Наскільки Україна стала ближчою до ЄС: підсумки двох років з початку Евромайдана

Наскільки Україна стала ближчою до ЄС: підсумки двох років з початку Евромайдана

Політично Україна наблизилася до європейських стандартів і цінностей, але економічна ситуація, навпаки, погіршилася, а ЄС продовжує підтримувати нашу країну, відзначають експерти

Сьогодні виповнюється рівно два роки з початку перших акцій протесту, які кардинально змінили майбутнє України.

Відправною точкою початку Евромайдана, а саме таку назву отримали ті протести в центрі столиці, стало 21 листопада 2013 року, коли український уряд на чолі з прем’єром Миколою Азаровим прийняло рішення призупинити процес підготовки до укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Всі подальші дії влади (непідписання Януковичем СА у Вільнюсі 29 листопада, розгін наметового містечка, прийняття “диктаторських законів” та ін) в результаті призвели до того, що вже до кінця лютого 2014 року колишній президент Віктор Янукович і велика частина його найближчого оточення, втекли з країни. Майже всі вони сьогодні перебувають у Росії. А Україна чітко заявила курс на європейську інтеграцію.

Журналісти Сегодня.иа вирішили розібратися, наскільки за останні два роки Україна просунулася на шляху до своєї мети – членства в ЄС.

Що реально дає Україні ЗВТ з ЄС і куди переорієнтується український бізнес

Нові українські влади першим ділом виправили фатальну для попередників помилку. 21 березня 2014 року прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк підписав політичну частину угоди, а 27 червня того ж року президент Петро Порошенко підписав економічну частину угоди.

Повне угоду Верховна Рада і Європарламент синхронно ратифікували 12 вересня 2014 року. Тоді ж у вересні на переговорах “ЄС-Росія-Україна” була досягнута домовленість про відстрочення імплементації угоди про створення зони вільної торгівлі Україна – ЄС до 1 січня 2016 року. Як повідомив Петро Порошенко, ЄС уже повністю готовий до повного запуску ЗВТ.

У Мінекономіки України заявляють, що країна готова до застосування ЗВТ з 1 січня 2016 року в законодавчому плані на 95%. У відомстві також повідомили, про впровадження 24 з 27 технічних регламентів ЄС, 17 з них вже введено в дію, інші 10 вступлять в силу в 2015 – 2020 роках.

Разом з тим, останні дані статистики, які показують, що українські виробники поки що не змогли повною мірою скористатися вже отриманими преференціями.

Як відомо, ЄС ще в квітні 2014 року застосував до України режим автономних торгових преференцій (АТП), обнуливши і знизивши ввізні мита для товарів з України. Таким чином, ЄС фактично почав в односторонньому порядку виконувати економічну частину Угоди про асоціацію.

З початком дії преференцій для 80% товарів аграрної та харчової продукції і 90% промислових товарів, що відправляються в країни ЄС, були встановлені нульові мита (для цих безмитних товарів встановлюються квоти, перевищивши які експортер повинен буде сплачувати ввізне мито на загальних підставах). За рештою позицій середній митний тариф знизився з 7,6% до 0,5%, тобто до рівня визначеного для першого року ЗВТ.

За підсумками 2014 року, обсяг експорту товарів у країни ЄС становив 17 млрд. дол. і збільшився порівняно з 2013 роком на 2,6%. Зокрема, зріс обсяг поставок жирів та олії тваринного або рослинного походження на 58,4%, деревини і виробів з деревини – на 21,8%, електричних машин – на 10,6%, механічних машин – на 5,5%, зернових культур – на 5%.

Проте вже за підсумками 9 місяців 2015 року, обсяг експорту товарів у ЄС склав 9,24 млрд. дол., і зменшився порівняно з 9 місяцями 2014 на 30,4%.

Єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрем повідомила, що багато діючих квоти українські виробники поки що не використовують у зв’язку з невідповідністю санітарних стандартів.

Джерело: Державна служба статистики

Експерти ж пояснюють, що українським виробникам не так вже й вигідно витрачатися на перехід на європейські стандарти якості.

