У той час як Росію висікли в ООН за невиконання Мінських домовленостей, Кремль розважається введенням економічних санкцій проти України
Навіщо Україну відвідала німецький канцлер, що президент Петро Порошенко буде робити під час офіційного візиту до Туреччини і всі подробиці засідання Радбезу ООН – у нашому традиційному огляді головних подій політичного життя країни.
В ОБСЄ “не побачили” на Донбасі російських військових
Тиждень почався зі скандальної заяви першого заступника голови СММ ОБСЄ в Україні Олександра Хуга. 26 жовтня стало відомо, що в інтерв’ю американському виданню Foreign Policy єврочиновник нібито заявив, що місія не побачила прямих доказів втручання Росії в конфлікт на Донбасі.
Відповідаючи на питання, яка позиція ОБСЄ з приводу втручання РФ у події на сході України, Олександр Хуг повідомив, що моніторингова місія ОБСЄ не побачила прямих доказів.
“Що стосується того, що ми побачили на місці, ми не побачили прямих доказів (російського втручання. – Ред.). Втім, ми бачили конвої виїжджають та в’їжджають в Україну по грунтових дорогах посеред ночі в місцях, де немає офіційного перетину кордону”, – заявив він.
За його словами, представники місії бачили людей з розпізнавальними знаками армії РФ на формі, але її нібито можна купити в будь-якому місці.
Слова єврочиновника цілком природно викликали хвилю обурення в Україні. В результаті журналісти видання спробували загладити ситуація з назріваючим скандалом з Донбасу і прояснила свою позицію.
“У попередньої версії (інтерв’ю. – Ред.) Хуг заявив, що ОБСЄ не побачила прямих доказів участі Росії на сході України. Ми прибрали цю частину, оскільки вона не передає його думку (те, що він мав на увазі). Далі він наводить факти і спостереження, які зафіксували його спостерігачі”, – написали журналісти Foreign Policy.
У свою чергу сам Хуг пояснив, що його місія працює не для того, щоб робити висновки, а лише фіксувати факти.
“Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні покликана встановлювати факти і звітувати про них. Ми не робимо висновки на основі цих фактів і не надаємо доказів. Факти, про які ми звітуємо, в тому числі і ті, які я перерахував в інтерв’ю Foreign Policy, говорять самі за себе. Саме читачі наших звітів можуть робити висновки на їх основі. Важливо розуміти, що ми здійснюємо моніторинг, а не проводимо розслідування”, – заявив представник ОБСЄ.
На засіданні Радбезу ООН засудили “вибори” бойовиків на Донбасі
30 листопада в Нью-Йорку пройшло засідання Ради безпеки ООН, на якому обговорювалася ситуація на Донбасі, агресія Росії в Азовському морі і мілітаризація окупованого Криму. В результаті міжнародне співтовариство засудило дії росіян в Азові і незаконні “вибори” бойовиків на Донбасі.
“Вибори” бойовиків, які були призначені на 11 листопада, отримали жорстку реакцію Заходу. “Проти” виступили вісім країн Євросоюзу, які закликали РФ зупинити підготовку до незаконних виборів на Донбасі. Відповідну заяву перед початком засідання Радбезу ООН зачитала постійний представник Великобританії при ООН Карен Пірс.
“Ми як держави – члени Європейського Союзу повністю підтримуємо незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в межах міжнародно визнаних кордонів. Ми засуджуємо незаконні так звані “вибори”. Якщо вони відбудуться, ці незаконні вибори будуть суперечити зобов’язанням, зроблених у відповідності з Мінськими угодами, і порушують українське законодавство”, – йдеться в заяві.
У свою чергу, заступник постійного представника США при ООН Джонатан Коен заявив, що Росія перешкоджає виконанню Мінських угод, організувавши незаконні “вибори” серед бойовиків.
