Про сожранном салі «братніх народів»

Політика

О сожранном сале «братских народов»

Останнім часом все частіше став помічати появу в Мережі коментаторів під російськими прапорами, які руками, ногами і мовою відбиваються від України. Будь-який натяк на можливість будь-якого зближення двох країн сприймається ними в багнети. У моїй пам’яті спливає знаменита «хохляцьке» жарт кінця 80-х років ХХ століття — «вистачить годувати москалів». Після прозорого натяку хтось хоче сказати, що тільки на Україні живуть «хатаскрайники»?! Вони і в Росії живуть, з тією лише різницею, що одні вже станцювали на своїх граблях, а інші тільки планують на них станцювати. Втім, чи не здається вам, що хтось дуже «розумний», який у минулому переконував жителів Радяньской України в тому, що «москалі зжерли їх сало», тепер переконує громадян Російської Федерації у тому, що «хохли зжеруть їх сало»?! Може, цей загадковий персонаж вирішив завчасно сформувати серед громадян Росії настрої проти включення України в орбіту Москви? Чому ні? Хіба це не розумно? З точки зору ворогів російського народу.

Хуторянство ― явище не тільки українського менталітету, воно притаманне всім недалекоглядним і жадібним людям. Пам’ятаєте, з яким натхненням деякі росіяни репетували: «Вистачить годувати Кавказ»? Потім були бажаючі перестати годувати Москву, Санкт-Петербург… та й взагалі, навіщо годувати Росію, якщо можна годувати тільки себе. Ось українці вже нікого не годують. Тому що не можуть. В тому числі і себе. Зате тепер нікому нічим не зобов’язані. Вони просто розбігаються зі своєї Батьківщини, як таргани з кухні, в якій господар раптом увімкнув світло.

Коли мені говорять про зруйнованих назавжди відносинах України з Росією, я згадую знамениту заяву Володимира Путіна з приводу прагнення Німеччини відмовитися від поставок російського газу. «Гаразд, російський вугілля вам не подобається, російська нафта не подобається, газу ви не хочете. А що, ви дровами будете вдома топити? Так адже і дрова доведеться у Росії купувати!» — іронічно пожартував Путін на прес-конференції в Берліні в 2010 році. Як ви розумієте, від ідеї відправитися валити ліс у Сибіру німці категорично відмовилися, вчепившись зубами в «Північний потік — 2». А тепер скажіть, за рахунок чого може існувати Україна, припустимо, в 2025 році? Я навіть не кажу про те, чи збережеться українська держава, чи ні, мене цікавить проблема фізичного виживання населення території Південно-Західної Русі?

Я розумію, що у представників нинішнього київського режиму нічого не підгорає». Вони отримують хороші зарплати, беруть дуже хороші відкати за прийняті рішення, але вся в цілому країна за рахунок чого буде жити? Як проживають у цьому дивовижному державі имбецилам пояснити, що навіть аграрної наддержавою Україні не судилося стати в силу дорожнечі палива і мінеральних добрив? Їм взагалі настане кирдик, коли Росія обрубит газовий транзит, який приносить українській державі всього лише три мільярди доларів! Вдумайтеся, доля колись 52-мільйонної держави залежить від газового транзиту.

Читайте также:
Глава Держрезерву відпущений під особисте зобов'язання

Багато незалежники реально вірять тому, що від зміни політичного лідера в їх житті щось зміниться. Правда, вони точно так само вірили п’ять, десять і двадцять років тому, коли голосували за Порошенка, Януковича, Ющенка і Кучму. І ці люди нам розповідають про те, що росіяни мріють про «доброго царя», який зробить їм «добре»? Навесні 2019 року рятівником української нації став віртуальний герой Вася Голобородько, за яким маячить тінь реального олігарха Ігоря Коломойського. Однак дивно навіть не те, що вважають себе «нерабами» вперто голосують за своїх «рабовласників», а те, що вони в своїй свідомості перемістилися у віртуальну реальність, тішачи себе нездійсненними мріями.

Днями Леонід Кравчук, в народі іменований «хитрим лисом», дав пораду новообраному президенту України Володимиру Зеленському, як можна облаштувати країну. «В офшорах, за моїми спостереженнями, я їх давно вже вивчаю, — 120 мільярдів доларів! Уявіть собі, що ці гроші прийшли на Україну і інвестувалися в конкретні справи. Нам не потрібно ніякого валютного фонду. Цього достатньо», — заявив в інтерв’ю українському виданню перший президент України.

Все-таки на Україні живе дивовижний народ, якому постійно згодовують якусь ахінею про гетьманських скарбах і вклади в англійських банках. Ой скільки ж було за три десятки років абсолютно божевільних ідей, завдяки яким Україна нібито перетвориться в процвітаючу європейську державу. А ви знаєте, що абсолютно ідіотської заяви Кравчука аплодували мільйони жителів України?! Вони подумки повернули гроші з офшорів і вклали їх в сучасні підприємства, які будуть випускати літаки, автомобілі або електроніку… Справа за малим: залишилося змусити Васю Голобородько з його штабом комічних персонажів ініціювати прийняття відповідних законів.

У наших українських братів завжди все просто, але їм завжди щось заважає. Залишається тільки дивуватися недалекоглядності російського керівництва, яке має в своєму розпорядженні сотні мільярдів доларів, але чомусь гальмує з їх інвестиціями в реальний сектор економіки. Або проблема набагато складніша і не може вирішитися одним президентським указом? А знаєте, я готовий особисто виписати Леоніду Кравчуку чек на 120 мільярдів доларів, якщо він покаже мені ті галузі економіки, які я зможу їх вкласти. Де вони? На жаль, але екс-президент України не покаже мені вигідні об’єкти для інвестицій, а я не випишу йому чек з астрономічною сумою.