“Перейти на європейські стандарти – значить найняти європейських аудиторів, вони повинні зробити аудит по всій ланцюжку, починаючи від землі закінчуючи виробництвом. Далі потрібно буде пройти перевірку в лабораторії. Крім того часто перед тим, як перейти на європейські стандарти, необхідно спочатку придбати європейське обладнання і повністю поміняти технологічний процес. Це все дуже дорого, довго і важко. Але навіть якщо пройти цю процедуру, ви не отримаєте великий вигоди, оскільки квоти дуже мізерні. Тому багато виробників і не поспішають переходити на європейські стандарти”, – пояснив Сегодня.иа президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Як наслідок, процес перебудови українських підприємств йде вкрай повільно, зазначає директор Економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. “Поки ми просто не можемо поставляти продукцію, яка може бути конкурентна, і це не залежить від квот. Європейський ринок дуже насичений. Споживач звик до високої якості, і відносно дешевої продукції. Тут потрібно і якості домагатися і дотримуватися цінові параметри. Далеко не всім це вдається”, – сказав він Сегодня.иа.

При цьому експерт зазначив, що держава поки не надає належної підтримки українським експортерам, для просування на європейські ринки.

Тому, як зазначає Олександр Охріменко, інтерес українського бізнесу до Європі не так вже й великий. “Єдине, що може продавати Україна в Європу – це зерно і чавун. Навіть самі останні оптимісти не обговорюють можливості продажу продукції машинобудування в Європу.

Деякі підприємства можуть виробляти запчастини та комплектуючі для європейських виробників. Це і раніше було і зараз є. У цьому напрямку Україна буде рухатися. З часом таких підприємств має з’явитися більше”, – сказав він.

“Інвестиційний клімат залишається досить непривабливим. Зберігається високий рівень корупції. І зараз не війна є основною перешкодою для інвесторів, а внутрішньополітичні розбірки і вкрай повільний хід реформ”

Василь Юрчишин зазначає, що зараз українські виробники на тлі падіння торгівлі з РФ більше орієнтуються не на ЄС, а на треті країни. “Це, насамперед, ринки, що розвиваються: Китай, Індія, країни Центральної Азії, Близького Сходу та Північної Африки. Зараз видно, що Україна досить активно розширює свій експорт на ці території”, – сказав він.

Більш докладно про те, як змінюється географія торгівлі України, читайте в матеріалі “Від 2010 до 2015: як змінювалася географія торгівлі України, і хто замінить Росію”.

При цьому експерти відзначають, що поки європейський бізнес не надто зацікавлений в Україні.

“Для європейського бізнесу Україна взагалі не цікава. Європейський бізнес сам переживає важкі часи. Крім того, європейський бізнес орієнтований на дуже стабільні країни, і наш хаос йому не цікавий”, – зазначає Олександр Охріменко.

І проблема тут не тільки у військових діях на Донбасі, додає Василь Юрчишин. “Інвестиційний клімат залишається досить непривабливим. Зберігається високий рівень корупції. І зараз не війна є основною перешкодою для інвесторів, а внутрішньополітичні розбірки і вкрай повільний хід реформ”, – пояснив він.

Переклад енергетичного сектору на європейські рейки

За останні два роки, як зазначають експерти, Україна просунулася у реформуванні свого енергетичного сектору, проте реальні перетворення пройшли тільки в газовій сфері, в той час як інший сектор енергетики поки майже не змінився.

Ключовою реформою вважається прийняття Верховною Радою закону “Про ринок природного газу”. Цей документ був прийнятий у квітні 2015 року та спрямований на адаптацію та реформування українського ринку у відповідності з Третім енергопакетом ЄС.

ДОВІДКА. Третій енергетичний пакет є набором директив у сфері постачання електроенергії і газу, що регламентують питання володіння і використання газопроводів та електромереж, а також передбачають установа Агентства по енергетиці. В його основі лежить принцип поділу. При цьому країни ЄС можуть вибрати один з трьох варіантів реформи розподільних мереж. Перший з них передбачає примусове розділення власності вертикально інтегрованих холдингів: енергетичні компанії повинні продати свої транспортні мережі незалежному операторові і не зможуть мати в ньому контрольного пакету. Другий варіант дозволяє видобувним компаніям залишатися власником транспортних мереж. Однак управлінням мережею в цьому випадку повинен займатися спеціально створений “незалежний оператор системи”. Третій варіант також припускає збереження вертикально інтегрованих корпорацій, але їх діяльність контролюватиме спеціальний “наглядовий орган”. На впровадження цих правил європейським країнам надається три з половиною роки.