“США приєднуються до засудження наміри провести т. н. вибори в Донецьку і Луганську. Вони незаконні і не мають підстави за українським законодавством. Ці вибори, які були влаштовані Росією, заважають виконанню Мінських угод… Вибори повинні бути проведені згідно українського законодавства і стандартам ОБСЄ. Плановані вибори не задовольняють цим вимогам. Росія перешкоджає мирному процесу і це перешкоджає проведенню переговорів Волкер-Сурков”, – сказав він.
Постпред України при ООН Володимир Єльченко озвучив цифру, в яку Росії обходиться війна на Донбасі, і чітко дав зрозуміти, що Україна не збирається вести переговори з бойовиками, які є маріонетками Москви”.
“Москва створила і підтримала незаконні збройні формування в Донецьку і Луганську. Їх існування неможливе без прямої фінансової допомоги Росії, яка становить 1,3 мільярда американських доларів на рік”, – заявив постпред.
Крім того, Заступник Генерального секретаря ООН з політичних питань Розмарі Дікарло зробила заяву щодо російської агресії в Азовському морі. Вона закликала Російську Федерацію утриматися від провокацій і уникати ризику ескалації в цьому регіоні.
“ООН стежить за інформацією про зростання напруженості в Азовському морі, яка негативно впливає на загальну атмосферу в регіоні. Ми підкреслюємо необхідність уникати ризику ескалацій, провокацій і прорахунків”, – зазначила вона також закликала сторони до швидкого прогресу у втіленні Мінських угод.
Росія ввела економічні санкції проти України
Прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв 1 листопада підписав постанову уряду РФ № 1300 про запровадження спеціальних економічних заходів щодо 322 українських громадян і 68 компаній. Про це повідомила прес-служба російського Кабміну.
“Вводяться спеціальні економічні заходи стосовно фізичних і юридичних осіб України, що передбачають блокування (заморожування) безготівкових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території Росії і заборона на перерахування коштів (виведення капіталу) за межі Росії. Санкції будуть поширюватися на 322 фізичних особи та 68 юридичних осіб”, – повідомила прес-служба уряду РФ.
Серед тих, хто підпадає під санкції, в списку вказані син президента України Олексій Порошенко, прес-секретар президента України Святослав Цеголко, глава МВС України Арсен Аваков, голова Нацполиции В’ячеслав Аброськін, генпрокурор України Юрій Луценко, в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, екс-прем’єр України Арсеній Яценюк та інші офіційні особи.
Що стосується компаній, то в санкційний список серед інших увійшли держконцерн “Укрспирт”, “Державна продовольчо-зернова корпорація”, держпідприємство “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” і “АвтоКрАЗ”, а також “FOZZY Group”, “Фармак” та “Миронівський хлібопродукт”.
Потрібно відзначити, що лідери громадської думки в соцмережах, так і рядові користувачі уїдливо висміяли введення санкцій Росії проти України. Максимально жорстко відреагував президент України Петро Порошенко. На спільному з канцлером Німеччини Ангелою Меркель брифінгу він закликав Росію забратися з України разом зі своїми військами, замість того щоб вводити санкції.
“Замість того щоб брязкати зброєю на фронті допомогою санкцій, Росії треба зробити дуже просту річ: піти геть з України, забрати свої війська, забрати свою зброю, відновити територіальну цілісність України. Рішення про санкції не було несподіваним. За невеликим винятком, це список дуже гідних людей… включаючи мого сина, включаючи половину моєї адміністрації, велика кількість народних депутатів, більшість членів коаліції, членів українського уряду. Хочу сказати, що в Україні знаходження в списку – як якась державна нагорода. Принаймні, це так сприймається”, – заявив Порошенко.
Після візиту в Київ Ангела Меркель залишилася незадоволена ситуацією на Донбасі
До речі про Ангела Меркель. Офіційний візит канцлера Німеччини, який відбувся 1 листопада, став одним з головних політичних подій тижня. Візит відбувся на запрошення глави української держави.