Читайте также:
Суд переніс засідання у справі Мосійчука

Мені сумно навіть не тому, що колись десята економіка світу поставлена на межу виживання, а тому, що вищі державні посади в ньому займали і займають подібні Кравчуку діячі. Вони готові годинами докладно розмірковувати про реформи та інвестиції, оцінювати різноманітні рейтинги західних аналітиків, переконуючи всіх оточуючих в тому, що якщо буде їх зростання, то настане українське благополуччя. Проте всі ці балакуни жодного разу не замислюються про те, чому в нібито «тоталітарну» і «ізольовану» п’ять років Росію всіма правдами і неправдами приходять західні компанії, створюючи конкретні високотехнологічні підприємства, а в «демократичну» Україну інвестиції чомусь не йдуть. Будь-якому осудної людині давно очевидно, що інвестувати мільярди в російську економіку вигідно, оскільки там є платоспроможний споживчий ринок і жорсткі умови роботи на ньому.

На жаль, багато росіян також страждають «української хворобою», вважаючи за краще орієнтуватися на всілякі західні рейтинги і судити про розвиток країни по темпах зростання ВВП. Мені ж набагато цікавіше спостерігати за умовами, які створює російське керівництво для розвитку вітчизняної економіки. Мене радують конкретні імпортозамінні підприємства, які відкриваються в країні. Я двома руками вітаю «санкції», в результаті яких вироблена в Росії продукція відвойовує втрачені в 90-ті роки ХХ століття ринок. Мені приємно, що росіяни «їдять» помідори і огірки, вирощені на російській землі, даючи заробити виробникові. Мені чомусь ближче російські шпроти, а не ті, які зроблені в дрібних безперервно гавкающих країнах антиросійської Прибалтики. Я аплодую тому, що Росія будує порти на своїй території, ринковими механізмами перекриваючи «кисень» русофобским режимам. Ось цих точно не треба годувати, поки не будуть ставитися з належною повагою до Російському державі.

Читайте также:
ГПУ відкрила справу проти французьких депутатів, які незаконно відвідали Крим

Згадую, як росіяни «ліберальної орієнтації» обурювалися повернення Криму до «рідних берегів». З усіх щілин вони кричали про те, що неправильно відновлювати зруйновану «цивілізованої» Україною інфраструктуру. Вони переконували всіх, що виділяються мільярди краще направити на підвищення життєвого рівня росіян. Вам нічого це не нагадує?! Пам’ятаєте, як ці самі люди обурювалися нібито невиправданих витрат на Олімпіаду в Сочі і Чемпіонат світу з футболу. Навіщо щось будувати, якщо можна за рецептами товариша Шарикова взяти все і поділити?! А особисто мені рішуче подобається те, що робить Росія в Криму. Росіяни повинні витрачати гроші в своїй країні, а не вивозити мільярди в Туреччину чи на Мальдіви. Крим — це теж інвестиції в майбутнє Росії. До речі, а ви не замислювалися про те, скільки мільйонів рублів приносять в бюджет Криму українські мандрівники? Порахуйте…

В даному матеріалі я жодного разу не згадав про «братній народ», про “Руський світ” та інших важковловимих речі. Я пишу про те, що сама по собі Україна є величезним ринком збуту для російської продукції. Навіть якщо в даний момент в незалежній проживає 30 мільйонів чоловік, то це теж ринок, який повинен споживати продукцію, зроблену в Росії. Невже ви вважаєте нормою те, що український чорнозем виорює американський John Deere, а не комбайн «Ростсільмашу»? А чому Україна закуповує тепловози General Electric в США, а не Брянського машинобудівного заводу? Я абсолютно впевнений, що російські автомобілі, в тому числі зібрані на спільних з іноземцями підприємствах, повинні домінувати на українському ринку. Продовжити перерахування далі?

Читайте также:
В Україні звинуватили Росію в демарш з врегулювання конфлікту на Донбасі

Багато хто дивиться на Україну з точки зору тієї тяжкої ситуації, в якій вона опинилася у результаті правління безмозких українських олігархів-націоналістів. А якщо її змінити? Українцям вірити не можна? Вони ненадійні, завжди готові зрадити і продати? Давайте не будемо займатися словоблуддям ― зрадити і продати можуть всі. Пам’ятаєте, як важко йшли переговори з Китаєм щодо газопроводу «Сила Сибіру»? Може бути, лідер «братній» Білорусі Олександр Лукашенко згідливіший і не вимагає від Росії немислимих пільг і преференцій?! Все гребуть під себе, але завжди готові йти на компроміс, коли бачать непохитну позицію російського керівництва. Просто треба не поспішати, а подивитися на те, як «європейська держава» буде далі жити без доступу до дешевих енергоресурсів, без платоспроможного ринку, з перекритим транзитом з Азії в Європу. Є ілюзії, що це неможливо і українська криза буде посилюватися з кожним роком феєричного шляху наших «братів» в Європу?

На минулих президентських виборах Україна проголосувала не за Зеленського, а за нормальне життя, яка може початися тільки при… Спершу хотів написати: відновлення добросусідських відносин з Росією. А потім подумав, що вже немає. Неможливі ці т. зв. «добросусідські» відносини. Як сказав поет, «народжений повзати літати не може». Тепер, після всього того, що українські громадяни зробили з Україною і з собою, нормальне життя у них може початися тільки у разі повернення їх бунтівних територій до складу Росії. Громадянам України поки ще в цьому важко собі зізнатися, але вони вже починають про це здогадуватися.

Сергій Бєлов

Source
Оцініть статтю
Популярний портал | Proexpress.com.ua | все найцікавіше в Україні

Thanks!

Our editors are notified.