Невизначеність економічної політики новообраного президента України породжує нескінченні обговорення, що зробить чи не зробить на посаді глави держави Володимир Зеленський. На думку експертів, ця тема – суцільна загадка і тому тут можливі варіанти
Саме на нового президента українські громадяни покладають надії на посилення боротьби з корупцією, зміна застарілої системи державного управління, поліпшення демографічної ситуації в країні і як наслідок — відчутне економічне зростання. Однак, згідно з Конституцією, український президент має дуже обмежені можливості впливати на економіку держави. Основні економічні важелі закон віддає уряду, Нацбанку та місцевої влади. Тим не менш, лідер президентської гонки-2019 включив економічний блок в свою передвиборчу програму, яку не випадково назвав «Програмою мрії» і уникав конкретних обіцянок, роблячи ставку на те, що українці повинні вирішувати ключові питання безпосередньо.
Симулякр замість серйозної дискусії
Економічний аналітик Олександр Рябоконь каже, що йому надзвичайно цікаво читати все розмаїття громадських та експертних очікувань від економічної політики майбутнього українського президента Володимира Зеленського.
Особливо яскраво вони вражають на тлі повної відсутності у переможця президентської гонки якої-небудь не те щоб стрункою і цілісної, але і взагалі осмисленої економічної програми. Какофонія на економіко-соціальні мотиви людей, які називають себе радниками або командою президента Зеленського, додає в це широке різноманіття особливу пікантність. Однак, якщо спробувати міркувати серйозніше, то слід зазначити аж ніяк не секретний факт, що власне економічні питання не є «коником» новообраного президента, тобто свою перемогу він здобув зовсім не «економічним мечем». Відповідно, так або інакше, йому і його команді доведеться заповнювати зияющее економічне крило якимись програмами, планами, кадрами. Втім, оскільки цей процес серйозний, нелегкий і тривалий, то не важко припустити, що будь-яких істотних і глобальних інновацій в нинішній економічній політиці України найближчим часом не передбачається. У всякому разі, до розуміння результатів, які стають все більш актуальними, парламентських виборів», — пояснює Олександр Рябоконь.
На його думку, результати парламентських виборів і, ймовірно, наступні за ними в 2020 році вибори в місцеві органи влади можуть остаточно закріпити дві головні та важливі з існуючих вже сьогодні тенденцій в українській економіці — децентралізацію (регіоналізацію) і деіндустріалізацію.
«Звичайно, на прискорення або уповільнення розвитку цих тенденцій можуть істотно вплинути як політичні фактори (формат консенсусу між політичним центром і регіональними елітами, взаємини з РФ, ЄС і США), так і суто економічні (питання вільної торгівлі, мита та санкцій, інвестиції, монетарна політика, приватизація, ціна на ключові енергоресурси тощо), але лише як каталізатор або сповільнювач. Серйозних дискусій про сутність, цілі і ресурси саме для української економіки в найближчому майбутньому не ведеться. Тобто замість цього симулякр — Евроассоциация, конституційне закріплення вступу в ЄС і НАТО, ну і медіаресурс шоу-політики», — вважає економічний аналітик.
Все розмито і суперечливо
Економіст Віктор Скаршевський нарікає, що поки доводиться чути лише те, що говорять члени команди Зеленського, і ці заяви часто суперечливі і розмиті. Більше того, ті, хто їх озвучує, раніше виступали проти, наприклад, податку на виведений капітал замість податку на прибуток. Тобто, якихось чітких речей з економічної політики немає, констатує експерт.
«Навіть якщо б і була чітко сформульована економічна політика, то у Зеленського немає інструментарію її впровадження. Цей інструментарій — більшість у Верховній Раді і відповідне коаліційний уряд. Щоб це була одна команда. І вже не на словах «команда Зеленського», а саме владна команда однодумців. Для цього бажані дострокові вибори в парламент, на яких взяти більшість, коаліція — вперед!», — вважає Віктор Скаршевський.
Що стосується того, що дуже багато чого в українській економіці пов’язана з добросусідськими відносинами з Російською федерацією, то тут, вважає Скаршевський, говорити про конкретних швидких змін не доводиться.
«Тут можуть бути лише надії на те, що буде націленість на вирішення конфлікту, а не на його заморожування. Ми бачили, що протягом п’яти років, при президентстві Порошенко, навпаки робилися дії, які посилювали цей конфлікт і віддаляли його рішення. Я маю на увазі конфлікт в Донбасі, хоча і з Кримом була і продовольча блокада, і підриви ліній електропередач — і це було більше шкідництво для громадян України, які проживають в Криму. Ще гірше з Донбасом. Блокада Донбасу була введена в лютому 2017 року через Раду нацбезпеки і оборони під головуванням президента», — зазначає економіст.