Директор секретаріату Європейського енергетичного співтовариства (ЄЕС) Янез Копач зазначив, що прийнятий закон про ринок газу повністю відповідає європейському законодавству. “Ми повністю задоволені тим, що відбувається в газовій сфері”, – сказав Янез Копач.

При цьому він зазначив, що реалізація закону про газовий ринок стане наступним кроком, успіх якого залежить від розробки і прийняття підзаконних актів.

Нацкомісія по енергетиці 30 вересня затвердила пакет з 10 нормативних документів, необхідних для своєчасної імплементації закону “Про ринок природного газу”: (кодекс газотранспортної системи, кодекс газорозподільної системи, кодекс газосховищ і правила постачання природного газу тощо). У відомстві підкреслили, що “повністю і в строк виконали свої зобов’язання щодо імплементації норм закону “Про ринок природного газу”.

У той же час експерти відзначають, що всі необхідні підзаконні акти були прийняті за день до набуття чинності закону про ринок газу в силу і поки учасники ринку ще не встигли розібратися у всіх нових правилах.

“Прийняли за день до початку дії закону. Учасники ринку навіть не встигли ознайомитися. Зараз уряд запустив перехідний період, але складно сказати, коли ці всі підзаконні акти запрацюють”, – сказав Сегодня.иа співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.

Ще однією реформою, яку провели влади, є підвищення тарифів. “Вони (влада) це називають реформою, але це не реформа, а усунення всіх диспропорцій, які накопичилися в секторі і питанні тарифоутворення, насамперед, на природний газ та електрика. Це робиться в рамках сближениях з ЄС. Це було прописано в Угоді про асоціацію, а від туди “перекочувало” в коаліційну угоду”, – сказав експерт.

Дмитро Марунич зазначив, що рано чи пізно потрібно було б підвищити тарифи, а девальвація значно посилила цю проблему. За його словами, при стабільному курсі гривні, який був при старій владі, досить було підвищувати тарифи на 20-25% в рік. “І за пару років ми вийшли на нормальний рівень цін. То зараз тарифи на газ для окремих категорій були збільшені в 10 разів. Ми змушені купувати газ за ринковими цінами і не можемо продавати його за неринковими і субсидованими, в тому числі, оскільки взяли на себе такі зобов’язання в рамках Третього енергопакету”, – пояснив він.

При цьому експерти вказують на те, що в Україні поки що так і не прийнято закон про ринок електроенергії, який також передбачений Третім енергопакетом. “З приводу ринку електроенергії законодавство так толком і не прийнято”, – сказав Сегодня.иа експерт з питань енергетики Володимир Саприкін.

За словами Дмитра Марунича, цей документ поки навіть не підготували для подання у Верховну Раду на розгляд. І поки єдине, що роблять, – це підвищують тарифи на електроенергію.

Як відомо, в Україні заплановано пятиэтапное підвищення тарифів на світло.

При цьому, як зазначає Володимир Саприкін, Україна продовжує перебувати в енергетичній залежності від Москви. “Ми досі залежимо від Росії по газу і електроенергії”, – сказав він.

Безвізовий режим – все виконано, але знову відстрочка

За минулі два роки Україна досить суттєво просунулась у питанні отримання безвізового режиму.

Завдання для України у плані дій щодо візової лібералізації розбиті на чотири блоки: Безпека документів і біометрика” (передбачає впровадження біометричних паспортів), “Міграція та притулок”, “Громадський порядок і безпека” і “Права людини та протидію дискримінації”.

Як відзначають експерти, України фактично виконала своє “домашнє завдання” по всіх чотирьох блоків.

“По суті більше нічого немає. Вони (ЄС) хвалили і те, як Україна почала контролювати кордони, і те, як видаються документи (біометричні паспорти) і пр. Якщо і будуть якісь зауваження, потрібно буде оперативно прореагувати, але, в принципі, їх претензії вже не звучали останнім часом”, – сказав Сегодня.иа експерт з міжнародних питань Олександр Палій.

