У дореволюційній Росії музичній освіті дітей з дворянських сімей приділялася особлива увага. При цьому дівчаток обов’язково вчили грати й співати, а хлопці повинні були розбиратися в музиці. Природно, музично освічений був і останній імператор Росії Микола II. Сам він міг грати на фортепіано, але музикуванням не захоплювався і не співав, хоч в музиці розбирався, любив романси та народні пісні.
Варя Паніна
Варя Паніна. / Фото: www.noodlemagazine.com
На початку ХХ століття в Росії в моді виявилася циганська музика, а першою зіркою була Варя Паніна, вокальними даними якої захоплювався сам Федір Шаляпін, неодноразово відвідував виступу співачки в модному ресторані «Яр» у Москві.
Виконавиця була невеликого зросту, страждала від зайвої повноти, курила дешеві цигарки і виступала завжди сидячи, піднімаючись зі стільця лише на поклони, якими вона нечасто балувало свою публіку. Тим не менш, вона володіла видатними вокальними даними. У 1906 році слава Варвари Паніної досягла Петербурга і її було вирішено запросити в Маріїнський театр з сольним концертом.
Микола II. / Фото: www.twimg.com
На концерті була присутня вся імператорська родина, а після його закінчення Варя Паніна була удостоєна візиту Миколи II. Імператор жартома дорікнув виконавиці на те, що в його колекції немає ні одного запису співачки, яку слухає вся Росія. Присутній під час бесіди царя з Варею Паніної представник компанії «Грамофон» тут же прийняв до відома, і незабаром імператору було піднесено чудове подарункове видання, в яке увійшли 20 платівок циганської співачки.
Варя Паніна. / Фото: www.bigenc.ru
Дві пісні з репертуару Вари Паніної найбільш полюбилися цареві: «Лебедина пісня» та «Ми були молоді з тобою». Слова до останнього романсу написав великий князь Костянтин Костянтинович. На жаль, талановита виконавиця померла дуже рано, в 1911 році, коли їй було всього 38 років.
Надія Плевицька
Надія Плевицька. / Фото: www.emigrants.su
Вона була справжньою примадонною, але виконувала не циганські, а російські народні пісні. З творчістю виконавиці імператора познайомив барон Фредерікс, стараннями якого співачка стала учасницею концертів при дворі. Збереглися свідчення того, як Микола II під час виступів Надії Плевицкой, не соромлячись, плакав, слухаючи пісні про тяжке життя селян.
Починала співати Надія Плевицька в Києві, в капелі Олександри Липкиной, змінивши уніформу покоївки на концертне плаття. Дівчина, що народилася в селянській родині, грамоти не знала і не навчалася музиці, проте вокальний талант і абсолютний музичний слух дозволили їй стати професійною співачкою. Вона виступала в «хорі лапотников» Минкевича, а потім почала співати в тому ж ресторані «Яр», звідки почалася слава Вари Паніної.
Надія Плевицька. / Фото: www.izbrannoe.com
Відомий оперний співак Леонід Собінов почув Плевицкую в ресторані Наумова під час Нижегородської ярмарку, а після допоміг виконавиці організувати виступи в Московській консерваторії. Надія Плевицька користувалася неймовірною популярністю, дружила з Федором Шаляпіним і акторами Художнього театру.
З легкої руки Миколи II виконавицю стали називати «курським соловейком», а дружина імператора Олександра Федорівна навіть завітала Надії Плевицкой діамантову брошку у вигляді жука.
Надія Плевицька. / Фото: www.livejournal.com
Піднявшись із самих низів, Надія Плевицька стала отримувати дуже високі гонорари за свої виступи, проте ніколи не відмовляла в допомозі нужденним і була однією з відомих благодійниць. Під час Першої світової війни працювала доглядальницею у лазареті, після революції емігрувала у Францію, де у 1937 році була засуджена на 20 років каторги за співпрацю з НКВС і співучасть у викраденні Євгена Міллера, головного уповноваженого з військових і морських справ генерала П. Н. Врангеля. Надія Плевицька закінчила свої дні в жіночій в’язниці в Ренні в 1940 році.
Юрій Морфесси
Юрій Морфесси. / Фото: www.e-libra.ru
Федір Іванович Шаляпін охрестив Юрія Морфесси «баяном російської пісні», а журналісти та шанувальники додавали до цього звання і інше: «князь циганської пісні». В 1910-е роки Юрій Морфесси перебував на піку своєї слави. У нього було безліч самих високопоставлених прихильників, гонорари співака були надзвичайно високими. Доходи виконавця дозволили йому придбати шикарну квартиру в Петербурзі на Каменноостровском проспекті і відкрити власний ресторан «Куточок».
Юрій Морфесси. / Фото: www.e-libra.ru
Влітку 1914 року він виступав з приватним концертом на яхті «Полярна зірка» перед родиною імператора. Микола II слухав співака з неприхованим задоволенням, а після особисто потиснув руку Юрію Морфесси, подякувавши за доставлене задоволення.
Через місяць після виступу виконавцю вручили в знак подяки запонки з діамантовими орлами в дар від імператора Миколи. Планувалася ще триденна гостьова поїздка співака на імператорської яхті, але цим планам не дано було здійснитися через Першої світової війни.
Юрій Морфесси. / Фото: www.odessa-life.od.ua
Після революції Юрій Морфесси осів в Одесі, де відкрив Будинок артиста і організовував там виступи відомих виконавців, а потім емігрував. Спочатку співав у Парижі, Белграді, Загребі. З початком Другої світової війни став учасником концертної бригади «Російського корпусу», гастролював і записував свої платівки в Берліні. Після поразки німців оселився у Фюссені, де і помер у 1949 році.
Ще однією невід’ємною і дуже важливою частиною життя царської сім’ї було читання. Коло їх інтересів охоплював як серйозну історичну літературу, так і розважальні романи. Особиста бібліотека Миколи II нараховувала понад 15 тисяч томів і постійно поповнювалася.
Thanks!
Our editors are notified.