«Ніяких українців»: чому в Польщі дискримінують заробітчан

Конкуренція на польському ринку праці веде до зростання антиукраїнської ксенофобії

У Польщі розгорівся масштабний ксенофобський скандал. Один з ресторанів приморського міста Гдиня розмістив оголошення про пошуки нового шеф-кухаря, супроводивши його демонстративної припискою: «ніяких українців або їм подібних». Це викликало обурення в соціальних мережах, однак власники закладу відгукнулися на критику в ще більш образливому для українських громадян тоні: «Ми раді всім клієнтам, проте недолюдей — ні».

Польські правозахисник заступилися за українських громадян. Центр моніторингу расистського та ксенофобського поведінки подав заяву про скоєння злочину і зажадав втручання Національної інспекції праці, а мер Гдині Войцех Щурек в кампанії з сенатором Славомиром Рибицьким демонстративно відвідали інший ресторан, що належить українській родині. «Це ганебні слова. Вони не мають права звучати в нашому публічному просторі. Ми дуже раді, що в Гдиню прибуває багато молодих українців, які важко працюють», — заявив журналістам градоначальник, якого чудово відомо, яке значення мають для польської економіки робочі руки приїхали зі сходу заробітчан.

Однак, експерти вказують на те, що антиукраїнські настрої досить регулярно виявляють себе в сучасній Польщі. Використання дешевої праці мігрантів позначилося заробітках польських працівників — згідно з даними соціологічної компанії Personnel Service, 42% поляків переконані, що приплив українських мігрантів негативно впливає на рівень зарплат у країні — в першу чергу в секторі некваліфікованої робочої сили, де переважно зайняті люди без вищої і спеціальної освіти. На щастя, це поки що не призвело до повномасштабного сплеску антиукраїнської істерії, проте скандальні інциденти, пов’язані з ворожим ставленням до українців, давно вже не вважаються чимось незвичайним.

В основному агресія проявляється в побутових конфліктах — проте виник у Гдині скандал теж не є унікальним. Кілька років тому власник магазину в містечку Барлінек вивісив табличку з оголошенням, що українські покупці повинні проходити спеціальний огляд на предмет запозичених з прилавка товарів. Інший інцидент стався в містечку Хващино, де група п’яних поляків напала на гуртожиток українських працівників. Погромники були озброєні палицями, пляшками, бітами, і супроводжували розправу криками «Забирайтеся на Україну», «Польща для поляків!», «Додому, козли!».

Становище українських заробітчан залишається стабільно важким. Так, на початку серпня стало відомо, що їх все частіше загортають на польському кордоні, використовуючи для цього найрізноманітніші приводи і прийменники. Згідно з даними польської прикордонної служби, за шість місяців нинішнього року кількість відмов у в’їзд до Польщі зросла більш ніж 12%. Таким чином, у першому півріччі через кордон не змогли проїхати майже 28 тисяч українців, які отримали жадані біометричні паспорти. Як правило, польські прикордонники мотивують відмову відсутністю документів для підтвердження мети перебування та умов перебування і браком коштів для перебування в Польщі — а також, звинувачують українців у дрібній контрабанді дешевими сигаретами.

В цілому, згідно з даними Європейського агентства кордонів і берегової охорони Frontex, які дуже пишалися «безвизом» українці займає перше місце за кількістю відмов у в’їзді на територію зони Шенгенської угоди. Протягом минулого року кількість таких відмов зросла на цілих 55%. В країни Євросоюзу не пропустили понад 57 тисяч українських громадян — причому 53 тисячі відмов були відзначені саме на польському кордоні.

Втім, доля потрапили в Польщу мігрантів часто теж складається трагічно. 10 серпня в місті Погурська Воля загинув 37-річний українець, якого розчавила величезна десятитонная труба споруджуваного газопроводу. А рівно через тиждень на одній з фабрик біля Вроцлава отримав смертельну травму 28-річний український хлопець — під час роботи його затягнуло в механізм верстата, зламав заробітчанину хребет.