Президент України Петро Порошенко зустрів німецького канцлера біля Маріїнського палацу традиційно – з почесною вартою, оркестром і червоною доріжкою. Пані Меркель привітала почесний караул, поле чого розпочався раунд переговорів.
За інформацією офіційного представника уряду ФРН Ульріке Деммер, в центрі уваги переговорів – двосторонні відносини, а також конфлікт на сході України і реалізація Мінських домовленостей.
Втім, у цього візиту були й приховані причини. Крім іншого, Ангела Меркель дала Києву чіткий сигнал, що німецька влада визначилися і дозволять будівництво російського газопроводу “Північний потік-2”. Але як розповів сайту “Сьогодні” керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, при цьому українській стороні було запропоновано можливе альтернативне рішення проблеми транзиту і якісь гарантії збереження певних обсягів поставок газу з РФ до Європи через українську територію.
“На мою думку, був зроблений важливий сигнал, який надіслала Меркель нашим чиновникам, що, незважаючи на зусилля України та наших партнерів з Польщі та США, – проти будівництва “Північного потоку-2”, все-таки російський газопровід буде побудований. Принаймні, німецька влада не буде цьому протистояти. Мені здається, що це теж був чіткий сигнал про те, що потрібно домовлятися не про те, щоб заблокувати повною мірою будівництво самого газопроводу, а німці пропонують нам варіант досягти домовленостей про квоти (на транзит газу з РФ до Європи через Україну. – Авт.), в яких буде збережений обсяг транзиту, щоб Україна, грубо кажучи, не втратила транзитну потужність, нашу транзитну “трубу”. Це був один з важливих сигналів, тому що це питання зараз хвилює, як багатьох українських політиків, так і європейських”, – зазначив експерт.
Після візиту до Києва пані Меркель зробила заяву щодо ситуації в Україні. Як вона заявила 2 листопада на спільній прес-конференції з прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецким, незважаючи на успіхи в справі демократизації країни і боротьби з корупцією, ситуація в Україні залишається дуже серйозною.
“З одного боку, є успіхи на шляху демократизації України, боротьби з корупцією, з іншого, на жаль, є небажані моменти в реалізації Мінських домовленостей”, – заявила Ангела Меркель.
До речі кажучи, це останній офіційний візит Ангели Меркель в Україну в посаді канцлера Німеччини: вона залишає політику. На наступних парламентських виборах, які відбудуться в 2021 році, чинна глава уряду Ангела Меркель не буде висувати свою кандидатуру на посаду канцлера.
Порошенко відвідає Туреччину: стали відомі подробиці візиту
У свою чергу, президент України Петро Порошенко збирається з офіційним візитом в Стамбул. Так, 3 листопада в Стамбулі під головуванням президентів України і Туреччини відбудеться сьоме засідання Стратегічної ради високого рівня. Там будуть обговорюватися питання двостороннього політичного діалогу, сучасного стану та перспектив розвитку українсько-турецького співробітництва в торговельно-економічній, науково-технічній, оборонно-промисловій, енергетичній, транспортній, культурно-гуманітарній, освітній та туристичній сферах. Окремо будуть проведені переговори між Порошенком і президентом Туреччини Реджепом Ердоганом.
Також президент України візьме участь в урочистому відкритті меморіальної дошки на колишній будівлі дипломатичної місії УНР в 1919-1922 роках, відвідає Стамбульський університет, де функціонує відділення української мови та літератури, і відкриє виставку архівних документів, присвячену 100-річчю українсько-турецьких дипломатичних відносин.
Також заплановано відвідування українським лідером Анталії, де відбудеться інавгурація консульства України в цьому місті і центру культури “Український дім”.
Також стало відомо, що 11 листопада президент України відвідає Париж на запрошення французького лідера Еммануеля Макрона.
Thanks!
Our editors are notified.