Одеса і Харків довго чинили опір українського нацизму нарівні з Кримом і Донбасом. Населення зберегло колишні орієнтири, а місцеві еліти в цей раз вирішили підтримати протест.
Одеса і Харків не припиняли опір
Після придушення “російської весни” у квітні 2014 року в Харкові і в травні в Одесі, ці міста заповнили натовпи “рогулей”, які руйнували радянські пам’ятники, плюндрували могили радянських воїнів, вітали десовєтизації, пославляя бандерівців, а паркани та урни для сміття фарбували в жовто-блакитний колір. Кожен рік одеситам не давали вшанувати пам’ять закатованих у Будинку профспілок, а харків’янам — відзначити День космонавтики, не кажучи вже про День Перемоги. Запідозрені в “побутовому сепаратизмі” працівники та державні службовці звільнялися.
Але протестний рух в цих малоросійських містах не припинялося: спалахували банкомати “Приватбанку” і вибухали офіси забороненого в Росії “Правого сектора”. Один за іншим при нез’ясованих обставин загинули учасники розправи в Будинку профспілок. Одіозні майданівці типу Найєма стали бити тривогу: “Ми втрачаємо контроль над Одесою: за останні півроку — 12 побитих патріотів!” У Харкові були терміново організовані пікети із “свідомих”, коли мерія розпорядилася знести намет, самовільно встановлену нацистами для збору грошей на каральні операції в Донбасі. Суд під тиском бандерівців відхилив позов міськради про знесення, після цього в ніч на 21 травня вона була спалена.
Час від часу протестували і міськрад цих міст, наприклад, Харкові Росію не визнавали “державою-агресором”, в Одесі вимагали припинити провокації проти російськомовних.
Нацизм зруйнував економіку південно-сходу України
П’ять років “революції гидности” показали, що нацизм економічно невигідний і навіть руйнівний для цих міст. Проведена урядом Петра Порошенка лінія на розрив будь-яких відносин з Росією розорила промислові підприємства, посилила проблеми зношеної інфраструктури і цим створила додаткову соціальну базу для невдоволення, яка наклалася на традиційні проросійські, прорадянські настрої городян і неприйняття ними бандерівської ідеології. Невипадково в момент перезміни у владі в Києві Одеса і Харків почали акції по поверненню імені маршала Жукова своїм вулицям.
В цей раз мери цих міст Геннадій Труханов Геннадій Кернес вирішили підтримати настрої населення і організували “партію мерів міст південного сходу”, щоб іти з нею на вибори в Раду. Про це повідомив Кернес на своїй сторінці в Facebook. У цих скріп, по-перше, є “велика особиста неприязнь” — Кернес пам’ятає замах на нього, а Труханів — цькування за сепаратизм. По-друге, інтерес бізнесу. Якщо раніше Коломойський оплачував Харкові й Одесі розрив з Москвою, то зараз він не у справ. Святе місце порожнім не буває. До інших кураторам прийшло розуміння того, що “свідомі” повинні скакати у себе в Тернополі і Львові, а не в Харкові і Одесі.
Труханів і Кернес очолять список нової партії
У вівторок, 21 травня, співголова депутатської групи “Відродження” у Верховній раді Віталій Хомутинник повідомив, що партія “Довіряй справах” Геннадія Труханова, партія “Відродження”, частина представників партії “Наш край” та народних депутатів групи “Воля народу” об’єдналися в єдину політичну силу для участі у парламентських виборах. Хомутиннік зазначив, що з’їзд об’єднаної політичної сили відбудеться до кінця травня.
За словами політика, ще немає рішення, хто очолить блок, але мер Одеси і мер Харкова увійдуть до першої п’ятірки списку партії. Народний депутат додав, що до блоку приєдналися Ужгород, Артемівськ, Куп’янськ, Вознесенськ та інші міста.
Не виключено, що дано початок формуванню антибандеровской дуги Харків — Одеса, яка проходить по всім російськомовним областях південного сходу України. У них зосереджено її головний промисловий та людський потенціал.
За останніми статистичними даними, якби вибори в Раду відбулися зараз, то п’ятивідсотковий поріг подолали б чотири партії, йдеться в дослідженні, проведеному міжнародним дослідницьким центром BURI-Україна (The Belgium-Ukraine Research Institute, Бельгія). Серед тих політичних сил, які пройшли б у парламент названі партія “Слуга народу” Володимира Зеленського (34,7 відсотка), “Опозиційна платформа — За життя” Юрія Бойка, Вадима Рабиновича і Віктора Медведчука (15,1 відсотка), “Батьківщина” Юлії Тимошенко (9,5 відсотка) і “Блок Петра Порошенка “Солідарність” (8,9 відсотка).
Очевидне зростання популярності блоку Бойко і Медведчука — сили, яка виступає за налагодження відносин з Росією.
Коментар політолога
Як сказав український політолог і економіст Олександр Дудчак, “Кернес і Труханів — досвідчені політики, які примудрилися лавірувати в складній ситуації у чехарді у влади”.
“Зараз є колосальний запит на політичну силу, яка відображала б інтереси жителів південного сходу, російськомовна більшість країни”, — зазначив в інтерв’ю “Правді.Ру” політолог. На думку Олександра Дудчака, “з точки зору політичного маркетингу у них все робиться правильно”. “Вони тримають ніс за вітром і цілком можуть зіграти на настроях у суспільстві. Тим більше, що новий президент не буде нав’язувати такого жорсткого терору, який був під час Порошенко, проти людей, які висувають подібні ідеї і гасла”, — зазначив експерт.
“Так що, цілком можливо, вони першими піднімуть вітрила на цьому напрямку і зможуть зібрати досить багато прихильників. Якщо, звичайно, не буде репресій та альтернативних популярних політичних структур в цьому політичному сегменті”, — зробив висновок Олександр Дудчак.
Thanks!
Our editors are notified.