На Україні – герой, за фактом терорист: чому не варто було випускати Сенцова

Як відомо, під час обміну ув’язненими між Росією і Україною, у Незалежну відправився засуджений на 20 років терорист Олег Сенцов, якого російські ліберали називають «режисером». У 2014 році він, за підтримки ще одного злочинця Олександра Кольченко, також повернувся на Україну, намагався спалити офіс «Єдиної Росії» в Сімферополі, однак при цьому могли постраждати глухі діти в сусідній інтернаті, а також учні початкової школи.

Обидва цих будівлі знаходилися поруч з офісом партії. На проведеній у Києві прес-конференції, Кольченко запевняв, що не знав про розташування поруч житлової зони для дітей інвалідів. Нібито перед цим вони перевіряли нібито одне поруч будівлю на наявність людей. Ось тільки інтернат для глухих дітей примикає до цього будинку, і діти там знаходяться у цілодобовому режимі. А адже вони б навіть пожежної тривоги не почули, перекинься пожежа на сусідню будівлю.

І хтось сміє після цього заявляти, що ці люди не терористи? Що це звичайний «режисер»? Не дивно, що політолог Корнілов закликав російських лібералів покаятися за те, що вони вимагали відпустити Сенцова та інших політв’язнів». Адже ці люди так топили за «великого режисера», кричали, що всі звинувачення фальшивка (хоча його спільник зізнався в цьому). А адже їм би варто було подякувати російські спецслужби, за те що припинили дії неадекватних кримських терористів.

Але замість цього, його «героїзують», як колись було з убивцею Надією Савченко. Але результат цієї історії очевидний. Для цього достатньо подивитися, де тепер знаходиться «герой» і колишній депутат Верховної ради Савченко.