На його думку, Володимир Зеленський, одразу ж після інавгурації в рамках Конституції отримує можливість зняти, наприклад, блокаду з Донбасу і відновити купівлю українського вугілля з непідконтрольних територій, як це було до лютого 2017-го.
«Це буде дешевше і призведе до економії валюти, тому що після блокади Донбасу Україна стала в Росії купувати вугілля на суму в два рази більше, ніж до блокади. Якщо до блокади імпортувалося вугілля з РФ на суму 900 мільйонів доларів, то зараз — 1 мільярд 800 мільйонів доларів. І це більше вигідно Росії, ніж Україні, тому що Україна почала більше витрачати. Крім того, підприємства на непідконтрольної території до блокади відраховували б податки до бюджету України. І Зеленський може відразу ж у день інавгурації зібрати Раду національної безпеки і оборони і прийняти відповідне рішення. Враховуючи, що з 1 червня Росія вводить спецдозволу на постачання вугілля на Україну, необхідно оперативно прийняти рішення про зняття блокади. І таке рішення в рамках повноважень президента», — каже Віктор Скаршевський.
На думку економічного експерта, всі інші кроки можна буде робити вже після парламентських виборів.
«Але знову ж таки, необхідно дуже чітко сформулювати ту економічну політику, яку Зеленський збирається підтримувати.
Склалося враження, що президент дуже багато вирішує впливає на економіку (і це так і було), тому що Порошенко взяв на себе дуже багато неконституційних повноважень. Наприклад, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг взагалі не прописана в Конституції, а президент призначив туди свою квоту. Антимонопольний комітет прописаний у Конституції, але там нічого не сказано про квотою президента. А це якраз дуже потужні економічні важелі, саме тут і процвітають найбільші схеми, де Антимонопольний комітет не бореться з монополіями, а охороняє їх, наприклад, «Роттердам плюс». І, до речі, буде дуже цікаво подивитися, як буде розпоряджатися новий президент Володимир Зеленський. Я б запропонував просто привести все в рамки Конституції, переглянувши все законодавство», — підкреслює Віктор Скаршевський.
Коли чекати змін в економічній політиці
Експерт в енергетичній сфері Геннадій Рябцев вважає, що зараз не можна говорити щось певне щодо економічної політики, оскільки у новообраного президента поки що відсутні будь-які можливості по формуванню такої політики.
«Єдиний інструмент, який у нього може з’явитися — Рада національної безпеки і оборони. Але вже після того, як у РНБО з’явиться новий секретар (зараз цю посаду займає Олександр Турчинов — Ред.). Причому знову ж таки — всі необхідні рішення РНБО повинні готуватися, і я дуже сумніваюся, що якісь нові рішення в економічній сфері з’являться в найближчі 100 днів після інавгурації. Так, можливий ряд заяв, можливо, будуть відкориговані та оприлюднені ті напрями економічної політики, які вже були озвучені в програмі кандидата в президенти Зеленського. Але я не очікую якихось кардинальних змін або якихось кардинальних угод, домовленостей, які будуть досягнуті в перші 100 днів після інавгурації», — говорить Геннадій Рябцев.
При цьому експерт не виключає, що такі можливості з’являться після формування нового складу уряду, однак поки ще не відомо, коли це станеться.
«У Зеленського поки що немає впливу на нову економічну політику. Саме в це міжсезоння, коли ще стара Верховна Рада, старий уряд, в якому практично всі міністри, не кажучи вже про віце-прем’єрів, відкрито підтримували Порошенка на виборах, в робочий час агітуючи за нього. І щоб цей уряд раптом змінило економічну політику так, як захоче, просто захоче обраний президент? Якісь можливі зміни пов’язані з парламентськими виборами і формуванням нового уряду. Але знову ж таки, в залежності від конфігурації Верховної Ради — від того, хто потрапить в парламент і від складу коаліції, яка буде сформована, можна буде говорити про те, якими будуть основні риси цієї економічної політики», — пояснює Геннадій Рябцев.
При цьому експерт сподівається, що новий президент не буде займатися монетизацією пільг, відкриттям ділянок автомобільних доріг, зриванням пломб з газових труб та іншими діяннями, які не мають нічого спільного з функціями президента України.
Thanks!
Our editors are notified.