Польська влада розслідують причини цих трагедій — однак цілком очевидно, що роботодавці європейської країни нерідко економлять кошти на техніці безпеки, і життя найманого працівника з воюючою злиденної країни варто тут не особливо дорого. За словами керівника консульського відділу посольства України в Польщі Світлани Щури, протягом 2018 року і в першому півріччі 2019 року на території Польщі померли і загинули 794 українця — причому, вона особливо відзначила, що частина цих смертей пов’язана саме з роботою на виробництвах.

13 червня польський лісник знайшов у заростях мертве тіло 36-річного українського заробітчанина Василя Чернея, який нелегально працевлаштувався в столярній майстерні заводу з виробництва трун, розташованої в селищі Новий Томишль. У гарячому цеху йому стало погано, почалися судоми — проте, коли інші працівники вимагали викликати Василю лікаря, господиня підприємства просто вивезла його подалі на своєму авто, залишивши батька трьох дітей помирати у лісі.

«У цьому випадку послідовність подій типова: нелегальне працевлаштування — нещасний випадок — страх роботодавця — рішення або упущення з катастрофічними наслідками. До польського робочого так не ставляться», — прокоментувала цю дику історію польська «Газета Виборча».

Економічний базис антиукраїнських настроїв природно тягне за собою створення відповідної політичної надбудови. Польські націоналістичні організації все частіше вимагають від уряду принципової реакції на глорификацию лідерів Української повстанської армії та Організації українських націоналістів, які несуть відповідальність за масову етнічну чистку волинських поляків під час Другої світової війни. Тема давньої різанини все частіше піднімається в урядових кабінетах Варшави — тим більше, що сотні тисяч поляків досі зберігають пам’ять про своїх предків, які були по-звірячому вбиті оунівськими погромниками, або рятувалися від них втечею на захід.

Тим не менше, кількість українців у Польщі стабільно зростає, оскільки перманентна криза в буквальному сенсі видавлює з країни переможного гідності працездатну і соціально активне населення. Згідно з даними впливового американського агентства Bloomberg на 38 млн. чоловік населення Польщі вже зараз припадає 1,5 млн. робітників з України. За оцінками рекрутингового агентства Personnel Service, день українські заробітчани зайняті у кожної п’ятої польської компанії, а дві третини проживають на польській території іноземців, які сплачують внески в Службу соціального забезпечення (ZUS), прибули в країну саме через український кордон.

Як повідомило 21 серпня «Польське радіо», українські громадяни становлять 75% від загальної кількості трудових мігрантів, які офіційно працевлаштовані на території Польщі — 483 тисяч осіб з 644 тисяч іноземців. Хоча польське МВС заявляло про 2 мільйони трудових мігрантів з України — очевидно маючи на увазі ніде не зазначених нелегалів. «Звичайно, більшість прибулих в Польщі, є громадянами України. Наступна національна група вже більш ніж десять разів менше. Ми говоримо про громадян Білорусі, яких в межах 38 тис. Далі йдуть грузини — приблизно 9,5 тис., а потім громадяни Молдови і Росії — понад 8 тис.», — говорить про це глава ZUS Войцех Андрусевич.

А це означає, що напруга на польському ринку праці буде збільшуватися і далі. І конкуренція неминуче спровокує подальше зростання ксенофобських інцидентів, спрямованих проти українських заробітчан.

За злою іронією долі, ці прості і ні в чому не винні люди випробують на собі ту ж саму шалену і нелюдську дискримінацію, від якої потерпають в Україні багато російські громадяни і російськомовні українці — жертви побутових провокацій і переслідувань з боку професійних патріотів. Тому що ксенофобія заразна — і якщо ти принижуєш когось за його національність, погляди чи мову, будь готовий до того, що хтось вчинить так само завтра з тобою.