Як відомо, останнім часом основні претензії ЄС стосувалися “пробуксовки” у питаннях боротьби з корупцією в Україні.

Але минулого тижня Верховна Рада прийняла весь необхідний пакет антикорупційних документів. Зараз він спрямований в європейські структури, якщо виникнуть зауваження, то документи доведеться доопрацювати. Про готовність зробити це у випадку необхідності вже заявив спікер Володимир Гройсман.

За великим рахунком, єдиний закон “безвізового пакету”, який поки що не прийнятий, і під який в Раді буде складно зібрати 300 голосів – це зміни до Конституції в частині недоторканності народних депутатів і суддів (відноситься до блоку “Громадський порядок і безпека”). Але експерти вважають, що якщо ЄС будуть наполягати на прийняття документа, він буде прийнятий.

Свій вердикт щодо перспектив безвізового режиму в ЄС повинні оголосити 15 грудня. Але міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що Україна може отримати безвізовий режим з Євросоюзом в кінці літа – початку осені 2016 року, хоча раніше в МЗС прогнозували введення безвізового режиму на початку 2016 року.

Директор інституту стратегічних досліджень Вадим Карасьов пояснює тим, що ЄС хоч офіційно і не заявляє, але все ж пов’язує питання візової лібералізації з процесом імплементації мінських угод.

“Безвізовий режим при виконанні всіх технічних умов з боку України повинен був початися з 1 січня 2016 року, але відсувається дата виконання повної імплементації мінських угод. А в чому сенс імплементації мінських угод – ми повертаємо контроль над російсько-українським кордоном, а це 500-600 км Європейці хочуть нас простимулювати на реалізацію мінських угод. Вони узгоджують ці питання”, – пояснив він Сегодня.иа.

Чи хочуть українці в ЄС і чи чекають нас там, і наскільки ми просунулися в цінностях

За останні два роки в Україні стало більше прихильників зближення України з Євросоюзом.

“Раніше європейці на нас дивилися і думали, “ну як вони можуть терпіти мафіозний режим, вони або жертви або такі ж злочинці, як і влада”, а потім їх ставлення значно покращився, оскільки вони побачили, що українці стоять за свободу. Соціологія сьогодні показує, що українців, наприклад, у Німеччині, хочуть бачити в ЄС вдвічі більше, ніж турків”

Так, за даними соціологічного дослідження, проведеного фондом “Демократичні ініціативи” та Центром Разумкова, 41,7% опитаних висловилися за вступ до ЄС, 31% – за вступ до Митного союзу Росії, Білорусі і Казахстану, 13,5% виступили за неприєднання ні до ЄС, ні до Митного союзу, 13,7% ускладнилося відповісти.

Схоже дослідження проведене “ДІ” і Центром Разумкова в липні 2015 рік, показало зростання кількості прихильників вступу України в ЄС. Так, 51,2% респондентів висловилися за приєднання до ЄС, 17,4% – до Митного союзу РФ, Білорусі і Казахстану, 31,3% не змогли відповісти.

За словами експертів, ставлення європейців до України також за останні два роки поліпшився. “Раніше європейці на нас дивилися і думали, “ну як вони можуть терпіти мафіозний режим, вони або жертви або такі ж злочинці, як і влада”, а потім їх ставлення значно покращився, оскільки вони побачили, що українці стоять за свободу. Соціологія сьогодні показує, що українців, наприклад, у Німеччині, хочуть бачити в ЄС вдвічі більше, ніж турків”, – розповів Сегодня.иа експерт з міжнародних питань Олександр Палій.

Вадим Карасьов, у свою чергу, відзначає, що надмірні очікування і ідеалістичні уявлення європейців щодо України ушив на другий план, а на перший план вийшли прагматичні подання. “Це зрозуміло, оскільки героїчний етап революції в Україні позаду і наступають реформаторські будні. Можливо, у Заходу є певне розчарування тим, як в Україні триває боротьба з корупцією. Але Захід не відмовився від підтримки України в конфлікті на Донбасі, Захід не йде на поступки з РФ, яка вимагає, що ЗВТ України та ЄС розглядалася з точки зору її інтересів. Співробітництво з НАТО активізується, співпраця з європейськими структурами проходить в штатному, функціональному і досить ефективному режимі”, – сказав він Сегодня.иа.

