Порушення менструального циклу: причини, симптоми, діагностика та лікування

Менструальна функція є одним з показників жіночого здоров’я. Сама ж репродуктивна система дуже вразлива: вона перша реагує на стреси, а при порушенні балансу, відновлюється в останню чергу.

Зміна звичного (сталого) менструального циклу може свідчити про якісь збої, що відбуваються в організмі.

Що являє собою нормальний цикл місячних

Поняття «нормальних» місячних досить велике, і незначні порушення їх проходження бувають у всіх жінок, і в будь-якому віці (поки не настала менопауза).

Настає менструація у дівчаток у віці, в середньому, від одинадцяти до чотирнадцяти років. Найпоширенішою вважається тривалість циклу 28 днів, але взагалі він коливається в межах 21 – 35 днів. Часто (але не завжди) цей фактор має спадковий характер, тобто повторюється материнська закономірність.

Як правило, цикл стає більш регулярним після закінчення періоду статевого дозрівання.

Середня тривалість менструальних кровотеч: п’ять днів, тобто межі коливання від двох до семи днів. Колір виділень може бути від червоного до рожевого і коричневого (в кінці).

Нормою вважаються і деякі емоційні зрушення в стані здоров’я і поведінки жінки перед початком місячних. Це може проявлятися у фізичному нездужанні, швидкої стомлюваності, дратівливості, і навіть, плаксивості.

Причини, що призводять до порушень менструального циклу

Перш за все, це відбувається через дисфункції гормонального жіночого фону.

Умовно, виділяють три групи такого стану:

1. Фізіологічні зміни: зміна кліматичних умов, нервові навантаження, брак повноцінного сну, незбалансоване харчування, настання клімаксу.
2. Патології, викликані гінекологічними захворюваннями.
3. Негативна роль препаратів, таких як контрацептиви на гормональній основі, антибіотики, антикоагулянти та інші.

У дівчат порушення циклів буває через нерівномірного статевого дозрівання. Рідше це пов’язано з вродженими синдромами і хромосомними аномаліями.

Жінки після 40-45 років вже стикаються з віковими перебудовами в організмі, що зачіпають репродуктивну систему. В результаті фолікулярний запас яєчників виснажується, що призводить спочатку до нерегулярності місячних, а потім і настання клімаксу.

Симптоми, які свідчать про порушення менструального циклу

У гінекології існує спеціальна класифікація причинних факторів:

• – нестабільність циклу без будь-яких супутніх симптомів (дисменорея);
• – збій менструацій, супроводжуваний головним болем і тягнуть больовими відчуттями внизу живота (альгодисменорея);
• – рясні виділення місячних при їх нормальної тривалості (гиперменорея);
• – незначні, мізерні менструальні виділення (гіпоменорея);
• – виділення рясні при циклі до 12-ти днів (менорагія);
• – інтервал між місячними становить не більше 21-го дня (поліменорея);
• – місячні проходять в короткий проміжок часу: один – два дні (олігоменорея);
• – менструація характеризується рідкісними виділеннями, а проміжки – один раз в три місяці (опсоменорея).

Крім виражених клінічних симптомів, у багатьох жінок мають місце попутні, що погіршують стан та якість їх життя.

Найбільш часті з них: тягнуть болі внизу живота і в поперековому відділі, дратівливість і сильна стомлюваність, головні болі, зміні маси тіла (зниження або збільшення).

Жінки повинні уважно ставитися до будь-яких змін їх менструального циклу, і показуватися лікареві. Фахівець допоможе зробити правильний діагноз і відповідні до нього рекомендації щодо лікування.

Необхідні аналізи:

• – УЗД;
• – інфекційні скрининги;
• – мазки на наявність флори;
• – гістологічні;
• – сечі і крові;
• – колькоскоп.

За результатами проведених аналізів, лікар зможе оцінити ситуацію в цілому, визначити причину порушень і вибрати потрібну терапію.

Як проводити лікування

Хід дій буде прямо залежати від виявленої причини, симптоматики та індивідуальності організму пацієнтки.

Якщо мають місце фізіологічні чинники, то слід налагодити режим дня, щоб обов’язково залишався час для відпочинку.

При цьому потрібно намагатися уникати навантажень, як фізичних, так і психологічних, особливо стресів. Харчування в цей період також має бути щадним, що виключає шкідливі продукти.

При запальних процесах яєчників або інфекцій, зазвичай призначаються уросептики, антибактеріальні і гормональні препарати, а також фізіотерапія і вітаміни.

Коли збій менструацій відбувається через ураження шийки матки, – то може знадобитися хірургічне втручання.

Лікуючий лікар сам визначає курс лікування, спираючись на характер хвороби і аналізи.

Профілактичні заходи

Для кожної жінки необхідне дотримання певних правил:

• – мати свій менструальний календар;
• – збалансувати раціон харчування; – вести активний спосіб життя, відводячи час для повноцінного відпочинку;
• – спостерігатися у гінеколога, з’являючись не менше, ніж раз на півроку;
• – якщо захворювання вже виявлено, своєчасно вживати заходів щодо його усунення;
• – не брати безконтрольно ліків, не порадившись з фахівцем.

Пам’ятайте:

Патологія, виявлена ​​на ранніх стадіях, – це гарантія успішного її лікування!