22 вересня 1943 року партизанам і підпільникам вдалося ліквідувати генерального комісара Білорусії Вільгельма Кубе. Операція по знищенню одного з фашистських ватажків, винного в загибелі величезної кількості мирних жителів, мала велике значення – рушився міф про недосяжність керівників такого рангу, росла впевненість у необхідності активної боротьби проти ворога всіма можливими способами.
Коли було прийнято рішення про проведення операції «Відплата»
Вільгельм Кубі – гауляйтер Білорусії./Фото: mtdata.ru
У 1941 році Вільгельма Кубе призначили генеральним комісаром окупованій Білорусії. Про повновладдя, до якого завжди прагнув Кубі, не могло бути й мови – доводилося миритися з тим, що СС мав великі повноваження. Між группенфюрером СС Курта фон Готтбером і Кубі тлів хронічний конфлікт, а розбіжність у підходах до окупаційній політиці часто ставали приводом до протистояння. Так, Готтберг збирався виконати указ Гітлера про остаточному вирішенні єврейського питання, а Кубі був проти цього: 80 % кваліфікованих лікарів, кравців і шевців були євреями, вони були необхідні для обслуговування населення на окупованій території. Кубі був готовий позбутися лише від тих із них, хто був непрацездатним.
Тільки в травні-липні 1942 року при активній участі генерального комісара були знищені 55 тис. євреїв./Фото: pbs.twimg.com
Кубі також і не був другом білоруського народу – машина знищення при ньому працювала справно, за два роки його управління окупованою територією розстріляно 400 тисяч чоловік (а обіцяно фюреру було знищення двох мільйонів чоловік). Націонал-социалистские гасла про білоруської незалежності при німецької демократії продовжували звучати під автоматні черги каральних загонів. Наказ про ліквідацію Кубі партизани отримали в липні 1942 року після масового винищення євреїв у мінському гетто – за чотири дні загинуло 2500 осіб. За гауляйтером полювали представники центрального штабу партизанського руху та головне управління генштабу КА, органів держбезпеки і військової розвідки. Резиденція Кубі в Мінську була буквально нашпигована радянськими агентами. Однак з 30 замахів на життя гауляйтера жодне успіхом не увінчалося.
Наказ на трьох, або як проходила підготовка до операції з ліквідації Кубі
Надія Троян – одна з організаторів ліквідації верховного комісара Білорусії Вільгельма Кубе./Фото: bigpicture.ru
Операцію «Відплата», результатом якої повинна була стати ліквідація Кубі, готував розвідувально-диверсійний загін «Дядька Дмитра» (командир Д. І. Кеймах), яка розміщувалася у Янушковичах (Логойский район) та діяла в Мінській області. Завдяки цьому партизанського загону, центр безперебійно надходили відомості про дії, а іноді і плани противника. З Дімою» (Давидом Іллічем Кеймахом) давно працювала зв’язкова і керівник підпільної групи «Чорна» – Марія Осипова, мала дві вищі освіти і складалася в лавах КП. Вона, за завданням Куеймаха і його заступника Федорова, шукає підходящого людини в оточенні гауляйтера, щоб підібратися до нього ближче. Адже досі Кубі дивом вдавалося уникнути смерті.
Ще одна партизанська бригада «Дяді Колі» під командуванням капітана держбезпеки Петра Лопатіна в кінці літа посилає в Мінськ розвідницю Надію Троян, яка повинна була дізнатися, де знаходиться Кубі, як його охороняють, є можливість встановити зв’язок з кимось із тих, хто працював у його особняку.
Підпільниця Осипова, обдумуючи план замаху на гауляйтера, зв’язується з Миколою Похлебаевым – директором мінського кінотеатру. Який добре знайомий з прибиральницею в німецькому суді Валентиною Щуцкой. Її сестра, Олена Мазаник, працює служницею в будинку Кубі (він особисто відібрав її серед персоналу офіцерського казино, в якому вона працювала прибиральницею, а потім офіціанткою) – вона добре виконувала свої обов’язки, мала приємну, привабливу зовнішність. В будинку Кубі її знали, як Галину. Нею дуже задоволена була молода дружина гауляйтера Аніта. Олена відмінно ладнала з їх дітьми і була хорошою помічницею по дому. Аніта, та й сам Кубі, їй довіряли.