При цьому експерти відзначають, що Україна за останні два роки досить далеко просунулася в розвитку цивільних прав і свобод, що дуже важливо для ЄС.

“Принцип, коли суспільство визначає політику, а потім політики несуть відповідальність перед суспільством, за ці два роки поступово й незворотно затверджується в Україні”

“За ці два роки Україна різко відірвалася в політичному відношенні від РФ. Тут головне, що в РФ політичну повістку генерує панівна група. Це політика “зверху вниз”. В Україні політичні пріоритети ініціює і генерує суспільство. Це політика “знизу”, і влада змушена з різних причин реагувати на ці політичні імпульси знизу. І в цьому сенсі Україна зробила величезний крок до європейського типу політики. Оскільки в Європі влада, еліти, діючі політики залежать від громадської думки і політика підзвітна суспільству”, – сказав Вадим Карасьов.

При цьому він зазначив, що в Україні поки що не створені інститути та механізми підзвітності влади повністю аналогічні європейським. “Але сам принцип, коли суспільство визначає політику, а потім політики несуть відповідальність перед суспільством, цей європейський принцип за ці два роки поступово і, головне, необоротно затверджується в Україні”, – сказав він.

Економічні умови для приєднання до ЄС стали ще більш далекі

Але якщо в політичному плані Україна значно наблизилася до європейських стандартів, то в економічному плані ситуація за останні два роки навіть погіршилася.

Як відомо, фінансово-економічні показники країни, що претендує на членство в ЄС, повинні відповідати так званим Маастріхським критеріям. Ці вимоги, до речі, і прописані в Угоді про асоціацію.

Серед іншого повинні бути забезпечені наступні економічні показники:

Дефіцит державного бюджету не повинен перевищувати 3% від ВВП до кінця фінансового року.

Держава повинна не менше двох років забезпечувати стабільність обмінного курсу своєї валюти по відношенню до євро

Державний борг не повинен перевищувати 60 % від ВВП на кінець фінансового року або впевнено наближатися до цього рівня.

Держава повинна не менше двох років забезпечувати стабільність обмінного курсу своєї валюти по відношенню до євро.

Рівень інфляції не повинен перевищувати більш ніж на 1,5 процентних пункту середній рівень в ЄС. За дев’ять місяців 2015 року інфляція в ЄС склала 0,18%.

Довгострокова процентна ставка по державних облігаціях країни строком на 10 років не повинна перевищувати більш ніж на 2 процентних пункту середній рівень цієї ставки в трьох державах-членах ЄС, які досягли найкращих результатів у сфері стабільності цін. (прибутковість по 10-річних облігацій Німеччини становить близько 3%).

Поки наша країна не відповідає жодному з цих показників. Крім того, як зазначають експерти, в Європі існує цілий ряд стандартів добробуту населення, і в цьому питанні ситуація в Україні за останні два роки значно погіршилася.

“Грубо кажучи, ми дуже істотно втратили з точки зору стандартів ЄС. У нас істотно впали реальні доходи і пенсії”, – зазначає Олександр Охріменко.

Василь Юрчишин, в свою чергу, вказує, що зараз ми в рази відстаємо в такому важливому показнику, як ВВП на душу населення.

У той же час, така плачевна ситуація, на думку експертів, може і змінитися. “Якщо ми подивимося на історію, то побачимо, що дуже багато країн буквально за півтора-два десятиліття виходили з убогості на досить прийнятний рівень розвитку. Той же приклад повоєнної Японії, Південної Кореї, В’єтнаму”, – зазначає Василь Юрчишин.

І якщо Україні вдасться покращити свою економічну ситуацію і продовжити реформи, то ЄС в результаті погодитися прийняти нашу країну, вважають експерти.

“Спочатку потрібно довести, що ми не на словах, а на ділі прихильні європейської ідеї та ідеалам. А вже за результатами цієї роботи ЄС буде визначатися, коли надати Україні перспективу членства. Україна буде в Європейському союзі. Питання тільки в часі і наших зусиллях щодо наближення цього моменту”, – сказав Вадим Карасьов.