17 років тому, 10 березня 2003 р. пішла з життя відома радянська актриса театру і кіно, народна артистка СРСР Марина Ладиніна. Для багатьох її догляд залишився непоміченим – вона вже давно не знімалася в кіно, не відвідувала світських заходів, а її ім’я майже не згадувалося в пресі. А адже в 1930-1940-х рр. ця актриса була однією з найпопулярніших кінозірок в СРСР і володаркою п’яти Сталінських премій. Що змусило її відмовитися від подальшої кінокар’єри, і чому протягом 50 років вона так мало з’являлася на публіці – далі в огляді.
Марина Ладиніна (друга праворуч) з братом і сестрами | Фото: 7days.ru
Марина Ладиніна народилася в багатодітній селянській сім’ї, її мати була малограмотною, а у батька було лише 3 класи освіти. На Марину як на старшу дочку з самого дитинства покладалися всі домашні обов’язки, а під час літніх канікул вона ще й працювала за наймом дояркою. Але дівчинка мріяла зовсім про інше. Без неї не обходився жоден дитячий свято, вона грала на балалайці в оркестрі народних інструментів, співала, танцювала, брала участь у шкільних виставах, виступала в самодіяльному театрі і своє майбутнє пов’язувала тільки зі сценою. Їй дозволяли замінювати при необхідності артистів Ачинського драматичного театру, і тоді вона утвердилася в намірі вступити в театральний вуз.
Марина Ладиніна у 1920-х рр. | Фото: 7days.ru
У 1929 р. їй вдалося вступити в ГІТІС з першої спроби, вже на 2-му курсі її запросили на стажування у МХАТ. Її зліт професії був дуже стрімким і успішним: після закінчення навчання її прийняли в трупу Мхату, де вона працювала з Костянтином Станіславським і Володимиром Немировичем-Данченко, виступала на одній сцені з Качаловим, Кніппер-Чехової, Андровська та ін. Ще під час навчання Ладиніна дебютувала в кіно.
Зірка радянського кіно 1930-1940-х рр. Марина Ладиніна | Фото: 7days.ru
У перший раз актриса вийшла заміж ще в інституті, за свого однокурсника Івана Любезнова. Разом з чоловіком вона збиралася переїхати в Ростов, у нову студію режисера Юрія Завадського. Але тут хтось із її колег по театру написав донос про те, що актриса зустрічається зі своїм італійським шанувальником. Одного разу на прийомі вона дійсно познайомилася з італійським дипломатом, який надавав їй знаки уваги. Ось тільки цей роман так і залишився нездійсненим. Ладынину викликали на Луб’янку і недвозначно запропонували співпрацю з органами держбезпеки. Вона відмовилася, і тоді їй довелося забути і про італійця, і про Мхаті, та про переїзд в Ростов. Її чоловік поїхав туди один, і їхній шлюб розпався.
Актриса в молодості | Фото: 7days.ru
Кілька місяців актриса залишалася без роботи. І тоді їй знадобилися навички, отримані в дитинстві, – вона наймалася готувати, прати і займатися прибиранням. Можливо, глядачі ніколи б не дізналися імені Марини Ладиніної, якби не щасливий випадок. Одного разу в гостях вона познайомилася з режисером Іваном Пир’євим. Ця зустріч стала доленосною і для її творчої, і для особистого життя. Практично відразу він заявив їй: «Всі головні ролі – твої. І співати, і танцювати будеш! Бог з ними – і зі Станіславським, і з колишніми чоловіками. Відтепер – тільки кіно. Будемо працювати без перерви». Ладиніна стала його дружиною та музою, він знімав її у головних ролях практично у всіх своїх фільмах, перетворивши в зірку №1.
Кадр з фільму *Трактористи*, 1939 | Фото: kino-teatr.ru
Марина Ладиніна у фільмі *Свинарка і пастух*, 1941 | Фото: aif.ru
Всесоюзну популярність Марини Ладиніної принесли ролі у фільмах «Багата наречена», «Трактористи», «Кохана дівчина», «Свинарка і пастух», «В 6 годин вечора після війни», «Сказання про землю Сибірську», «Кубанські козаки». Протягом 20 років Ладиніна залишалася однією з найбільш популярних і затребуваних актрис в СРСР. Одним з найулюбленіших фільмів самої актриси була музична комедія «Свинарка і пастух», про яку вона говорила: «З першої сцени я відчула себе Глашею, а я нею і була в житті, тому що приїхала з сибірського села. Глаша була моя, з мого дитинства і юності. Це дійсно моя найулюбленіша роль». І хоча критики називали цей фільм «сільським лубком», глядачі його дуже полюбили. А сама Ладиніна про цих картинах говорила, що вони показували життя не такою, яка вона є, а якою повинна бути.
