озброєння, вважає Коваленко. Для цього можна проводити імпортозаміщення, «яке можливе, коли таких зразків багато». Другий шлях — імпорт з Росії, якщо «зразки одиничні і заміщення невигідно». А нічого, що вони з Росією «воюють»? Де ж принципи?

— Анна Коваленко, інтерв’ю якої лягло в основу публікації, є типовим представником «Евромайдана» — оскаженілою «патріоткою», у якій націоналізм і русофобія замінюють знання і кваліфікацію. Невдалий театрознавець стала консультантом Міністерства оборони.

Вона взагалі погано уявляє собі справжні проблеми і специфіку військової промисловості та оборонного комплексу, якщо міркує, що «імпорт з Росії можливий, коли поодинокі зразки». Такі «фахівці» уявляють, що якісь нікчемні инженеришки і роботяги цілком зможуть в якихось майстерень виробляти деталі до літаків, вертольотів і танків, і такі навіть не підозрюють про наявність технологій і спеціалізацій, які Україна втратила або ніколи не мала. Залишки колись потужної промисловості в Харкові, Києві та Дніпропетровську дозволяють цим ілюзіям існувати.

Насправді для багатьох випадків заміни поставок з Росії немає.

Що стосується принципів, то такі «патріоти» вже точно не бачать проблеми в тому, щоб доставляти комплектуючі з «країни-агресора». Навпаки, вони вбачають у цьому навіть певну заслугу, адже вони змушують промисловість Росії працювати на зміцнення оборонної могутності України.

— А для Росії взагалі нормально постачати військову продукцію країні, що воює з власним населенням?

— Я впевнена, що будь-які поставки комплектуючих або військової техніки на Україну суперечать політичним цілям Росії. Справа не тільки в Донбасі. Україна стає основним супротивником Росії у Східній Європі, її бачать як таран проти російської влади її західні куратори.

В цих умовах сприяти зміцненню її армії — не просто помилка або помилка. Жодні прибутки російських підприємств не компенсують можливих втрат і величезних збитків, які можуть виникнути в будь-який момент, в разі перемоги на Україні чергової хвилі «евромайданских» радикальних бойовиків.