Олена – єдина з прислуги, хто йшов з особняка ночувати в свою квартиру, всі інші завжди залишалися в будинку і жили на цокольному поверсі. Але першою на Олену Мазанік виходить розвідниця Надя із загону НКВС Лопатіна. Вона пропонує Олені вбити Кубі. Але обережна і передбачлива Олена злякалася, що це провокація Гестапо. Бути гранично обачною Олена навчилася ще в ті роки, коли працювала на дачі Лаврентія Цанавы (нарком ВДБССР в 1938-1941 роках) – одного з організаторів масових репресій (тільки за перший рік після його призначення в республіку було заарештовано 27 000 чоловік). Особливо сильно Олену охоплювали сумніви, коли Троян принесла їй багато грошей, які, нібито, взяла в загоні. Крім того, Олена якось побачила, що Надія Троян йшла слідом за ад’ютантом Кубі. Що вона могла подумати про неї? Їх зв’язок обірвався.
Потім Мазанік через Миколи Похлєбаєва викликає на зустріч Марія Осипова. Олена знову вела себе обережно, вона і в цей раз не виключала провокації. Радянська армія активно наступала, тому, швидше за все, Осипова натякнула Мазаник, що всім доведеться тримати відповідь – ви боролися проти ворога або тільки йому прислуговували? Олена зажадала зустрічі з командиром партизанського загону, щоб упевнитися, що це не провокація. Самій їй не можна було надовго покидати маєток, тому в загін пішла разом з Осипової сестра Мазанік Валентина. Після цього Мазанік погоджується виконати завдання, але висуває умову – по закінченні операції її саму і сестру Валентину повинні були переправити в партизанський загін і потім вивезти в Москву (там знаходився чоловік Мазанік–Тарлецкий).
«Годинник зупинилися опівночі», або яким способом Мазанік вирішила «прибрати» Кубі
Марія Осипова – одна з організаторів ліквідації верховного комісара Білорусії Вільгельма Кубе./Фото: cdn.net
Спочатку передбачалося, що знищити Кубі треба за допомогою отрути. Район, в якому знаходився маєток, був оточений, за прислугою стежили. На всіх поверхах будинку стояли чергові офіцери охорони. Але Олена рідко бувала на кухні, так і Кубі, за спогадами очевидців, приймався за їжу тільки після того, як поїдять його діти. Тому вирішено було використовувати англійську магнітну міну з хімічним підривником – вона спрацьовувала через певний час, і у Мазанік були всі шанси піти під слушним приводом до вибуху, а значить залишитися в живих. Із загону міну доставила Осипова. В особняк вибуховий пристрій Мазанік пронесла в дамській сумочці, прикривши її красивим хусткою. Офіцер, що стояв на вході, хотів забрати хустку, але Мазанік сказала, що це подарунок для фрау Аніти на день народження.
Олена була на хорошому рахунку в будинку гауляйтера, що допомогло їй в цей момент, і офіцер не став наполягати. Пройшовши в приміщення, Олена забігла в туалет і сховала міну у себе під одягом. Потім пройшла в їдальню і домовилася з кухарем Домною, щоб та пригостила чашкою кави офіцера, який охороняв вхід у спальню гауляйтера. На питання, навіщо це потрібно, Мазанік відповіла, що це її кавалер, і так вона хоче зробити йому приємне, а Домну вона потім віддячить. Сама ж вона піднялася нагору і запитала у чергував офіцера, пив він вже каву. Той відповів, що ще ні, тоді Олена сказала, що якщо він піде зараз на кухню, то Домна пригостить його чашкою – інший. Це спрацювало. За час його відсутності Мазанік забігла в спальню і підклала міну під матрац пружинами. Вона заздалегідь акуратно вивідала, на який саме ліжку спить сам Кубі, а на який його дружина Аніта. Бліда, з завмираючим серцем, вона вийшла зі спальні й спустилася поверхом нижче. Коли Кубі поцікавився, чому вона така бліда, Олена відповіла, що у неї розболівся зуб, і відпросилася піти раніше – треба відвідати лікаря. Вночі в будинку гауляйтера пролунав вибух – невловимий «везунчик Кубі» загинув, а його вагітна дружина вціліла (вони чекали четвертого дитини). Сама Олена Мазаник, її сестра і Марія Осипова були вже далеко. Вони прибули в загін і були переправлені до Москви. Туди ж з ними прибула і Надія Троян.
Що отримали радянські жінки за ліквідацію заступника Гітлера в Білорусії
Олена Мазаник – радянська розвідниця, безпосередній виконавець знищення генерального комісара Білорусії Вільгельма Кубе./Фото: media.imhoclub.lv
Жінкам чекали довгі допити. Їх розселили по різних кімнатах і допитували кожну окремо від інших. Після з’ясування всіх обставин, Мазанік Олену Григорівну, Осипову Марію Борисівну та Троян Надію Вікторівну представили до нагороди – кожній з них було присвоєно звання Героя Радянського Союзу та вручено орден Леніна і медаль «Золота зірка».
Надію Троян ж Гітлер згодом оголосив своїм особистим ворогом.
Thanks!
Our editors are notified.