Народна артистка СРСР Марина Ладиніна | Фото: chtoby-pomnili.net
Багатьом її колегам здавалося, що вона витягла щасливий квиток – з таким впливовим чоловіком-режисером актриса могла не переживати про свій творчий майбутньому. Насправді їхні стосунки не були ідилічними і, хоча Пир’єв часто знімав дружину в своїх фільмах, ніяких поблажок їй він не робив – навпаки, був з нею досить суворий на знімальному майданчику, вона навіть падала в непритомність від перевтоми. Пізніше Ладиніна розповідала: «Мені дуже подобається афоризм, що належить одному з великих режисерів: «Я не хотів би знімати свою дружину, так як не зміг би прощати їй недоліки і не помічав би достоїнств». Я не можу сказати, що Іван Олександрович не помічав моїх достоїнств, інакше він просто зі мною не став би працювати. Але зніматися в його картинах мені було непросто. Тим приємніше було отримати від нього (через рік після виходу фільму «Свинарка і пастух») телеграму: «Сьогодні дивився «Свинарку». Виявляється, ти дуже добре граєш». Так, на знімальному майданчику Іван Олександрович дійсно бував іноді громоподобен».
Кадр з фільму *Сказання про землю Сибірської*, 1947 | Фото: 7days.ru
Марина Ладиніна у фільмі *Кубанські козаки*, 1949 | Фото: 7days.ru
Після виходу «Кубанських козаків» у 1950 р. Марини Ладиніної було присвоєно звання народної артистки СРСР. Її популярність була просто неймовірною: їй приходили мішки листів, а на початку вулиці Горького висіли два величезних портрета – з одного боку вулиці був портрет Сталіна, а з іншого – Ладиніної. Правда, сама актриса не була в повній мірі задоволена своєю творчою долею: у фільмах Пир’єва вона грала, в основному, ролі колгоспниць, які здавалися їй занадто одноманітними і не дозволяють розкрити драматичний талант.
Марина Ладиніна у фільмі *Кубанські козаки*, 1949 | Фото: 7days.ru
У 46 років актриса зіграла останню роль у фільмі Пир’єва з символічною назвою «Випробування вірності», після чого розпався і їх сімейний союз, і творчий тандем. Режисер не був вірний своїй дружині, і його нове захоплення поставило хрест на їх шлюб. Після їх розставання Ладиніна знялася в кіно лише одного разу – в 1965 р., у фільмі «Люди залишаються людьми». Але цю картину відправили «на полицю», і на телеекрани вона так і не вийшла. А Марина Ладиніна більше ніколи не з’являлася на екранах.
Іван Пир’єв і Марина Ладиніна | Фото: 24smi.org
Актриса з сином Андрієм, 1940-і рр. | Фото: 7days.ru
Оскільки кінокар’єра актриси завершилася одночасно з їх шлюбом з Пир’євим, довгий час ходили чутки про те, що режисер, який у свій час займав посаду директора «Мосфільму» та голови Союзу кінематографістів, просто заборонив знімати колишню дружину. Проте їх з Пир’євим син Андрій заявляв, що мати пішла з кіно з власної волі: «Мати не знімалася, тому що не хотіла грати старух. Її запрошували в картини, робили проби. Але коли вона бачила ці проби, вона всякий раз повторювала: «Це не я! Виженете оператора!» А Микола Губенко, який запросив мати дуже хорошу картину «І життя, і сльози, і любов», вона так і заявила: «Щоб я грала бабу – та ніколи в житті!».
Кадр з фільму *Випробування вірності*, 1954 | Фото: 7days.ru
Марина Ладиніна дожила до глибокої старості, однак другу половину її життя навряд чи можна було назвати щасливою. 50 років вона провела в самоті. Їх син після розлучення залишився жити з батьком. Заміж актриса більше не виходила, хоча шанувальники у неї були. Довгий час її не брали ні в один із театрів, актриса була на межі відчаю: «Кажуть, що немає таких ситуацій, з яких не було б виходу. З часом я зрозуміла, що є… Мені було дуже гірко від цього. А ходити по інстанціях, просити чиновників, заводити потрібні знайомства я ніколи не вміла». Врешті-решт їй вдалося влаштуватися в Театр-студію кіноактора. Крім того, Ладиніна їздила по країні з концертними програмами, читаючи вірші відомих поетів, співала романси.
Народна артистка СРСР Марина Ладиніна | Фото: 7days.ru
На початку 1990-х рр. Ладынину звільнили з театру. На схилі років вона розповідала: «Спочатку відлучили від театру, потім – від кіно… У мене було 5 Сталінських премій! І що? Мене не знімали десятиліттями… якось сиділа в ресторані СОТ, до мого столика підійшов незнайомий чоловік і сказав: «Ви перед усіма нами, глядачами, винні. Чому так довго не знімаєтеся?» А я відповіла: «Я ж без вини винувата!».
Актриса в зрілі роки | Фото: love-psy.ru
В останні роки актриса вела дуже замкнутий спосіб життя, практично не покидала квартиру і визнавалася синові в тому, що давно втратила до всього інтерес і втомилася від життя. Її мучили хвороби – були проблеми з ногами, стояв кардіостимулятор, вона майже не бачила. Життя перетворилося для неї в щоденне подолання болю. 10 березня 2003 р. Марина Ладиніна померла від серцевої недостатності на 95-му році життя.
Зірка радянського кіно 1930-1940-х рр. Марина Ладиніна | Фото: 24smi.org
У фільму, який став візитною карткою Ладиніної, була непроста доля: Чому Хрущов на 12 років заборонив показ «Кубанських козаків».
Thanks!
Our editors are notified.